Провадження № 22-ц/803/7196/25 Справа № 214/3643/25 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
09 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 214/3643/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2
заінтересовані особи ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шемет Ігор Олегович, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року, яка постановлена суддею Ткаченко А.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 20 травня 2025 року,
В квітні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою, про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна над недієздатною особою, заінтересовані особи ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви посилались на те, що рішенням суду від 03 вересня 2019 року ОСОБА_3 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_1 опікуном. Однак станом на момент звернення до суду ОСОБА_1 не може здійснювати обов'язки опікуна у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Так, вона перебуває на обліку в медичному закладі із діагнозом хр п/кр. відділу переважно праворуч, вираж.больовий, м'язові-тонічний с-м. МРТ від 12 жовтня 2023 року, остеохондроз, спондилоартроз. Протр. дисків L4-5-S1. Періневрал. кісти S2-3 до 13-14 мл., хронічний больовий с-м., порушення функції ходи. Плантарний асцит лівої стопи. Деформуючий поліостоартроз. на Rо-грамі 26 червня 2024 року визначається нерівномірне звуження суглобових щілин колінних суглобів, субхондальний склероз суглобових поверхонь, загострення міжмищелкових піднесень. ДОА колінних суглобів ІІ- ступеню. Протипоказані фізичні навантаження, робота у вимушеному положенні. ОСОБА_2 являється вітчимом ОСОБА_3 та виявив бажання бути опікуном недієздатного. Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат ОСОБА_4 є громадянином іншої держави та надав згоду на оформлення опіки над ОСОБА_3 . Опікунська рада згідно рішення від 20 березня 2025 року вважає за можливе призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .
На підставі наведеного вище заявники просили суд звільнити ОСОБА_1 від обов'язків опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначивши ОСОБА_2 опікуном над ним на підставі подання органу опіки та піклування.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна над недієздатною особою залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шемет І.О., ставлять питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення заяви заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 не може виконувати обов'язки опікуна. Так, ОСОБА_1 перебуває на обліку в медичному закладі із діагнозом хр п/кр. відділу переважно праворуч, вираж.больовий, м'язові-тонічний с-м. МРТ від 12 жовтня 2023 року, остеохондроз, спондилоартроз. Протр. дисків L4-5-S1. Періневрал. кісти S2-3 до 13-14 мл., хронічний больовий с-м., порушення функції ходи. Плантарний асцит лівої стопи. Деформуючий поліостоартроз. на Rо-грамі 26 червня 2024 року визначається нерівномірне звуження суглобових щілин колінних суглобів, субхондальний склероз суглобових поверхонь, загострення міжмищелкових піднесень. ДОА колінних суглобів ІІ-ступеню. Протипоказані фізичні навантаження, робота у вимушеному положенні
Апелянт зазначає, що заявники перебувають у зареєстровану шлюбі з 21 червня 2013 року, батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат ОСОБА_4 є громадянином іншої держави та надав згоду на оформлення опіки над ОСОБА_3 , отже враховуючи тривалість сімейних стосунків, неможливість інших осіб здійснювати опіку та особисті приязні взаємини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідчить про можливість призначення ОСОБА_2 опікуном над ним на підставі подання органу опіки та піклування.
Зазначає, що звернення ОСОБА_2 до суду з даною заявою є перш за все захист інтересів своєї родити, зважаючи на те, що приязні взаємини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та сімейні стосунки заявників тривають більше 11 років, а не звільнення від проходження військової служби під час мобілізації, на що посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Шемета І.О., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради - Пилипенко О.В., яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 21 червня 2013 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року у справі № 214/424/19 визнано недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та встановлено опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, призначивши його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У поданні опікунської ради виконкому районної у місті ради з питань захисту недієздатних або обмежено дієздатних громадян про можливість призначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 , затверджених рішенням виконкому районної у місті ради від 20 березня 2025 року № 161, зазначено про наявність інвалідності у ОСОБА_3 першої «А» групи з дитинства з 28 червня 2018 безстроково та аналогічні викладеним у тексті заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обставини, на підставі яких опікунська рада вважає за можливе призначення ОСОБА_2 опікуном над пасинком ОСОБА_3 , 2000 року народження.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення опікуна від опікунських повноважень та призначення нового опікуна ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що заявницею ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування наявності обставин, які вказують на неможливість виконання нею обов'язків опікуна. При цьому, суд, з огляду на зазначені підстави позову та встановлені обставини, дійшов висновку про звернення ОСОБА_2 до суду з вказаною заявою з метою штучного створення умов та обставин, що можуть бути підставою для подальшого звільнення від військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина першастатті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).
Як зазначено в постанові КЦС ВС від 13 листопада 2024 року у справі № 350/375/23 - інститут опіки та піклування має комплексний характер, він створений для захисту особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, що за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки, а також для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування.
Частиною 4 статті 63 ЦК України встановлено, що опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Отже, опікун недієздатного має відповідні обов'язки щодо опіки над такою недієздатною особою (дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням), та не може відмовлятися від їх здійснення без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі №163/1251/22(провадження № 61-7647св24) зроблено висновок, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання ним своїх обов'язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту».
Пунктом 5.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 передбачено, що опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року у справі № 214/424/19 визнано недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та встановлено опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, призначивши його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявниця ОСОБА_1 на даний момент не може виконувати обов'язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , у зв'язку з чим звернулась до суду з заявою про звільнення її від повноважень опікуна.
В обґрунтування заяви про звільнення від повноважень опікуна ОСОБА_1 зазначала, що вона не має можливості виконувати обов'язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
На підтвердження вказаної обставини ОСОБА_1 надала суду апеляційної інстанції копію висновку ЛКК № 1018 від 31 жовтня 2025 року в якому зазначено діагноз хронічна поперекова-крижова радикулопатії з вираженими стійкими больовим і м'язово-топічним синдромами на тлі спондилоартрозу, протрузії дисків L4-5-S, періневральних кіст S2-3. Двобічний гонартроз ІІ ступеню. Хронічний синовіт. Подагра. Кіста Бейкера. ПСДФ 2 ст.
У вказаному висновку зазначено, що ОСОБА_1 за станом здоров'я в зв'язку з ураженням опорно-рухового апарату, обмеженням здатності до пересування вираженого ступеня, не може забезпечити постійний сторонній догляд за особою з інвалідністю-А групи. Опікуном бути не може.
У відповідності до ч. 2 ст. 300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).
У пунктах 5.1.-5.3. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року (далі Правила опіки та піклування), опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною. Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24) зроблено висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов'язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту».
На переконання колегії суддів, доводи заяви ОСОБА_1 про звільнення її від повноважень опікуна знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, оскільки відповідно до висновку ЛКК № 1018 від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , за станом здоров'я, в зв'язку з ураженням опорно-рухового апарату, обмеженням здатності до пересування вираженого ступеня, не може забезпечити постійний сторонній догляд за особою з інвалідністю-А групи. Опікуном бути не може. Тому колегія суддів вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як уже зазначалося вище, згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна, що також указується і в Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення у справі не має пріоритетного значення та може бути враховане на розсуд суду.
Опіка є особливою формою державної турботи про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їхніх прав та інтересів. Значення опіки полягає в забезпеченні особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. Опіка встановлюється для здійснення замість особи в її інтересах цивільних прав та виконання цивільних обов'язків її представниками.
У постановах Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22та від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №736/1508/17, від 28 лютого 2024 року в справі №372/3474/21.
Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, у поданні опікунської ради виконкому районної у місті ради з питань захисту недієздатних або обмежено дієздатних громадян про можливість призначення ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 , затверджених рішенням виконкому районної у місті ради від 20 березня 2025 року № 161, зазначено про наявність інвалідності у ОСОБА_3 першої «А» групи з дитинства з 28.06.2018 безстроково та аналогічні викладеним у тексті заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обставини, на підставі яких опікунська рада вважає за можливе призначення ОСОБА_2 опікуном над пасинком ОСОБА_3 , 2000 року народження.
Заяв інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном недієздатного ОСОБА_3 , 2000 року народження, матеріали справи не містять, таких осіб також не встановлено органом опіки та піклування.
Тобто, інші особи, які виявили бажання бути опікуном недієздатного ОСОБА_3 , 2000 року народження відсутні, а відмова суду у призначенні ОСОБА_2 опікуном останнього фактично призведе до того, що недієздатний ОСОБА_3 , 2000 року народження буде позбавлений опіки, яка йому надається у теперішній час.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинм справи, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шемет Ігор Олегович, задовольнити.
Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення у справі.
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна над недієздатною особою задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Призначити опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: