Провадження № 11-сс/803/2200/25 Справа № 202/11004/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника
в режимі відеоконференції ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 13 листопада 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000001327, щодо
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
місце народження: с. Забороль Луцького району
Волинської області, військовослужбовця,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 13 листопада 2025 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задоволено частково. У задоволенні заяви начальника відділення комунікації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про передачу підозрюваного ОСОБА_8 на поруки - відмовлено. Застосовано до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до 17 год. 31 хв. 08 січня 2026 року. Визначено відносно підозрюваного ОСОБА_8 заставу у кримінальному провадженні в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_8 встановленої застави у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушенняє обґрунтованою. Крім того, вважає ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є доведеним, оскільки є підстави вважати, що підозрюваний дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній, усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, будучи військовослужбовцем, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, та в подальшому був затриманий в порядку 208 КПК України. Також слідчий суддя погодився із існуванням ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно них насильницьких дій, зокрема на ОСОБА_11 , яка є безпосереднім свідком дорожньо-транспортної пригоди та перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля, яким керував підозрюваний, та є знайомою підозрюваного, яка на даний час надала покази не на користь підозрюваного, а тому ОСОБА_8 може здійснювати вплив на останню з метою зміни нею показів для уникнення кримінальної відповідальності. В свою чергу ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ризик вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху є лише припущенням та жодними належними доказами не доведено. Враховуючи викладене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільний резонанс, майновий стан підозрюваного, зокрема підвищений рівень матеріального забезпечення військовослужбовців, його процесуальну поведінку, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов висновку про визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240,00 грн., що зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України, та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що висновок слідчого судді суду першої інстанції щодо одночасного визначення запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, є необґрунтованим та таким, що не в змозі належним чином виконати покладену на нього функцію. Наголошує на тому, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:протоколом огляду місця події та схемою до нього, протоколом огляду трупа, протоколом огляду транспортного засобу, протоколами допитів свідків, протоколом допиту підозрюваного, протоколом огляду відеозапису, а також іншими матеріалами у їх сукупності.
Зазначає, що необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля. Зазначає, що за період 2025 року ОСОБА_8 отримав грошове забезпечення проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в сумі 760 608,98 грн., а застава в розмірі 242 240,00 грн. не здатна буде забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи наявні ризики.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн., строком до 08 січня 2026 року.
Як слідує з матеріалів провадження, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12025040000001327 від 09.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 листопада 2025 року за участю автомобіля марки «Hyundai Terracan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням військовослужбовця ОСОБА_8 , та пішохода ОСОБА_12 , яка загинула від отриманих тілесних ушкоджень у лікарні.
10.11.2025 року о 17 год. 31 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України.
11.11.2025 року ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події та схемою до нього, протоколом огляду трупа, протоколом огляду транспортного засобу, протоколами допиту свідків, протоколом допиту підозрюваного, протоколом огляду відеозапису, а також іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Застосовуючи до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн. з покладенням у разі її внесення відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, доведеність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідка, а також те, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем несення військової служби, раніше не судимий, та прийшов до висновку, що доцільно застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки ризик вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху є лише припущенням та жодними належними доказами не доведено.
При цьому, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
З викладеної норми слідує, що метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в дохід держави.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції.
Невід'ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абзацом 3 підпунктом 2.2. пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що така пропорційність обов'язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку ч.8 ст. 182 КПК України слід звернути в дохід держави.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що в цілях ст.14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети (справа «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини»).
У рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13 січня 2022 року ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання, тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Тому, апеляційний суд зауважує, що доводи прокурора щодо визначення слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка нівелює можливість убезпечення ризикам, встановленим під час досудового розслідування, апеляційний суд, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, матеріальний стан останнього, та обставини кримінального правопорушення, вважає, що сума застави, яка визначена слідчим суддею, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Вищевикладені обставини, на думку суду апеляційної інстанції, свідчать про маловірогідність можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, а також інших співучасників злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
На переконання апеляційного суду, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про неможливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, не аргументовані переконливими обставинами та носять формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 13 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4