Справа № 686/24630/25
Провадження № 2/686/7900/25
11 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої судді Хараджі Н.В.,
при секретарі судових засідань Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому в порядку спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
28.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в обґрунтування якого зазначив, що вона з 09.05.2023 року з відповідачем перебувала у шлюбі, від якого мають дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З вересня 2024 року разом не проживають. відповідач ухиляється від утримання дитини. матеріальної допомоги добровільно не надає. у зв'язку із чим просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини від усього доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви, до повноліття.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 року справу передано на розгляд судді Хараджі Н.В.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
06.11.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог у якій остання просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, разом з тим, надала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його реєстрації. Поштове повідомлення повернулось з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Крім того, відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про що свідчить скріншот наявний в матеріалах справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивачка не висловила своїх заперечень проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено обставини про те, що з 09.05.2023 року з відповідачем перебувала у шлюбі, який було розірвано, що підтверджується копією заочного рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.06.2025 року у справі №686/9836/25.
Від шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30.09.2009 року.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України,статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України передбачено, що при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положення ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачають, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (стаття 182 СК України).
Частиною 5 статті 183 ЦПК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, у ч. 5 ст. 183 СК України законодавець закріпив загальний підхід до визначення частка заробітку (доходу) платника аліментів, а саме 1/4 частка заробітку (доходу) платника аліментів на утримання однієї дитини.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що для стягнення аліментів у розмірі, меншому, ніж це передбачено ч. 5 ст. 183 СК України, повинні існувати поважні та непереборні обставини, які позбавляють платника аліментів об'єктивної можливості сплачувати аліменти у такому розмірі, та які відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов'язку утримувати дитину з урахуванням її потреб. Також відповідачем не надано доказів перебування у нього на утриманні інших осіб, яких він зобов'язаний утримувати відповідно до закону, не надано доказів щодо стану здоров'я, який позбавляє його сплачувати аліменти на утримання дитини в зазначеному розмірі, при цьому суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, відтак має об'єктивну можливість та зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від доходу.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, ту обставину, що обидва батьки повинні утримувати своїх дітей, виходячи із принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суд стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1 211,20 грн стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.10, 12, 13, 75, 76, 81, 91, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273-274, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійокв дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Хмельницького
Міськрайонного суду Н.В. Хараджа