Справа № 991/11617/25
Провадження №11-сс/991/760/25
Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1
12 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
представника власника майна, адвоката ОСОБА_6 ,
власник майна ОСОБА_7 та прокурор не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року про повернення клопотанням про скасування арешту у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року клопотання представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 червня 2017 року повернуто. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 не доведено, що вона є іншим власником або володільцем майна 24,28% частки в АТ «Покровський ГЗК» (178 733 268 акцій), та як наслідок наділена правом звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на майно, в порядку визначеному ст.174 КПК України.
21 листопада 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою матеріали за клопотанням ОСОБА_7 про скасування арешту частки корпоративних прав у АТ «Покровський ГЗК» у розмірі 12,14%. що становить 89 366 634 акцій повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду справи по суті. На його думку, судове рішення є незаконним, оскільки слідчий суддя постановив ухвалу, яка не передбачена КПК України. Статтею 174 КПК України визначено, що за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя має повноваження постановити ухвалу про задоволення/часткове задоволення або про відмову в задоволенні такого клопотання, тобто не має права його повертати. Із мотивувальної частини судового рішення вбачається, що слідчий суддя фактично розглянув справу по суті без повідомлення особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно. Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_7 було зареєстровано 15 жовтня 1983 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, він є дійсним, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Як вбачається із витягу з онлайн-сервісу YouControl, дані державної реєстрації AT «Покровський ГЗК» включені до єдиного державного реєстру 15 грудня 1995 року. Отже, оскільки шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_7 зареєстровано у 1983 році, а державна реєстрація АТ «Покровський ГЗК» відбулося лише у 1995 році, тому корпоративні права, які, на переконання органу досудового розслідування та слідчого судді Вищого антикорупційного суду належать ОСОБА_7 , були набуті після реєстрації шлюбу. Таким чином, на майно поширюється режим спільної сумісної власності подружжя, як про це і зазначалося у клопотанні про скасування арешту на майно.
25 листопада 2025 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора, у яких він просить апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка подана в інтересах ОСОБА_7 залишити без розгляду, оскільки стороною захисту не доведено її право подавати клопотання у порядку ст.174 КПК України, у тому числі, право на оскарження судового рішення. На його думку, ухвала слідчого судді є законною, оскільки факт реєстрації за одним із подружжя будь-якого майна автоматично не поширює на нього режим спільної сумісної власності. Крім того, у межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення питання спору про право власності на майно, шляхом поділу його з виділенням часток, що узгоджується з позицією, яка зазначена у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року.
Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор та власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали судової справи, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частинами 1,2 ст.309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
З апеляційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала слідчого судді про повернення клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, яка не входить до переліку судових рішень, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Проте відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Згідно практики Верховного Суду, яка викладена в постановах від 31 січня 2019 року (справа №183/6229/18, провадження №51-8447км18), 05 липня 2022 року (справа №757/27041/21-к, провадження №51-3781км21) у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч.3 ст.309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч.4 ст.399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч.6 ст.9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Аналогічні правові позиції виклав Верховний Суд України в постанові від 12 жовтня 2017 року у справі №5-142кс(15)17, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справах №237/1459/17 та №243/6674/17-к.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, ухваливши судове рішення щодо повернення клопотання про скасування арешту майна, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, а тому ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року підлягає перегляду в межах доводів апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 .
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права гарантований Конституцією та законами України (ч.2 ст.55, п.8 ч.2 ст.129 Конституції України і ст.7, ч.6 ст.9 КПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право кожному на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст.55 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч.2 ст.174 КПК України).
З мотивів оскаржуваного судового рішення вбачається, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду повернув клопотання про скасування арешту майна, оскільки ОСОБА_7 не надано слідчому судді доказів того, що: 24,28% частки в АТ «Покровський ГЗК» (178 733 268 акцій) належать одному із подружжя ОСОБА_8 безпосередньо або опосередковано через інші юридичні особи; це майно було набуто одним із подружжя під час шлюбу; це майно набуте під час шлюбу у спосіб, котрий поширює на це майно режим спільної сумісної власності. Враховуючи дані обставини, дійшов висновку, що ОСОБА_7 не доведено, що вона є іншим власником або володільцем майна - 24,28% частки в АТ «Покровський ГЗК», та як наслідок не наділена правом звернення із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 червня 2017 року. Тобто, слідчий суддя фактично вирішив клопотання по суті та постановив рішення, яке не передбачено ст.174 КПК України.
Таким чином, з урахуванням позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 06 лютого 2025 року справа №757/37763/23-к колегія суддів доходить висновку, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалено судове рішення, яке не передбачене нормами чинного КПК України, а тому доводи сторони захисту про істотне порушення вимог закону є обґрунтовані.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.171, 172, 309, 376, 395, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року про повернення клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у Вищому антикорупційному суді клопотання представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року по суті.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4