11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/5205/24
Провадження № 22-ц/4815/955/25
Рівненський апеляційний суд :
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович, на додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімія парк», Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення матеріальної шкоди,
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімія парк», Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення матеріальної шкоди.
Стягнуто з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 175 015 грн. 32 коп.
У позовних вимогах до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія парк" відмовлено.
Стягнуто з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 750 грн 15 коп.
Додатковим рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 травня 2025 року задоволено частково заяву представника позивача адвоката Романа Мидзки про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімія парк», Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення матеріальної шкоди.
Стягнуто з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
На додаткове рішення суду ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович, подано апеляційну скаргу.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, що узгоджується з висновками Верховного Суду у справах №275/150/22, 910/12876/19, 922/3812/19 та інших.
Апелянт вказує, що сума гонорару успіху (у розмірі 26 252,30 гривень, що становить 15% від стягнутих коштів) передбачена умовами договору про надання правничої допомоги та протоколом узгодження гонорару. Стягненню підлягають і витрати, які не є фактично сплаченими, але передбачені договором. Верховний Суд у постанові Великої Палати №904/4507/18 дійшов висновку, що «гонорар успіху» є допустимим і може бути включений до судових витрат сторони у справі. З цих підстав позивач вважає, що сума розрахованого гонорару успіху також підлягає стягненню.
Позивач стверджує, що суд першої інстанції не виявив будь-яких порушень порядку подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доказів понесення таких витрат, отже, заява є повною, поданою у визначений строк та спосіб, містить докази понесення витрат на правничу допомогу.
Вважає, що представником об'єктивно та правильно визначено розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 52502,30 гривень.
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи викладені апелянтом.
Узагальнені доводи зводяться до того, що суд, оцінюючи заявлені витрати, керується принципами змагальності та диспозитивності, однак не є зв'язаним заявленим розміром компенсації і має право самостійно здійснити оцінку розумності такої суми.
Суд не пов'язаний умовами договору про надання правової допомоги при визначенні розміру судових витрат і повинен самостійно оцінити їхню співмірність, обґрунтованість і реальність.
Відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності обставин, які б виправдовували заявлений розмір компенсації.
Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що правничу допомогу у цій справі позивачу надавав адвокат Роман Миздка за договором про надання правничої допомоги №17/24 від 23 серпня 2024 року. Пункт 4 Договору визначає, що вартість гонорару адвоката визначається за домовленістю з Клієнтом та фіксується в додатку до цього Договору. У разі збільшення обсягу або зміни доручення Клієнта, і якщо такі зміни вимагають від об?єднання додаткового часу, сторони зобов?язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час, витрачений об?єднанням на виконання доручення, при цьому розмір гонорару визначається сторонами в окремому додатку до Договору та може бути змінений тільки за погодженням Сторін.
Зокрема, згідно з протоколом узгодження гонорару від 23.08.2024 вартість однієї години роботи адвоката визначена у розмірі 1 500 грн., вартість надання правничих послуг у одному судовому засіданні є фіксованою та становить 1 500 грн., вартість підготовки та подання адвокатського запиту - 1 500 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі послуг №4/25 від 15.04.2025 вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 26 250 грн. 00 коп., гонорар успіху (15% від суми стягнутих рішенням суду коштів) - 26 252 грн. 30 коп., а всього 52 502 грн. 30 коп.
Заявлена до відшкодування сума витрат на правничі послуги у розмірі 26 250 грн. 00 коп. є сплаченою адвокату, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 23 серпня 2024 року та від 15 квітня 2025 року.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат ( крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, як підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; уразі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15, від 12.05.2020 в справі № 904/4507/18, від 22.05.2024 року в справі № 754/8750/19.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Зважаючи на таке правове регулювання та судову практику слід вказати, що відсутність заяви про неспівмірність судових витрат не знімає обов'язку суду при вирішенні питання про стягнення судових витрат керуватись ч.3 ст.141 ЦПК України, виходити з критеріїв реальності (дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру, обгрунтованості, принципів справедливості, пропорційності та верховенства права.
Як вбачається з рішення місцевого суду суд встановив, що визначений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу адвоката не відповідає складності справи та (або) значенню справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Врахована співмірність та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін. Крім того, враховано, що позов задоволено частково.
Також суд керувався тим, що «гонорар успіху» адвоката є частиною судових витрат, тобто виходив із загальної суми заявлених до стягнення судових витрат.
Відтак, зменшення суми судових витрат до 5000 тисяч гривень було належним чином обґрунтовано судом, незважаючи на відсутність заяви про неспівмірність.
Такі висновки та визначений судом розмір відповідають вимогам ч.3 ст.141 ЦПК України критеріям реальності (дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру і доводами апеляційної скарги не спростовані.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович, залишити без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 09 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.