Справа № 524/11088/24 Номер провадження 22-ц/814/3364/25Головуючий у 1-й інстанції ХІНЕВИЧ В. І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
10 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Чумак О.В., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників справу за апеляційною скаргою адвокатки Шевцової Людмили Володимирівни, представниці ОСОБА_1 , на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2025 року (час ухвалення судового рішення не зазначено; дата виготовлення повного текста судового рішення - 27 травня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У вересні 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 43 462,53 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що 23.05.2019 між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії для особистих потреб, ліміт кредитної лінії становить 200 000 грн, процентна ставка - 35,99% річних, тип процентної ставки - фіксований, обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. АТ «Альфа-Банк» виконало умови договору у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка за станом на 20.09.2021 складала 43 462,53 грн.
20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 23.05.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 631173455 від 23.05.2019 року у розмірі 43 462,53 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та 3 000 грн. витрат на правничу допомогу.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокатка Шевцова Л.В., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту надання кредиту.
Розрахунок кредитної заборгованості не є належними доказами існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладення кредитного договору на заявлених позивачем умовах.
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Позивача).
Зі змісту наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що заборгованість за кредитним договором виникла за рахунок самостійного списання позивачем за період з 23.05.2019 по 20.09.2021 процентів за користування кредитом, процентів за овердрафт, процентів за прострочену заборгованість, комісію за розрахунково-касове обслуговування, плату за користування послугою SMS повідомлення, які в установленому порядку узгоджені з відповідачем не були. Комісія за розрахунково касове обслуговування основної картки є незаконною.
Обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а тому позов про стягнення заборгованості за комісією не підлягає задоволенню.
Жодного доказу на підтвердження зміни прізвища відповідачки позивач не
надав, проте відповідно до змісту виписки з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021 ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 23.05.2019 боржником за яким є ОСОБА_2 .
Вимоги про стягнення правничої допомоги є недоведеними належними та допустимими доказами.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір без номеру про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, за яким банк встановив відповідачу ліміт кредитної лінії в загальні сумі 200 000 грн з умовою сплати 35,99 % річних. На момент укладення договору кредитний ліміт становив 19 500 грн. Визначено обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн, також сторони погодили повернення заборгованості за сумою кретитом, сплату процентів за його користування та сплату інших платежів за Угодою та Договором по Програмі «моментальна розстрочка на карту» здійснювати шляхом здійснення договірного списання банком у розрахунковий день з рахунку суми коштів в розмірі обов'язкового рівного платежу, в тому числі за рахунок коштів відновлювальної кредитної лінії. Також, відповідач погодився сплачувати банку комісійну винагороду, розмір якої вказаний у додатку №4 до Договору. Також, сторони погодили щомісячне договірне списання страхових платежів.
Позичальник підтвердила, що отримала від АТ «Альфа-Банк» акцепт пропозиції на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.05.2019, про що свідчить її підпис в оферті. (а.с.5)
З Виписки по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 10.06.2019 по 20.09.2021, вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами, вносила кошти для погашення кредиту, проте допустила заборгованість.(а.с.16-23)
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом за станом на 20.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.05.2019 становила 43462,53 грн, а саме: 37745,98 грн прострочене тіло кредиту, 4939,19 грн - заборгованість по відсотках, 777,36 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість).(а.с.24)
20 грудня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладений договір факторингу, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги за певними борговими зобов'язаннями (а.с.8-12)
Згідно Додатку 1-1 до Договору факторингу № 3 від 20 грудня 2021 року до позивача ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 передбаченими кредитним договором № ССNG-631173455 від 23.05.2019, за яким станом на день укладення договору факторингу заборгованість складала 43462,53 грн (а.с.15)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач у підтвердження заявлених вимог.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно зі статтею 598ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір від 23.05.2019 містить інформацію про суму кредиту, мету кредиту, умови та порядок видачі, строк їх повернення, погашення, розмір відсоткової ставки (річної), відповідальність сторін, вони підписані сторонами, сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, на момент укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов кредитного договору та в подальшому частково виконувала його умови, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним й відповідало їхній внутрішній волі.
Однак, отримавши кошти в кредит, в порушення умов виконання кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав.
ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалась ними та частково виконувала зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою, які було надано банком до суду першої інстанції, тому і підлягає стягненню з неї на користь кредитора в заявленому розмірі.
Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем доказів отримання відповідачкою кредитних коштів спростовується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідачка отримала кредит за договором від 23.05.2019, проте не виконала взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернула, тому наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвокатки Шевцової Людмили Володимирівни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: О.В.Чумак
В.М.Триголов