Справа № 545/5885/22
Провадження № 2/545/53/25
09.12.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні приміщенням ,-
16.11.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні приміщенням.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 01.12.2022 року ОСОБА_5 відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 986/0/15-23 від 19.10.2023 року суддя ОСОБА_5 звільнена з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 08.12.2023 року справу №545/5885/22 передано судді Путрі О.Г.
Ухвалою судді від 20.02.2024 року, вищевказану справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.
Судом по справі неодноразово призначалися підготовчі засідання, в які позивач та його представник жодного разу не з'явилися.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
У судові засідання 23.10.2025 року, 09.12.2025 року позивач та його представник, які судом були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили та будь-яких заяв до суду не подали. (том 2 зворот а.с.10, том 2 а.с.13-14, том 2 а.с.26, том 2 а.с.30-32)
Заяви про розгляд справи за їх відсутності позивач та його представник не надали.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК Україниу справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 42 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Судом встановлено, що розгляд справи неодноразово відкладався.
Про розгляд справи 23.10.2025 року, 09.12.2025 року, позивач повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою його реєстрації, які були повернуті до суду з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, що відповідно до вимог п 4 ч.8 с.128 ЦПК України вважається належним повідомленням позивача про розгляд справи в суді ( т.2, а.с.13-14, а.с.30-32).
Представник позивача про проведення судових засідань повідомлялася за допомогою електронної підсистеми «Електронний суд». ( том 2, зворот а.с.10, а.с.26).
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Окрім того, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі № 643/17028/20 (провадження № 61-17619св23) зазначено, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет". Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені положеннями ст.223 ЦПК України.
Згідно ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо.
Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20вересня 2023 року у справі № 522/5307/14-ц зазначено наступне: "у справі, що переглядається, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 березня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом про поділ майна подружжя, встановлення порядку користування майном, виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном та стягнення грошових коштів. Встановивши, що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явились в судове засідання (04 жовтня 2022 року та 08 листопада 2022 року), суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, проте, апеляційний суд скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.»
З матеріалів справи вбачається, що заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача та позивача стосувались лише підготовчих судових засідань, а саме: 26.12.2025 року, 13.05.2025 року.
В призначені судові засідання 23.10.2025 року, 09.12.2025 року позивач та його представник, які належним чином та завчасно були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Разом із тим, позивачем та її представником заяв про розгляд справи справи без їх участі, після призначення судом справи до судового розгляду, подано не було.
Європейський суд з прав людини, у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, судом встановлено, що позивач та його представник будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду справи, в судові засідання 23.10.2025 року та 09.12.2025 року двічі поспіль не з'явилися, що в розумінні ст. 257 ЦК України є повторною неявкою позивача до суду та має наслідком залишення позову без розгляду, незалежно від поважності причин неявки її та її представника.
За таких обставин, суд не вбачає визначених законом підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе застосувати наслідки, передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити позов без розгляду.
Керуючись ст.128, 223, 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні приміщенням - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ст. 257 ч. 2 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення, а сторонами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання копії.
Суддя: О. Г. Путря