Справа № 545/4784/25
Провадження № 2/545/2803/25
10.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Путрі О.Г.
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
01.12.2025 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» подав клопотання, в якому прохав суд витребувати у позивача оригінали доказів, які долучені позивачем до позовної заяви, а саме: оригінал кредитного договору, паспорту споживчого кредиту (додаткової угоди до нього за наявності), оригінал договору факторингу від 27.02.2025 року, оригінал копій правил надання коштів у кредит ТОВ «Лінеура Україна»
Суд, дослідивши матеріали справи, вирішуючи клопотання відповідача, дійшов наступного.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частинами першою, другою статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Положеннями частин 6,7ст.84 ЦПК України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з ч.1, 2 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч.1, 6 ст.95, ч.5 ст.100 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.
Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч.2ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп'ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно доЗакону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.
При подачі позову позивачем надано до суду копії витребуваних доказів у відповідності до вимог законодавства. Крім того, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» сформована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.
Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (абз. 1-3 статті 7Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (абз. 4-6ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до абз. 1-2 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та допустимість електронного документа як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Відповідачем не доведено належних обгрунтувань щодо невідповідності копії долучених доказів до позовної заяви їх оригіналам.
Відповідно до п.1, 2, 3, 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Також суд звертає увагу відповідача на те, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Отже, оскільки відповідач зареєстрований в електронному кабінеті, він не позбавлений можливості ознайомлюватись з усіма доказами, які були долучені позивачем, в особистому кабінеті у системі ЄСІТС «Електронний суд».
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів, а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 258-260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування у позивача оригіналів доказів відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г.Путря