Справа № 545/1716/25
Провадження № 2/545/1272/25
"10" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді: Стрюк Л.І.,
за участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.01.024 між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №8036965, згідно з умовами якого відповідач отримав 15100 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умов кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідач зі свого боку умови кредитного договору не виконав. Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.2024 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №101306049 передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан».
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 51264,50 грн, з яких: 15100 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 34654 грн заборгованість за процентами, 1510 грн заборгованість за комісією, а також сплачені позивачем судові витрати.
Представник відповідача надав відзив на позов у якому позов не визнав, посилаючись на те, що відповідач не погоджується з існуванням заборгованості за відсотками у заявленому розмірі, оскільки заявлена сума не вмотивована та не обґрунтована належним розрахунком. Також посилався на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 2022 року по теперішній час, що підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку, та довідкою в/ч від 19.05.2025, а тому відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються, комісія не стягується, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача надала додаткові письмові пояснення, у яких зазначила, що звільнення позичальника від виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не передбачено, а тому доводи представника відповідача є безпідставними. Крім того, відповідач повинен був повідомити первісного кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги, а тому вважає що відсутні підстави для застосування правовідносин передбачених п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, заяв про розгляд справи без їхньої участі до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Встановлено, що 27.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір позики №8036965, за яким відповідачу наданий кредит в розмірі 15100 грн строком на 90 днів, до 11.05.2024 (а.с.8-13).
Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №8036965 від 27.01.2024 між сторонами було погоджено графік платежів за договором (а.с.14).
Згідно п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 6 500грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом: 3397,50 грн, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.5.3 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 4.2 договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 370251 і був надісланий на номер моб. Телефону НОМЕР_1 (зворот а.с. 15).
Згідно платіжного доручення №121393225 від 27.01.2024 ТОВ «Мілоан» було здійснено перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 в розмірі 15100 грн на підставі договору №8036965 (а.с.17).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Отже, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про невизнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, оскільки факт укладення договору про надання споживчого кредиту між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На підставі укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Вердикт-Капітал» договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28 травня 2024 року до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників, зазначених в реєстрі, в тому числі ОСОБА_1 за кредитним договором №8036965 від 27.01.2024 (а.с.19-24).
Згідно із витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №106-МЛ від 28.05.204 боржником за кредитним договором №8036965 від 27.01.2024 є ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 51264,50грн (зворот а.с.26)
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №8036965 від 27.01.2024 вбачається, що відповідач станом на 13.03.2025 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-капітал», яка становить 51264,50грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 15100грн, прострочена заборгованість за комісіями становить 1510грн, прострочена заборгованість за відсотками становить 34654,50 грн (а.с.19).
Згідно ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 2022 року є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 , наразі проходить військову службу у вч НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою №13517 від 19.05.2025 (а.с.51-55).
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що відсутні підстави для нарахування будь-яких відсотків та комісій за користування кредитом.
Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитора, належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, а також те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, і на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд вважає можливим задовольнити частково позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8036965 у розмір 15100 грн.
Доводи представника позивача про необхідність повідомлення відповідачем первісного кредитора, що він є військовослужбовцем та надання відповідні документи щодо застосування пільги передбаченої п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не заслуговують на увагу суду.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 51264,50 грн; позов задоволений на суму 15100 грн, тобто на 29,45 % (15100*100:51264,50=29,45%)
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 713,39грн (2422,40*29,45%:100=713,39).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус, 3 поверх, м. Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором №8036965 від 27.01.2024 у розмірі 15 100 грн та судовий збір в сумі 713,39грн, а всього 15813,39грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк