Справа № 541/2948/25
Номер провадження 2/541/1468/2025
іменем України
(заочне)
01 грудня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено електронний договір позики № 7355941, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі вказаного договору відповідачеві надано кредит у сумі 8000,00 грн, строком на 30 днів. 28.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» (до перейменування ТОВ «Росвен Інвест Україна) укладено Договір факторингу №01.02-47/23, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у томі числі до відповідача ОСОБА_2 за договором № 7355941 від 23.01.2023. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем кредитних зобов'язань виникла заборгованість у сумі 32000,00 грн, з яких: 8000,00 - заборгованість за основним боргом, 24000,00 - заборгованість за відсотками. Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики від № 7355941 від 23.01.2023 у розмірі 32000,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2025 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
19.08.2025 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення судових витрат, а саме відшкодування витрат на правничу допомогу. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики від № 7355941 від 23.01.2023 у розмірі 32000,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечень проти позову не надав.
Згідно з положеннями ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.01.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 7355941.
Згідно пункту 1 Договору, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору сума Позики становить 8000,00 грн, строк Позики (Строк Договору) - 30 днів; базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 29,71 %, процентна ставка (базова) /день - 2,5 % (фіксована); дата надання позики - 23.01.2023, дата повернення позики (останній день) - 22.02.2023.
Згідно довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 21.02.2025 № КД-000012600/ТНПП, наданої на звернення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: 1) Дата 23.01.2023; 2) Номер платежу 83247812-d908-4ad0-a531-fa24b84fafde; 3) Сума 8000,00 грн; Отримувач Кравченко Богдан -ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
28.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест України» (після перейменування ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу №01.02-47/23, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Росвен Інвест України» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за договором позики № 7355941 від 23.01.2023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від №01.02-47/23 від 28.08.2023 TOB «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 7355941 від 23.01.2023в розмірі 32000,00 грн, з яких: 8000,00 грн сума заборгованості за тілом, 24000,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Доказів про виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики № 7355941 від 23.01.2023 матеріали справи не містять.
З огляду на предмет спору, для суду підлягають вирішенню питання, по-перше, щодо реальності права вимоги, відступленого позивачеві, тобто укладення договору позики між первісним кредитором та відповідачем, по-друге, стосовно переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за договором факторингу.
До спірних правовідносин належать застосуванню норми Глави 71ЦК України щодо правовідносин за договором позики та норми глави 47 цього кодексу щодо підстав та порядку заміни кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до частини 1статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Реальним (від латинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. При визначенні реального договору суд посилається на позицію ОП КЦС ВС у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.
Отже договір позики є реальним договором, тобто вважається укладеним з моменту передання позичальникові грошей.
Тому обов'язковою умовою укладення договору позики між його сторонами має бути доведення факту передання позикодавцем відповідачеві грошових коштів, що є предметом договору.
З огляду на предмет доказування для позивача, зокрема факту реальності вимоги, тобто перерахування первісним грошових коштів за договором позики, ураховуючи вимогу про допустимість та належність доказів суд зауважує, що означений факт може бути підтверджений первинними документами, які містять обов'язкові реквізити (найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, назву документа, дату і місце його складання, зміст та обсяг операції, одиницю її вимірювання, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).
Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Однією з правових підстав заміни кредитора у зобов'язанні є заміна за договором факторингу.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов таких висновків.
Позивачем пред'явлено позов, предметом якого є вимоги останнього до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики.
Із наданих позивачем доказів вбачається, що первісний кредитор та відповідач уклали між собою електронний договір позики № 7355941 від 23.01.2023, відповідач згідно з умовами укладеного договору отримав від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позику в загальній сумі 8000,00 грн. Договір укладено зі сторони позичальника шляхом його безпосереднього підписання позичальником, відповідачем, електронним підписом.
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Згідно з вимогами статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 21.02.2025 № КД-000012600/ТНПП свідчить про передачу 23.01.2023 первісним кредитором відповідачу грошових коштів передбачених договором у сумі 8000,00 грн..
Суд не ставить під сумнів укладання між первісним кредитором та позивачем договору факторингу, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Росвен Інвест України» (після перейменування ТОВ «Свеа Фінанс») за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі за договором позики № 7355941 від 23.01.2023.
Відповідно до розрахунку первісного кредитора, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.08.2023 становить 32000 грн. та складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 8000 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 24000 грн.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконано, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та по процентах.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Такі кошти він використовував і у нього утворилась заборгованість.
За вказаних обставин, суд вважає, що в даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення заборгованості за договором позики.
Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності надання відповідачем належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів, наданих позивачем, відсутності відзиву на позовну заяву, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором позики, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з нього заборгованості за договором позики є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2422,40 грн (платіжна інструкція №151 від 08.07.2025).
Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 1046, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики №7355941 від 23 січня 2023 року в розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) грн 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ..
Суддя: О. М. Дністрян