Справа № 536/846/25
Провадження №2-др/524/55/25
12.12.2025 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача (адвоката) Остахова Володимира Павловича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні суду перебувала справа № 536/846/25 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
02.12.2025 рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука по вказаній справі частково задоволені позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», стягнуто із ОСОБА_1 на користь позивача 2495 грн заборгованості за договором позики та 392,43 грн судового збору.
04.12.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подана заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення із позивача на користь відповідача 25000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
04.12.2025 ухвалою суду заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, призначене судове засідання 12.12.2025 без повідомлення учасників справи на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: (1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; ( 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; ( 3) судом не вирішено питання про судові витрати; ( 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви у порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Від позивача та/або його представника до суду не надходили заяви, клопотання.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 15 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, до яких відносяться також витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ЦПК України).
Разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Представником позивача у поданому відзиві заявлений орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн та під час розгляду справи заявлено про подання такого розрахунку протягом 5 днів після ухвалення судом рішення по справі згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У обґрунтування розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу до заяви адвоката про відшкодування таких витрат долучені:
копія договору про надання правничої допомоги від 29.07.2025 (далі - договір);
копія опису робіт до договору про надання правничої допомоги,
копію акта приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2025;
квитанцію на підтвердження направлення цієї заяви з додатками відповідачу до зареєстрованого електронного кабінету користувача.
Інших документів суду не надано.
Згідно ч. ч. 1 - 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
У п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: (1) договір про надання правової допомоги; (2) довіреність; (3) ордер; (4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та може вчинятися усно у випадках, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни його розміру та порядок сплати, умови повернення тощо визначаються договором про надання правової допомоги з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, інших істотних обставин. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 визначила докази, що є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно правових висновків, викладених у додаткових постановах Верховного Суду від 16.06.2022 по справі № 873/244/21, від 19.07.2022 по справі № 910/6807/21, від 16.03.2023 по справі № 927/153/22, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.07.2025 по справі № 758/1066/24.
Так, судом по цій справі встановлено не надання адвокатом документально підтверджених витрат про надання правничої допомоги (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документа, касових чеків тощо).
З п. 1.1 договору про надання правової допомоги слідує, що відповідач домовився із адвокатом про надання йому правничої допомоги по вказаній справі з оплатою фактичних витрат адвоката.
Розмір гонорару представника згідно умов договору становить 25000 грн, який клієнт (відповідач) оплачує адвокату шляхом перерахування суми на рахунок представника, вказаний у договорі та/ або в готівковій формі (п. п. 3.2, 3.3 договору).
У п.п. 3.4, 3.5 договору клієнт та адвокат домовились, що оплата гонорару здійснюється одноразово шляхом внесення 100 % розміру гонорару протягом 10 днів з моменту підписання акта приймання - передачі, яким і підтверджується факт надання послуг адвокатом.
Аналізуючи опис робіт до договору про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг, суд приходить до висновку про те, що у цих документах перелічені надані послуги без зазначення їх вартості. Міститься лише інформація про перелік наданих послуг, витрачений час із зазначенням загальної суми гонорару у фіксованому розмірі 25000 грн.
Згідно акта приймання-передачі наданих послуг сторони домовились, що клієнт зобов'язується сплатити вартість наданих послуг адвоката в сумі 25000 грн протягом семи днів після підписання цього акта.
Разом з тим, матеріали заяви не містять документально підтверджених витрат про надання правничої допомоги відповідачем по справі (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення із відміткою банку або іншого банківського документа, касових чеків тощо), тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.06.2006).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 133, 134, 247, 259, 268, 270 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача (адвоката) Остахова Володимира Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменчування сторін:
позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник