Справа № 373/3776/25
Провадження № 3/373/1014/25
11 грудня 2025 рок суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В.В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, потерпілої ОСОБА_1 , розглянула матеріали, які надійшли з відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 977274 від 06.12.2025 вбачається, що 06.12.2025 о 09 год. 45 хв. ОСОБА_2 за місцем реєстрації свого місця проживання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю донькою ОСОБА_1 , висловлювався на її адресу нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
В суді ОСОБА_2 пояснив, що проживає поАДРЕСА_1 із своїми двома доньками та онуком. Повернувшись 06.12.2025 додому від своєї співмешканки, попросив у доньок віддати йому гроші, які він віддав їм на зберігання. Коли доньки йому відмовили, він почав сваритися, вживав нецензурні слова, а вони викликали поліцію.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді підтвердила викладені ОСОБА_2 обставини та додала, що, оскільки останнім часом батько випиває, вони з сестрою відмовилися віддати йому грошові кошти, які зберігали. Пере сваркою вони надавали батькові 10 000 гривень, однак він невідомо куди їх дів. Станом на даний час вони з батьком примирилися, домовилися, що грошові кошти батька витратять на покупку йому нового автомобіля. Вважала, що конфлікт, який стався є сімейною сваркою, домашнього насильства батько не вчиняв.
Дослідивши матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП, суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати, поміж іншим, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за домашнє насильство, тобто умисне вчинення особою будь-якого діяння (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до визначення, яке міститься в п. 1 ч. 1ст. 1 Закону № 2229-VIII від 07.12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Слід зазначити, що Закон № 2229-VIII від 07.12.2017 спрямований на реалізацію положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (надалі - Стамбульська Конвенція).
Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. Однак це жодним чином не свідчить про те, що міжнародні договори мали намір розглядати як «домашнє насильство» будь-яке насильство, що трапляється між членами сім'ї, але яке зумовлене іншими причинами.
Суд не має підстав вважати, що законодавець, приймаючи Закон № 2227-VIII, під терміном «домашнє насильство» мав намір визначити більш широке коло діянь, ніж міжнародне законодавство, на імплементацію якого він спрямований.
Таким чином, стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись як домашнє насильство.
В ході розгляду справи підстав стверджувати, що ОСОБА_2 вчинив щодо своєї доньки ОСОБА_1 домашнє насильство, - судом не встановлено, оскільки додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, вказують виключно на те, що між ними виникла сварка.
Про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулась саме сімейна сварка йдеться і в поясненнях потерпілої, даних нею в судовому засіданні.
Будь-яких доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, ініціатором складення протоколу суду не надано.
Підстави вважати, що ОСОБА_1 відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації по відношенню до ОСОБА_2 , що у випадку конфлікту, могло призвести до її страждань, тобто мало б місце домашнє насильство, матеріалами справи не встановлено.
Відповідно до п.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.245,247,251,280,283,284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Хасанова