Справа № 159/7868/25
Провадження № 2/159/2440/25
(заочне)
11 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (далі - ТОВ «Іннова-Нова», товариство) через систему «Електронний суд» звернулося з позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 8148070525 від 12.05.2025 у розмірі 29202 гривні.
В обґрунтування позову зазначає, що 12.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (після перейменування ТОВ «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладений договір про надання грошових коштів у кредит № 8148070525. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6200 гривень, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача, зі строком кредитування 360 днів, зобов'язався повертати кредит щомісячними платежами і сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 1% вдень (стандартна процентна ставка), яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дня укладення договору, та 0,87% в день, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
ТОВ «Іннова Фінанс» виконало зобов'язання за договором, надало можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами.
Посилаючись на те, що відповідач не сплачує щомісячний платіж позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 29202,00 гривні, з яких 6200,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 9672,00 гривень заборгованість за процентами за 156 днів (до 15.10.2025) з розрахунку 1% на день, 930,00 гривень комісії, 12400,00 гривень неустойки.
06.11.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (рекомендоване повідомлення №R067033841970).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на його електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду від 06.11.2025.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 11.12.2025 (частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
12.05.2025 ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 8148070525, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 6msg1is9l. У додатку №1 до договору сторонами погоджений графік та види платежів (а.с.19-31).
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6200 гривень, шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , зі строком кредиту - 360 днів, з стандартною процентною ставкою 1 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дня укладення договору, 0,87 % за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору (п.2.6).
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на вказаний позичальником картковий рахунок НОМЕР_1 (п.3.1).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту (п.2.7).
У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити штраф позичальнику у розмірі 28% від суми простроченого платежу за кожен факт такого прострочення (п. 7.3).
У разі порушення строків повернення позики позикодавець має право стягнути проценти за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми прострочення платежу (п. 7.4).
Паспорт споживчого кредиту також підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с.34-36)
На виконання умов договору ТОВ «Іннова Фінанс», користуючись послугами ТОВ ФК «Контрактовий дім», перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 6200 гривень, що підтверджується листом №16560 від 14.10.2025 та договором №160523/1 від 16.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів, який укладений між ТОВ «Іннова Фінанс» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с.13-17).
Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.46-47) відповідач не вносив платежів на повернення кредиту, не сплачував проценти і штрафні санкції.
За цим розрахунком ТОВ «Іннова Фінанс» нарахувало ОСОБА_1 в межах строку кредитування проценти за період з 12.05.2025 до 15.10.2025 (за 156 календарних днів) за стандартною процентною ставкою - 1% (62,00 грн в день) в загальному розмірі 9672 гривні (6200 грн (тіло кредиту) х1% (стандартна процентна ставка)х156 днів).
Окрім того позивач 12.05.2025нарахував відповідачу передбачену п.2.7 Договору комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми кредиту в розмірі 930 гривень (6200 грн (тіла)х15%).
Також з 12.06.2025 до 19.07.2025 відповідачу нараховано 12400 гривень пені.
У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» перейменоване на ТОВ «Іннова-Нова».
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості відповідача за договором надання грошових коштів у кредит № 8148070525 від 12.05.2025 становить 29202 гривні, з яких:
6200 гривень - заборгованість за тілом кредиту,
9672 гривень - заборгованість за відсотками,
930 гривень - комісія за надання кредиту,
12400 гривень - пеня.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що кредитний договорів, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. ОСОБА_1 при укладенні договору пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який був перерахований на його картковий рахунок.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша - четверта статті 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За матеріалами цієї справи, зобов'язання в силу статті 611 ЦК України є порушеними, у зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку повертати кредит частинами, а тому позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення з ОСОБА_1 кредитних коштів.
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів в розмірі 6200 гривень (тіла кредиту) та відсотків за користування кредитом в розмірі 9672 гривень. Так, відсотки нараховані за період з 12.05.2025 до 15.10.2025, тобто в межах строку кредитування (кредит наданий на 360 днів). Фактично вимога про стягнення процентів заявлена за період 156 календарних днів, тому позивач правомірно застосував стандартну процентну ставку 1% в день, як передбачено п.2.6.1 Договору.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Розмір процентів відповідає приписам частини п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023.
Відповідач доказів спростування розміру заборгованості в цій частині не надав.
З наведених мотивів позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Також є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії про надання кредиту в сумі 930 гривень з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, включені в загальні витрати за споживчим кредитом.
В силу частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Сплата комісії передбачена умовами договором надання грошових коштів у кредит № 8148070525 від 12.05.2025,є складовою загальних витрат за кредитом і підлягає сплаті відповідачем.
Щодо нарахування неустойки:
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка в розмірі 12400 гривень стягненню не підлягає.
Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 8148070525 від 12.05.2025, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 16802 гривні (6200 грн тіло кредиту+9672 грн проценти+930 грн комісія за надання кредиту).
Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов'язань чи контррозрахунок заборгованості не надав.
Щодо судових витрат.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги суд задовольнив на 57,54% (16802х100:29202), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1393,85 гривень судового збору (2422,40х57,54%:100).
До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивачем у позовній заяві зазначив, що витрати на правничу допомогу у цій справі становлять 5000 гривень, повідомив, що відповідно до приписів ч.8 ст. 141 ЦПК України протягом 5 днів буде подана заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з доказами на підтвердженням її розміру.
Відтак, питання розподілу судових витрат на правничу допомогу підлягає вирішенню за заявою позивача в порядку ст. 246 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 263, 530, 536, 626-628, 639, 1046-1048, 1050 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 8148070525 від 12.05.2025 у розмірі 16802 (шістнадцять тисяч вісімсот дві) гривні, з яких 6200 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 9672 гривні - заборгованість за відсотками, 930 гривень - комісія.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 1393 (одну тисячу триста дев'яносто три) гривні 85 копійок копійку судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, адреса: м.Київ, вул. Верхній Вал, 10.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 11.12.2025.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК