Справа № 450/1472/24 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О
Провадження № 22-ц/811/932/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
12 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна, -
03.04.2024 ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просила: стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 1079,40 грн витрат на водопостачання і водовідведення за період з 01.09.2022 по 07.04.2023; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 43 212,89 грн витрат на споживання газу та електроенергії за період з 01.09.2022 по 07.04.2023; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 14495,04 грн витрат на оплату доставки газу у 2024 році; стягнути з відповідачів солідарно 6324,94 грн процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України за користування безпідставно збереженими грошима за рахунок неучасті у витратах зі сплати ЖКП, за період з 01.09.2022 по 07.04.2023; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 802,66 грн трьох річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати витрат на ЖКП, за період з 08.04.2023 по день подання позову; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 569,68 грн інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання зі сплати витрат на ЖКП за період з 08.04.2023 по день подання позову.
В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку позивачка зареєстрована і спільно проживає з матір'ю ОСОБА_5 з 16.09.2008 року по теперішній час. З 04.07.2006 по 14.09.2022 в будинку проживав її чоловік ОСОБА_6 . З 14.07.2004 по 07.04.2023 у будинку була зареєстрована та проживала дочка позивачки ОСОБА_1 . З вересня 2022 року в будинок вселився чоловік доньки ОСОБА_2 . З часу вселення ОСОБА_2 у будинок витрати зі сплати житлово - комунальних послуг зросли, що пов?язано зі споживання відповідачами газу, електроенергії та води. Відповідачі без згоди позивачки увімкнули газові котли, які використовувалися до 07.04.2023. Так, в період з листопада 2021 по травень 2022 витрати на житлово - комунальні послуги складали 24484,06 грн, що становить в середньому 4086, 68 грн на місяць. В період з листопада 2022 по квітень 2023 витрати на житлово - комунальні послуги склали 61 559,69 грн, що становить в середньому 10259,95 грн на місяць. Відтак, під час проживання в будинку відповідачів щомісячні витрати на споживання газу, електроенергії та води з 01.09.2022 по 07.04.2023 зросли в середньому на 6173,27 грн щомісяця, що підтверджується квитанціями зі сплати ЖКП за вказані періоди. Вказувала, що до 01.01.2023 року відповідачі брали участь у витратах зі сплати житлово - комунальних послуг, за винятком витрат водопостачання і водовідведення. З 01.01.2023 по 07.04.2023 відповідачі не проводили жодної оплати по утриманню житла, на сьогодні між ними не досягнуто згоди щодо добровільного відшкодування позивачці частини вартості сплачених комунальних послуг. Звертала увагу на те, що з 01.01.2023 по 07.04.2023 вона сплатила комунальні послуги на загальну суму 66 484 грн 61 коп., що підтверджується наданими квитанціями.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 96,76 грн витрат на водопостачання і водовідведення за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 18 468,91 грн витрат на споживання газу та електроенергії за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 14 335,85 грн витрат на оплату доставки газу у 2024 році.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави 1798,17 грн судового збору.
20.03.2025 рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що за час проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 відповідачі сплачували комунальні послуги та несли витрати на його утримування. Позивачка не сплачувала жодних комунальних чи інших платежів. Квитанції про оплату житлово-комунальних послуг, які долучає позивачка, належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки останні сплачували житлово-комунальні послуги, як готівкою у відділенні Укрпошти, так і платіжними картками, що підтверджується квитанціями, долученими до матеріалів справи. Позивачка не надала жодних належних та допустимих доказів, що вона особисто оплачувала житлово-комунальні послуги, оскільки на жодній квитанції про оплату, які долучаються до позову, вона не зазначена платником. Крім того, в квитанціях платником комунальних послуг зазначений ОСОБА_6 - батько ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що розрахунок, проведений позивачкою на підтвердження позовних вимог є невірним, оскільки вона рахує середню суму всіх витрат за місяць до та під час проживання відповідачів в будинку, що не є не належним розрахунком. Відтак, для правильності обчислення витрат на комунальні послуги необхідно провести судово-економічну експертизу, висновок якої може бути належним доказом збільшення витрат на комунальні послуги.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.
У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 проти скарги заперечила.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною 1 ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово- комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №521/3743/17-ц, від 19.08.2020 у справі № 703/2200/15.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником 1/2 частки житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №20525599 та витягом з державного реєстру правочинів № 6175347 від 03.07.2008 року (а.с. 15, 17).
У будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області № 372 від 19.10.2023 (а.с. 18).
З 01.09.2022 по 07.04.2023 у житловому будинку АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не заперечуються сторонами у справі.
Відповідно до листа ТОВ «ГК Нафтогаз України» за вих. № 119/2.1.5-52601-2023 від 15.12.2023 року, станом на 31.10.2023 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 числиться заборгованість в сумі 55,69 грн за надані послуги з газопостачання. Також у листі зазначено інформацію про обсяги споживання природного газу, його вартість та оплату за період 01.05.2022 по 01.11.2023 року (а.с. 36-37).
Листом ТОВ «Львівенергозбут» № 910-2024-в-558 від 22.08.2024 надано інформацію про нарахування та сплату за спожиту електричну енергію за адресою АДРЕСА_1 з 01.06.2023 по 01.08.2024 (а.с. 201-202).
У матеріалах справи також наявні довідки ЛМКП «Львівводоканал» від 22.11.2024 року та від 22.11.2024 про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води, водовідведення за адресою АДРЕСА_1 у період з 01.01.2023 по 01.10.2024 року (а.с. 199 - 200).
У листі № ЛФ/100/Вих-10226/-24 від 16.10.2024 року та доданому акті звірки № 170-ЛФ/24 про обсяги споживання природного газу за особовим рахунком НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 ТОВ «Газорозподільні мережі України» Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надано інформацію про звіряння обсягів споживання природного газу за період з 01.09.2023 по 30.09.2024 (а.с. 194-195).
Відповідно до листа АТ «Львівгаз» від 02.10.2024 № ЛГ-1712/-24 за адресою АДРЕСА_1 обсяги споживання природного газу у період з січня 2022 року по грудень 2023 року по ос. рах. НОМЕР_2 наступні: за січень 2022 року - 15,75 м3; за лютий 2022 року - 12,24 м3; за березень 2022 року - 1,67 м3; за квітень 2022 року - 13,34 м3; за травень 2022 року - 14,69 м3; за червень 2022 року - 0,81 м3; за липень 2022 року - 0,31 м3; за серпень 2022 року - 41,19 м3; за вересень 2022 року - 3,59 м3; за жовтень 2022 року - 16,41 м3; за листопад 2022 року - 826,00 м3; за грудень 2022 року - 1730,00 м3; за січень 2023 року - 1466,23 м3; за лютий 2023 року - 319,66 м3; за березень 2023 року - 2738,11 м3; за квітень 2023 року - 9,00 м3; за травень 2023 року - 8,00 м3; за червень 2023 року - 10,00 м3; за липень 2023 року - 9,00 м3; за серпень 2023 року - 7,00 м3; за вересень 2023 року - 8,00 м3; за жовтень 2023 року - 9,00 м3; за листопад 2023 року - 7,00 м3; за грудень 2023 року - 25,00 м3 (а.с. 196-198).
З наданих позивачкою ОСОБА_1 квитанцій, така в період з грудня 2022 року по березень 2023 року сплатила за надані АТ «Львівгаз», ТОВ «Львівенергозбут», «ЛьвівВодоканал - Заміський (Централізоване водопостачання та водовідведення (сільські відділення)» послуги за адресою АДРЕСА_1 5610,95 грн (а.с. 63, 66, 67, 68, 69, 70), з яких АТ «Львівгаз» - 159,19 грн, ТОВ «Львівенергозбут» - 4275,60 грн, «ЛьвівВодоканал - Заміський (Централізоване водопостачання та водовідведення (сільські відділення)» - 1176,16 грн.
А в період з листопада 2023 року по серпень 2024 року (спірний період з 01.09.2022 по 07.04.2023) ОСОБА_4 сплатила ТОВ «ГК «Нафтогаз» за спожитий газ, ТОВ «Львівенергозбут» за послуги розподілу природного газу та «ЛьвівВодоканал - Заміський (Централізоване водопостачання та водовідведення (сільські відділення)» за послуги водопостачання і водовідведення за адресою АДРЕСА_1 41053,66 грн (а.с. 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 38, 91, 95, 130, 158, 159, 160, 170, 171, 172, 205), з яких ТОВ «ГК «Нафтогаз України» перераховано 25 203,84 грн, ТОВ «Львівенергозбут» - 9181,46 грн, за послуги розподілу природного газу - 5432,34 грн, «ЛьвівВодоканал - Заміський (Централізоване водопостачання та водовідведення (сільські відділення)» - 1236,02 грн.
З квитанцій, долучених до матеріалів справи відповідачем ОСОБА_2 вбачається, що такий в період з грудня 2022 року по січень 2023 року сплатив за надані ГК «НафтогазУкраїна» послуги за адресою АДРЕСА_1 20 468,38 грн (а.с. 64, 65).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 , районний суд виходив з того, що позивачка належними доказами підтвердила сплату нею комунальних послуг на загальну суму 66 484 грн 61 коп. за період з 01.09.2022 по 07.04.2023, а відтак понесла тягар щодо утримання житлового будинку. Крім того, судом враховано факт сплати відповідачами комунальних послуг в розмірі 25885,81 грн, що підтверджується наданими квитанціями. Разом з тим, суд не вбачав підстав для стягнення з відповідачів на користь позивачки процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України за користування безпідставно збереженими коштами за рахунок неучасті у витратах зі сплати житлово-комунальних послуг, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується не повністю з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, з 01.09.2022 по 07.04.2023 у житловому будинку АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (мати позивачки), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не заперечуються сторонами справи.
У зазначений період (з 01.09.2022 по 01.04.2023) ТОВ «ГК Нафтогаз України» нарахувало до сплати за спожитий природний газ за адресою АДРЕСА_1 56 565,53 грн (01.09.2022 - 28,57 грн; 01.10.2022 - 130,57 грн; 01.11.2022 - 6572,39 грн; 01.12.2022 - 13765,42 грн; 01.01.2023 - 11666,63 грн; 01.02.2023 - 2543,50 грн; 01.03.2023 - 21786,84 грн; 01.04.2023 - 71,61 грн), що підтверджується листом ТОВ «ГК Нафтогаз України» від 15.12.2023 № 119/2.1.5-52601-2023.
Згідно наданих позивачкою квитанцій за період з 01.09.2022 по 07.04.2023 ОСОБА_4 було сплачено 25 203,84 грн за спожитий газ.
Отже, виходячи зі встановленого судом факту проживання в період з 01.09.2022 по 07.04.2023 у житловому будинку АДРЕСА_1 чотирьох осіб, плата кожного за спожитий газ у цей період повинна становити по 14 141,38 грн (56 565,53 грн : 4 (к-сть осіб, які проживали в будинку) = 14 141,38 грн).
Згідно наявних у матеріалах справи квитанцій, ОСОБА_2 сплатив за зазначений вище період за спожитий природний газ 20 468,38 грн (16.12.2022 - 6702,96 грн; 31.01.2023 - 13765,42 грн).
Тому, враховуючи, що згідно наданих ним квитанцій, ОСОБА_2 сплатив за надані ТОВ «ГК Нафтогаз України» послуги за період з 01.09.2022 по 07.04.2023 суму в розмірі 20 468,38 грн, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню по 7814,38 грн (14 141,38 грн х 2 - 20 468,38 грн = 7814,38 грн), сплачених нею витрат за спожитий природний газ.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідачів в її користь понесених витрат за розподіл (доставку) природного газу, то згідно відповіді АТ «Львівгаз» від 02.10.2024 № ЛГ-1712/-24 на виконання вимог пункту 4 глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем на 2024 р. для абонента за адресою АДРЕСА_1 для оплати за розподіл (доставку) природного газу як річна замовлена потужність визначено обсяг 7147,11 м3 і місячна сума оплати склала - 1207,91 грн (7147,11 м3: 12) ? 2.028 грн).
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.09.2022 по 07.04.2023 ОСОБА_1 сплатила вартість комунальних послуг за розподіл (доставку) природного газу в розмірі 159,19 грн (за листопад 2022 - 106,13 грн; за грудень 2022 року - 53,06 грн), що підтверджується квитанціями, долученими до матеріалів справи.
При цьому, позивачкою ОСОБА_4 було сплачено 5432,34 грн за послуги з розподілу (доставку) природного газу.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що у зв'язку зі збільшенням споживання природного газу за 2022-2023 роки та з врахуванням часткової сплати відповідачкою комунальних послуг, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню по 3 623,73 грн (1207,91 грн * 12 місяців = 14494,92 грн : 4 особи) витрат за розподіл природного газу.
Щодо споживання відповідачами електроенергії, то з відповіді, наданої ТОВ «Львівенергозбут» від 22.08.2024 № 910-2024-в-558 про спожиту електричну енергію за адресою АДРЕСА_1 неможливо встановити споживання електроенергії за період з 01.09.2022 по 07.04.2023, оскільки ТОВ «Львівенергозбут» надало інформацію за період з 01.06.2023 по 01.08.2024.
При цьому, у період проживання відповідачів у житловому будинку, ОСОБА_1 здійснювала оплату за спожиту електричну енергію, а саме 07.12.2022 в розмірі 1858,08 грн та 13.03.2023 в розмірі 2417,52 грн, що підтверджується наданими квитанціями до матеріалів справи.
Таким чином з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 не підлягають стягненню витрати за спожиту електричну енергію за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів витрат за водопостачання і водовідведення за період з 01.09.2022 по 07.04.2023, то згідно довідки «ЛМКП «Львівводоканал» від 22.11.2024 року заборгованість за адресою АДРЕСА_1 станом на 01.01.2023 становить 523,12 грн. Крім того, згідно довідки «ЛМКП «Львівводоканал» нарахувало за споживання централізованого водопостачання та водовідведення заборгованість в розмірі 2507,06 грн (01.01.2023 - 730,62 грн; 01.02.2023 - 436,52 грн; 01.03.2023 - 626,73 грн; 01.04.2023 - 713,19 грн), кількість проживаючих чотири особи. Також з відомостей про нарахування та оплату абонентського обслуговування постачання води заборгованість за січень - квітень 2023 року становить 148,84 грн.
Однак, відповідач ОСОБА_1 погасила заборгованість перед «ЛМКП «Львівводоканал», наявну за адресою АДРЕСА_1 станом на 01.01.2023, що підтверджується копією квитанції «Львівводоканал - Заміський (Централізоване водопостачання та водовідведення (сільські відділення)» за період грудень 2022 року у сумі 542,02 грн, дата операції 02.02.2023.
Крім того, матеріали справи містять квитанції на підтвердження сплати відповідачем ОСОБА_1 комунальних послуг за централізоване водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2022 року в сумі 634,14 грн, що спростовує доводи позивачки про несплату відповідачами комунальних послуг за водопостачання і водовідведення до 01.01.2023 року.
Враховуючи, що заборгованість за централізоване водопостачання за 2022 рік погашена, а за січень - квітень 2023 року суми до сплати становили 2507,06 грн та 148,84 грн, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 за період з 01.09.2022 по 07.04.2023 підлягає стягненню сума в розмірі по 626,77 грн (2507,06 грн : 4) за централізоване постачання холодної води та водовідведення, а також по 37,21 грн з кожного (148,84 : 4) за абонентське обслуговування постачання води.
Однак, позивачка просила стягнути з відповідачів суму в розмірі 1079,40 грн. Таким чином, враховуючи ст. 13 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 слід стягнути суму в розмірі по 539,70 грн з кожного за централізоване постачання холодної води та водовідведення за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів процентів за користування безпідставно збереженими грошима за рахунок неучасті у витратах зі сплати житлово-комунальних послуг, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» №206 від 05.03.2022 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З наведених мотивів, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог слід скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 по 7814,38 грн витрат за спожитий природний газ за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 по 3 623,73 грн витрат з розподілу (доставки) природного газу у 2024 році.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 по 539,70 грн з кожного за централізоване постачання холодної води та водовідведення за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави по 221,81 грн судового збору, що є пропорційно до задоволених позовних вимог.
В решті рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено - 12 грудня 2025 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 по 7814,38 грн витрат за спожитий природний газ за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 по 3 623,73 грн витрат з розподілу (доставки) природного газу у 2024 році.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 по 539,70 грн витрат на водопостачання і водовідведення за період з 01.09.2022 по 07.04.2023.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави по 221,81 грн судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра