Справа № 456/2611/25 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є.
Провадження № 22-ц/811/4152/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
про залишення апеляційної скарги без руху
11 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді Шеремети Н.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №384008 від 29 жовтня 2024 року в сумі 6044 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» 3028 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 ,подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Встановлено, що рішення суду ухвалено 16 вересня 2025 року, надіслано судом в ЄДРСР 08 жовтня 2025 року.
Звернувшись 01 грудня 2025 року до суду з апеляційною скаргою на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2025 року, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що копію рішення нею отримано 03 листопада 2025 року в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відповідним повідомленням в електронному кабінеті.
Проте, зазначені посилання не дають достатніх підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки початок перебігу строку на апеляційне оскарження обчислюється не з дня вручення учаснику справи відповідного судового рішення чи його оприлюднення в ЄДРСР, а з дня його ухвалення або з дня складення повного судового рішення, зокрема й у разі розгляду справи (ухвалення рішення) без участі учасників справи.
Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведено у ч. 6 ст. 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення.
Суд вважає за необхідне, звернути увагу, що оприлюднення судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не свідчить, що таке судове рішення не могло бути складено у паперовому вигляді раніше та надіслано учасникам справи.
В той же час, скаржником не долучено жодних доказів в підтвердження того, що копію оскаржуваного рішення суду вона не отримував, а також доказів в підтвердження того, що суд першої інстанції після постановлення рішення (16 вересня 2025 року) не надсилав скаржнику копію такого.
Отже, наведені стороною відповідача обставини щодо процесуального строку на апеляційне оскарження не дають обґрунтованих підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
За таких обставин, скаржнику необхідно надати суду належні докази в обгрунтування поданого клопотання: такими доказами може бути довідка суду першої інстанції про відсутність (наявність) в матеріалах справи доказів скерування судом копії оскаржуваного рішення скаржнику, отримання (не отримання) останнім копії такого, чи інше.
Відсутність даної інформації позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки до суду апеляційної інстанції надійшли лише матеріали апеляційної скарги, а не сама справа.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику необхідно надати строк для можливості звернення до суду з вмотивованим клопотанням, яке б містило докази про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, залишається без руху.
Також встановлено, що при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 не оплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 12 Закону України'Про статус веттеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій користуються пільгами, у тому числі щодо звільнення від судових витрат.
На підставі цього, просить звільнити її від сплати судового збору.
Пільги щодо сплати судового збору зазначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України №3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України та п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, залишається без руху.
Відповідно до п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи із характеру спірних правовідносин, за подання апеляційної скарги на рішення суду, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 4 542 грн. (3028 грн. х 150%) за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Личаківському районі м. Львова (Личаківський)
22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ):38008294
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954
Код бюджетної класифікації: 22030101
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Враховуючи допущені при подачі апеляційної скарги недоліки, таку необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання апелянтом ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору- відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2025 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання апелянтом ухвали.
Документ, що підтверджує сплату судового збору або докази про звільнення від сплати такого, а також належні докази в обгрунтування клопотання про поновлення строку, у визначений судом строк представити Львівському апеляційному суду.
Невиконання вимог даної ухвали є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до вимог ст. 358 ЦПК України.
Суддя Львівського апеляційного суду Н.О. Шеремета