Справа № 133/3231/25
Провадження № 33/801/1268/2025
Категорія: 141
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем'янова Ж. М.
Доповідач: Стадник І. М.
Іменем України
12 грудня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Трофімова Андрія Вячеславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122-2 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає у АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок , а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого захисника адвоката Трофімова А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КпАП, оскільки в лютому 2024 року виїхав за межі України і з того часу не повертався, а відтак не міг керувати транспортним засобом 17 серпня 2025 року, в його діях відсутній склад вказаного правопорушення.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з посиланням на те, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , про наявність щодо нього адміністративних матеріалів він не знав до того часу, поки не почали надходити повідомлення від банку про неможливість списання коштів. А за змістом даних ЄДРСР оскаржувана постанова була оприлюднена 07.11.2025 року.
Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Враховуючи обґрунтування апеляційної скарги в частині пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення та з урахуванням матеріалів справи, причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними та поновити заявнику строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року .
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Трофімов А.В. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити її. ОСОБА_1 пояснив, що залишив територію України в минулому році і наразі перебуває в м. Варшава Республіки Польща. Свій автомобіль він залишив іншій особі, яка нею користується. В серпні 2025 року його в Україні не було і автомобілем він не керував.
Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КпАП України передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КпАП України, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КпАП України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, відповідно до ст. 252 КпАП України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суддя місцевого суду обґрунтував свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КпАП України протоколом про адміністративне правопорушення, електронним рапортом поліцейського ВП №2 Хмільницького району РВП ГУНП у Вінницькій області ЄО №10572 від 17.08.2025, поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 17.08.2025, рапортом майора поліції ВП №2 Хмільницького РВП ГКНП у Вінницькій області Трайдакало Євгена, наказом про проведення спільних заходів з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.08.2025, постановою серії ЕНА № 5507905 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, даними відеоматеріалів.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 426095 від 17.08.2025 водій ОСОБА_1 , керуючи 17.08.2025 о 17:50 год автомобілем марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Т0606, в межах населеного пункту села Кашперівка, Хмільницького району Вінницької області, при подачі жезлом про зупинку, не зупинився на вимогу працівника поліції, чим порушив пункт 8.9.а. ПДР - порушення вимог зупинки працівником поліції поданої жезлом або рукою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 122-2 КпАП України.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення регламентовані приписами статті 256 КпАП України, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Разом з тим, вказаний протокол не підписаний ОСОБА_1 , тобто особою щодо якої він складений, а також не містить відомостей щодо причин відсутності цього запису.
Під час судового розгляду апеляційним судом досліджено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, долучених до матеріалів справи, на яких зафіксовано рух автомобіля «Volkswagen Passat» сірого кольору, який не зупинився на вимогу працівника поліції, подану жезлом.
При цьому із цього відеозапису не можливо за зовнішнім виглядом встановити особу, яка керувала транспортним засобом.
Відеозапис зупинки транспортного засобу із встановленням особи, що керувала ним, в матеріалах справи відсутній.
Як вказано в протоколі, особу водія встановлено за посвідченням водія, проте копія такого посвідчення в матеріалах справи відсутня, а наявний лише витяг з бази з реквізитами посвідчення водія, виданого ОСОБА_1 .
Натомість до апеляційної скарги захисником Вітрука В.В. додані докази, які підтверджують перебування ОСОБА_1 у відповідний період закордоном, орендує житло у м. Варшава, на термін до 09.05.2026 року.
Наведені докази беззаперечно вказують, що ОСОБА_1 станом на момент складення протоколу щодо нього, а саме на 07 серпня 2024 року, перебував за межами України.
Натомість складаючи протокол про адміністративне правопорушення, працівники поліції не пересвідчились в особі правопорушника, який керував транспортним засобом.
Згідно з вимогами статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд першої інстанції під час розгляду справи наведеним обставинам не дав належної оцінки, чим допустив неповне з'ясування обставин справи, що у свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
За таких підстав постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 статті 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, а постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого 1 статті 122-2 КпАП України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 294 КпАП України, Суд, -
постановив:
Поновити захиснику - адвокату Трофімову Андрію Вячеславовичу строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника адвоката Трофімова Андрія Вячеславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122-2 КпАП України, скасувати, провадження у справі №133/3231/25 закрити у зв'язку відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник