Справа № 766/1170/23
н/п 1-кп/766/1155/25
08 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2023 року за № 22023230000000115 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Краматорська Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченої - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, у вересні місяці 2022 року керуючись ідеологічними мотивами прийняла пропозицію невстановлених осіб, щодо участі у проведенні у селі Станіслав Херсонського району Херсонської області, незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу російської федерації.
Так, ОСОБА_3 , у період з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових рф здійснила по-дворовий обхід жителів с. Станіслав, Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад рф. Під час проведення референдуму ОСОБА_3 здійснювала збір даних стосовно мешканців с. Станіслав для їх використання при складанні списків виборців, активно пропонувала мешканцям с. Станіслав проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму, а також активно закликала осіб, які не хотіли приймати участь у голосуванні шляхом висловлювання закликів про позитивні зміни у їх житті під керівництвом російської влади. Наслідком таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_3 стало визнання російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
II. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму на строк 10 років та з конфіскацією всього належного їй майна.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України, визнала частково, факт своєї участі у незаконному референдумі не оспорювала, однак заперечила факт своєї участі в організації незаконного референдуму.
При цьому показала, що 13.08.2022 року до неї приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_6 , прізвище якого не знає, який відповідав за організацію референдуму, з пропозицією очолити виборчу комісію по референдуму, на що вона відмовилася, посилаючись на наявність роботи. Після чого 15.08.2022 року головою сільської ради від окупаційної влади було призначено ОСОБА_7 , яка також виконувала обов'язки голови виборчої комісії на референдумі. Зазначила, що була присутня на інструктажі 22.09.2022 року, на який ОСОБА_7 прийшла зі списками виборців. Обвинуваченою складалися списки мешканців, переважно осіб похилого віку у кількості приблизно 100-105 осіб, проте вони стосувалися видачі гуманітарної допомоги. Організаторами референдуму були вищезгаданий ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та Білозерський паспортний стіл. Участь у незаконному референдумі приймала тільки 24.09.2022 року, при цьому наміру та бажання приймати участь у референдумі не мала. ОСОБА_7 спонукала її до участі у проведенні референдуму. 22.09.2022 року в вечорі близько 18:00 годин на телефон надійшов дзвінок від ОСОБА_9 , було сказано щоб вона збиралася, думала що на виклик, оскільки була доктором. Вийшла з дому та сіла в машину, яка за нею приїхала. Коли під'їхали до будівлі сільської ради, їй повідомили про те, що прибули на проведення інструктажу, вона погодилася бути на ньому присутня. Бачила як заносилися пакунки, бюлетені, урни для голосування та інше. На інструктажі було зазначено про роботу на референдумі протягом п'яти днів з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року, про те що буде супровід військових рф для захисту учасників референдуму, а також алгоритм їх дій при проведенні голосування. Наступного дня 23.09.2022 року вона пішла на роботу, їй зателефонувала ОСОБА_7 та запитала, чому вона відсутня на референдумі та почала висувати погрози їй та близьким, після чого вона погодилася. 24.09.2022 року зранку біля сільської ради чекала машина. ОСОБА_7 заздалегідь видала бюлетені, списки, урну для голосування, окрім неї в бригаді був один військовий, водій та дві дівчини, це: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Наряд був на вул. 200 років Станіславу, Вінницьку та інші. В цей день була пригнічена, ні с ким не спілкувалася. ОСОБА_11 тримала при собі бюлетені, у ОСОБА_12 були списки, у яких вона відмічала хто прийняв участь у голосуванні, обвинувачена мала при собі урну. Ходили в період часу з 08:30 до 12:00 години, після чого повернулася в будівлю сільської ради на дільницю, де також з невідомих причин, випадково, опинився її син ОСОБА_13 . ОСОБА_7 спитала, чому вона так рано завершила, на що обвинувачена повідомила, що більше участі примати не буде, після чого ОСОБА_7 викликала військових «росгвардії», яки побили її сина та проводили обшуки у неї та доньки.
Захисник ОСОБА_5 у своїй промові під час судових дебатів, звернув увагу суду на належну процесуальну поведінку та особу підзахисної ОСОБА_3 , яка є літньою людиною, раніше не судима, має сталі родинні зв'язки, тривалий час працювала лікарем-педіатром дільничного Станіславської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. Після звільнення та повернення території с. Станіслав під контроль України ОСОБА_3 , на відміну від організаторів та активних ідейних учасників незаконного референдуму залишилася на підконтрольній території. Під час досудового розслідування за фактом проведення незаконного референдуму на окупованій території Херсонської області, ОСОБА_3 являлась до слідчого і надавала розгорнуті свідчення і щодо учасників і щодо основних дійових осіб. Під час судового розгляду визнала факти особистої участі в частині перебування в групі осіб, які здійснювали подворовий обхід з бюлетенями та скринькою для збору голосів щодо референдуму. При цьому зазначив, що дії ОСОБА_3 вчинено під примусом та є наслідком здійснення системного психологічного і фізичного тиску на її родину, про що свідчать надані стороною захисту докази та покази свідків, заявлених стороною захисту. Стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження факту участі ОСОБА_3 в організації незаконного референдуму.
ІІІ. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Окрім часткового визнання вини ОСОБА_3 її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 року з фото таблицею та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_14 , під час якого свідок за загальними рисами обличчя, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як особу, яка приймала участь в проведенні незаконного референдуму в с. Станіслав у вересні 2022 року, агітувала місцевих жителів, щоб ті голосували за росію та під час проведення референдуму ходила зі скринькою (урною) для голосування;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 року з фото таблицею та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_15 , під час якого свідок за загальними рисами обличчя, впізнав під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як особу, яку бачив в 20-их числах вересня 2022 року пі час проведення незаконного референдуму рф на території с. Станіслав, коли проїжджав перехрестя вулиць Свободи і 200 років Станіславу, яка йшла зурною для голосування в супроводі російських військових;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 року з фото таблицею та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_16 , під час якого свідок за рисами обличчя, очима, зачіскою, губами, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як особу, яка в період 23-27 вересня 2022 року брала участь в проведенні незаконного референдуму на території с. Станіслав, агітувала за «руський мир», складала списки виборців;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2023 року з фото таблицею, DVD-R диском з відео фіксацією процесуальної дії та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_17 , під час якого свідок за ознаками: зростом, короткою зачіскою, світлим волоссям, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як члена комісії на незаконному референдумі, яка була присутня на зібранні перед референдумом з приводу його проведення;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 року з фото таблицею та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_18 , під час якого свідок за ознаками: короткою зачіскою, формою обличчя, впізнав під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як особу, яка запропонувала йому взяти участь у референдумі у якості водія та яка була членом виборчої комісії на незаконному референдумі в с. Станіслав;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2023 року з фото таблицею та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_19 , під час якого свідок за короткою зачіскою, формою обличчя, очима, формою носа та роту, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як одну з осіб, які у вересні 2022 року брали участь в проведенні незаконного референдуму на території с. Станіслав;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2023 року з фото таблицею, довідкою до протоколу та DVD-R диском з відео фіксацією процесуальної дії, за участі свідка ОСОБА_20 , під час якого свідок за загальними рисами обличчя, впізнав під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як лікарку, яка приїздила до нього у вересні 2022 року з метою участі у референдумі;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 року з фото таблицею та довідкою до протоколу, за участі свідка ОСОБА_21 , під час якого свідок за ознаками: формою обличчя, короткою зачіскою, світлим волоссям, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як особу, яка була присутня на зібранні членів виборчої комісії на незаконному референдумі в сільраді с. Станіслав;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2023 року з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_17 у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого слідчий експеримент проводився щодо обставин проведення 23-27.09.2022 референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області в ДВК №427, шляхом відтворення дій та обставин, яка відбувалися під час проведення незаконного референдуму в період з 23.09.2022 року до 27.09.2022 року на ДВК №427 в приміщенні сільської ради с. Станіслав. За результатами проведення вказаного слідчого експерименту встановлено місце проведення незаконного референдуму та зборів членів ДВК, якими керувала голова комісії та під керівництвом якої здійснювалася організація проведення незаконного референдуму, а також їх розташування, місцезнаходження переносних урн, меблів та відомості щодо членів ДВК, серед яких свідокОСОБА_17 бачила ОСОБА_3 в актовій залі під час зборів членів комісії у день перед першим днем проведення референдуму;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2023 року з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_18 у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого слідчий експеримент проводився щодо обставин проведення 23-27.09.2022 референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області в ДВК №427, шляхом відтворення дій та обставин, яка відбувалися під час проведення незаконного референдуму в період з 23.09.2022 року до 27.09.2022 року на ДВК №427 в приміщенні сільської ради с. Станіслав. За результатами проведення вказаного слідчого експерименту встановлено місце проведення незаконного референдуму та зборів членів ДВК, якими керувала голова комісії та під керівництвом якої здійснювалася організація проведення незаконного референдуму, а також їх розташування, місцезнаходження та кількість переносних урн для голосування, меблів та відомості щодо членів ДВК, серед яких свідок ОСОБА_18 бачив ОСОБА_3 - два виборчих дні вересня 2022 року;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2023 року з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_19 у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого слідчий експеримент проводився щодо обставин проведення 23-27.09.2022 референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області в ДВК №427, шляхом відтворення дій та обставин, яка відбувалися під час проведення незаконного референдуму в період з 23.09.2022 року до 27.09.2022 року на ДВК №427 в приміщенні сільської ради с. Станіслав. За результатами проведення вказаного слідчого експерименту встановлено місце проведення незаконного референдуму та зборів членів ДВК, якими керувала голова комісії та під керівництвом якої здійснювалася організація проведення незаконного референдуму, а також їх розташування, місцезнаходження переносних урн, меблів та відомості щодо членів ДВК, серед яких свідок ОСОБА_19 бачила ОСОБА_3 , яка була відсутня у перший день проведення референдуму.
Також вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що під час окупації він проживав у с. Станіслав. Знайомий з ОСОБА_3 , остання була сімейним лікарем їхньої родини. ОСОБА_3 була ідейною, повністю підтримувала референдум та «руський мир», агітувала та приймала безпосередню участь у вказаному референдумі, була на стороні російської федерації. В період приблизно з 23.09.2022 року до 27.09.2022 року разом зі своєю дружиною ОСОБА_14 особисто бачив, як ОСОБА_3 , на перехресті вул. Свободи та 200 років ОСОБА_22 , йшла з квадратним предметом у пакеті в руках, поруч із нею йшла невідома свідку жінка з паперами та двоє військових, які їх супроводжували. Те, що це була скринька для голосування свідку було зрозуміло з того, що цього ж дня, до нього додому з таким самим пакетом, такої самої форми та розміру, приходили люди, щоб він проголовував. Не було схоже на те, що ОСОБА_3 йшла під примусом, на переконання свідка вона діяла добровільно. Зі слів своєї дружини свідку відомо, що ОСОБА_3 в магазині висловлювалася, що «руський мир» тут назавжди, щоб люди голосували за референдум, через пару тижнів руські солдати захоплять м. Миколаїв та буде все добре. ОСОБА_3 була лікарем і радником в сільській раді у «гауляйтерів» ОСОБА_7 , яку російська комендатура призначила головою села та ОСОБА_23 . Перед самим референдумом, більш точної дати свідок не пам'ятає, він разом з дружиною бачили, як вони збирались біля сільської ради, де ОСОБА_7 збирала усіх тих, хто приймав участь у референдумі. Особисто бачив, як ОСОБА_3 їхала на збори, заходила в сільську раду, що знаходиться по вул. Свободи.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що під час окупації вона увесь час проживала у с. Станіслав. Приблизно з 23 по 27 вересня 2022 року в селі проводився незаконний референдуму, під час якого по селу ходили декілька груп місцевих мешканців з урнами, разом із військовими рф, проводили агітацію. Напередодні референдуму, щодня у вечірній час, ОСОБА_7 збирала усіх учасників референдуму. Свідок разом зі своїм чоловіком ОСОБА_15 особисто бачила, як ОСОБА_3 під'їжджала до сільської ради та заходила в приміщення, де проводилися збори. ОСОБА_3 ідейно підтримувала російську федерацію, закликала мешканців обмінювати українські гривні на російський рубль, зазначала, що росія назавжди і вона з росією в серці. Наприкінці серпня - початку вересня 2022 року, перебуваючи в магазині, розташованому по вул. Профспілок, свідок була присутня та особисто чула як ОСОБА_3 казала, що буде референдум, агітувала за його проведення. Наприкінці вересня 2022 року особисто бачила як ОСОБА_3 , разом з двома військовими та жінкою, ходили попід двори по вул. 200 років ОСОБА_22 , в руках у ОСОБА_3 була скринька з отвором для голосування, яку вони закривали чорним пакетом, верх був відкритий та прозорий. ОСОБА_3 діяла добровільно, увесь час окупації співпрацювала з рф.
Свідок ОСОБА_24 , допитана у судовому засіданні показала, що під час окупації вона постійно знаходилася у с. Станіслав. З ОСОБА_3 проживала на одній вулиці, разом працювали в одній лікарні, в тому числі в період окупації. ОСОБА_3 приймала участь у референдумі, який проводився у вересні 2022 року. Головною по виборам в с. Станіслав була ОСОБА_25 . За два тижні до проведення псевдо референдуму ОСОБА_3 уточнювала списки виборців - великі листки з прізвищами виборців, в тому числі на території лікарні. Так, ОСОБА_3 , її донька ОСОБА_26 та ОСОБА_10 кожного дня звіряли вказані списки при цьому обурювалися що в них дуже багато померлих, але вони не зареєстровані як померлі. Особисто бачила списки в руках у ОСОБА_3 , про те, що це були саме списки виборців свідку відомо зі слів ОСОБА_10 . Кожного дня з роботи ОСОБА_3 їздила в сільську раду, де з серпня 2022 року розміщувалася окупаційна влада, про що казала особисто. Коли проводився референдум свідок особисто бачила, як ОСОБА_3 , в супроводі військових рф, ходила по вулиці з урною, подібної тієї, що раніше використовувалася під час виборів при голосуванні на дому. ОСОБА_3 була проросійськи налаштованою, позитивно сприймала референдум та приймала у ньому надактивну участь, спілкувалася з військовими рф. ОСОБА_3 добровільно приймала участь у референдумі, підтримувала владу рф, військові рф ставилися до неї доброзичливо, спілкувалася з ними без примусу, посміхалася, поводила себе спокійно.
Свідок ОСОБА_27 , допитана у судовому засіданні показала, що 2022 році під час тимчасової окупації вона перебувала в с. Станіслав. З ОСОБА_3 працювала разом. Під час окупації в кінці вересня 2022 року ОСОБА_3 приймала активну участь в псевдо референдумі, про що остання особисто розповідала свідку. ОСОБА_3 чекала коли прийде «руський мир» та буде росія. Свідок особисто не була очевидцем того, як і за яких обставин ОСОБА_3 приймала участь у референдумі, про це їй стало відомо зі слів останньої та мешканців села.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що під час окупації проживала у с. Станіслав, знає ОСОБА_3 , як лікаря. У 2022 році в селі проводився референдум у якому ОСОБА_3 приймала участь. Бачила, що по вул. Вінницькій, в супроводі військових йшла ОСОБА_3 та дві жінки. В руках у ОСОБА_3 була прозора скринька з папірцями, подібна до тієї, що використовувалась під час голосування на виборах в України, остання перебувала у піднесеному настрої.
Свідок ОСОБА_17 під час її допиту в режимі відеоконференції показала, що під час незаконного референдуму в с. Станіслав вона безпосередньо приймала участь у його проведенні. Крім неї участь у референдумі також приймала ОСОБА_3 та інші особи. За ініціативи ОСОБА_7 були організовані збори з приводу проведення референдуму, на які була запрошена ОСОБА_3 . На зборах отримували вказівки та консультації відОСОБА_7 , кожному були розподілені свої дніучасті у референдумі, визначалися вулиці, по яким потрібно ходити та запитувати людей чи згодні вони голосувати за вступ Херсонської області до складу російської федерації. На зборах з ОСОБА_3 свідок зустрічалася один раз, з останньою спілкувалася не часто, всього декілька разів Ніхто з присутніх на зборах не висловлювався з приводу примусу. Після проведення референдуму, також ніхто не висловлювався, що приймав участь недобровільно чи під примусом. В день коли вони робили «обходи» ОСОБА_29 видавалися бюлетені, ящики для вкидання бюлетенів та списки жителів села.
ІV. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
Аналізуючи вище перелічені докази, які вказують на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину, в їх сукупності, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України є достовірними.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У судовому засіданні були досліджені документи, які сталі підставою для реєстрації кримінального провадження.
Суд приймає до уваги постанову начальника Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури від 17.04.2023 року, відповідно до якої виділено з матеріалів досудового розслідування за №22022230000000265 згідно реєстру, який додається, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за 22023230000000115.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченої.
Разом з цим, суд не приймає як належний та допустимий доказ протокол огляду від 14.02.2023 року, відповідно до якого предметом огляду є матеріали кримінального провадження іншого кримінального провадження, а саме № 22022230000000497 від 03.11.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України у якому слідчим зазначено, що на момент огляду у цьому кримінальному провадженні серед іншого, перебувають наступні документи: 1) заява ОСОБА_30 від 23.01.2023 №111-вих/2023 щодо дозволу на проведення огляду приміщення Херсонської міської військової адміністрації; 2) протокол огляду приміщень Херсонської міської військової адміністрації від 23.01.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , з додатками; 3) протокол огляду речей та документів від 02.02.2023 року, вилучених 23.01.2023 під час проведення огляду місця події, а саме: приміщень Херсонської міської військової адміністрації за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 37 з додатками; 4) постанова про визнання речовими доказами від 02.02.2023 речей та предметів, вилучених під час проведення огляду місця події, а саме: приміщень Херсонської міської військової адміністрації за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 37. При цьому у Додатку №10 до вказаного протоколу наявний список членів ДВК №427 у кількості 15 (п'ятнадцять) чоловік, серед яких під №15 вказано мовою оригіналу: « ОСОБА_3 ; должность член комиссии; паспортные данные НОМЕР_1 , Белозерским РО УМВД Украины в Херсонской области 22.05.2002; адрес регистрации АДРЕСА_1 ; место рождения Донецкая область, г. Краматорск, ИНН 2203711961; номер телефона НОМЕР_2 ».
Слідчим здійснено копіювання вказаних документів, які долучено до протоколу огляду від 14.02.2023 року у вигляді додатку №1.
Так, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що матеріали кримінального провадження за №22022230000000497, огляд якого проведено згідно з протоколом огляду від 14.02.2023 року з додаванням копій зібраних у цьому провадженні доказів, об'єднувалися чи виділялися з кримінальним провадженням 22023230000000115 у порядку ст. 217, ст. 334 КПК.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних (слідчих) розшукових дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги зміст положень ч. 1 ст. 86, ч. 2,3 ст. 93 КПК, застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: а) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; б) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК.
Таким чином, здобуті в результаті проведення слідчих дій докази в іншому кримінальному провадженні, з яким кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 не об'єднувалось та не виділялось, які не були отримані слідчим чи прокурором у порядку запиту чи у порядку отримання доступу до речей і документів, не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 , як належні та допустимі докази.
Оцінюючи позицію сторони захисту, що участь ОСОБА_3 у незаконному референдумі вчинено під примусом, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що причиною її участі у незаконному референдумі були погрози застосування психологічного і фізичного насильства до її родини.
Вказані твердження обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника щодо можливого примусу до участі у незаконному референдумі судом розцінюються критично, як суб'єктивне сприяння ОСОБА_3 наявної у с. Станіслав на час окупації тяжкої для мешканців села обстановки та умов життя, зокрема проведення військовими рф незаконних обшуків у місцевих мешканців та застосування до останніх протиправних дій, а тому її добровільна згода на участь у незаконному референдумі обумовлена саме позитивним ставленням до окупаційної влади.
Показами допитаних у судовому засіданні свідків сторони захисту ОСОБА_31 , який є сином обвинуваченої та ОСОБА_32 , який є донькою обвинуваченої, не доведено та не підтверджено те, що рішення щодо участі у незаконному референдумі обвинуваченою ОСОБА_3 було прийнято під примусом, внаслідок застосування психологічного і фізичного насильства до свідків.
Так. свідок ОСОБА_33 показав, що під час проведення референдуму російські солдати його побили, через те, що свідок нібито займався мародерством. Обставини щодо участі матері у незаконному референдумі йому не відомі. Зазначив, що він свідком погроз ОСОБА_3 не був, про даний факт мати не розповідала. Конкретно йому ніхто не погрожував з приводу участі матері в референдумі.
Свідок ОСОБА_34 під час її допиту показала, що про участь ОСОБА_3 у незаконному референдумі їй відомо виключно зі слів матері. Погроз з приводу проведення референдуму свідку не надходило, про погроз у бік матері, відомо зі слів останньої. Свідок не зверталась до правоохоронних органів з приводу протиправних дій відносно неї зі сторони військових рф.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Окрім того, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 та її близькі родичі під час окупації с. Станіслав, з відповідними заявами щодо вчинення у відношенні них злочину з боку представників окупаційної влади та військових рф, до національних правоохоронних органів не зверталися.
Між тим, у судовому засіданні свідки сторони обвинувачення вказували на стабільний емоційний стан ОСОБА_3 , під час проведення референдуму, її проросійську позицію та відсутність ознак того, що обвинувачена приймала участь в референдумі під примусом.
Допитані у судовому засіданні свідки, надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведені судом до присяги та попереджені про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань будь-яких підстав для спотворення вказаних ними подій, шляхом надання неправдивих показань, судом не встановлено.
Таким чином, у судовому засіданні дослідженими доказами та показаннями свідків не встановлено та не підтверджено наявність підстав, які об'єктивно б свідчили про те, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення - злочин, внаслідок фізичного чи психічного примусу з боку представників окупаційної адміністрації чи військових рф, при цьому ОСОБА_3 мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.
А тому, посилання сторони захисту на зазначені обставини судом розцінюються критично, як спосіб захисту обвинуваченої ОСОБА_3 від пред'явленого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне, а тому не приймаються до уваги та вважаються такими, що не відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_32 , яка показала, що допомагала матері складати списки, які не стосувались референдуму, а мали відношення щодо надання гуманітарної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Покази свідка ОСОБА_32 в цієї частині є суперечливими і не узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами, показами свідка ОСОБА_24 , яка під час її допиту вказала, що була очевидцем того, що напередодні проведення псевдо референдуму ОСОБА_3 уточнювала саме списки виборців.
Аналізуючи покази свідка ОСОБА_32 та ОСОБА_31 , судом враховано, що вказані свідки та обвинувачена ОСОБА_3 є близькими родичами між собою.
За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та кваліфікація її дій, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена у повному обсязі.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Відповідно ст. 66 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить часткове визнання вини останньою.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
VІ. Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.
Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судима та вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно.
При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинувачену даних, а також її вік, який станом на час ухвалення вироку, становить повних 65 років, характер, ступінь її суспільної небезпеки.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину в тому числі проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства.
Конкретні обставини кримінального провадження та наведені дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму та з конфіскацією всього належного їй майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м'якого, оскільки є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винної.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.02.2023 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.10.2025 року.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін.
Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено. Речові докази та процесуальні витративідсутні.
Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму на строк 10 (десять) років та з конфіскацією всього належного їй майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення, в період з 16.02.2023 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку: одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - залишити без змін.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення направити для вручення прокурору, обвинуваченій та захиснику.
Суддя ОСОБА_1