11.12.2025 Справа №607/25730/25 Провадження №1-кс/607/7284/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025210000000521 від 09.06.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, який обіймає посаду розвідника 2 розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України,-
10.12.2025 старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025210000000521 від 09.06.2025 звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Клопотання вмотивоване тим, що слідчою групою СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 09.06.2025 до ЄРДР за № 12025210000000521, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Як зазначає слідчий, 09.06.2025, у обідній період, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , розпочав конфлікт, на сімейно-побутовому ґрунті, із матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого він висловив намір умисно позбавити її життя шляхом підпалу. В цей же час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , шляхом її спалювання.
З метою, реалізації свого умислу, ОСОБА_4 у обідній період, вийшов з місця свого проживання за вищевказаною адресою, зачинивши ОСОБА_7 у квартирі, позбавляючи її в такий спосіб можливості покинути приміщення квартири, та скориставшись послугами транспорту для приватного перевезення, направився до автозаправної станції «Моttо», що розташована за адресою: вул. Будного, 21, м. Тернопіль, де о 18 год. 49 хв. 09.06.2025 придбав пальне, а саме бензин А95 об'ємом 24, 66 літри на загальну суму 1257 грн. 17 коп., які залив у чотири полімерні пляшки ємністю по 6 літрів кожна, після чого повернувся із придбаним пальним до будинку АДРЕСА_3 , взявши з авто три пляшки із пальним, з якими прийшов у квартиру АДРЕСА_2 .
Надалі, зайшовши близько 19 год. 00 хв. 09.06.2025 до квартири АДРЕСА_2 , яка розташована на четвертому поверсі багатоквартирного будинку, ОСОБА_4 усвідомлюючи свої дії та керуючи ними, з бажанням виявити грубу силу до потерпілої ОСОБА_7 , тим самим показуючи свою зверхність, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано та рішуче, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечний наслідок та бажаючи його настання, загородив собою для ОСОБА_7 вихід з приміщення кімнати, розташованої у вищевказаній квартирі, вилив вміст трьох шляшок із пальним по приміщенню квартири, усвідомлюючи, що застосування такого способу убивства є небезпечним для життя не тільки ОСОБА_7 , а й інших людей, підпалив легкозаймистий матеріал, а саме розлитий по приміщенню квартири бензин, що призвело до вибуху та пожежі, та у подальшому евакуації сусідів з метою збереження їх життя та здоров'я.
Своїми умисними діями, ОСОБА_4 умисно позбавив життя ОСОБА_7 , смерть якої настала унаслідок опікового шоку, термічного опіку із залученням близько 70% поверхні тіла, тобто умисно вбив її.
Після події, ОСОБА_4 каретою ЕМД був транспортований до КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, де був госпіталізований із діагнозом: Термічний опік полум?ям І-ІІ ступеня, загальною площею 55% поверхні тіла, локалізація: голова, шия, тулуб, промежина, верхні та нижні кінцівки. Термічний опік полум?ям повік та кон?юктиви обох очей І-ІІ ст. Термічний опік полум?ям шкіри обличчя І ст., кінчика і спинки носа ІІ ст. Термічний опік полум?ям слизової носа, рото глотки, реактивний набряк язика. Термічний опік полум?ям слизових гортані, трахеї. Стеноз гортані ІІ ст. Опіковий шок. Метаболічна кардіопатія. Синусова тахікардія. Неповна блокада правої ніжки п. Гіса.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12025210000000521 від 09.06.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
10.06.2025 о 00 год. 02 хв. ОСОБА_4 , затримано в порядку 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
10.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
12.06.2025 до Тернопільського міськрайонного суду подано клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, стан здоров'я останнього не дозволяв доставити його до суду для участі в судовому засіданні.
Шістдесят годин з моменту затримання ОСОБА_4 вийшов о 12 год. 02 хв. 12.06.2025, проте до вказаного часу доставити його до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не представилось можливим, тому 12.06.2025 винесено постанову про звільнення затриманого.
28.07.2025 у кримінальному провадженні керівником Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, а саме до 09.09.2025.
Через хворобу підозрюваного ОСОБА_4 , яка унеможливлює проведення слідчих дій та ряду експертиз за його участі, на підставі медичного висновку досудове розслідування 29.07.2025, зупинено.
09.12.2025 до СУ ГУНП в Тернопільській області надійшов лист №01.1-17/3792 у якому зазначено, що 10 грудня 2025 року ОСОБА_4 буде виписаний зі стаціонарного лікування, у зв'язку із чим 10.12.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.
Слідчий вказує, що підставою до застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні.
Слідчий вважає, що інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред'явленої йому підозри.
Крім цього вказує, що враховуючи зазначені обставини, а також відповідно до п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні злочину, пов'язаного із умисним позбавленням життя іншої людини, а тому є підстави не визначати розміру застави у даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави на строк досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з викладених у ньому підстав та просила задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та зазначив, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 є перешкодою для утримування його під вартою, оскільки відсутні достовірні дані про те, що в умовах СІЗО медична частина зможе забезпечити належне лікування ОСОБА_4 . Просив врахувати вказані обставини та те, що квартира підозрюваного зруйнована внаслідок пожежі та застосувати до нього запобіжний захід вигляді особистого зобов'язання, або ж домашній арешт із забороною покидати військову частину НОМЕР_1 , де підозрюваний проходить службу.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.ч. 1 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 10.06.2025 о 00 год. 02 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві - умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
12.06.2025 старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області було подано клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 12.06.2025, затриманого ОСОБА_4 звільнено, оскільки шістдесят годин з моменту затримання ОСОБА_4 вийшло о 12 год. 02 хв. 12.06.2025, проте до вказаного часу доставити його до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не представилось можливим, так як стан здоров'я ОСОБА_4 не дозволяє доставити його до суду для участі у судовому засіданні.
Постановою керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 від 28.07.2025, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025 до трьох місяців.
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 29.07.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025 про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, зупинено, у зв'язку із тяжкою хворобою підозрюваного, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.08.2025, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , залишено без розгляду за заявою прокурора ОСОБА_3 .
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 10.12.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025 про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, відновлено, у зв'язку із потребою проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, оскільки 10.12.2025 ОСОБА_4 виписаний із стаціонарного лікування.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-рапорти працівників поліції від 10.06.2025 у яких зафіксовано, повідомлення про вибух та пожежу у кв. АДРЕСА_2 ;
-протокол огляду місця події, від 09.06.2025;
-акт про пожежу від 09.06.2025;
-лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 № 355 від 10.06.2025;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 10.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 10.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 09.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 10.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 10.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 09.06.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 11.06.2025;
-висновок експерта № 489 від 26.06.2025, за результатами проведення судово - медичної експертизи;
-висновок експерта № 507 від 16.06.2025, за результатами проведення судово - медичної токсикологічної експертизи;
-висновок експерта № 269 від 11.06.2025, за результатами проведення судово - медичної експертизи;
-висновок про причини виникнення пожежі від 12.06.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
При цьому, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
Слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування
Крім того, як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, і правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справах «Москаленко проти України», від 20.05.2010, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, є те, що ОСОБА_4 являється племінником потерпілої ОСОБА_9 , а відтак підозрюваний як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілу, з метою дачі нею неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як потерпла, ще не була допитана в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту може змінити свої показання, які вона надавала слідчому, на користь підозрюваного.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваної на свободу є виправданим.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що останній м. Тернопіль, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, є військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації, обіймає посаду розвідника 2 розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий.
При прийнятті рішення слідчий суддя враховує стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , проте беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, яке полягає в умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.
Відтак, слідчий суддя не вбачає правових підстав для застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, оскільки на даний час запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі є неспівмірним з ризиками, передбаченими ч. 1 ст.177 КПК України, які були встановлені в ході розгляду клопотання.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою не встановлено.
Щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 та доводів захисника про те, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 є перешкодою для утримування його під вартою, оскільки в умовах СІЗО медична частина не зможе забезпечити його належне лікування слідчий суддя зазначає наступне.
Встановлено, що у період з 17.07.2025 по 10.12.2025 ОСОБА_4 перебував на лікуванні у КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» з діагнозом: стан після опіку: (09.06.2025) у вигляді опікової хвороби, стадія реконвалесценції. Лікований оперативно: (10.06.2025) - хірургічна обробка опікових ран. Некректомія. (11.06.2025) - хірургічна обробка опікових ран. Некректомія. Вільна аутодермопластика опікових ран обох верхніх кінцівок. (12.06.2025) - Відкрита трахеостомія. (30.06.2025) - Ексзиційна обробка опікових ран. Вільна аутодермопластика. Наслідки термічних опіків полум'ям ІІА-ІІБ ст. В?ялогранулюючі рани обох нижніх кінцівок невеликих розмірів. Дерматогенні рубцеві контрактури обох ліктьових суглобів із ФНС справа ІІ ст., зліва І А ст. Обох променево-зап?ясткових суглобів із ФНС справа І ст., зліва ІІ ст. Обох кульшових суглобів із ФНС І ст. Обох колінних суглобів із ФНС ІІ справа, зліва І ст. Обох гомілково-ступневих суглобів із ФНС справа І, зліва О-І ст. Постромбофлебітичний синдром, стадія субтотальної реканалізації лівої нижньої кінцівки. ХВН І-ІІ ст. зліва. Синовіт правого колінного суглобу зі помірним больовим синдромом. Нормохромна анемія легкого ступеня. Вказане слідує із виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 08660 від 10.12.2025.
Відповідно до відповіді КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» № 01.1-17/3846 від 11.12.2025 на запит суду, ОСОБА_4 може утримуватись під вартою в умовах ДУ «Чортківська УВП» (№ 26) за умови забезпечення належного медичного нагляду, контролю стану здоров'я, проведення необхідних лікувальних заходів та виконання медичних рекомендацій. Показань для подальшого перебування в умовах стаціонару не встановлено. Загрози для життя пацієнта немає.
Так, за змістом Закону України «Про попереднє ув'язнення» особи, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підлягають медичному огляду. Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 8 глави 2 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 за №1769/5, медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Основними завданнями медичної частини є:
-надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги;
-організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду;
-організація належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного нагляду;
-організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини;
-гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя.
Амбулаторія медичної частини призначена для надання амбулаторної медичної допомоги ув'язненим і засудженим.
До складу амбулаторії входять кабінети завідувача медичної частини, лікарського прийому (терапевт, фтизіатр, інфекціоніст, психіатр, нарколог, стоматолог та інші), долікарського прийому (фельдшери, медсестри), фізіотерапевтичний, процедурний, допоміжні діагностичні, у тому числі функціональної діагностики, рентгенологічний, флюорографічний.
За потреби ув'язненим і засудженим надається екстрена медична допомога у закладах охорони здоров'я.
Згідно з положеннями пунктів 3, 10 глави 2 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 за №1769/5, у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства України.
Системний аналіз указаних вище положень нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що в умовах ДУ «Чортківська УВП (№ 26)» може бути забезпечено належний медичний нагляд підозрюваного, контроль стану його здоров'я, проведення необхідних лікувальних заходів та виконання медичних рекомендацій, а відтак стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не є перешкодою до утримання його під вартою.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Відповідно вимогам, визначених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 10.06.2025 о 00 год. 02 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відтак саме з 10.06.2025 слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12024210000000521 від 09.06.2025.
Постановою керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 від 28.07.2025, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025 до трьох місяців.
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 29.07.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025, зупинено, у зв'язку із тяжкою хворобою підозрюваного, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні.
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 10.12.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000521 від 09.06.2025, відновлено, у зв'язку із потребою проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
У зв'язку із наведеним, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Зважаючи на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не вважає за доцільне визначати підозрюваному заставу.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, взявши підозрюваного ОСОБА_4 під варту негайно.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 21.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1