Справа № 589/4176/25
Провадження № 2/589/2283/25
11 листопада 2025 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Темірова Ч.М.,
за участю секретаря судового засідання Глоба С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
03.09.2025 позивач, в особі представника - адвоката Зачепіло З.Я., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 15000 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позов обґрунтовує тим, що має з відповідачем двох спільних малолітніх дітей, на даний час шлюбні відносини між подружжям фактично припинено, діти проживають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні. Відповідач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків щодо матеріального забезпечення дітей, здійснював грошові перекази в недостатньому розмірі та з порушенням періодичності. Діти відвідують загальноосвітній навчальний заклад, потребують регулярного забезпечення їх усім необхідним для навчального процесу, оплати позашкільних заходів, а крім цього й медичного забезпечення, подарунків, витрат на проїзд, тощо.
Вказує, що відповідач є працездатним, інших утриманців не має, працевлаштований в Англії, однак ухиляється від обов'язку утримувати дітей, угода про сплату аліментів між сторонами не укладалася, на прохання надати матеріальну допомогу не реагує, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий від імені та в інтересах відповідача його представником - адвокатом Островською Г.В., з клопотанням про поновлення строку на його подання.
Сторона відповідача вказує на часткове визнання позову, а саме на стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) з часу звернення із позовом до суду і до досягнення ними повноліття.
За доводами відзиву відповідач отримував заробітну плату до 2022 року, а з того часу офіційно не працює та доходів не має. За відповідачем на праві спільної часткової власності зареєстрована 1/3 частини квартири в порядку спадкування за законом, грошей на банківських рахунках не має. Також вказує, що діти здорові та не потребують витрат, пов'язаних зі станом здоров'я. У свою чергу позивач має у власності чотири земельні ділянки та отримує плату за надання їх в оренду, квартиру, житловий будинок садибного типу й нежитлове приміщення у м. Суми.
Суд поновив строк на подання відзиву, визнавши поважними причини пропуску на звернення із ним.
25.09.2025 надійшла заява про часткове визнання позову у розмірі 6000 грн на двох дітей, при розгляді справи просить врахувати докази, надані разом із відзивом.
15.10.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою сторона позивача просить позов задовольнити у повному обсязі.
Вказує, що відповідач вводить суд в оману щодо належного позивачу майна, оскільки остання має на праві власності лише квартиру та кладову у м. Суми, проте в будь-якому випадку наявність майна у позивача не звільняє відповідача від обов'язку брати участь у спільному утриманні дітей. Із заявою відповідача про часткове визнання позову позивач категорично не погоджується, адже вона самостійно несе основні витрати на виховання, утримання та розвиток дітей, тоді як відповідач з моменту фактичного припинення подружніх стосунків усунувся від виконання своїх зобов'язань щодо їх матеріального забезпечення, намагаючись повністю звільнитися від участі у забезпеченні належних умов їх життя. Весь тягар забезпечення дітей повністю покладено на позивача, що призводить до додаткового психологічного та фінансового навантаження.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Матеріали справи містять заяви представників сторін про проведення судового розгляду без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідженням матеріалів справи судом установлено такі фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25.07.2014, актовий запис № 447 /а.с.6/.
З копій свідоцтв про народження дітей встановлено, що сторони є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7, 7зв/.
Згідно з копіями витягу з реєстру територіальної громади та довідок про реєстрацію місця проживання особи позивач та діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 /а.с.17, 19, 21/.
Відповідач має на праві власності 1/3 частину житла за адресою АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2019 /а.с.33-34/.
За відомостями з Пенсійного фонду України (форма ОК-5) щодо ОСОБА_2 останній звітний рік - 2022, відомості про нарахування після вказаного року відсутні /а.с.45-47/.
Позивачу на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 (збігається з місцем реєстрації позивача та дітей) та кладова у цьому ж будинку /а.с. 56, 56зв/.
Із заяв по суті справи вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо надання матеріального забезпечення для утримання двох неповнолітніх дітей, відповідач надає допомогу епізодично та в недостатньому обсязі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Суд відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої та восьмої статті 7 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Матеріалами позову підтверджено та відповідачем не заперечується, що фактично діти проживають з позивачем, що, на думку суду, покладає на позивача значно більший тягар утримання дітей, в той час як Сімейним кодексом України визначений принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання своїх дітей.
Так, за приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2, 3 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що, за загальним правилом, спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, на користь того із ким проживає дитина.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
Так, суд враховує, що відповідач є батьком дітей та нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати їх до досягнення повноліття. Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, що вказує на те, що домовленість між батьками з даного питання не досягнута, що є підставою для стягнення аліментів з відповідача в судовому порядку. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, обов'язок доказування покладено саме на сторону, яка заявляє відповідні вимоги, а суд лише сприяє сторонам у забезпеченні здійснення їх прав.
При визначенні розміру аліментів суд, керуючись положеннями ст. 182 СК України, бере до уваги, що відповідач є молодою особою працездатного віку, а відтак повинен брати участь в матеріальному забезпеченні дітей; відсутність відомостей про перебування в нього на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб; відомостей щодо стану здоров'я немає, відсутність в нього на праві власності нерухомого майна, окрім отриманого у спадок, відсутність офіційного доходу відповідача. Суд враховує розмір встановленого законодавством України прожиткового мінімуму на 2025 рік, який для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196,00 грн, що є рекомендованим розміром аліментів на одну дитину, бере до уваги принцип рівності участі батьків у матеріальному забезпеченні дитини та виходить з вимоги позивача про стягнення аліментів саме в твердій грошовій сумі.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Заявлений позивачем розмір витрат значно перевищує прожитковий мінімум необхідний для дитини, а матеріали справи не містять доказів достатності доходу відповідача для сплати аліментів в сумі 15000 грн щомісячно.
У свою чергу посилання відповідача на наявність у позивача на праві власності земельних ділянок та отримання за них орендної плати, що заперечує позивач, не підлягає врахуванню під час вирішення даної справи по суті, оскільки не позбавляє відповідача обов'язку здійснювати матеріальне забезпечення дітей.
Таким чином, враховуючи принцип розумності і справедливості, зважаючи на необхідність належного матеріального забезпечення дітей обома батьками, перебування дитини на утриманні матері, заяву представника відповідача про часткове визнання позову, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі 6500,00 грн, що підлягають індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, які сплачувати матері дітей ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тому аліменти на утримання неповнолітніх дітей необхідно стягувати, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 03.09.2025.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 180-182, 184 191 СК України, та статтями 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 / на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЧ.М.Теміров