Дата документу 12.12.2025
Справа № 334/1880/25
Провадження № 1-кп/334/481/25
12 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження №22025080000000233 від 13.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чорноземне Якимівського району Запорізької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який не є особою, щодо якого, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 111-1 КК України
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
За загальновідомим фактом, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
Президент Російської Федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.
Так, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням Російської Федерації про військове вторгнення на територію суверенної України. На виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці ЗС Російської Федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України,в тому числі і територію Мелітопольського району Запорізької області.
З метою відсічі військової агресії Російської Федерації, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4220-ІХ від 15.01.2025, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці ЗС Російської Федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (у редакції від 31.05.2023 №164) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку та з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Після остаточної військової окупації значної частини території Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Нормативно правовим актом, який регламентує питання проведення всеукраїнського референдуму є Закон України «Про всеукраїнський референдум», прийнятий 26.01.2021. Так, частиною 2 статті 15 вказаного Закону передбачено, що Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України. Крім того, в частині 1 статті 20 вказаного Закону зазначено, що у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
Разом з тим, приблизно на початку травня 2022 року представниками збройних формувань Російської Федерації всупереч законного порядку, установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, було створено окупаційну адміністрацію держави-агресора - т.зв. «Военно-гражданскую администрацию Запорожской области», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом та тимчасово окупованій території Запорізької області, а також реалізації узурпованих владних повноважень.
При цьому, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Всупереч вимог Конституції України та ЗУ «Про всеукраїнський референдум», окупаційною владою розпочато підготовку та організацію проведення незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області.
В той же час, указом голови окупаційної адміністрації держави-агресора т.зв. «Военно-гражданской администрации Запорожской области» ОСОБА_6 (29.06.2023 Комунарським районним судом м. Запоріжжя ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України)№ 165-р від 26.07.2022 створено незаконний орган влади - «виборчу комісію Запорізької області». Водночас, були утворені територіальні виборчі дільниці, та відповідно утворено т.зв. «участковой избирательной комиссии № 301», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Чорноземне, вул. Шкільна, буд. 11 (вул. Шкільна, буд. 10).
Далі, ОСОБА_6 знаходячись у палаці культури «ім. Т.Г. Шевченко», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пл. Перемоги, 4, організував та провів збори мешканців громади із залученням численних представників російських та місцевих окупаційних ЗМІ, на якому у штучно створеній урочистій обстановці, з використанням російської державної символіки, створюючи враження у присутніх осіб щодо їх певної причетності до цієї нібито значущої події, маніпулюючи таким чином їх дійсним сприйняттям подій та їх наслідків, підписав розпорядження «Про підготовку організації проведення референдуму виборною комісією Запорізької області» (мовою оригіналу: «О подготовке организации проведения референдума Избирательной комиссией Запорожской области») № 195-р від 08.08.2022, відповідно до якого доручив створеній виборчій комісії пропрацювати та надати до військово-цивільної адміністрації Запорізької області пропозиції з організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення заходів до підготовки до проведення референдуму про входження Запорізької області до складу Російської Федерації.
Крім того, 20.09.2022 ОСОБА_6 , будучи головою військово-цивільної адміністрації Запорізької області, використовуючи владні повноваження, видав указ №356-у, відповідно до якого, зокрема:
1) призначив референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації;
2) виніс питання на референдум щодо голосування за вихід Запорізької області із складу України, утворення Запорізької області самостійної держави та входження її до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації, а саме: «Ви за вихід Запорізької області зі складу України, утворення Запорізькою областю самостійної держави і входження її до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації?, відповідь: «так» або «ні»»;
3) затвердив положення про референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації;
4) в цілях забезпечення умов для реалізації прав на участь у референдумі, а також безпеки для учасників референдуму, членів комісій референдуму, наглядачів, представників засобів масової інформації визначив дні голосування на референдумі -
23 вересня - 27 вересня 2022 року.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.09.2022, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Чорноземне Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, з метою підтримання та остаточного становлення окупаційної влади Російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на території Запорізької області та безпосередньо займалися створенням і формуванням складу дільничних виборчих комісій та добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу - «член избирательной комиссии» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій - т.зв. «участковой избирательной комиссии № 301», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Чорноземне, вул. Шкільна, буд. 11 (вул. Шкільна, буд. 10), з метою участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території громади.
В подальшому, приблизно в третій декаді серпня 2022 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Чорноземне Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими під час досудового розслідування особами із числа окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, бажаючи проявити себе перед вищим військово-політичним керівництвом держави-агресора Російської Федерації та окупаційною адміністрацією, всупереч Закону України «Про всеукраїнський референдум», з метою остаточного встановлення окупаційної влади Російської Федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, здійснював активні організаційні заходи направлені на проведення на тимчасово окупованій території с. Чорноземне Мелітопольського району Запорізької області незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу Російської Федерації, де, зокрема: організовував інформування мешканців громади про підготовку та проведення референдуму, проводив агітацію серед місцевого населення, розносив листівки та газети з пропагандистським змістом щодо проведення голосування.
Надалі, після виконання територіальними штабами всіх необхідних дій та запланованих організаційних заходів з підготовки та організації проведення вказаного референдуму, в порушення вимог Конституції України та ЗУ «Про всеукраїнський референдум» 20.09.2022 головою окупаційної адміністрації держави-агресора в Запорізькій області видано указ №356-у «О назначении референдума Запорожской области о выходе Запорожской области из состава Украины и о вхождении Запорожской области в состав российской федерации на правах субъекта российской федерации», яким фактично призначено проведення на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконного референдуму про вихід Запорізької області із складу України та її входження до складу Російської Федерації, у період з 23 по 27 вересня 2022 року.
В подальшому, на виконання вказаного незаконного указу окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, ОСОБА_5 в період 23-27 вересня 2022 року, перебуваючи на території с. Чорноземне Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою остаточного встановлення окупаційної влади Російської Федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, взяв безпосередню участь в проведенні на території с. Чорноземне незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу Російської Федерації, особисто, будучи мовою оригіналу - «членом комиссии» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій - т.зв. «участковой избирательной комиссии № 301», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Чорноземне, вул. Шкільна, буд. 11 (вул. Шкільна, буд. 10), за попередньою змовою із невстановленими під час досудового розслідування особами із числа місцевих мешканців, які приймали участь у проведенні референдуму, а також із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, з метою проведення голосування відвідував місця проживання мешканців вказаного населеного пункту спонукаючи їх до голосування на незаконному референдумі, маючи при собі відповідну урну та бюлетені для голосування, здійснював публічну агітацію щодо необхідного включення Запорізької області до складу російської федерації, тощо.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України, згідно якого територія України є неподільною та недоторканою.
Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 року Російською Федерацією.
31.05.1997 року відповідно до положень Статуту ООН учасницею якою є держава Україна і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та федеральним законом Російської Федерації від 02.03.1999 року № 42-ФЗ).
Відповідно до ст. ст. 2, 3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов'язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та Російською Федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.
При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Водночас ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
За загальновідомим фактом, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
З метою відсічі військової агресії Російської Федерації, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4220-ІХ від 15.01.2025, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.
Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року (зі змінами) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку, та з 24.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України» та іншими Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» від 22.05.2022, органи держави-терориста (держави-агресора) - органи державної влади, у тому числі правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, органи судової влади, внутрішні війська, підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-терориста (держави-агресора), підрозділи, відповідальні за виконання миротворчих місій, інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-терориста (держави-агресора), їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-терористі (державі-агресорі), але які за здійснюваними функціями належать до зазначених органів чи формувань, а також медіа, в яких держава-терорист (держава-агресор) має частку власності (корпоративних прав) безпосередньо або через третіх осіб, у тому числі через органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства тощо.
Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації (далі за текстом - зф рф) фактично було узурповано всі владні повноваження на вище зазначеній території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Разом з тим, в квітні 2022 року (більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені), представниками збройних формувань Російської Федерації, всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області - т.зв. «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та безпосередньої реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Мелітопольської районної ради Запорізької області та відповідної державної адміністрації.
Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань Російської Федерації разом із посадовими особами зазначеної окупаційної адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, у невстановлені органом досудового розслідування точні дату та час, але не пізніше 26.04.2022 року, створили на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області підконтрольний «военно-гражданской администрации Мелитопольского района» незаконний орган влади «Акимовская военно-гражданская администрация» (адміністративна будівля знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд. 6), у склад якої серед іншого входять окупаційні адміністрації т.зв. «сельские советы Акимовской военно-гражданской администрации», які наділені всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючих старостинських округів Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, які не припинили своєї діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень, зокрема окупаційна адміністрація держави-агресора - т.зв. «Черноземненский сельский совет Акимовской военно-гражданской администрации» (розташована за адресою: Запорізька область Мелітопольський район, с. Чорноземне, вул. Мирна, буд. 4), наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючого Чорноземненського Старостинського округу Якимівської селищної ради Мелітопольского району Запорізької області.
Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними Російській Федерації самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб'єкти адміністративних послуг.
В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи перебуваючи на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка знаходиться під тимчасовою окупацією збройними формуваннями держави-агресора Російської Федерації будучи проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, отримавши довіру від представників окупаційної влади, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників військової окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, та у невстановлені точні досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 17.03.2023, добровільно та ініціативно зайняв посаду (мовою оригіналу) «председателя» у незаконно створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області органі влади т.зв. «Черноземненского сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации» (розташований за адресою: Запорізька область Мелітопольський район, с. Чорноземне, вул. Мирна, буд. 4), яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
В подальшому, ОСОБА_5 , займаючи вказану незаконно набуту посаду, будучи незаконно наділеним представниками окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації обов'язками та функціями, діючи умисно, з власних корисливих, політичних та ідеологічних мотивів, бажаючи проявити себе та довести окупаційній владі свою лояльність та відданість, вчиняв протиправні дії, які проявлялись, зокрема, в загальній організації роботи та управління незаконним органом влади, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, проводив зібрання серед місцевого населення, винесенні та затвердженні рішень, владних розпоряджень обов'язкових для виконання від імені та за стандартами держави-агресора на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади Російської Федерації шляхом функціонування незаконно створеного окупаційного органу влади Російської Федерації на окупованій території України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2025 року кримінальне провадження №22025080000000233 від 13.02.2025 року відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України та ч.5 ст. 111-1 КК України призначено до судового розгляду та ухвалено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Повістки (повідомлення) про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , надсилались та публікувались відповідно до вимог ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр», газета «Голос України», а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на веб-сайті Дніпровського районного суду міста Запоріжжя).
Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 323 КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання на офіційному веб-сайті суду та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери шляхом розміщення оголошення.
Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).
Обвинувачений ОСОБА_5 до суду жодного разу не з'явився, жодних заяв чи клопотань не подавав, показів суду не надавав, у зв'язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.
Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 зазначив, що не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати його правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду, здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів. На його думку винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, стороною обвинувачення не доведена.
Під час судових дебатів, прокурор просив суд визнати ОСОБА_5 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, ч.5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років, з позбавленням права обіймати певні посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією майна, за ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією майна, на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 (десять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією майна.
Суд, вислухавши покази свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши доводи сторони обвинувачення та захисту вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 та ч.5 ст. 111-1 КК України підтверджується належними та допустимими наступними доказами.
Показами, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що знає ОСОБА_5 з дитинства, це її односельчанин. Вона знає, що ОСОБА_5 приймав участь у референдумі, ходив разом з військовими з автоматами та запрошував всіх прийти на референдум. На її особисту думку ОСОБА_8 приймав участь добровільно, а не під примусом. Особисто вона з ОСОБА_8 про референдум не спілкувалась. Так в селі ходили жінки по квартирам, разом із військовими, та агітували, що потрібно обов'язково прийти на референдум. Частина з них були місцеві, частина були приїжджі. Коли в село прийшли військові, то вони сказали, що якщо будуть проблеми, вони їх будуть вирішувати. Так вона знає, що військові забрали одного чоловіка рити окопи. Військові показували свою силу, вони були з автоматами і це було страшно. Вона голосувала на референдумі під примусом.
Показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні повідомив, що він був свідком участі ОСОБА_10 в агітаційній діяльності та участі у проведення референдуму про приєднання окупованих територій до рф у кінці вересня 2022 року. Спочатку ОСОБА_8 проводив агітацію, запрошував на референдум. Потім у кінці 2022 року ОСОБА_8 став головою у селі. Свідок виїхав з окупованої території, але йому з телеграм каналу та від знайомих, які залишились у їх селі, відомо про це. Він знає ОСОБА_8 давно, зі студентських років. Чи добровільно він співпрацює, на його думку так. Оскільки йому теж пропонували співпрацювати, однак він відмовився, після чого виїхав на територію України. Щоб когось змусили працювати на окупаційну владу, йому невідомо про такі випадки. Щодо посади із ОСОБА_8 він не спілкувався, погрози йому не надходили.
Також вина ОСОБА_5 у скоєних кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, ч.5 ст. 111-1 КК України підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2023 року в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_5 , який з при ходом окупаційних військ рф добровільно погодився на співпрацю з окупантами та приступив до виконання обов'язків голови Черноземської сільської ради, активно пропагував ідеї «русского мира» серед місцевого населення, сприяв окупантам у виявлені проукраїнських налаштованих громадян. (т.1 а.с. 222-225)
- протоколом огляду від 16.06.2023 року у кримінальному провадженні №22023080000000050 від 09.01.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_12 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, яка містить дані щодо представників т.зв. «окупаційних адміністрацій» окупованих адміністративно-територіальних одиниць Запорізької області, пов'язаних з представленням ОСОБА_13 - головою т.зв. «Якимівської адміністрації» призначеного керівника т.зв. «Чорноземненського округу» - ОСОБА_5 , у тому числі наявних публікацій у «Теlеgram» -каналах. (т.1 а.с. 226-259)
- протоколом огляду від 31.03.2023 року з додатками до нього у кримінальному провадженні №22023080000000050 від 09.01.2023року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, а саме наявних публікацій у «Telegram» каналі під назвою « ОСОБА_15 », «НовоеВеселоёRU». (т.2а.с. 3-38)
- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.09.2022 року, ЄУН 4807/3939/22 згідно якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , пов'язаних із втручанням у приватне спілкування громадянки й інших видів негласних слідчих (розшукових) дій. (т.2 а.с.45)
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.11.2022 року з додатком (диск №59/14/545т від 13.11.2022 року) до нього у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем - відомостей з мобільного додатку «Telegram» який зареєстрований на абонентський номер телефон оператора стільникового зв'язку НОМЕР_1 , під обліковим записом з ім'ям « ОСОБА_17 », що належить та яким особисто користується представник «народної поліції» м. Енергодар, громадянин України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також до всієї наявної у додатку інформації, яка зберігається у відповідних чатах з іншими користувачами додатку; (т.2 а.с. 46-48)
- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 18.02.2025 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, якою надано дозвіл на використання у кримінальному проваджені №22025080000000233 від 13.02.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України, ч.5 ст. 111-1 КК України, інформації, яка міститься у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022, додатку до нього - диску №59/14/545т від 13.11.2022, а також процесуальних документах на підставі яких вказана інформація отримана, а саме клопотання слідчого №59/14/К-1471т від 12.09.2022 та ухвали Запорізького апеляційного суду №10/3903т від 14.09.2022, отриманих і складених у рамках кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.2 а.с. 53-54)
- протоколом огляду від 18.02.2025 року у кримінальному провадженні №22025080000000233 від 13.02.2025 року з додатками до нього, яким проведено огляд копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022 року з додатком - резервною копією DVD-R диску №59/14/545т від13.11.2022 (які у встановленому порядку розсекречені актом №59/14/239дск від 10.12.2022) відносно громадянина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т.2. а.с. 55-65)
- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 19.01.2023 року, ЄУН 4807/214/23 згідно якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пов'язаних із втручанням у приватне спілкування громадянки й інших видів негласних слідчих (розшукових) дій. (т.2 а.с.72)
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.01.2023 року з додатком (диск №59/28/100т від 29.01.2023 року) до нього у кримінальному провадженні №22022080000002311 від 28.11.2022 року, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем - відомостей з мобільного додатку «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який особисто користується ОСОБА_19 . (т.2 а.с. 74-77)
- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 18.02.2025 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, якою надано дозвіл на використання у кримінальному проваджені №22025080000000233 від 13.02.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України, ч.5 ст. 111-1 КК України, інформації, яка міститься у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/28/100т від 29.01.2023, додатку до нього - диску №59/28/100т від 29.01.2023, а також процесуальних документах на підставі яких вказана інформація отримана, а саме клопотання слідчого №59/14/К-19т від 19.01.2023 та ухвали Запорізького апеляційного суду №10/190т від 19.01.2023, отриманих і складених у рамках кримінального провадження № 22022080000002311 від 28.11.2022 року. (т.2 а.с. 81-82)
- протоколом огляду від 18.02.2025 року у кримінальному провадженні №22025080000000233 від 13.02.2025 року з додатками до нього, яким проведено огляд копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/28/100т від 29.01.2023 року з додатком - резервною копією DVD-R диску №59/28/100т від 29.01.2023 (які у встановленому порядку розсекречені актом №59/14/29дск від 15.02.2023) відносно громадянки ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оглядом інформації у файловому масиві «ОСОБА_21Telegram 28012022» оглянуто електронний файл «Таблица по виплатам Акимовская ТО», який містить інформація щодо представників окупаційної влади держави агресора, що приймали участи в організації та проведення референдуму на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, котрі отримали/ не отримали зарплати. Оглядом вказаного документу встановлено, що «членом комиссии» виборчої дільниці №301 під час проведення незаконного референдуму був ОСОБА_5 (т.2. а.с. 83-122)
- протоколом огляду від 21.02.2025 року з додатками до нього у кримінальному провадженні №22025080000000233 від 13.02.2025 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_20 , відповідно до якого проведено огляд публікацій мережі Інтернет, у яких відображена (розміщена) інформація про протиправну діяльність громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході огляду встановлено, що наразі ОСОБА_5 займає посаду в окупаційний органах влади держави агресора на тимчасово окупованій території України, а саме є «председателем Черноземненского сельського совета» (т.2 а.с.124-142)
Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_5 відомості, а також досліджені такі документи:
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22025080000000233 від 13.02.2025 року. (т.1 а.с.147-148)
- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження від 13.02.2025 року, відповідно до якої виділено з матеріалів кримінального провадження № 22023080000000050 від 09.01.2023 матеріали досудового розслідування за епізодом вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1, ч.5 ст. 111-1 КК України. (т.1 а.с.142-146)
- постанова про уточнення відомостей, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні від 13.02.2025 року. (т.1 а.с. 149- 152)
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22025080000000233 від 13.02.2025 року. (т.1 а.с.153-154)
- постанова від 13.02.2025 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025080000000233 від 13.02.2025 (т.1 а.с.158-159);
- постанова від 14.02.2025 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22025080000000233 від 13.02.2025 року. (т.1 а.с.160-161);
- постанова про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні № 22025080000000233 від 13.02.2025. (т.1 а.с.162-163);
- клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 18.02.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 (т.1 а.с. 166-176)
- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2025 року про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (т.1 а.с. 177-182)
- клопотання про арешт майна від 18.02.2025 яке належить підозрюваному ОСОБА_5 (т.1 а.с. 183-190)
- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2025 року про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 191-196)
- повідомлення про підозру від 03.02.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, повідомлено до підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1, ч.5 ст. 111-1 КК України. (т.1 а.с. 64- 75)
- постанова про оголошення розшуку підозрюваного від 13.02.2025 року, відповідно до якої підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оголошено в державний та міжнародний розшук. (т.1 а.с.86-89)
- клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування від 13.02.2025 року у кримінальному провадженні № 22025080000000233 від 13.02.2025 (т.1 а.с. 98-106)
- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18.02.2025 року, відповідно до якої надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025080000000233 від 13.02.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1, ч.5 ст. 111-1 КК України. (т.1 а.с. 107-111)
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22023080000000050 від 09.01.2023 року. (т.1 а.с. 130-132)
- постанова від 09.01.2023 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023080000000050 від 09.01.2023 (т.1 а.с.136);
- постанова від 09.01.2025 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023080000000050 від 09.01.2023 року. (т.1 а.с.137);
- постанова про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні № 22023080000000050 від 09.01.2023. (т.1 а.с.152-153);
- постанова слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області від 31.03.2023 року про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні №22023080000000050 від 09.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 58 ст.111-1, ч.5 ст.111-1 КК України. (т.2 а.с. 2)
- постанова про виділення матеріалів кримінального провадження в матеріали іншого кримінального провадження від 17 лютого 2025 року, відповідно якої виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22025080000000102 від 29.03.2022 до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 22025080000000233 від 13.02.2025, наступні документи та матеріали:копію клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 59/14/К-1471т від 12.09.2022 (знято гриф секретності), на 2 арк.;копію ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/3 903т від 14.09.2022 (знято гриф секретності), на 1 арк.;часткову копію протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022 (який у встановленому законом порядку розсекречений актом №59/14/239дск від 10.12.2022), на 2 арк.;копію диску формату DVD-R, реєстр. №59/14/545т від 13.11.2022, який є додатком до протоколу №59/14/1031т від 13.11.2022 (який у встановленому законом порядку розсекречений актом №59/14/239дек від 10.12.2022), 1шт.; протокол виготовлення резервної копії від 17.02.2025.; (т.2 а.с. 39-41)
- протокол виготовлення резервної копії від 17.02.2025 року у кримінального провадження №22025080000000102 від 29.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 5,7 ст. 111-1 КК України. (т.2 а.с.42)
- клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у кримінальному провадженні №22025080000000102 від 29.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.2 ст. 111-1 КК України про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. (т.2 а.с.43-44)
- клопотанням прокурора про використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації у кримінальному провадженні №22025080000000102 від 29.03.2022 року. (т.2 а.с. 49-52)
- постанова про виділення матеріалів кримінального провадження в матеріали іншого кримінального провадження від 17 лютого 2024 року, відповідно якої виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22022080000002311 від 28.11.2022 до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 22025080000000233 від 13.02.2025, наступні документи та матеріали: копію клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 59/14/К-19т від 14.01.2023 (знято гриф секретності), на 2 арк.; копію ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/190т від 19.01.2023 (знято гриф секретності), на 1 арк.; копію постанови про доручення проведення негласних слідчих розшукових дій №59/14/77т від 19.01.2023 року; часткову копію протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/28/336т від 29.01.2023 (розсекречено); - протокол виготовлення копії додатку до протоколу №59/28/336т від 29.01.2023 (розсекречено), DVD-R диску №59/28/100т від 29.01.2023 року від 17.02.2025 року; копію диску формату DVD-R №59/28/336т від 29.01.2023 (розсекречено), який є додатком до протоколу №59/28/336т від 29.01.2023 року. (т.2 а.с.66-68)
- протокол виготовлення резервної копії від 17.02.2024 року у кримінального провадження №22022080000002311 від 28.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 5,7 ст. 111-1 КК України. (т.2 а.с.69)
- клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у кримінальному провадженні №22022080000002311 від 28.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.2 ст. 111-1 КК України про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. (т.2 а.с.70-71)
- постанова слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у кримінальному провадженні №22022080000002311 від 28.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.2 ст. 111-1 КК України, про доручення проведення негласних слідчих (розшукових) дій. (т.2 а.с.73)
- клопотання прокурора про використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації у кримінальному провадженні №22025080000000233 від 13.05.2025 року. (т.2 а.с. 78-80)
- постанова слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області від 31.03.2023 року про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні №22025080000000233 від 13.02.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 58 ст.111-1, ч.5 ст.111-1 КК України. (т.2 а.с. 123)
Інформацією з УДМС України підтверджено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та документований паспортом громадянина України НОМЕР_3 від 19.02.2020 року, виданий Якимівським сектором УДМС у Запорізькій області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 10.01.2020, строк дії до 10.01.2030, орган видачі Якимівським сектором УДМС у Запорізькій області. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. (том 1, а.с. 201-202).
Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1, ч.5 ст. 111-1 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Зібрані в ході досудового слідства докази, суд вважає такими, які відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, отримані в порядку, встановленому КПК України, є належними та допустимими. Вказані докази були досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні. Ці докази узгоджуються між собою як окремо, так і в своїй сукупності та повністю підтверджують вину ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні.
Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами захисника обвинуваченого щодо недоведеності його вини у пред'явленому обвинуваченні та щодо необхідності виправдання ОСОБА_5 , адже, як зазначено вище, судом поза розумним сумнівом встановлено факт зайняття обвинуваченим посади в окупаційній адміністрації держави-агресора, (мовою оригіналу) «председателя» у незаконно створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області органі влади т.зв. «Черноземненского сельского совета Акимовской военно-гражданской администрации» (розташований за адресою: Запорізька область Мелітопольський район, с. Чорноземне, вул. Мирна, буд. 4), яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Суд зазначає, що жоден з досліджених в ході судового розгляду доказів не дає підстави сумніватись у добровільній участь ОСОБА_5 в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території та зайняття ним зазначеної посади в окупаційній адміністрації. Вказані обставини були предметом дослідження в суді і допитані свідки зазначили, що ОСОБА_5 приймав участь у організації виборів та добровільно зайняв посаду в окупаційній адміністрації держави-агресора,. Жоден зі свідків не повідомив суду про те, що йому відомі будь-які обставини, які прямо або опосередковано могли би свідчить про застосування представниками окупаційної влади будь-якого примусу - фізичного або психічного до ОСОБА_5 з метою змусити його зайняти зазначену посаду. Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, не вживав та не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
У даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість відповідно до ст.323 КПК України проведення його за відсутності обвинуваченого. Крім того, під час як досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваного здійснював захисник, який був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а тому порушень прав обвинуваченого на захист не встановлено. (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі № 326/1385/18, провадження № 51-2018 км 21).
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, судом поза розумним сумнівом, достовірно встановлено, що ОСОБА_5 приймав участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та добровільно зайняв посаду, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 12 КК України, скоєні ОСОБА_5 злочини за ч.5 ст. 111-1 КК України, відносяться до тяжкого злочину.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив тяжкі злочини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України.
На підставі вищевикладеного, враховуючим що, ОСОБА_5 вчинено тяжкі злочини проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, враховуючи відомості про його особу, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч. 5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов'язковим у санкції вказаної статті.
Суд при винесенні вироку враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов'язковим і може не призначатися судом.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що досудовим розслідуванням встановлено і доведено у судовому засіданні належними і допустимими доказами, що в діях ОСОБА_5 мав місце у тому числі і корисливий мотив злочину добровільне зайняття посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, він вчиняв протиправні дії і отримував за це майнові блага, тобто скоїв злочин, передбачений ч.5 ст.111-1КК України, тому суд призначає йому покарання з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винного і вчинені ним злочини проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, та дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_5 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2025 року застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2025 року на рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , слід залишити незмінним оскільки обвинуваченому призначено покарання у вигляді конфіскації майна.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі ч. 15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. ст. 297-1, 368-371, 373-376, 395, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання
за ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
за ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком 15 років, з конфіскацією усього належного йому майна.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2025 року на рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та захиснику.
Інформацію про прийняте судом рішення відносно ОСОБА_5 опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя: ОСОБА_1