Справа № 308/16187/25
11 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря судового засідання Камілли В.Я.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/16187/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Керита Мар'яна Василівна, в якому просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, укладений 14 липня 2018 року, зареєстрований виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено запис №11, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що протягом тривалого часу між подружжям були непорозуміння та суперечки, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки, спільне проживання стало неможливим, сімейні відносини фактично припинені, вже тривалий час не проживають разом. Подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
03.12.2025 року до суду надійшло клопотання про долучення доказів у справі, в якому представник відповідача просить долучити до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 14 липня 2018 року.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, разом з тим його представником подано заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять задоволити позов.
Відповідачка чи її представник до суду не з'явилися. Разом з тим, через канцелярію суду подали заяву про визнання позову, в якій просять провести розгляд справи без їх участі. В прохальній частині заяви також просять змінити прізвище відповідачки на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу, суд прийшов до наступного.
14 липня 2018 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис №11, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 .
Як зазначає позивач у позові, у шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_6 .
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що між сторонами існує непорозуміння та суперечки, спільне проживання стало неможливим, обоє втратили почуття взаємної любові, поваги один до одного та дружби між ними. Відносини між подружжям зіпсовані, проживають кожен своїм особистим життям, спільне господарство не ведуть, внаслідок чого спільне життя і збереження шлюбу є неможливими. Сторони не підтримують шлюбних відносин, такі фактично припинились. Обоє просять про розірвання шлюбу.
Отже, причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, а після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зміну прізвища на дошлюбне, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідачка подала заяву про визнання позову, у якій, окрім визнання вимоги про розірвання шлюбу, просить також повернути їй дошлюбне прізвище. Разом з тим, така вимога не була заявлена позивачем у позовній заяві та не є складовою предмета первісного позову, а тому виходить за межі розгляду цієї справи.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених сторонами позовних вимог. Суд не вправі самостійно змінювати предмет чи підстави позову, а також вирішувати питання, які не були належним чином поставлені перед судом.
Вимога про зміну (повернення) прізвища після розірвання шлюбу є самостійною немайновою вимогою, яка передбачена статтею 113 Сімейного кодексу України як право особи після розірвання шлюбу, та може бути самостійно реалізована за заявою відповідної особи.
У зв'язку з викладеним, заявлене у тексті заяви про визнання позову клопотання відповідачки про повернення їй дошлюбного прізвища не підлягає задоволенню, оскільки воно виходить за межі предмета позову.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений 14.07.2018 та зареєстрований виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис №11, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , інші засоби зв'язку - відсутні.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , інші засоби зв'язку - не відомі.
Повне рішення складено 12.12.2025.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник