Справа № 155/568/24
Провадження № 2/191/713/24
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - Порошиної О.О.
за участю секретаря - Будакової Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання батьківства. Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 липня 2013 року відповідач 1 та відповідач 2 уклали між собою шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Фащівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області за №7. Відповідач 1 та відповідач 2 не проживають разом з весни 2014 року, оскільки відповідач 2 переїхала в м. Берестечко, а відповідач 1 залишився в смт. Фащівка Луганської області. З 2016 року відповідач 2 почала постійно проживати в м. Берестечко з позивачем. Рішенням Горохівського районного суду від 11.07.23 р. у справі №155/852/23 шлюб між відповідачем 1 та 2 розірвано. У вказаній справі він мав статус третьої особи, оскільки визнавав своє батьківство щодо ненародженої дитини відповідача 2. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача 2 народилась дитина ОСОБА_5 , батьком якої записаний відповідач 1, оскільки не сплинуло 10 місяців після розірвання шлюбу між відповідач 1 та відповідач 2. Позивач вважає себе батьком дитини, а тому вважає що слід визнати його батьківство та виключити батьківство відповідача 1. До народження дитини та після позивач та відповідач 2 проживали разом. На даний час позивач піклується про дитину, повністю її забезпечує та створив всі умови для її виховання та розвитку. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДИК-теет є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, №3451/05, §34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року). У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №399/1029/15-ц указано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази.
Просить суд визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, жителя АДРЕСА_1 батьком дитини: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народився у м. Луцьк, Волинської області.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 1403 від 22 листопада 2023 року, складеного Берестечківською міською радою, а саме: виключити з графи «Батько» відомості про батька « ОСОБА_4 » та внести до графи «Батько» відомості про батька дитини як « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин України, житель м. Берестечко (вул. Лесі Українки 32), Луцького району, Волинської області. В графі «Прізвище, ім'я по батькові дитини» змінити прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Судові витрати просив залишити за собою.
Представник позивача, адвокат Овсієнко С.А. у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Позивач до початку судового засідання надав заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала щодо задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_2 який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом оголошення на сайті Судової влади, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву, суду не надавав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Луцьк Волинської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 47, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.11.2023 р.. У графі «Батько» записано « ОСОБА_4 », у графі «Мати» - « ОСОБА_3 ».
З копії заочного рішення Горохівського районного суду Волинської області від 11.07.2023 року, вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. З тексту рішення вбачається, що позивач ОСОБА_3 мотивувала свій позов тим, що позивач не проживає з відповідачем з весни 2014 року, на даний час проживає разом із ОСОБА_1 та вагітна від нього.
Згідно результату молекулярно-генетичного дослідження (Аналізу на родинну спорідненість) Першої соціальної медичної лабораторії «Ескулаб», результат дослідження №10626804 від 12.09.2024 р., ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 складає 99,999979%.
Статтею 7 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст.129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно ч.2. ст.136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини, з актового запису про її народження. Частиною 3 ст.136 СК України, оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У п.9 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Пунктом 11 вказаної постанови ВСУ роз'яснено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Правилами внесень змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5 встановлено: п.2.13.1 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; 2.16.2. за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду; 2.16.4. на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду; 2.16.7 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Згідно до абзацу дев'ятого п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до ст.234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Згідно висновків викладених в постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 зазначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, §34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Верховний Суд у постановах від 23.10.2019 у справі № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Доказів, які б спростували вказане дослідження, матеріали справи не містять.
Також суд враховує, що відповідач ОСОБА_3 визнала позов.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, а також беручи до уваги визнання відповідачами позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позовні вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.4, 12, 13, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства -задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народилася у м. Луцьк, Волинської області.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , №1403 від 22 листопада 2023 року, складеного Берестечківською міською радою, а саме: виключити з графи «Батько» відомості про батька « ОСОБА_4 » та внести до графи «Батько» відомості про батька дитини як « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . В графі «Прізвище, ім'я по батькові дитини» змінити прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Порошина