Справа № 175/11915/25
Провадження № 2/175/2343/25
11 грудня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просив постановити рішення про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
22 жовтня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача адвокат Бєлостоцька А.В. надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач Краматорська міська рада про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, проте до суду представник не з'явився.
Вивчивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис №50.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть виданим Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №78.
Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина у тому числі і на частку квартири АДРЕСА_1 .
31 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Соловйової Світлани Семенівни з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак 31 липня 2025 року нотаріус видав ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв'язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини, який встановлений у шість місяців.
На виконання вимог Ухвали суду від 25 серпня 2025 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Соловйовою Світланою Семенівною 20 жовтня 2025 року надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що окрім ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори інші спадкоємці не звертались, спадкова справа відкривалась лише за заявою ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 р. по 30.06.2023 р. включно на всій території України було запроваджено карантин. При цьому Міністерство охорони здоров'я України через свій офіційний сайт роз'яснювало про необхідність не відвідувати громадських місць, перебувати вдома та вирішувати питання дистанційно.
В постановах Верховного Суду: від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20 та від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20, Верховним Судом зроблено висновки, що необхідність дотримання карантинних обмежень, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, тому спадкоємець за таких обставин має право на визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили Позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20.
Загальновідомими обставинами, які не потребують доказування, відповідно до ст. 82 ЦПК України є введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який продовжений понині.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 (із змінами) було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до якого також увійшла Краматорська територіальна громада, яка з 24.02.2022 року по теперішній час відноситься до Території можливих бойових дій. 3 02.08.2022 року Кабінетом міністрів України Розпорядженням №679-р «Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області» запроваджено обов'язкову евакуацію населення Донецької області.
Так, починаючи з моменту вторгнення, озброєні сили російської федерації вели активні боєві дії по всій території Донецької області, а тому будь-які органи державної влади тривалий час працювали не стабільно, зокрема на території міста Краматорська, де мешкає позивач, робота як державних так і приватних нотаріальних контор була частково призупинена, державні реєстри були відключені або працювали з перебоями, приміське та міжміське автотранспортне сполучення також не працювало, що є фактичним, беззаперечним і достовірно існуючим загальновідомим фактом.
Крім того, зважаючи на те, що Краматорська міська територіальна громада знаходиться у безпосередній близькості з лінією фронту, вона піддається частим артобстрілам з боку агресора, а тому переміщення по місту є небезпечним для життя.
У зв'язку із бойовими діями та підвищеною загрозою для життя та здоров'я у місті Краматорську Донецької області позивач з квітня 2022 р. був вимушений змінити місце проживання, перемістившись до м. Запоріжжя та не міг вчасно звернутися до нотаріуса за місцем знаходження спадкового майна (м. Краматорськ) із заявою про прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства, що зумовило пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна.
28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164. В подальшому, 06.03.2022 року до вказаної постанови внесені зміни, зокрема доповнено пунктом 3, згідно яким установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Потім, 24.06.2022 року додатково внесені зміни, зокрема пункт 3 Постанови викладено в редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Постановою КМУ №469 від 09.05.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану, пункт 3 Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було виключено. Дані зміни набули чинності 23.05.2023 року.
Наведені вище обставини свідчать про те, що центральний орган виконавчої влади держави не мав протягом перших 15 місяців запровадження воєнного стану в Україні (з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023 року) послідовності та стабільності в нормативному врегулюванні строку для прийняття спадщини.
При таких обставинах, пересічний громадянин не може нести негативних наслідків в частині пропуску ним строку подання заяви про прийняття спадщини, принаймні якщо такий пропуск припав на період нормативної нестабільності в державі щодо врегулювання строку подання заяви для прийняття спадщини з лютого 2022 року до травня 2023 року.
Тому такі законодавчі суперечливості не були передбачуваними для Позивача та мали наслідком пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Таким, чином існували об'єктивні, непереборні істотні труднощі, які перешкоджали позивачу вчасно в установлений законодавством України строк, звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підсумовуючи викладене вище, ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до правового висновку зробленого у постанові Верховного Суду від 01 червня 2020 року по справі №185/777/17 колегія судів вказала, що вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети, а тому надавши оцінку усі докази по справі визначила, що проживання позивача у місті Донецької області, де існувала загроза життю та здоров'ю у зв'язку із проведенням бойових дій є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 )додатковий строк - 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Озерянська Ж.М.