Справа № 175/13479/25
Провадження № 2/175/2644/25
Іменем України
"11" грудня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Зубченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (код ЄДРПОУ: 35417298, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 18.03.2021 року в м. Краматорськ, по вул. Шкільна біля буд. 6 сталася дорожно-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21051», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, та не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Audi 100» д.р.н. НОМЕР_2 . Постановою Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/3763/21 від 25.05.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до умов договору страхування ТДВ «СК «ГАРДІАН» відшкодувало власнику транспортного засобу «Audi 100» д.р.н. НОМЕР_2 , витрати на ремонт автомобіля в сумі 25 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17859 від 16.07.2021 року. З огляду на те, що відповідач після скоєння ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння, останній зобов?язаний сплатити на користь ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" суму сплаченого страхового відшкодування. На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідач не виплатив суму страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з регресним позовом про відшкодування шкоди.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі, позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його місця проживання. Про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
18.03.2021 року о 17 год. 30 хв ОСОБА_1 біля будинку № 6, по вул. Шкільна у м. Краматорську, керуючи автомобілем «ВАЗ 21051», д.р.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Audi 100» д.р.н. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, власникам яких спричинено матеріальну шкоду, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/3763/21 від 25.05.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля «ВАЗ 21051», д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ «СК «ГАРДІАН» на підставі договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №000259093).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Audi 100» д.р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .
Аварійним сертифікатом №43-D/90/4 про визначення розміру вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 24.06.2021 року встановлено, що на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Audi 100 (державний номер НОМЕР_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 24.06.2021 року, складає 55 584 грн 78 коп.
Актом про узгодження розміру страхового відшкодування від 06.07.2021 року та страховим актом №G-11841-1 від 15.07.2021 року, визначено розмір страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «Audi 100» д.р.н. НОМЕР_2 у сумі 25400 грн.
Згідно платіжного доручення №17859 від 16.07.2021 року, ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_2 в розмірі 25400 грн 00 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).
Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 ЗУ «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно з підпунктом «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Судом встановлено, що постановою Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/3763/21 від 25.05.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» після виплати страхового відшкодування набуло право вимоги в порядку регресу до ОСОБА_1 , який відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного вище, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що заподіяна матеріальна шкода підлягає відшкодуванню саме відповідачем, у зв'язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Щодо витрат на правову допомогу, суд виходив з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 07.11.2023 року, акт про надані послуги №23 від 12.08.2025 року, платіжною інструкцією №244283, у зв'язку з чим суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на корить позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (код ЄДРПОУ: 35417298, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96) суму шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 25 400 грн (двадцять п'ять тисяч чотириста гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (код ЄДРПОУ: 35417298, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96) сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель