10 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2156/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 (колегія суддів: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Таран С. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
1.1. Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "Міжнародний резервний банк") 02.06.2025 звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" (далі - ТОВ "Спектрум Ессетс") про витребування із чужого незаконного володіння нерухомого майна: 3-поверхової будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 м2, відображеної в технічному паспорті, та знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Маршала Бабаджаняна, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 18.07.2024 №N1025527/1 був розірваний у зв'язку з недотриманням відповідачем умов цього договору. Проте відповідач не повернув позивачу набуте за договором майно.
1.3. 03.06.2025 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову у цій справі, в якій АТ "Міжнародний резервний банк" просило вжити заходів забезпечення позову, зокрема, накласти арешт на нерухоме майно: 3-поверхову будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 м2, відображеної в технічному паспорті, та знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Маршала Бабаджаняна, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101; заборонити ТОВ "Спектрум Ессетс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, передачею в користування, оренду, заставу (іпотеку), здійсненням поділу та об'єднання, передачею прав будь-яким чином іншим особам, державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна: 3-поверхової будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 м2, відображеної в технічному паспорті, та знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Маршала Бабаджаняна, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
1.4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/2156/25 заяву АТ "Міжнародний резервний банк" про забезпечення позову у справі № 916/2156/25 задоволено. Накладено арешт на 3-поверхову будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 м2, відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Маршала Бабаджаняна, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101, що належить ТОВ "Спектрум Ессетс". Заборонено ТОВ "Спектрум Ессетс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, передачею в користування, оренду, заставу (іпотеку), здійсненням поділу та об'єднання, передачею прав будь-яким чином іншим особам, державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна, а саме 3-поверхової будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом, яка складається з будівлі літ. "А", загальною площею 8010,2 м2, відображеної в технічному паспорті, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Маршала Бабаджаняна, будинок 25-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52697651101.
1.5. Не погодившись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/2156/25, ТОВ "Спектрум Ессетс" звернулося 15.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
1.6. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 у справі № 916/2156/25 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Спектрум Ессетс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25 до надходження матеріалів оскарження ухвали із суду першої інстанції.
1.7. 28.07.2025 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
1.8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського судувід 07.08.2025 у справі № 916/2156/25 апеляційну скаргу ТОВ "Спектрум Ессетс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25 залишено без руху.
Встановлено ТОВ "Спектрум Ессетс" строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з іншими підставами - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
1.9. 18.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Спектрум Ессетс" надійшла заява про усунення недоліків. У цій заяві заявник просив поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/2156/25 та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Спектрум Ессетс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/2156/25.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали
2.1. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 916/2156/25 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Спектрум Ессетс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25.
2.2. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, встановив, що відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25 в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету ТОВ "Спектрум Ессетс" 07.06.2025 о 07:59 год. Тому суд апеляційної інстанції зазначив, що останнім днем десятиденного строку на апеляційне оскарження цієї ухвали у справі № 916/2156/25 з моменту її отримання в електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) було 17.06.2025. Проте апеляційну скаргу подано до Південно-західного апеляційного господарського суду 15.07.2025. Обґрунтовуючи пропуск процесуального строку на оскарження ухвали суду, ТОВ "Спектрум Ессетс" посилалося на запровадження воєнного стану на території України.
Суд апеляційної інстанції констатував, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без належного обґрунтування впливу запровадження такого стану на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі та без подання відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку.
Тому, посилаючись на положення пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки зазначив, що в матеріалах оскарження ухвали доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження немає.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Спектрум Ессетс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 916/2156/25 про відмову у відкритті апеляційного провадження, направити справу № 916/2156/25 для продовження розгляду до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
3.2. ТОВ "Спектрум Ессетс", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про порушення судом апеляційної інстанції статей 119, 236, 261 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 28.08.2025 у справі № 904/703/23, від 31.07.2025 у справі № 922/4513/24, щодо обов'язковості застосування вимог процесуального законодавства;
- викладених у постановах від 17.04.2025 у справі № 990/20/25, від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19, від 31.07.2025 у справі № 922/4513/24, від 10.04.2025 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 07.11.2024 у справі № 910/12561/23, щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку;
- викладених у постановах від 22.08.2025 у справі № 927/997/23, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, щодо недопустимості надмірного формалізму.
3.3. АТ "Міжнародний резервний банк" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "Спектрум Ессетс" залишити без задоволення, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 916/2156/25 залишити без змін. При цьому АТ "Міжнародний резервний банк" зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
4.3. Предметом касаційного перегляду в цій справі є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлена на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
4.4. Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.5. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, як одна з конституційних засад судочинства, спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац тринадцятий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-рн/2019).
4.6. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
4.7. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - Господарського процесуального кодексу України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
4.8. Згідно із частинами першою, другою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
4.9. За змістом частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4.10. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
4.11. Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувана ТОВ "Спектрум Ессетс" ухвала місцевого господарського суду від 05.06.2025 (про забезпечення позову) в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету ТОВ "Спектрум Ессетс" 07.06.2025 о 07:59. Тому суд дійшов висновку, що з урахуванням статей 242, 256 Господарського процесуального кодексу України останнім днем десятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали у цій справі з моменту її отримання в електронному кабінеті ЄСІТС було 17.06.2025.
4.12. Натомість, як з'ясував апеляційний господарський суд, апеляційна скарга ТОВ "Спектрум Ессетс" надійшла до суду апеляційної інстанції 15.07.2025, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.
4.13. Відповідно до частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
4.14. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
4.15. Інститут строків у господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.07.2025 у справі № 910/5829/19.
4.16. Водночас до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
4.17. Зокрема, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху, якщо така скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 260 Господарського процесуального кодексу України).
4.18. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
4.19. Отже, частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він поновленню.
4.20. З огляду на зміст частин другої, третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, зважаючи на конкретні обставини пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.11.2024 у справі № 910/2552/23, від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г.
4.21. При цьому Верховний Суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини оцінюються в кожному конкретному випадку судом з огляду на обставини справи.
4.22. У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Bellet v. France", "Ilhan v. Turkey", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
4.23. Доступність права на оскарження у зв'язку з пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду в ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у разі якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Zubac v. Croatia" ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
4.24. Отже, ЄСПЛ роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Тому поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного суду.
4.25. Згідно із практикою ЄСПЛ поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим і вважається співмірним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Brumarescu v. Romania").
4.26. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
4.27. Отже, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішень суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише в разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи й унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами.
Тому в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним і чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
4.28. Водночас у разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
4.29. Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
4.30. Як зазначив суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник зазначав, що після отримання ухвали місцевого суду від 05.06.2025 у справі № 916/2156/25 та ознайомлення з її змістом ТОВ "Спектрум Ессетс" виявило порушення норм процесуального права, що полягають у невідповідності мотивувальної частини резолютивній та необґрунтованості рішення. Тому ТОВ "Спектрум Ессетс" зверталося до Господарського суду Одеської області із клопотанням про заміну одного заходу забезпечення іншим відповідно до статті 143 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд Одеської області у задоволенні цього клопотання відмовив. Тому ТОВ "Спектрум Ессетс" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25.
4.31. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 у справі № 916/2156/25 апеляційну скаргу ТОВ "Спектрум Ессетс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 (про забезпечення позову) у справі № 916/2156/25 залишено без руху. Суд апеляційної інстанції встановив ТОВ "Спектрум Ессетс" строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з іншими підставами - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.32. ТОВ "Спектрум Ессетс" подало 18.08.2025 до апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначило, що на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 у справі № 916/2156/25 направляє обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 у справі № 916/2156/25.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, ТОВ "Спектрум Ессетс" посилалося на запровадження воєнного стану на території України.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, ТОВ "Спектрум Ессетс" посилалося, зокрема, на те, що ТОВ "Спектрум Ессетс" і його представник - адвокат Шкаровський Д. О. здійснюють свою діяльність у м. Києві за адресами: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7 та 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22. За поясненнями скаржника, період із 05.06.2025 до 17.06.2025 характеризувався безпрецедентною інтенсивністю терористичних атак міста Києва з боку агресора, обстріл міста Києва 17.06.2025 став наймасованішим за весь період повномасштабного вторгнення російської федерації. Суд апеляційної інстанції констатував, що, на думку скаржника, перебіг процесуального строку на оскарження ухвали супроводжувався: систематичними повітряними тривогами у місті Києві, вимушеним перебуванням представника ТОВ "Спектрум Ессетс" у захисних спорудах; неможливістю його доступу до робочої техніки; вимушеними неробочими днями у зв'язку з високим рівнем загрози; погіршенням психоемоційного стану представника ТОВ "Спектрум Ессетс" унаслідок постійного перебування під загрозою для життя.
4.33. Оцінивши обґрунтування, наведене ТОВ "Спектрум Ессетс" у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без належного обґрунтування впливу запровадження такого стану на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі та без подання відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку.
4.34. Отже, згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України та в межах дискреційних повноважень, передбачених процесуальним законом, суд апеляційної інстанції встановив відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, тому дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції визнав неповажними.
4.35. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на запровадження воєнного стану на території України і на обстріли в місті Києві, зазначає про недопустимість застосування надмірного формалізму під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також про можливість поновлення пропущеного процесуального строку судом апеляційної інстанції.
4.36. Колегія суддів констатує, що питання про поновлення процесуального строку під час введення на території України воєнного стану розглядалося Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків на звернення до суду з позовами. Питання про поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
4.37. Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Спектрум Ессетс" послався на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22. Дослідивши та оцінивши усі наведені скаржником обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд установив, що в матеріалах оскарження ухвали доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження немає, а тому зазначив про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку.
4.38. Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги, зокрема, про можливість поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, не спростовують висновків апеляційного господарського суду. Обґрунтовуючи таким чином касаційну скаргу, скаржник по суті намагається ініціювати повторну оцінку обставин та доводів щодо поважності причин пропуску строку, які вже були належним чином досліджені судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими.
4.39. Верховний Суд також зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.08.2025 у справі № 904/703/23, від 31.07.2025 у справі № 922/4513/24, від 28.08.2025 у справі № 904/703/23 (щодо обов'язковості застосування вимог процесуального законодавства), від 17.04.2025 у справі № 990/20/25, від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19, від 31.07.2025 у справі № 922/4513/24, від 10.04.2025 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 07.11.2024 у справі № 910/12561/23 (щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку), від 22.08.2025 у справі № 927/997/23, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 (щодо недопустимості надмірного формалізму), на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
Водночас суд апеляційної інстанції врахував, що запровадження строку, в межах якого сторона, в цьому випадку - відповідач, може звернутися до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права, а чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність повинна надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні й непереборні причини їх пропуску, які повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами й іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду та не може розцінюватись як надмірний формалізм, а можливість поновлення пропущеного процесуального строку допускається лише у виняткових випадках.
4.40. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не свідчать про порушення чи неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно із частинами першою-п'ятою статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.3. Пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 916/2156/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак