03 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/525/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Шимечка А. Я., представника боржника Фінков'яка В. Р. - Півторака В. М., представника Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області - Шкільного П. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Фінков'яка Віктора Романовича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025
у справі № 921/525/24
за заявою боржника фізичної особи-підприємця Фінков'яка Віктора Романовича
про неплатоспроможність
Стисла історія справи про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/525/24 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Фінков'яка Віктора Романовича на стадії процедури реструктуризації боргів.
Так, у серпні 2024 року Фінков'як Віктор Романович (далі - Фінков'як В. Р. , боржник) звернувся до господарського суду зі заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.09.2024 заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 03.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі № 921/525/24 про неплатоспроможність фізичної особи Фінков'яка В. Р. ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Шимечка А. Я. та призначено попереднє засідання суду.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), 03.10.2024 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Фінков'яка В. Р .
Згідно ухвали попереднього засідання Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів у справі № 921/525/24 відносно фізичної особи Фінков'яка В. Р. (має статус ФОП), а саме:
- Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - АТ АКБ "Львів") у розмірі 342 806,44 грн (з них: 6 056,00 грн витрат на оплату судового збору, позачергово; 1 675,40 грн судового збору, стягненого за судовим рішенням - друга черга реєстру вимог кредиторів; 335 075,04 грн забезпечених заставою вимог - окремо до реєстру);
- Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області, податковий орган) в розмірі 460 943,78 грн (з них: 6 056,00 грн витрат на оплату судового збору - позачергово; 454 887,78 грн заборгованості - до другої черги реєстру вимог кредиторів).
Цією ж ухвалою місцевого господарського суду зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, а також призначено засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 11.02.2025.
Судове засідання неодноразово відкладалося та у такому оголошувалася перерва, востаннє - до 08.05.2025.
Короткий зміст заяви у справі про банкрутство (неплатоспроможність)
27.03.2025 боржник подав до господарського суду заяву, у якій просив визнати безнадійним та списати у процедурі реструктуризації боргів податковий борг перед кредитором - ГУ ДПС у Тернопільській області у сумі 454 887,78 грн.
Подану заяву боржник обґрунтував тим, що на засідання зборів кредиторів 14.03.2025 не було прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації боргів, оскільки план реструктуризації передбачав списання податкового боргу в порядку статті 125 КУзПБ і конкурсний кредитор ГУ ДПС в Тернопільській області проголосував проти схвалення такого плану.
У цьому зв'язку боржник подав до суду відповідну заяву, у якій зазначив, що податковий борг в сумі 454 887,78 грн виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, тому такий борг в силу приписів частини другої статті 125 КУзПБ визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Податковий орган подав додаткові пояснення у справі, згідно яких заперечив щодо заяви боржника про визнання безнадійним та списання податкового боргу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025, серед іншого, заяву про визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника задоволено; податковий борг боржника перед кредитором ГУ ДПС у Тернопільській області у розмірі 454 887,78 грн визнано безнадійним та таким, що підлягає списанню у процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 921/525/24.
За висновком суду першої інстанції, податковий борг боржника Фінков'яка В.Р. виник з 11.03.2023, тобто охоплюється поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (03.10.2024), тоді як відповідно до імперативного припису частини другої статті 125 КУзПБ такі борги визнаються безнадійними та списуються у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Не погодившись з такою ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у Тернопільській області оскаржило її в апеляційному порядку.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 921/525/24 вимоги апеляційної скарги ГУ ДПС в Тернопільській області задоволено частково; ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви боржника про визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника відмовлено.
Зазначену постанову суд апеляційної інстанції, покликаючись на правову позицію у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 914/1559/24, мотивував передчасністю розгляду заяви про списання податкового боргу в процедурі реструктуризації без перевірки обставин майнового стану та добросовісності боржника.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Боржник Фінков'як В. Р. подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у цій справі, просив оскаржену постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2025 залишити в силі.
Касаційну скаргу боржник мотивував підставами касаційного оскарження, які визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та полягають у такому:
- неврахуванні судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм частини другої статті 125 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 907/76/22 та від 07.09.2023 у справі № 910/929/21);
- відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини восьмої статті 126 КУзПБ (щодо наслідків несхвалення плану реструктуризації кредиторами) у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 125 цього Кодексу: чи є незгода кредитора (податкового органу) зі списанням податкового боргу підставою для відмови у затвердженні плану реструктуризації або для скасування ухвали про таке списання, яке є імперативним наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У контексті порушення норм процесуального права скаржник, серед іншого, стверджує про ненадання судом апеляційної інстанції належної правової оцінки наявних у матеріалах справи протокольних рішень Зборів кредиторів та звіту арбітражного керуючого про перевірку декларації боржника.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ГУ ДПС в Тернопільській області подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги боржника з викладених у відзиві підстав, а оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.
За змістом викладених у відзиві доводів податковий орган стверджує про безпідставність аргументів скаржника та правомірність скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції, оскільки правова позиція, покладена в основу оскарженої постанови від 20.08.2025, є не лише обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам, але й повністю узгоджується з актуальною та релевантною практикою Верховного Суду (постанова від 29.07.2025 у справі №914/1559/24).
Касаційне провадження
24.09.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга боржника.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В.І.
Ухвалою від 08.10.2025 Верховний Суд залишив касаційну скаргу боржника без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків.
20.10.2025 на виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 05.11.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фінков'яка В. Р. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 921/525/24; призначив її до розгляду на 03.12.2025 о 11:00.
Ухвалою від 01.12.2025 Верховний Суд задовольнив заяви ФОП Фінков'яка В.Р., арбітражного керуючого Шимечка А. Я., ГУ ДПС у Тернопільській області, АТ АКБ "Львів" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання 03.12.2025 відбулось у режимі відеоконференції за участю керуючого реструктуризацією та представників боржника й податкового органу, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Представник АТ АКБ "Львів" не підключився для з'єднання та проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, а ризик технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву (частина п'ята статті 197 ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті у судовому засіданні 03.12.2025 за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Установлені судом апеляційної інстанції обставини справи
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2024 задоволено заяву ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання грошових вимог до боржника - Фінков'яка В.Р. , визнано грошові вимоги в сумі 454 887,78 грн та постановлено включити їх в реєстр вимог кредиторів як вимоги другої черги, витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, покладено на боржника.
У вказаній ухвалі встановлено, що сума податкового боргу становить 454 887,78 грн, з яких: 428 775,62 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; 5 145,60 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості; 8 726,20 грн єдиний податок з фізичних осіб; 12 240,36 грн земельний податок з фізичних осіб.
Кредитор надсилав боржнику для узгодження податкову вимогу та податкові повідомлення рішення (докази надсилання містяться в матеріалах справи), однак, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, який виник саме внаслідок несплати боржником узгодженого податкового зобов'язання.
За розрахунками ГУ ДПС у Тернопільській області та наявних у справі доказів, податкова заборгованість Фінков'яка В.Р. виникла за три роки до порушення провадження у справі про неплатоспроможність (03.10.2024).
До пояснень до апеляційної скарги ГУ ДПС у Тернопільській області додало копію рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №500/487/24 про стягнення з Фінков'яка В.Р. на користь кредитора податкового боргу в розмірі 93 905,50 грн.
Ця заборгованість виникла раніше, ніж за три роки до порушення провадження у справі про неплатоспроможність (03.10.2024), проте у заяві ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських вимог таких вимог заявлено не було.
При цьому копія зазначеного судового рішення не було долучене до матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції, заявник апеляційної скарги не порушував питання поновлення строку на подання такого доказу, стягнута рішенням заборгованість не входила до суми боргу, визнаної господарським судом у справі про неплатоспроможність за результатами розгляду заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських вимог.
Водночас надавши правову оцінку інших наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції встановив такі обставини.
Відповідно до матеріалів справи, до членів сім'ї боржника належать: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_5 - мати.
09.01.2025 керуючий реструктуризацією боргів боржника арбітражний керуючий Шимечко А. Я. (далі - керуючий реструктуризацією) подав суду звіт про результати перевірки декларацій боржника, у яких встановлено відповідність наданих Фінков'яком В. Р. даних, внесених до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2025 за результатами попереднього засідання суду визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з цією ухвалою кредиторами боржника є АТ АКБ "Львів" з вимогами в розмірі 342 806,44 грн (з яких, зокрема, 335 075,04 грн забезпеченні заставою) та ГУ ДПС у Тернопільській області з вимогами у розмірі 460 943,78 грн (з яких, зокрема, 454 887,78 грн - податковий борг).
Грошові вимоги АТ АКБ "Львів" до боржника виникли на підставі генерального договору №430/В/2019 від 25.10.2019 про надання кредитування (далі - Договір) з максимальним лімітом 5 млн грн.
Вимоги підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільського області від 15.11.2023 у справі № 921/399/23 за позовом АТ АКБ "Львів" до відповідача-1 - ФОП Фінков'яка В.Р., до відповідача-2 - ОСОБА_6 та до відповідача-3 - ОСОБА_2. про стягнення заборгованості солідарно.
У матеріалах справи наявний договір іпотеки від 25.10.2019, укладений між АТ АКБ "Львів" та боржником, посвідчений нотаріально, відповідно до якого зобов'язання за Договором забезпечується переданням в іпотеку належного боржнику на праві власності нерухомого майна, а саме: ковбасного цеху, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 818 кв.м. (ринкова вартість 1 052 000,00 грн, заставна вартість 1 105 000,00 грн); земельної ділянки з кадастровим номером 6122689600:01:001:0600, площею1,02 га, за адресою Тернопільська обл., Зборівський р-н, Чистопадівська сільська рада, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (ринкова вартість 248 000,00 грн, заставна вартість 210 800,00 грн).
27.02.2025 керуючий реструктуризацією подав суду копії повідомлення про скликання зборів кредиторів боржника на 07.03.2025.
06.03.2025 керуючий реструктуризацією подав суду заяву з доданими копіями документів для прийняття рішень на зборах кредиторів, а саме запити до контролюючих органів щодо майна боржника та відповіді на ці запити, звіт про результати розгляду декларацій, проект плану реструктуризації, а також звіт арбітражного керуючого про проведену роботу.
У звіті про виконану роботу зазначено, що за боржником зареєстровано таке нерухоме майно, яке також вказано у деклараціях боржника:
- квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 6122689600:01:001:0600, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- стоянка автотранспорту, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; кладова, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
У звіті № 32 від 04.03.2024 про результати розгляду декларацій вказано, що керуючий реструктуризації встановив невідповідність внесених боржником відомостей до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.
Водночас 06.03.2025 керуючий реструктуризацією повідомив суд про допущену описку в частині виявлення невідповідності у звіті за результатами розгляду декларацій та просив не брати до уваги такий звіт. До вказаної заяви додано виправлену версію звіту № 32 від 04.03.2024 про результати розгляду декларацій, у якому вказано, що встановлено відповідність внесених боржником відомостей до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.
Проте, відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» № 562/072 від 17.12.2024 на запит керуючого реструктуризацією, Фінков'як В.Р. (боржник), ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.07.1999.
У проекті плану реструктуризації передбачено такі умови:
- протягом дії процедури реструктуризації боргів боржник планує отримання доходів в сумі 8 000,00 грн;
- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - 8 000,00 грн;
- розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів - третя особа ОСОБА_8 протягом одного місяця з дати затвердження плану реструктуризації сплатить 354 918,44 грн, з яких 342 806,44 - кредитору АКБ «Львів», 6056,00 грн витрати на оплату судового збору - кредитору ГУ ДПС у Тернопільській області;
- вимоги кредиторів, які будуть списані - вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області в розмірі 454 887,78 грн;
- строк виконання плану реструктуризації - 1 місяць.
Водночас матеріали справи не містять жодних письмових підтверджень наміру третьої особи - ОСОБА_8 протягом одного місяця погасити борги боржника, перелічені у плані реструктуризації, а також план реструктуризації не містить обґрунтування щодо врегулювання майбутніх правовідносин боржника і ОСОБА_8 в частині погашення боргів Фінков'яка В.Р.
27.03.2025 боржник подав суду заяву (вх.№ 2224 від 28.03.2025), у якій просив визнати безнадійним та списати у процедурі реструктуризації боргів боржника Фінков'яка В.Р. податковий борг перед кредитором - ГУ ДПС у Тернопільській області в сумі 454 887,78 грн.
Своєю чергою, ГУ ДПС в Тернопільській області в апеляційній скарзі стверджував, що на зборах кредиторів, що відбулися 14.03.2025, представник кредитора більшістю голосів висловив позицію проти схвалення плану реструктуризації та запропонував звернутися до суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів.
Кредитор зазначав, що на вказаних зборах не вирішувалося питання визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню. Проте боржник, проігнорувавши рішення, прийняте на зборах кредиторів, звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання податкового боргу безнадійним та списання його в процедурі реструктуризації.
Водночас зі змісту заяви боржника про визнання податкового боргу безнадійним вбачається, що таку заяву обґрунтовано тим, що на засіданні зборів кредиторів 14.03.2025 не було прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації боргів, оскільки план реструктуризації передбачав списання податкового боргу в порядку статті 125 КУзПБ і конкурсний кредитор - ГУ ДПС в Тернопільській області проголосував проти схвалення такого плану.
Суд апеляційної інстанції встановив, що протокол зборів кредиторів за 14.03.2025, долучено до матеріалів справи керуючим реструктуризацією 22.05.2025, тобто після постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом судового розгляду у цій справі є заява боржника про визнання безнадійним та списання відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ його податкового боргу у процедурі реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Абзацом дев'ятнадцятим частини першої статті 1 КУзПБ визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
При цьому визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи-підприємця застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т. ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.
Так, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим кодексом.
Також системний аналіз частини першої, третьої статті 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Водночас частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Такими наслідками, зокрема, є визнання податкового боргу безнадійним та його списання. При цьому інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначеним Кодексом не передбачено.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 907/76/22 та від 07.09.2023 у справі № 910/929/21, на які покликається скаржник та які були враховані судом апеляційної інстанції.
Поряд з цим Верховний Суд зауважує, що норми КУзПБ загалом, як і норми Книги п'ятої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» цього Кодексу зокрема, мають застосовуватись системно, у їх єдності та взаємозв'язку.
За змістом приписів Книги п'ятої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Відповідно до частини п'ятої статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд, серед іншого, зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказав, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Водночас КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував увагу на тому, що до спливу встановленого у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом (правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові від 03.12.2024 у справі №916/197/23).
Перевірка декларацій про майновий стан боржника є однією з ключових функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки її метою є встановлення повного і достовірного переліку активів та зобов'язань боржника та дозволяє виявити можливі факти приховування майна та/або доходів боржника.
Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника є засобом перевірки добросовісності боржника.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг.
З урахуванням наведеного вище, Верховний Суд вважає, що попри те, що визнання податкового боргу безнадійним і його списання на підставі вимог частини другої статті 125 КУзПБ не пов'язується із безпосереднім затвердженням ухвалою суду плану реструктуризації (див. пункт 32 постанови Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 907/76/22), однак таке списання у процедурі неплатоспроможності безнадійного податкового боргу у темпоральному аспекті є можливим виключно після перевірки керуючим реструктуризацією декларацій боржника та встановлення обставин наявності/відсутності недоліків щодо повноти та достовірності зазначеної у них інформації, надання господарським судом правової оцінки відповідного звіту керуючого реструктуризацією та наявних у справі доказів на предмет добросовісності боржника, а також оцінки протоколу зборів кредиторів та прийнятого ними рішення щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність.
Як вбачається з матеріалів цієї справи та було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі № 921/525/24 про неплатоспроможність фізичної особи Фінков'яка В. Р. ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Шимечка А. Я.
Ухвалою попереднього засідання від 09.01.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів, а саме: АТ АКБ "Львів" у розмірі 342 806,44 грн та ГУ ДПС у Тернопільській області в розмірі 460 943,78 грн.
27.03.2025 боржник подав до господарського суду заяву, у якій просив визнати безнадійним та списати у процедурі реструктуризації боргів податковий борг перед ГУ ДПС у Тернопільській області у сумі 454 887,78 грн як такий, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, відтак згідно приписів частини другої статті 125 КУзПБ є безнадійним та підлягає списанню у процедурі реструктуризації боргів боржника на підставі частини другої статті 125 КУзПБ.
Урахувавши зазначене, з посиланням на положення частини другої статті 125 КУзПБ та встановлений цим Кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства, суд першої інстанції в ухвалі від 08.05.2025 дійшов висновку про те, що вказаний вище податковий борг охоплюється поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійними у розумінні КУзПБ та підлягають списанню.
Водночас скасовуючи відповідну ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові зазначив про передчасність такого висновку, з чим погоджується й судова колегія касаційного суду, з огляду на таке.
Апеляційним господарським судом з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, зокрема, такі обставини (детально наведені вище):
- згідно відповіді ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» № 562/072 від 17.12.2024 на запит керуючого реструктуризацією боржник є співвласником квартири № 114 за адресою: вул. Київська, 8, в м. Тернополі, що не зазначено у звіті керуючого реструктуризацією про результати розгляду декларацій;
- заяву боржника про визнання податкового боргу безнадійним та його списання мотивовано тим, що ГУ ДПС у Тернопільській області як кредитор з правом вирішального голосу не погодило плану реструктуризації, оскільки такий план передбачав списання податкового боргу в порядку статті 125 КУзПБ. Однак, ГУ ДПС у Тернопільській області стверджувало, що на зборах кредиторів, які відбулись 14.03.2025, не вирішувалося питання визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню; натомість на вказаних зборах було ухвалено рішення про перехід до процедури погашення боргів, однак, боржник проігнорував таке рішення та звернувся до господарського суду із заявою про визнання податкового боргу безнадійним та його списання;
- станом на дату постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції протоколу зборів кредиторів, які відбулись 14.03.2025, матеріали справи не містили;
-- остаточних висновків за результатами перевірки майнового стану боржника ще не сформовано, адже місцевий господарський суд не надав оцінки (станом на дату постановлення оскарженої ухвали) змісту відповідного звіту керуючого реструктуризацією та належності здійснених ним заходів щодо перевірки декларацій про майновий стан боржника, не перевірив доводів ГУ ДПС у Тернопільській області щодо недобросовісності боржника.
Ураховуючи зазначені обставини та викладені вище мотиви Верховного Суду щодо передумов визнання безнадійним та списання податкового боргу у процедурі реструктуризації боргів боржника на підставі приписів частини другої статті 125 КУзПБ, цілком обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що до з'ясування і перевірки наведених обставин задоволення місцевим господарським судом заяви боржника про визнання безнадійним та списання податкового боргу є передчасним.
Подібні висновки щодо передчасності розгляду заяви про списання податкового боргу в процедурі реструктуризації без перевірки обставин майнового стану та добросовісності боржника викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №914/1559/24, про що правильно зазначив апеляційний господарський суд в оскарженій постанові.
За наведених обставин, доводи касаційної скарги боржника правомірності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, натомість фактично зводяться до незгоди з наданою цим судом оцінкою встановлених обставин справи та спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
При цьому встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
З урахуванням зазначеного правового висновку колегія суддів керується тим, що наявні у справі докази, а також наведені у касаційній скарзі доводи та обставини були предметом належної правової оцінки суду апеляційної інстанції, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Отже, аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті неповноти оцінки доказів та встановлення обставин справи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскарженої постанови.
Також у касаційного суду відсутні підстави вважати, що при ухваленні оскарженої постанови апеляційним судом не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 125 КУзПБ, викладених у постановах від 13.06.2023 у справі № 907/76/22 та від 07.09.2023 у справі № 910/929/21, адже здійснене судом апеляційної інстанції правозастосування таким висновкам не суперечить.
При цьому застосування норми частини другої статті 125 КУзПБ (визнання безнадійним та списання податкового боргу у процедурі реструктуризації за визначених цією нормою умов) не ставиться у залежність від згоди чи незгоди податкового органу, натомість залежить виключно від встановлених господарськими судами у кожній конкретній справі про неплатоспроможність фактичних обставин, відтак застосування зазначеної норми є чітким, передбачуваним та не потребує формування висновку судом касаційної інстанції щодо особливостей її застосування.
З огляду на зазначене, в межах підстав касаційного оскарження заявником не наведено змістовних доводів на спростування обґрунтованих висновків апеляційного суду.
Таким чином, доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень матеріального права та порушення процесуальних норм підлягають відхиленню з підстав необґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржену постанову апеляційного суду, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженої постанови у цій справі без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фінков'яка Віктора Романовича залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 921/525/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. І. Картере