11 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11054/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,
за участю секретаря судового засідання Сініцина В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Шкурдової Л. М.
від 04 березня 2025 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коротун О. М., Суліма В. В., Майданевича А. Г.
від 29 вересня 2025 року (повний текст складений 01 жовтня 2025 року)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) ОСОБА_2 ,
2) Комерційне Деревообробне Підприємство та Постачальник Послуг "ТЕРРА ДА БОСКО",
3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксана Вікторівна,
про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційного запису, поновлення на посаді,
за участю представників:
від позивача: Дзюбенчук В. А.
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи-1: Рівний Є. О.
від третьої особи-2: Кикіш Софія - Марія Р.
від третьої особи-3: не з'явилися
1. Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", оформленого протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року,
- скасування запису № 000701070014081003 від 31 липня 2024 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу щодо ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА",
- поновлення на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" з 29 липня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення загальних зборів, зокрема про припинення повноважень і звільнення генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" ОСОБА_1 з посади було прийняте з порушенням Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України та статуту товариства, оскільки
- було прийняте на загальних зборах учасників зазначеного товариства, скликання яких відбулося з порушення порядку, визначеного законом, а саме: без надсилання вимоги про скликання зборів виконавчому органу товариства;
- було прийняте представницею учасника товариства (Комерційного деревообробного підприємства та постачальника послуг «ТЕРРА ДА БОСКО»), яка не мала повноважень на участь у зборах та на прийняття спірних рішень від імені зазначеного учасника;
- у протоколі загальних зборів не зазначена правова підстава звільнення позивача з посади генерального директора;
- було прийняте у період перебування позивача у відпустці;
- загальні збори не мали права приймати рішення про звільнення позивача.
За твердженням позивача його звільнення з посади генерального директора відбулося без законної підстави та з порушенням порядку, встановленого законом, а саме: всупереч статті 40 Кодексу законів про працю України було проведене у період перебування позивача у відпустці, з порушенням строків звільнення (заднім числом) та особою (новим генеральним директором ОСОБА_4 ), яка не мала права видавати наказ про звільнення позивача.
Крім того, позивач зазначив про те, що оспорювана ним реєстраційна дія була проведена з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки у її вчиненні мало бути відмовлено на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 28 вказаного Закону; на момент її вчинення реєстратору не було подано актуального станом на дату її вчинення витягу з реєстру підприємств стосовно Комерційного деревообробного підприємства та постачальника послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» та перекладу тексту довіреності від 05 липня 2024 року, на підставі якої Кикіш С.-М. Р. діяла від імені Комерційного деревообробного підприємства та постачальника послуг «ТЕРРА ДА БОСКО».
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16 вересня 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/11054/24.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
29 липня 2024 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" (далі по тексту - Товариство).
Згідно з протоколом зазначених загальних зборів № 30/07 від 29 липня 2024 року у зборах взяли участь учасники товариства, що володіють 100% голосів від загальної кількості голосів учасників товариства, а саме:
- Комерційне деревообробне підприємство та постачальник послуг «ТЕРРА ДА БОСКО», розмір частки якого в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" становить 50,98%, від імені якого діяла адвокат Кикіш Софія-Марія Русланівна ,
- громадянка України ОСОБА_2 , розмір частки якої в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" становить 49,02%, від імені якої діяв представник Криштофор Руслан Олександрович .
Відповідно до статті 5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", затвердженого рішенням загальних зборів учасників цього товариства (протокол № 3 від 20 березня 2019 року), вищим органом Товариства є загальні збори. Виконавчим органом товариства є дирекція.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. статті 6 статуту Товариства загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання колегіального виконавчого органу (дирекція) товариства, прийняття інших рішень, віднесених цим статутом до компетенції загальних зборів.
На порядок денний загальних зборів 29 липня 2024 року були винесені такі питання:
1) про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників Товариства;
2) про звільнення генерального директора Товариства;
3) про звільнення фінансового директора Товариства;
4) про призначення генерального директора товариства;
5) про надання повноважень щодо виконання прийнятих рішень та проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За результатом розгляду зазначених питань порядку денного та голосування по ним загальні збори учасників одноголосно (100% голосів присутніх) прийняли, зокрема такі рішення, оформлені протоколом загальних зборів № 30/07 від 29 липня 2024 року:
- по другому питанню: звільнити і припинити повноваження генерального директора Товариства ОСОБА_1 з 29 липня 2024 року;
- по третьому питанню: звільнити і припинити повноваження фінансового директора Товариства ОСОБА_7 з 29 липня 2024 року та у зв'язку з його звільненням виключити відомості про нього як про уповноваженого представника Товариства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- по четвертому питанню: призначити на посаду генерального директора Товариства ОСОБА_4 з 30 липня 2024 року;
- по п'ятому питанню: уповноважити генерального директора Товариства ОСОБА_4 (з правом передоручення третім особам) провести необхідні реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до діючого законодавства України, зокрема, підписувати та подавати заяви, усі інші необхідні документи суб'єктам державної реєстрації для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також отримувати у суб'єктів державної реєстрації документи, в тому числі описи, виписки та інше, з правом підписання, подання і отримання усіх необхідних документів.
У протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» зборів № 30/07 від 29 липня 2024 року зазначено, що усі учасники, які були присутні на цих зборах учасників, не мають претензій до процедури їх скликання та проведення, погоджуються з усіма прийнятими на цих зборах учасників рішеннями.
31 липня 2024 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксана Вікторівна провела реєстраційну дію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 42798879) № 1000701070014081003 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо».
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", оформленого протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року,
- скасування запису № 000701070014081003 від 31 липня 2024 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу щодо ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА",
- поновлення на посаді Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" з 29 липня 2024 року.
За твердженням позивача прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" рішення, оформлені протоколом зборів № 30/07 від 29 липня 2024 року, та проведена на підстави цих рішень спірна реєстраційна дія не відповідають вимогам законодавства та порушують права позивача.
3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, мотиви їх ухвалення.
Господарський суд міста Києва рішенням від 04 березня 2025 року у справі № 910/11054/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2025 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні рішення були прийняті з дотриманням процедури їх прийняття: уповноваженим (компетентним) органом управління - загальними зборами учасників Товариства, які мають право, зокрема на припинення повноважень виконавчого органу (члена виконавчого органу) у будь-який час, на свій розсуд та з будь-яких підстав; за наявності необхідного кворуму загальних зборів (100%) та наявності у представників учасників Товариства необхідних повноважень на представництво їх інтересів. За висновком суду відповідно до положень закону та статуту Товариства загальні збори учасників були повноважні приймати будь-які рішення за усіма видами діяльності товариства без дотримання вимог щодо скликання загальних зборів та без надіслання попередньо вимоги про скликання загальних зборів чи повідомлення виконавчого органу Товариства, оскільки на загальних зборах були присутні повноважні представники усіх учасників Товариства, які надали згоду на розгляд питань, передбачених порядком денним. Крім того, суди дійшли висновку про те, що спірна реєстраційна дія була вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2025 року у цій справі повністю, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287, а також пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції:
1) не врахував висновки Верховного Суду, викладені:
- у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 918/456/20, про те, що рішення загальних зборів товариства (як акт юридичної особи) може оскаржуватися не лише його учасником, а й третьою особою, якщо таким рішенням порушуються її права або законні інтереси;
- у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/8343/21, про те, що позивач, як виконавчий орган товариства, оскаржуючи своє звільнення, зокрема шляхом оспорення відповідного рішення загальних зборів, повинен доводити визначені законом підстави для визнання його недійсним, як-то: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17;
- у постановах від 08 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23 та від 18 січня 2023 року у справі № 752/23602/20 щодо застосування статті 47 Кодексу законів про працю України;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 щодо відмінності понять «звільнення» та «припинення повноважень, з огляду на що неправильно застосував пункт 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим помилково ототожнив вимоги цього Кодексу щодо попередження про звільнення з вимогами статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо повідомлення про скликання загальних зборів та порядку денного, залишив поза увагою те, що позивач посилався саме на порушення корпоративної процедури скликання зборів, а не на трудові гарантії «попередження про звільнення»;
2) неправильно застосував частину десяту статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункт 5.10. статті 6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", залишив поза увагою те, що учасники зазначеного товариства не надавали згоди на розгляд питань порядку денного і такі згоди в матеріалах справи відсутні. У зв'язку з цим скаржник також зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо порядку голосування та прийняття рішення про звільнення виконавчого органу на загальних зборах учасників товариства, в яких бере участь учасник - юридична особа, засновником якої є інша юридична особа, що має двох кінцевих бенефіціарних власників, з огляду на що просить сформувати такий правовий висновок: «для голосування юридичної особи-1, засновником якої є інша юридична особа-2, на загальних зборах учасників юридичної особи-3 (одним із засновників в свою чергу є юридична особа-1) з питання звільнення виконавчого органу, потрібно відповідне рішення кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи-2 та згода, зазначена у частині десятій статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки таке голосування є реалізацією корпоративних прав учасників юридичної особи-2.».
Крім того, скаржник також послався на відсутність правового висновку Верховного Суду у правовідносинах, в яких товариство з обмеженою відповідальністю-1 (засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-2) обирає представника для участі у загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю-3, засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-1, з огляду на що просить сформувати такий правовий висновок: «у ситуації, коли товариство з обмеженою відповідальністю-1 (засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-2) обирає представника для участі у загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю-3, засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-1, то для такого обрання представника потрібно рішення товариства з обмеженою відповідальністю-2, оскільки такий представник в результаті голосування реалізує корпоративні права учасників товариства з обмеженою відповідальністю-2.»;
3) неправильно застосував частини п'яту та десяту статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункти 5.5., 5.10. статті 6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", залишив поза увагою те, що в матеріалах справи відсутні згоди учасників зазначеного товариства на розгляд питань порядку денного загальних зборів, що відбулися 29 липня 2024 року, та довіреності представників учасників цього товариства не містять положень щодо наявності у представників повноважень на розгляд цих питань; не дослідили копії статуту КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» (пункти 12.1.-12.2., 13.1.-13.3.), з огляду на що не встановили обсяг повноважень представника КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» Кикіш С.-М. Р., наявність кворуму на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" 29 липня 2024 року та достатність голосів учасників Товариства на цих зборах;
4) не застосував Закон України «Про міжнародне приватне право», необґрунтовано відхилив клопотання позивача про повернення до з'ясування обставин і дослідження доказів, встановлення змісту норм права іноземної держави та зупинення провадження, не дослідив правової природи довіреності від 05 липня 2024 року, виданої Кикіш Софії-Марії Русланівні, не з'ясував зміст та правові наслідки нотаріальної дії щодо видачі цієї довіреності відповідно до іноземного законодавства, а також обсяг повноважень Кикіш С.-М. Р. за цією довіреністю.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Треті особи на стороні відповідача - Комерційне Деревообробне Підприємство та Постачальник Послуг "ТЕРРА ДА БОСКО" та ОСОБА_2 у відзивах на касаційну скаргу просять касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржувані рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з правильним застосуванням та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з повним і всебічним дослідженням обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, з дотриманням висновків Верховного Суду, а касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною.
Третя особа на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксана Вікторівна подала відзив на касаційну скаргу 21 листопада 2025 року, тобто з пропуском встановленого Верховим Судом строку для його подання (до 19 листопада 2025 року). Разом з цим Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. просить продовжити їй цей строк, посилаючись як на поважні причини пропуску цього строку на те, що він копію касаційної скарги позивача не отримував, копію ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2025 року про відкриття касаційного провадження у справі № 910/11054/24 за касаційною скаргою позивача, в якій суд касаційної інстанції встановив учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, отримала лише 19 листопада 2025 року, тобто в останній день такого встановленого судом строку.
Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Строк, що встановлюється судом, має бути "розумним", тобто таким, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій. Враховуючи те, що Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. довів неможливість подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк з об'єктивних, незалежних від його волі причин, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити йому строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 21 листопада 2022 року та приймає поданий ним відзив на касаційну скаргу.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. у відзиві на касаційну скаргу позивача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили, що адвокат Кикіш С.-М. Р. мала належним чином підтверджені повноваження діяти від імені КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» під час голосування на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» 29 липня 2024 року, на момент проведення загальних зборів учасників цього Товариства правоздатність учасника - юридичної особи КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» була належним чином підтверджена витягом з реєстру підприємств, дійшли обґрунтованих висновків про законність прийнятого спірного рішення загальних зборів, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, ухвалена відповідно до норм чинного законодавства, без порушень норм процесуального та матеріального права, скаржник не навів належного правового обґрунтування та не надав доказів на спростування висновків апеляційного господарського суду, твердження скаржника спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами справи, а висновки Верховного Суду, на які послався скаржник, є нерелевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу позивача не надав.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, та доводи третіх осіб, наведені у відзивах на касаційну скаргу, дослідивши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України (тут і далі по тексту цієї постанови - у редакції, чинній станом на 29 липня 2024 року - дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» спірного рішення) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначені у Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Згідно з частиною першою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (тут і далі по тексту цієї постанови - у редакції, чинній станом на 29 липня 2024 року - дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» спірного рішення) загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 Цивільного кодексу України.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
За змістом статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Верховний Суд у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 918/456/20 зробив висновок про те, що рішення загальних зборів товариства (як акт юридичної особи) може оскаржувати не тільки його учасник, але й третя особа, якщо таким рішенням порушуються її права або законні інтереси. При цьому позивач має довести порушення оскаржуваним рішенням своїх прав та/або законних інтересів.
Як вбачається предметом спору у цій справі є, зокрема рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", оформлене протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, у тому числі про припинення повноважень і звільнення генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" ОСОБА_1 з посади, про призначення генеральним директором цього товариства ОСОБА_4 , про надання останній повноважень щодо виконання прийнятих рішень та проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
Зазначене рішення оспорюється до суду ОСОБА_1 , який не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", однак повноваження якого як генерального директора цього товариства були припиненні спірним рішенням загальним зборів.
При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що, оспорюване ОСОБА_1 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" не порушує його корпоративні права, оскільки він не є учасником цього товариства. Натомість це рішення стосується прав та інтересів позивача на управління діяльністю товариства, який виконував функції виконавчого органу цього товариства та повноваження якого були припинені спірним рішенням. З огляду на викладене позивач має довести порушення оскаржуваним рішенням саме цих його прав та / або інтересів.
Позивач у касаційній скарзі послався на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених:
- у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 918/456/20 (про те, що рішення загальних зборів товариства може оскаржуватися не лише його учасником, а й третьою особою, якщо таким рішенням порушуються її права або законні інтереси),
- та у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/8343/21 (про те, що позивач, як виконавчий орган товариства, оскаржуючи своє звільнення, зокрема шляхом оспорення відповідного рішення загальних зборів, повинен доводити визначені законом підстави для визнання його недійсним, як-то: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах).
Однак, суд касаційної інстанції не бере до уваги ці посилання скаржника, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не робили висновків про відсутність у позивача, який не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», прав на оскарження рішень загальних зборів учасників цього товариства, а навпаки розглянули заявлені позивачем позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів та дослідили усі наведені позивачем в обґрунтування підстав недійсності спірних рішень обставини. Наведене свідчить про те, що висновки судів попередніх інстанцій, зроблені за результатом розгляду справи по суті спору, не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду, а навпаки повністю з ними узгоджуються.
Як вбачається позивач в обґрунтування недійсності спірних рішень послався на те, що ці рішення:
- були прийняті на загальних зборах учасників зазначеного товариства, скликання яких відбулося з порушення порядку, визначеного законом, а саме: без надсилання вимоги про скликання зборів виконавчому органу товариства;
- були прийняті представницею учасника товариства (Комерційного деревообробного підприємства та постачальника послуг «ТЕРРА ДА БОСКО»), яка не мала повноважень на участь у зборах та на прийняття спірних рішень від імені зазначеного учасника;
- у протоколі загальних зборів не зазначена правова підстава звільнення позивача з посади генерального директора;
- були прийняті у період перебування позивача у відпустці;
- загальні збори не мали права приймати рішення про звільнення позивача.
Відповідно до частини першої, пункту 7 частини другої, частин третьої та четвертої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Згідно з частинами першою та другою статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, а також предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства - загальним зборам товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, (припинити повноваження члена виконавчого органу) у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав (учасників товариства) у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством.
Подібні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19.
Отже, відповідно до наведених вище положень закону питання обрання виконавчого органу товариства (його окремих членів), припинення його повноважень (або повноважень його членів) належить до виключної компетенції загальних зборів.
Як встановили суди попередніх інстанцій у пунктах 4.1., 4.2. статті 6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», затвердженого рішенням загальних зборів учасників (протокол № 3 від 20 березня 2019 року), були закріплені положення, що відповідають наведеним вище вимогам закону, в яких визначено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання колегіального виконавчого органу (дирекція) товариства, прийняття інших рішень, віднесених цим статутом до компетенції загальних зборів.
З огляду на наведені вище норми закону та положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірне у цій справі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», оформлене протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, зокрема про припинення повноважень генерального директора Товариства ОСОБА_1 , було прийняте уповноваженим (компетентним) органом управління Товариства: загальними зборами учасників Товариства, які відповідно до вимог закону та положень статуту мають виключне право на прийняття рішень про припинення повноважень виконавчого органу (члена виконавчого органу).
При цьому, обставини перебування ОСОБА_1 у відпустці станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» зазначеного рішення та не зазначення у протоколі загальних зборів підстави припинення повноважень позивача як генерального директора Товариства не є підставами для визнання цього рішення загальних зборів недійсним, оскільки, як уже зазначалося вище по тексті цієї постанови, відповідно до вимог закону (частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України) та положень статуту відповідача загальні збори учасників мають виключне право на припинення повноважень виконавчого органу (його членів) у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Ні закон, ні статут відповідача не містять положень, які б зобов'язували загальні збори учасників зазначати у своєму рішенні підстави припинення повноважень виконавчого органу.
Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не з'ясували дійсний зміст рішення загальних зборів, прийнятого по другому питанню порядку денного, оформленого протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, та не встановили, яке саме рішення з цього питання було прийняте: про припинення повноважень чи про звільнення генерального директора Товариства ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій дослідили зміст зазначеного протоколу та з достовірністю встановили, що загальні збори з питання другого порядку денного прийняли рішення саме про припинення повноважень генерального директора Товариства ОСОБА_1 . При цьому, суд касаційної інстанції зазначає про те, що помилкове зазначення у протоколі загальних зборів про звільнення генерального директора Товариства ОСОБА_1 не спростовує факту прийняття загальними зборами рішення саме про припинення повноважень позивача, як генерального директора Товариства. Твердження скаржника про те, що рішення загальних зборів, прийняте по другому питанню порядку денного, оформлене протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, а саме: «Звільнити і припинити повноваження Генерального директора Товариства ОСОБА_1 з 29.07.204 року» сформульовано суперечливо та не дає змоги встановити, яке саме рішення було прийняте, є суб'єктивною думкою скаржника, що ґрунтується на довільному тлумаченні змісту протоколу, ці твердження фактично зводяться до необхідності дослідження наявних в матеріалах справи доказів, яким суди попередніх інстанцій вже надали належну оцінку, до здійснення переоцінки цих доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції.
При цьому, доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги висновки Верховного Суду про відмінність понять «припинення повноважень» та «звільнення», викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, є безпідставними, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішення та постанови суди попередніх інстанцій хоч і не посилалися саме на цю постанову Верховного Суду, проте при вирішення спору у цій справі виходили саме з цих висновків про нетотожність зазначених понять.
Щодо доводів позивача про порушення порядку скликання загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення.
За твердженням позивача загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", що відбулися 29 липня 2029 року, були скликані з порушенням встановленого законом порядку, а саме: без подання вимоги про скликання зборів виконавчому органу.
Суди попередніх інстанцій, розглянувши ці доводи позивача, дійшли висновку про їх безпідставність та необґрунтованість. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, п'ятої, дев'ятої статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Отже, закон передбачає можливість скликання загальних зборів на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. За загальним правилом скликання та підготовка проведення загальних зборів на вимогу учасника або учасників товариства здійснюється виконавчим органом товариства. Разом з цим закон передбачає можливість скликання загальних зборів та підготовки їх проведення безпосередньо учасниками товариства, які їх ініціювали, у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Крім того, закон передбачає і можливість прийняття рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень. Така можливість передбачена у частині десятій статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якою загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
Отже, умовою для прийняття загальними зборами рішення без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, є:
- участь у загальних зборах усіх учасників товариства;
- надання усіма учасниками товариства, які беруть участь у зборах, згоди на розгляд питань порядку денного, винесених на вирішення зборів. При цьому, за змістом частини десятої статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» така згода надається саме учасниками товариства, які беруть участь у зборах, а не учасниками інших товариств, бенефіціарів, як помилково зазначає позивач у касаційній скарзі.
Як встановили суди попередніх інстанцій учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» є: (1) Комерційне деревообробне підприємство та постачальник послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» (резидент країни Угорщина), розмір частки якого в статутному капіталі Товариства становить 50,98%, та (2) громадянка України ОСОБА_2 , розмір частки якої в статутному капіталі Товариства становить 49,02%.
У загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», що відбулися 29 липня 2024 року, на яких були прийняті спірні у цій справі рішення, взяли участь усі учасники зазначеного товариства, що володіють 100% голосів від загальної кількості голосів учасників товариства, а саме:
- Комерційне деревообробне підприємство та постачальник послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» (КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО») (50,98%), від імені якого на зборах діяла представниця адвокат Кикіш Софія-Марія Русланівна на підставі довіреності, посвідченої Марією Луїзою Стуффо нотаріусом у м. Канале, зареєстрованої в нотаріальному окрузі Кунео, Альба, Мондові та Салуццо 05 липня 2024 року, зареєстрованої в реєстрі за № 21.751, апостиль № 1057/2024, проставлений Каміллою Фрачіа державним прокурором 10 липня 2024 року, переклад італійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьміною Катериною Сергіївною, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сєровою О. В. 29 липня 2024 року, реєстровий № 3183;
- громадянка України ОСОБА_2 (49,02%), від імені якої діяв представник Криштофор Руслан Олександрович на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Бедратою-Скляр Н. М. 08 вересня 2023 року, реєстровий № 5794.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» в особі належно уповноважених представників надали свою згоду на розгляд питань порядку денного, винесених на вирішення зборів, що також підтверджується протоколом загальних зборів № 30/07 від 29 липня 2024 року та довіреностями, на підставі яких діяли представників учасників Товариства. Наведеним спростовуються безпідставні твердження позивача у касаційній скарзі про нібито встановлення судами обставин не надання учасниками Товариства згоди на розгляд питань порядку денного. Зазначені доводи скаржника суперечать змісту оскаржуваних рішень та не є необґрунтованими.
Встановивши ці обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що силу закону та положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» загальні збори учасників цього товариства, що відбулися 29 липня 2024 року, були повноважні приймати будь-які рішення за усіма видами діяльності товариства без дотримання вимог щодо скликання загальних зборів та без надіслання попередньо виконавчому органу товариства вимоги про скликання загальних зборів та без повідомлення виконавчого органу про скликання цих зборів.
Верховний Суд зазначає про те що ці висновки судів попередніх інстанцій зроблені з правильним застосуванням наведених вище норм закону та положень статуту відповідача, зокрема з правильним застосуванням частин п'ятої та десятої статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а доводи скаржника про неправильне застосування судами зазначених норм права не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про прийняття спірних рішень від імені учасника товариства КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» неуповноваженим представником.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
Аналогічні положення закону закріпленні також у пункті 7.2 статті 6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна».
Отже, право учасників товариства брати участь у загальних зборах через своїх представників передбачено як законом, так і положеннями статуту відповідача у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Наведені норми дають підстави для висновку, що обставини, пов'язані з наявністю чи відсутністю повноважень у представника учасника товариства на участь у загальних зборах товариства від імені учасника, стосуються саме правовідносин учасника (довірителя) і представника (повіреного).
Такі висновки Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 237 Цивільного кодексу України та частини другої статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» викладені у пункті 5.14. постанови від 15 лютого 2023 року у справі № 910/8343/21.
Як встановили суди попередніх інстанцій від імені Комерційного деревообробного підприємства та постачальника послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» (КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО») на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», що відбулися 29 липня 2024 року, діяла представниця адвокат Кикіш Софія-Марія Русланівна на підставі довіреності, посвідченої Марією Луїзою Стуффо нотаріусом у м. Канале, зареєстрованої в нотаріальному окрузі Кунео, Альба, Мондові та Салуццо 05 липня 2024 року, зареєстрованої в реєстрі за № 21.751, апостиль № 1057/2024, проставлений Каміллою Фрачіа державним прокурором 10 липня 2024 року, переклад італійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьміною Катериною Сергіївною, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сєровою О. В. 29 липня 2024 року, реєстровий № 3183 (далі по тексту - довіреність від 05 липня 2024 року).
За змістом цієї довіреності адвокат Кикіш С.-М. Р. була уповноважена Комерційним деревообробним підприємством та постачальником послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» представляти його інтереси як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» на загальних зборах учасників Товариства з наданням їй права, зокрема брати участь в загальних зборах учасників, на свій розсуд голосувати з усіх питань порядку денного, обирати, звільняти, відстороняти членів виконавчого органу товариства.
Отже, зазначена довіреність передбачала право представника адвоката Кикіш С.-М. Р.) брати участь в загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», у розгляді та прийнятті рішень з питань порядку денного зборів.
З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що на підставі вказаної довіреності встановлювалися правовідносини саме між Комерційним деревообробним підприємством та постачальником послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» та Кикіш С.-М. Р. , зокрема з питань реалізації учасником товариства (КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО») своїх корпоративних права на участь в управлінні Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна», до чого позивач як особа, яка не є учасником цього товариства, не має жодного відношення.
Отже, правовідносини стосовно надання / припинення та встановлення повноважень у довіреності є правовідносинами безпосередньо між Комерційним деревообробним підприємством та постачальником послуг «ТЕРРА ДА БОСКО», як довірителем, та Кикіш С.-М. Р. , як представником (повіреним), і ці правовідносини не стосуються (не порушують) прав та законних інтересів позивача - ОСОБА_1 враховуючи те, що останній не є учасником відповідача, і він, будучи керівником відповідача (виконавчим органом), не має прав корпоративного управління.
Твердження скаржника про відсутність у Кикіш С.-М. Р. повноважень приймати участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» та голосувати від імені довірителя на загальних зборах учасників з питань припинення повноважень позивача, як генерального директора, в силу положень чинного законодавства не можуть бути підставою для визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів саме за позовом звільненого керівника (виконавчого органу), який не є учасником ні відповідача, ні КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО».
Обставини щодо представництва учасника (довірителя) на загальних зборах повіреним у разі неоспорення такого представництва довірителем, не свідчать про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів, на які може посилатись керівник товариства, повноваження якого є припиненими на таких загальних зборах, оскільки прийняття рішення достатньою кількістю голосів по факту належного представництва учасника презюмується.
При цьому, суд касаційної інстанції враховує відсутність в матеріалах справи доказів оспорення Комерційним деревообробним підприємством та постачальником послуг «ТЕРРА ДА БОСКО» представництва його інтересів Кикіш Софією-Марією Русланівною , як повіреним, за довіреністю від 05 липня 2024 року. Натомість, як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи міститься лист директора КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» ОСОБА_8 від 20 серпня 2024 року, в якому останній підтвердив, що повністю підтримує дії представника КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» (Угорщина) адвоката Кикіш С.-М. Р. та згоден з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» від 29 липня 2024 року, зокрема про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_1 . Спірні рішення загальних зборів, прийняті від імені КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» його представником повністю співпадають з позицією самого учасника товариства - КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО», який їх погодив.
З огляду на викладене доводи позивача про прийняття спірних рішень від імені учасника товариства КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» неуповноваженим представником є необґрунтованими та не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів від 29 липня 2024 року про припинення повноважень генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» ОСОБА_1 .
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/8343/21.
З огляду на викладене доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про необхідність з'ясування у цій справі змісту та правових наслідків нотаріальної дії щодо видачі довіреності від 05 липня 2024 року у відповідності до норм іноземного права, необхідність встановлення змісту норм права Італії та про необхідність застосування Закону України «Про міжнародне приватне право» є безпідставними. Ці доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з волевиявленням КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» в особі керуючого директора Джоріо Алессандро на уповноваження адвоката Кикіш С.-М. Р. представляти його інтереси як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» на загальних зборах учасників цього Товариства, у розгляді та прийнятті рішень з питань порядку денного зборів, яке, як встановили суди, було висловлене в самій довіреності та підтверджене наявними в матеріалах справи листами КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» в особі керуючого директора Джоріо Алессандро. Однак, як уже зазначалося, позивач не має відношення до правовідносин між КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО», як довірителем, та Кикіш С.-М. Р. , як представником (повіреним), стосовно надання / припинення та встановлення повноважень у довіреності від 05 липня 2024 року і ці правовідносини не стосуються (не порушують) прав та законних інтересів позивача. З огляду на викладене підстави для з'ясування наведених позивачем зазначених вище обставин у межах цієї справи відсутні, як і відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про міжнародне приватне право», про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.
Доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції Закону України «Про міжнародне приватне право» та необґрунтоване відхилення судом клопотання позивача про повернення до з'ясування обставин і дослідження доказів, встановлення змісту норм права іноземної держави та зупинення провадження не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильні висновки суду про відсутність підстав для застосування норм цього закону та задоволення зазначеного клопотання. З огляду на викладене визначена позивачем підстава касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 та пунктом 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою.
Як вбачається з касаційної скарги, скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, послався на відсутність правового висновку Верховного Суду у правовідносинах, в яких товариство з обмеженою відповідальністю-1 (засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-2) обирає представника для участі у загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю-3, засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-1, у зв'язку з чим просить Верховний Суд сформувати такий висновок (цитата): «у ситуації, коли товариство з обмеженою відповідальністю-1 (засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-2) обирає представника для участі у загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю-3, засновником якого є товариство з обмеженою відповідальністю-1, то для такого обрання представника потрібно рішення товариства з обмеженою відповідальністю-2».
Однак, Верховний Суд не вбачає підстав для формування у спірних правовідносинах у цій справі зазначеного висновку, про який просить позивач, оскільки висновок, який просить сформувати скаржник, не стосується застосування норми права, не є правовим висновком (висновком щодо питання застосування норми права) в розумінні пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Фактично висновок, який просить сформувати скаржник, є висновком щодо обставин справи, зокрема щодо правовідносин учасника (довірителя) і представника (повіреного), які не стосуються позивача, про що зазначалося вище по тексту цієї постанови.
Наведене свідчить про необґрунтованість наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що представниця КДППП «ТЕРРА ДА БОСКО» адвокатка Кикіш Софія-Марія Русланівна була належним чином уповноважена на представництво інтересів зазначеного підприємства за довіреністю від 05 липня 2025 року, яка надавала їй як представниці право приймати рішення, зокрема і про припинення повноважень та обрання членів виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна».
Верховний Суд зазначає про те, що суди правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", оформленого протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, прийнятого з питання другого порідку денного зборів, про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_1 .
Крім того, згідно з частиною тринадцятою статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.
З огляду на викладене суди правильно зазначили про те, що з прийняттям 29 липня 2024 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» рішення про припинення повноважень Генерального директора ОСОБА_1 та призначення нового генерального директора ОСОБА_4 , повноваження ОСОБА_1 , як генерального директора Товариства, як і договір з ним, припинилися.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_4 , керуючись протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна» № 30/07 від 29 липня 2024 року та на підставі наказу «Про генерального директора» № 2024/1-К від 30 липня 2024 року приступила до виконання обов'язків генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДА БОСКО Україна».
При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що вимоги позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 29 липня 2024 року № 30/07, прийнятих з четвертого та п'ятого питань порядку денного (про призначення на посаду генерального директора Товариства ОСОБА_4 та про уповноваження її провести необхідні реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) не підлягають задоволенню також з огляду на те, що після прийняття загальними зборами рішення з питання другого порядку денного про припинення повноважень генерального директора Товариства ОСОБА_1 , позивач не може ставити питання про визнання недійсними наступних рішень загальних зборів учасників товариства про призначення на цю посаду іншої особи та уповноваження їх провести реєстраційні дії, оскільки з моменту втрати позивачем повноважень виконавчого органу товариства, він не може оскаржувати будь-які наступні управлінські рішення останнього. Відповідно не може стверджувати, зокрема, про незаконне призначення ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства.
Задоволення таких вимог за позовом позивача призведе до порушення як прав самого товариства на належне управління його діяльністю визначеним ним керівником, так й осіб, які після нього були на законних підставах призначені на цю посаду.
Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у пунктах 5.38., 5.39. постанови від 15 лютого 2023 року у справі № 910/8343/21.
Крім того, враховуючи те, що позивач оскаржує до суду усі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", оформлені протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для визнання недійсним рішення, прийнятого з третього питання порядку денного, (про припинення повноважень фінансового директора Товариства ОСОБА_7 ), оскільки це рішення стосується іншої, ніж позивач особи, з огляду на що не стосується та не порушує прав та / або інтересів позивача.
З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" з питання другого порядку денного про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 30/07 від 29 липня 2024 року, було прийняте з дотриманням процедури його ухвалення загальними зборами учасників Товариства. Підстави для визнання недійсним цього рішення з підстав, наведених позивачем, відсутні.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає про те, що заявлені у цій справі позовні вимоги (визнання недійсним рішення загальних зборів про припинення повноважень генерального директора Товариства ОСОБА_1 від 29 липня 2024 року, скасування реєстраційного запису та поновлення на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА") за своїм змістом та метою їх заявлення позивачем направлені на відновлення становища, що існувало до порушення, а саме: на поновлення позивача виключно на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА".
Однак, Верховний Суд зазначає про те, що поновлення в судовому порядку позивача на посаді директора (виконавчого органу) товариства за наявності дійсного рішення загальних зборів учасників товариства про припинення повноважень позивача, як директора, є неможливим, оскільки задоволення судом такої вимоги за наявності зазначеної обставини призведе до фактичного поновлення повноважень позивача як виконавчого органу товариства, що є втручанням суду у виключну компетенцію вищого органу управління товариства (загальних зборів учасників). У такому випадку суд фактично перебирає на себе повноваження цього органу, що є недопустимим з огляду на те, що відповідно до усталеної судової практики суд не може втручатися в діяльність юридичної особи та у виключну компетенцію його органів.
З огляду на викладене, враховуючи те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА" від 29 липня 2024 року про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_1 є дійсним, суд касаційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про поновлення позивача саме на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДА БОСКО УКРАЇНА", як заявлено позивачем.
Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача на обставини допущення порушень порядку його звільнення, оскільки у разі, якщо при звільненні особи з посади виконавчого органу товариства за пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України у зв'язку з припиненням повноважень були допущені порушення порядку звільнення, такі порушення не можуть бути підставою для поновлення звільненої особи саме на посаді директора, оскільки такі порушення не поновлюють повноваження певної особи (у даному випадку - позивача) на посаді директора, не мають своїм наслідком скасування рішення загальних зборів учасників товариства про припинення повноважень особи на посаді виконавчого органу товариства. Особа не може бути поновлена на посаді виконавчого органу товариства за відсутності в неї повноважень такого органу.
Інших вимог, в межах яких суд міг би врахувати та оцінити ці обставини (порушення порядку звільнення) позивачем у межах цієї справи не заявлено.
Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 18 січня 2023 року у справі № 752/23602/20 та від 08 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23, оскільки правовідносини у зазначених справах є неподібними до правовідносин у цій справі № 910/11054/24, а висновки Верхового Суду, сформовані у зазначених справах є нерелевантними для цієї справи.
Як вбачається правовідносини у справах № 452/970/17 та № 752/23602/20 не стосувалися припинення повноважень виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України та звільнення особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України. У справі № 452/970/17, на відміну від обставин у цій справі, що розглядається, повноваження директора не припинялися за рішенням загальних зборів, позивач був звільнений не у зв'язку з припиненням його повноважень директора, а на іншій підставі: за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України (з підстави, передбаченої трудовим договором). У справі № 752/23602/20 позивачка не перебувала на посаді директора товариства, а працювала провідним економістом операційного управління банку та була звільнена на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення штату та чисельності працівників).
У справі № 489/6074/23 предметом спору були вимоги про визнання незаконними наказів про перерахунок вихідної допомоги та компенсації невикористаних відпусток, про скасування наказу про виплату премій, про стягнення заборгованості з належних при звільненні сум та середнього заробітку за весь час затримки. Отже, спірні правовідносини у зазначеній справі, на відміну від правовідносин у цій справі № 910/11054/24, що розглядається, не стосувалися оскарження позивачем до суду рішення загальних зборів про припинення повноважень директора товариства та поновлення позивача на цій посаді.
З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про необґрунтованість наведених позивачем підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Доводи, наведені скаржником в обґрунтування цих підстав касаційного оскарження судових рішень, не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Іншою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач за первісним позовом визначив пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема послався на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не встановили фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: обставини, наведені у підпункті 3 пункту 5 цієї постанови. Отже, Верховний Суд зазначає про те, що доводи скаржника зводяться до підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що умовою застосування пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Проте, як уже зазначалося вище по тексту цієї постанови, у цій справі заявлені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованими.
З огляду на необґрунтованість зазначених позивачем у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а також його доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, не дослідження зібраних у справі доказів та не встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд враховує, що касаційна скарга не містить доводів щодо висновків судів, зроблених за результатом розгляду позовної вимоги про скасування реєстраційної дії, з огляду на що Верховний Суд, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не переглядає оскаржувані судові рішення в частині цих висновків.
8. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг.
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на те, що наведені позивачем у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2025 року у справі № 910/11054/24.
9. Судові витрати.
Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2025 року у справі № 910/11054/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй