Іменем України
12 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/970/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України,
код ЄДРПОУ 21647131, Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02653,
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України»,
код ЄДРПОУ 44768034, вул. Руставелі Шота, буд. 9а, м. Київ, 01601,
в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство»,
код ЄДРПОУ 44911992, вул. Захисників України, буд. 15а, м. Новгород-Сіверський, 16000,
про стягнення 31 901,61 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Обставини справи:
30.09.25, до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство» 31 901,61 грн витрат сплаченого страхового відшкодування.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.25 справу №927/970/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.25 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).
запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).
запропонувати позивачу відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.
запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
звернути увагу учасників справи на те, що:
- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.10.25 направлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів останніх в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлені до електронних кабінетів позивача 09.10.25 16:31, відповідача 09.10.25 16:31. Ухвала суду від 09.10.25 на адресу Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство» направлена на поштову адресу та отримана Філією 21.10.25 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення R067015825712.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.10.25 є такою, що отримана сторонами.
Відповідач не надав відзиву на позов, строк для надання відзиву сплив.
За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 09.10.25.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
В силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на перебування судді Фесюри М.В. на лікарняному, приймаючи до уваги принцип незмінності складу суду, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України, строк розгляду справи № 927/970/25 слід вважати розумним через об'єктивно обумовлені обставини, що потребували більшого часу розгляду справи, ніж той, що встановлений ст. 248 ГПК України, задля правильного її вирішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
03 червня 2024 року 15 годин 35 хвилин відбулася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), керуючи автомобілем УРАЛ, н/з НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Замістя, поблизу буд. 71, м. Семенівка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, заціпив причепом велосипедиста ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , котрий в цей час в зустрічному напрямку рухався на велосипеді "Phoenix". Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, розчісаної рани, гематоми потилиці, множинних садин обох верхніх кінцівок та був доставлений до КНП «Семенівська ЦМЛ». На даний час загрози життю та здоров'ю велосипедиста немає. За вказаним фактом 03.06.2024 розпочато кримінальне провадження №12024270320000266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України (Витяг з ЄРДР від 03.06.2024 року). 23 грудня 2024 року, слідчий у кримінальному провадженні - слідчий слідчого відділення Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНГТ в Чернігівській області лейтенант поліції Радько Богдан Владиславович, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270320000266 від 03.06.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, виніс постанову про закриття кримінального поводження: кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270320000266 від 03.06.2024 року - закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Постановою про закриття кримінального провадження від 23 грудня 2024 року встановлено, що водій ОСОБА_1 , знаходився за кермом автомобіля, мав при собі свідоцтво реєстрації транспортного засобу УРАЛ, н/з НОМЕР_2 , посвідчення водія, тобто на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом УРАЛ, н/з НОМЕР_2 .
Згідно матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачу завдано шкоди, сталася за участю автомобіля "УРАЛ", д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого на дату дорожньо-транспортної пригоди було Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство», на момент ДТП, ОСОБА_1 , перебував у трудових відносинах з Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України» в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство» та керував транспортним засобом, що належав відповідачу. Факт трудових відносин з вищевказаним підприємством підтверджується копією наказу від 18.05.2024 року №139/2311.
Згідно з даними Централізованої бази даних МТСБУ, автомобіль "УРАЛ", д.н.з. НОМЕР_2 , не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також відсутні відомості, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон - №1961-ІV).
З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), адвокат Мелех Дмитро Орестович, який є представником ОСОБА_3 (на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2024), який є опікуном ОСОБА_2 , на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до МТСБУ: з повідомленням про ДТП від 30.09.2024 року (зареєстровано справу МТСБУ: №108621; заявою на виплату страхового відшкодування від 30.09.2024 року; з заявою на виплату страхового відшкодування від 23.12.2024 року.
30 вересня 2024 року ОСОБА_4 , який є представником ОСОБА_3 - опікуна ОСОБА_2 , надав МТСБУ Довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді №5173 про находження ОСОБА_2 у стаціонарі з 10.06.2024 року по 26.06.2024 року.
07 жовтня 2024 року ОСОБА_4 , який є представником ОСОБА_3 - опікуна ОСОБА_2 , надав Позивачу Довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді №6687 про находження ОСОБА_2 у стаціонарі з 29.07.2024 року по 12.08.2024 року.
02 січня 2025 року ОСОБА_4 , який є представником ОСОБА_3 - опікуна ОСОБА_2 , надав Позивачеві Довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді №10641 про находження ОСОБА_2 у стаціонарі з 26.11.2024 року по 29.11.2024 року. Згідно матеріалів справи, загальна кількість днів тимчасової втрати працездатності за даний період склала 36 днів. Відповідно до Довідки МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №2 від 10.02.2025 року, розмір регламентної виплати склав 9600,12 грн.
11.02.2025 року, Позивачем, на підставі ст.41 Закону №1961-ІV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/3833 від 11.02.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_2 в сумі розмірі 9600,12 грн.
МТСБУ перерахувало потерпілому, ОСОБА_2 , суму відшкодування у розмірі 9600,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3616 від 14.02.2025 року.
30 вересня 2024 року ОСОБА_4 , який є представником ОСОБА_3 - опікуна ОСОБА_2 , надав МТСБУ документи, які підтверджують витрати на лікування.
21 березня 2025 року МТСБУ зробило розрахунок відповідно доданих документів.
24.03.2025 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 22301,49 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №2 від 24.03.2025 року.
26.03.2025 року, МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-ІV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/8527 від 26.03.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_2 в сумі розмірі 22301,49 грн.
МТСБУ перерахувало потерпілому, ОСОБА_2 , суму відшкодування у розмірі 22301,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8438 від 27.03.2025 року.
Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 31 901,61 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що до нього у зв'язку із погашенням шкоди перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом а) частини першої статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як вбачається з матеріалів справи, Моторно (транспортне) страхове бюро України виплатило потерпілій особі страхове відшкодування на підставі довідки №2 від 10.02.25 у розмірі 9600,12 грн, довідки №2 №24.03.25 у розмірі 22 301,49 грн, всього у розмірі 31901,61 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3616 від 14.02.25 та №8438 від 27.03.25.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Так як відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії власником автомобіля УРАЛ 4320, днз ВМ3558ЕI, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди потерпілому, є Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство», то до Моторно (транспортного) страхового бюро України перейшло в межах суми 31901,61 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Факт перебування Ізюмця А.В. у трудових відносинах з Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України» в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство» підтверджено копією трудової книжки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Руставелі Шота, буд. 9а, м. Київ, 01601) в особі Філії “Новгород-Сіверське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 44911992, вул. Захисників України, буд. 15а, м. Новгород-Сіверський, 16000) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02653) 31 901,61 грн витрат пов'язаних з регламентованою виплатою в порядку регресу та 3028 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв'язку - тел.099 420 54 50.