18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 листопада 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1156/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача - Слинька М.Г. за довіреністю, відповідача - не з'явився, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу №925/1156/25 за позовом Черкаської міської ради до Фізичної особи - підприємця Грачової Надії Миколаївни про стягнення 123360 грн 07 коп.,
Позивач - Черкаська міська рада, звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Грачової Надії Миколаївни (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути 123360 грн 07 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за адресою: м. Черкаси, вул.Остафія Дашковича,19, кадастровий номер 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га за період з 02.04.2017 по 20.08.2025 та відшкодувати судові витрати.
Позов мотивовано тим, що відповідач володіючи частиною нежитлового приміщення торгового центру загальною площею 644,44 кв.м у період з 02.04.2017 по 20.08.2025 року здійснював фактичне користування земельною ділянкою за адресою: м. Черкаси, вул.Остафія Дашковича,19, кадастровий номер 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га без оформлення правовстановлюючих документів відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 29.09.2025, 04.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1156/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 27.11.2025 року, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, розміщено інформацію про повідомлення Фізичної особи-підприємця Грачової Надії Миколаївни на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.11.2025 року, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку за адресою місцезнаходження, поштовим відділенням АТ «Укрпошта» повернута суду із вказаною причиною повернення 24.11.2025 року, яка міститься на офіційному інтернет-сайті: «закінчення встановленого терміну зберігання» .
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 (а.с. 51).
За приписами ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала таку адресу для кореспонденції.
Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов'язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 27.11.2025 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав та просив суд задовольнити повністю.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 27.11.2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі № 925/1156/25 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
Позивач - Черкаська міська рада в силу положень п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 року №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є власником земельної ділянки загальною площею 0,9456 га, кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Остафія Дашковича,19.
З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №439016053 від 11.08.2025, №439493623 від 11.08.2025 року, №439015459 від 11.08.2025 року (а.с.15-17) та довідок Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «ЧООБТІ») від 25.07.2025 та 21.07.2025 року (а.с.18-20) вбачається, що відповідач - Фізична особа-підприємець Грачова Надія Миколаївна є власником частини нежитлового приміщення торгового центру по вул. Остафія Дашковича, 19 у м. Черкаси, а саме:
реєстраційний номер майна: 38018955 площею 185,6 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності САЕ454170 від 29.10.2012 виданого Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради;
реєстраційний номер майна 38018761 площею 188,0 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності САЕ454169 від 29.10.2012 виданого Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради;
реєстраційний номер майна 38366605 площею 270,84 кв.м. на підставі свідоцтв про право власності САЕ308938 від 10.08.2012 та САЕ308939 від 10.08.2012 виданих Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Загальна площа приміщень, що перебувають у власності відповідача становить 644,44 кв.м.
Вищевказане нерухоме майно відповідачки розташовано відповідно на земельній ділянці площею 0,9456 га, кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002.
З витягу з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) від 17.01.2024 №НВ-0000094182024 (а.с.21-27), вбачається, що земельна ділянка площею 0,9456 га, кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002, зареєстрована 04.02.2014 року, її цільове призначення: землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; власник земельної ділянки: Черкаська міська рада. Додатками до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.01.2024 року №НВ-0000094182024 є «Кадастровий план земельної ділянки» (а.с.26), експлікація земельних угідь та координати поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер: 7110136700:03:026:0002 (а.с.27).
Згідно інформації, яка міститься у довідці КП «ЧООБТІ» №343 від 29.05.2024 року, загальна площа всіх приміщень торгового центру літ. А-2, 1 пд, 2 пд, 3 пд становить 24652,6 кв.м. (а.с. 28).
За даними довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів №411510059 від 05.02.2025 року за адресою: м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича 19 також розміщено приміщення торгового центру літ. А!-2 площею 2546,7 кв.м (а.с.29). Отже, загальна площа нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 19 становить 27199,3 кв.м. (24652,6+2546,7).
Оскільки відповідачка, користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 0,9456 га у період 02.04.2017 - 20.08.2025 року, свого обов'язку щодо укладення договору оренди та своєчасної сплати орендної плати не виконала, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м, Черкаси (а.с. 25), рішення від 13.05.2010 №5-657 "Про плату за оренду землі", від 27.06.2019 №2-4690 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", рішення Черкаської міської ради від 24.12.2024 № 70-3 "Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2025 рік (23576000000)", постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", інформаційних довідок з ДРРП від 11.08.2025 №439016053; №439015459, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021 №479, від 26.02.2024 №1698/42-24; від 13.03.2025 №НВ-7100319872025 (а.с. 43) заборгованість відповідача за використання ним земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 0,9456 га за період з 02.04.2017 - 20.08.2025 року становить 123360 грн 07 коп., зокрема:
з 02.04.2017 по 31.12.2017 року - 3471 грн 75 коп.;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 року - 13874 грн 31 коп.;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 року - 13874 грн 31 коп.;
з 01.01.2020 по 31.12.2020 року - 13874 грн 31 коп.;
з 01.01.2021 по 31.12.2021 року - 13874 грн 31 коп.;
з 01.01.2022 по 31.12.2022 року - 15261 грн 74 коп.;
з 01.01.2023 по 31.12.2023 року - 17551 грн 01 коп.;
з 01.01.2024 по 31.12.2024 року - 18446 грн 60 коп.;
з 01.01.2025 по 20.08.2025 року - 13131 грн 72 коп.;
Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2021 році - 6507713 грн 76 коп., у 2024 році - 8652334 грн 56 коп., в 2025 році - 9690434 грн 87 коп.
Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення 123360 грн 07 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.
Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.
Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Положеннями статей 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №439016053 від 11.08.2025 року, №439493623 від 11.08.2025 року, №439015459 від 11.08.2025 року та довідок КП «ЧООБТІ» від 25.07.2025, 21.07.2025 року - відповідачка є власником частини нежитлового приміщення торгового центру по вул. Остафія Дашковича, 19 у м. Черкаси загальною площею 644,44 кв.м на підставі виданих Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради свідоцтв про право власності: САЕ454170 від 29.10.2012 року - площа 185,6 кв.м.; САЕ454169 від 29.10.2012 року - площа 188,0 кв.м.; САЕ308938 від 10.08.2012 року, САЕ308939 від 10.08.2012 року - площа 270,84 кв.м.
Вказане нерухоме майно відповідача розташоване на земельній ділянці площею 0,9456 га з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, що перебуває у комунальній власності міста Черкаси.
Земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав.
У зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідачки виник обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, однак, договір оренди земельної ділянки відповідачка не уклала, орендну плату за період з 02.04.2017 року по 20.08.2025 року у розмірі 123360 грн 07 коп. не сплатила.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене Фізична особа - підприємець Грачова Надія Миколаївна є належним відповідачем у даній справі про стягнення 123360 грн 07 коп. безпідставно збережених коштів на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17), наявність зобов'язань відповідача позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позовні вимоги позивачки про стягнення 123360 грн 07 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування землею - задовольняє повністю.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Грачової Надії Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 123360 грн 07 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA608999980314000611000023759; одержувач платежу: ГУК у Черк.обл/тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24062200).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Грачової Надії Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 38715770, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36 - 3028 грн судових витрат із зарахуванням на рахунок UA868201720344250014000086302, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.12.2025 року.
Суддя В.М. Грачов