29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"10" грудня 2025 р. Справа № 924/854/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" про грошові вимоги кредитора до боржника у справі
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участю:
від кредитора: Калачик В. В. - згідно ордеру від 18.11.2025
арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В. Ю.
представника від боржника - Гарманчук О. Р. згідно з ордером від 21.08.2025.
В засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
встановив: ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №924/854/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/854/25 арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну.
На виконання вищезазначеної ухвали суду 02.10.2025 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
02.12.2025 через систему "Електронний суд" на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника (від 02.12.2025), у якій, зокрема, просить (з врахуванням додаткових пояснень від 09.12.2025) визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 14383,30 грн, з яких 3538,50 грн за договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №7399758 від 09.04.2025 (з яких 1500 грн сума основного боргу, 2038,50 грн нараховані проценти), судового збору у розмірі 4844,80 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Також просить грошові вимоги кредитора включити до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 03.12.2025 зазначену заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2025.
У повідомленні про результати розгляду вимог кредиторів (від 09.12.2025) керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Мотальова - Кравець В. Ю. зазначила, що за результатами розгляду заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" та долучених до неї документів, заявлені кредиторські вимоги визнаються частково, а саме в частині 3538,50 грн заборгованості, що відноситься до другої черги задоволення, 4844,80 грн судового збору за подання заяви із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, що підлягає задоволенню позачергово.
Не погоджується з витратами на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, звертаючи увагу на те, що КУзПБ не містить норми, що включає компенсацію понесених кредитором витрат саме на правничу допомогу. Посилаючись на положення ст. ст. 1, 2, 7, 45, 46, 47 КУзПБ, ст. 12 ГПК України, зазначає, що положення ГПК України про доречність правничої допомоги стосуються розгляду справ позовного провадження, де витрати на правничу допомогу можуть бути розподілені на сторони справи, а під час розгляду справ про банкрутство щодо вирішення питань, які виникають у цій справі, підлягають застосуванню положення КУзПБ, які є спеціальними стосовно норм ГПК України. Вказує, що КУзПБ не містить норми, що включає компенсацію понесених кредитором витрат саме на правничу допомогу.
У письмових поясненнях (від 10.12.2025) представник боржника визнає кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп"" у розмірі 8383,30 грн, що включає суму заборгованості та суму судового збору за подання заяви із кредиторськими вимогами до боржника, заперечує проти задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, з підстав аналогічних у повідомленні керуючої реструктуризацією.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" в засіданні підтримав заяву із грошовими вимогами, просить її задоволити, вважає доводи керуючого реструктуризацією та представника боржника з приводу витрат на правничу допомогу необґрунтованою.
Арбітражний керуючий у засіданні підтримав свою позицію, викладену у письмовому повідомленні, звернула увагу, зокрема на те, що витрати на правничу допомогу є завищеними.
Представник боржника в засіданні підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях.
Розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" про вимоги кредитора до боржника, судом встановлено та враховується таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ст. 1 КУзПБ грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (ст. 1 КУзПБ).
Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч. 1. ст. 122 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 02.10.2025.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" заяву про вимоги кредитора до боржника подано 02.12.2025.
Таким чином, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" від 02.12.2025 про вимоги кредитора до боржника заявлена після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Виходячи із спеціальних норм КУзПБ, на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.). Таким чином, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.
Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" заявлено до визнання грошові вимоги до боржника, з яких 3538,50 грн за договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №7399758 від 09.04.2025 (1500,00 грн сума наданих кредитних коштів, 2083,50 грн нарахованих процентів) та 4844,80 грн витрат на сплату судового збору, 6000,00 грн витрат на правничу допомогу.
З поданих матеріалів заяви вбачається, що 09.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КІФ"" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір №7399758 про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту (далі - договір), відповідно до якого товариство шляхом розміщення договору в онлайн системі на веб-сайті направляє (робить) пропозицію укласти договір (оферту) відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, статей 10, 11 Закону України "Про електронну комерцію" (пункт 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору особою, якій адресована пропозиція, є ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , документ №009645457, виданий 07.09.2023, реєстраційний номер облікової картки платника податків, згідно з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_2 (далі - Клієнт).
Прийняти (акцептувати) пропозицію (приєднатися до договору) може лише клієнт, що подав анкету - Заявку на приєднання до договору (п. 1.4 договору).
За умовами п. п. 1.5, 1.6 договору до приєднання до договору клієнт зобов'язаний ознайомитися з умовами договору, правилами, анкетою-заявкою на приєднання до договору. Якщо клієнт не згодний з умовами договору, правилами та/або вважає умови договору, правила такими, що є явно обтяжливими для клієнта, клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання договору. Після приєднання клієнта до договору, всі умови договору є обов'язковими для товариства і клієнта. Клієнт приєднується до запропонованого договору в цілому.
Згідно з п. 1.7.1 договору товариство розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Клієнт, який має намір укласти електронний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на веб-сайті товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим клієнтом в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний клієнтом при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті (п. 1.7.2 договору). Клієнт в особистому кабінеті на веб-сайті товариства обирає умови, на яких бажає укласти електронний договір, формує анкету-заявку на приєднання до договору (п. 1.7.3 договору).
Пунктом 1.7.4 договору передбачено, що у випадку погодження товариства на обрані клієнтом умови товариство у особистому кабінеті на веб-сайті товариства направляє клієнту пропозицію про укладення договору (оферту). Відповідь клієнта про прийняття (акцепт) пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається товариством як суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, клієнту (іншій стороні електронного правочинну) у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний клієнтом при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Оригінал договору клієнта підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
За умовами п. п. 3.1, 3.2 договору за цим договором товариство надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає - 1500 гривень..
Строк пільгового кредитування - 30 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором (далі за текстом - "графік платежів"), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням пільгового періоду/ наступного пільгового періоду із застосуванням пільгової процентної ставки (знижки), виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Клієнт має право продовжувати строк кредитування, встановлений цим договором, на підставі звернення до товариства у паперовій або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта. Зміні підлягатимуть цифрові значення в додатку №1 до цього договору у зв'язку зі збільшенням строку кредитування (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.4 договору тип процентної ставки - фіксована. За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка (п. 3.4.1. договору); стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,59% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду; пільговий період кредитування - 30 календарних днів з 09.04.2025 по 08.05.2025; пільгова процентна ставка (знижка) - 1,35 %; стандартний період кредитування - 60 календарних днів з 09.05.2025 по 08.07.2025; стандартна процентна ставка - 1,59 %. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеного між товариством та клієнтом додаткового договору до цього договору (п. 3.4.2 договору).
За умовами п. 3.6. договору денна процентна ставка на дату укладення цього договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0,98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (1323 (загальні витрати) грн / 1500 (сума кредиту) грн) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0,98 % в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 2415,8% річних.
Відповідно до п. 3.7 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 2823 гривень.
У п. п. 3.8, 3.9 договору кредит надається без забезпечення. Укладення цього договору не потребує укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Цей тариф залишається незмінним протягом строку договору.
Перед укладенням цього договору товариством була здійснена електронна ідентифікація клієнта для входу в особистий кабінет та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації клієнта, з урахуванням вимог визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання через систему BankIDідентифікаційних даних (п. 3.13 договору) .
Згідно з п. 4.1 договору видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта за стандартом IBAN UA ____, та/або операції, за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. Дата надання кредиту 09.04.2025 року.
У п. 4.2 договору зазначено, що клієнт зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 08.07.2025 року (далі за текстом - "строк кредитування") шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно графіку платежів.
Клієнт має право достроково виконати договір, шляхом повернення кредиту, сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (п. 4.3 договору).
За умовами п. 4.4 договору сума виданого (наданого) кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за користування кредитом є заборгованістю клієнта за цим договором.
У п. 4.5. договору сторони погодили, що клієнт має здійснювати погашення заборгованості за цим договором шляхом здійснення переказу у безготівковій формі на поточний рахунок товариства у строк, передбачений цим договором.
Згідно з п. 4.6. договору при надходженні від клієнта на поточний рахунок товариства коштів для погашення заборгованості за цим договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості у наступній послідовності: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом (п. 4.6.1 договору); у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.6.2 договору); у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до договору (п. 4.6.3 договору).
Грошовою одиницею оплати за договором, відповідно до п. 4.7 договору є гривня.
Пункт 4.8 договору встановлює, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором клієнтом, товариство має право на списання грошових коштів з картки клієнта, але в будь якому разі не більше, ніж сума заборгованості за договором. Клієнт доручає товариству ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта із використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені клієнтом при отриманні / поверненні кредиту (ів), сплаті процентів за його користування, та направляти їх на виконання: поточних грошових зобов'язань клієнта за цим договором, строк виконання яких наступив; прострочених грошових зобов'язань у сумі, що не перевищує фактичної заборгованості клієнта на день списання. Списання здійснюється відповідно до порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом згідно додатку №1 до цього договору із визначеними кількістю платежів, їх розміром та періодичністю сплати. Списання коштів на користь товариства здійснюється в розмірах платежів та в строки їх сплати, встановлені цим договором згідно додатку №1 до цього договору. Товариство розпочинає дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту, строк повернення якого настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення кредиту, визначеною в цьому договорі. Клієнт має право в односторонньому порядку відмовитись або припинити або відновити списання коштів із його рахунку з використанням реквізитів платіжної картки на користь товариства, шляхом проставляння відповідної відмітки в особистому кабінеті.
Відповідно до п. п. 4.9, 4.10 договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 4.1 договору. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (з урахуванням послідовності погашення заборгованості, визначеної п. 4.6 цього договору).
Пункт 4.11 договору містить попередження для клієнта: 1) у випадку здійснення сплати заборгованості за договором з використанням платіжних терміналів / сервісів банків, фінансових установ або шляхом здійснення переказу з поточного рахунку, тощо: для уникнення прострочення платежу, сплату заборгованості рекомендовано здійснювати за 1 (один) робочий день до дати платежу, вказаної в додатку №1 до цього договору; у випадку здійснення платежів менше, ніж за 1 (один) робочий день до дати платежу, вказаної в додатку №1 до цього договору, в тому числі в останній день строку, у клієнта може наступити прострочення за договором; 2) допущення прострочення платежів, вказаних в додатку №1 до цього договору для клієнта може мати наступні наслідки: необхідність сплати штрафу у розмірі та порядку, що визначені п. 9.3 цього договору; вплинути на кредитну історію та ускладнити отримання споживчого кредиту надалі; якщо клієнт має намір після пільгового періоду / наступного пільгового періоду скористатися пільговою процентною ставкою (знижкою), - то він втратить таке право у випадку несвоєчасного погашення суми платежу за відповідний пільговий період / наступний пільговий період згідно графіку (що є додатком №1 до цього договору). Сторони за спільною згодою можуть у додатковому договорі визначити можливість користування клієнтом пільговою процентною ставкою (знижкою) повторно і у випадках прострочення з боку клієнта.
Згідно з умовами п. 5.1 договору проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт / факт". Роз'яснення щодо процентів: економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; база для розрахунку процентів - сума виданого кредиту; порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: проценти = "база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 5.2. договору" помножити на "процентну ставку, вказану в п. 3.4., яка діє у відповідний період строку кредитування, з урахуванням умов договору". Роз'яснення щодо процентів: економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування; порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули; проценти = "база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 5.2. договору" помножити на "процентну ставку, вказану в п. 3.4., яка діє у відповідний період строку кредитування, з урахуванням умов договору".
Відповідно до п. 5.2 договору нарахування процентів за кредитом провадиться за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення клієнтом суми кредиту на поточний рахунок товариства (включно). Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за кредитом у випадку прострочення клієнтом повернення кредиту.
Нарахування процентів за день видачі (надання) кредиту провадиться як за повний день (п. 5.3. договору).
Згідно з п. п. 5.4, 5.5, 5.6 договору нарахування процентів за день повернення кредиту провадиться як за повний день. У разі, якщо день видачі (надання) кредиту і день повернення кредиту є одним днем, нарахування процентів за кредитом провадиться згідно пункту 5.3 цього договору. Нарахування процентів за кредитом провадиться кожного календарного дня залишок фактичної заборгованості за кредитом.
У п. 5.7 договору передбачено, що при частковому (неповному) поверненні суми кредиту, проценти за кредитом продовжують нараховуватись на залишок фактичної заборгованості за кредитом.
Сторони у п. 5.8 договору погодили, що датою сплати процентів за кредитом та/або повернення суми кредиту є день зарахування відповідної суми на поточний рахунок товариства або отримання товариством інформації від платіжних систем щодо здійснення відповідного платежу.
Розмір процентної ставки, встановлений у п. 3.4 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Клієнт погоджується, що застосування пільгової процентної ставки (знижки) є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим договором чітко визначені домовленістю сторін (п. 5.9 договору).
Згідно з п. 7.1 договору товариство, зокрема, зобов'язане: видати (надати) кредит у строк, передбачений пунктом 4.1 цього договору (за умови відсутності підстав для відмови у видачі (наданні) кредиту клієнту). Це зобов'язання товариства є відкличним, тобто товариство може відмовитися від видачі (надання) кредиту (п. 7.1.1. договору); надати клієнту інформацію згідно статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та іншу інформацію, право на отримання якої закріплено чинним законодавством України (п. 7.1.2. договору).
У свою чергу відповідно до п. 7.2 договору клієнт зобов'язаний, поміж іншого: повністю повернути кредит відповідно до пункту 4.2. цього договору згідно графіку платежів (п. 7.2.1 договору); сплачувати товариству проценти, штрафи та пені (у разі наявності), передбачені цим договором (п. 7.2.3 договору); виконувати умови правил та договору (п. 7.2.5 договору).
Сторони у п. 7.3 договору узгодили, що товариство має право, зокрема, на повернення клієнтом суми кредиту у повному обсязі (п.7.3.1 договору); на одержання від клієнта передбачених цим договором процентів за кредитом (п. 7.3.2 договору); укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договором факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів (п. 7.3.6 договору).
Клієнт має право: одержати кредит згідно умов цього договору (п. 7.4.1 договору); достроково погасити (повернути) кредит (п. 7.4.4 договору).
Відповідно до п. 7.5.1 договору товариство не має права (товариству забороняється) в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених цим договором та правилами, за винятком випадків, встановлених законом.
Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору (п. 9.1 договору).
У п. 9.2 договору встановлено, що порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 08.07.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов'язань за цим договором (п. 11.1 договору).
У п. 11.3 договору встановлено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов цього договору, яке мало місце під час дії цього договору.
Відповідно до п. 13.1, п. 13.2 договору цей договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу. Цей договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію".
Сторони у п. 13.3 договору узгодили, що всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній), або через Особистий кабінет.
У п. 13.9 договору зазначено, що укладаючи цей договір, клієнт підтверджує, що: ознайомився та погоджується з усіма умовами правил та договору, вивчив їх суть, зміст, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі; не вважає умови цього договору несправедливими, невигідними / вкрай невигідними для себе; укладає цей договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі клієнта як сторони цього договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини; перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування"; б) вказана в статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", у повній відповідності з вимогами, що ставляться до порядку надання такої інформації; йому відомі права, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів", та він повідомлений товариством про свої права і отримав від товариства інформацію у повній відповідності (обсязі, формі) до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та інших законів та підзаконних актів України; підтверджує, що на момент укладення цього договору він не має підстав вважати свої права порушеними.
Згідно з п. 13.11 договору у випадку зміни реквізитів клієнта, зазначених у пункті 14 цього договору, клієнт зобов'язаний повідомити про такі зміни товариство шляхом внесення відповідних змін до даних, що містяться у системі / відображені в особистому кабінеті, - приведення відомостей до актуального стану у порядку, визначеному правилами.
Як додатком №1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №7399758 від 09.04.2025 є графік платежів, який розраховується, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а також з урахуванням пільгового (наступного пільгового) та стандартного періоду користування кредитом (застосовується, якщо клієнт скористався правом обрати наступний пільговий період користування пільговою процентною ставкою (знижкою) на умовах, визначених договором).
До заяви долучено паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено: найменування кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КІФ"; сума/ліміт кредиту - 1500 грн; строк кредитування - 90 днів; процентна ставка, відсотків річних - 2415,8%; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 1323 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 2823 гривень; реальна річна відсоткова ставка, відсотків річних - 2415,8%.
Також в матеріалах заяви наявна анкета Денисюк Наталії Василівни із зазначенням даних щодо номера телефону, електронної пошти, паспортних даних.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КІФ"" на виконання договору №7399758 надало боржнику грошові кошти у розмірі 1500,00 грн, шляхом перерахування коштів на карту боржника № НОМЕР_3 в "Приватбанку", про що зазначено у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" (в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021).
Боржник свої зобов'язання за договором не виконав, відповідно наданої кредитором довідки-розрахунку за боржником станом на 14.08.2025 обліковується заборгованість в загальному розмірі 3538,50 грн, з яких: 1500,00 грн - сума кредиту, 2038,50грн - сума нарахованих відсотків.
14.08.2025 між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (Фактор) та ТОВ "ФК "КІФ" (Клієнт) було укладено договір факторингу №02072025 (договір факторингу), відповідно до п. 1.1 якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
У п. 2.1 договору факторингу закріплено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в наступному порядку: Клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки заборгованостей боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору (п. 2.1.1 договору факторингу); у випадку погодження такої інформації, Фактор формує реєстр права вимоги та надсилає Клієнту скан-копію підписаного реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня - надсилає два (2) примірники підписаного реєстру в паперовому вигляді (п. 2.1.2договору факторингу).
Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги.
Згідно з п. 2.2 договору факторингу протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу права вимоги, Клієнт зобов'язаний передати Фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.
За умовами п. 2.3 договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за договором з боржником. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.
У п. 3.2.1 договору факторингу зазначено, що Клієнт заявляє та підтверджує, що право вимоги на момент передачі за цим договором є дійсним і чинним, що він має повне та ні чим необмежене право на відступлення права вимоги до Фактора, а заборгованість не погашена, не прощена, не стягнена, не відступлена третім особам.
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до "31" грудня 2025 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань (п. 10.1 договору факторингу).
Договір факторингу скріплений підписами представників та містить відтиски печаток.
До заяви долучено витяг з Реєстру прав вимоги №1 від 14.08.2025 до договору факторингу №14082025 від 14.08.2025, який містить підписи представників сторін скріплені відтисками печаток, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" відступлено право вимоги до боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно договору №7399758 від 09.04.2025 із строком закінчення дії договору - 08.05.2025, в загальній сумі 3538,50 грн, в тому числі 1500,00 грн основної суми заборгованості.
ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" та ТОВ "Фінансова компанія "Кіф" складено акт від 14.08.2025 прийому-передачі документів за договором факторингу №14082025 від 14.08.2025.
Відповідно до платіжної інструкції №662 від 15.08.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" порахувало ТОВ "Фінансова компанія "Кіф" 839002,52 грн згідно договору факторингу №14082025 від 14.08.2025.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
З наявних матеріалів заяви вбачається виконання ТОВ "Фінансова Компанія "КІФ"" зобов'язань згідно договору №7399758 про надання в кредит коштів в розмір 1500 грн (зокрема лист - підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід").
Доказів повернення позики та заперечень щодо суми основного боргу матеріали справи не містять.
Кредитодавцем також нараховано проценти за користування кредитними коштами в сумі 2038,50 грн згідно поданих розрахунків.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 станом на 09.04.2025 наявна заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Кіф" у сумі 3538,50 грн, з яких 1500,00 грн основного боргу, 2038,50 грн відсотків.
Щодо суми нарахованих процентів, суд зазначає, що відповідно до ч. 5. ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Натомість, у договорі про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №7399758 від 09.04.2025 передбачено пільгову процентну ставку у розмірі 1,35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду кредитування з 09.04.2025 по 08.05.2025 та стандартну процентну ставку у розмірі 1,59 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується у стандартний період кредитування з 09.05.2025 по 08.07.2025 (п. 3.4 договору).
Водночас ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Відповідно до довідки-розрахунку за договором фінансового кредиту №7399758 від 09.04.2025 перші 30 днів нараховано проценти, враховуючи пільгову процентну ставку у розмірі 1,35 %, наступні 60 днів нараховано проценти, враховуючи стандартну процентну ставку у розмірі 1,59 %.
З огляду на положення п. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, умови укладеного між сторонами договору, передбачені п. 3.4. щодо встановлення пільгової процентної ставки у розмірі 1,35 % та стандартної процентної ставки - 1,59 % є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Отже, обґрунтований розмір процентів за період з 09.04.2025 по 08.07.2025 буде становити 1350,00 грн, виходячи із розрахунку: 1500 грн (основна сума боргу) х 1 % (відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом) х 90 днів (строк позики).
Водночас, як зазначалось вище ТОВ "Фінансова компанія "Кіф" відповідно до договору факторингу №14082025 від 14.08.2025 відступило ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" право вимоги, в т. ч. до боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно договору № 7399758 від 09.04.2025 в загальній сумі 3538,50 грн, з яких 1500,00 грн основної суми заборгованості.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Згідно положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Беручи до уваги наведене, оскільки заборгованість боржника за кредитним договором №7399758 від 09.04.2025 знайшли своє підтвердження, кредитором у відповідних зобов'язаннях є ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"".
Отже, враховуючи зазначене вище у сукупності, грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" є обґрунтованими та підтвердженими у загальній сумі 2850,00 грн (1500,00 грн основної заборгованості, 1350,00 грн заборгованості за процентами).
У ч. 4 ст. 133 КУзПБ визначено черговість задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" та визнання грошових вимог в сумі 2850,00 грн, з яких 1500,00 грн основної заборгованості, 1350,00 грн заборгованості за процентами. Решту грошових вимог, а саме 688,50 грн відсотків суд відхиляє з підстав наведених вище.
Також суд зазначає, що витрати на оплату судового збору кредитором в розмірі 4844,80 грн підлягають включенню до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Щодо вимог заявника у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн суд зазначає таке.
Як зверталось увагу вище положеннями ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов'язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі 3 926/2987-б/20).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" надано копію укладеного між ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" як клієнтом та адвокатом Калачик Володимиром Вікторовичем договору про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг протягом 10-ти днів з дня підписання відповідного акту, які є невід'ємною частиною цього договору.
Положеннями п. 1.2 договору передбачено, що адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема: складає необхідні документи, заяви про грошові вимоги кредитора, позовних заяв, в тому числі процесуального характеру, предметом яких є врегулювання правовідносин між клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин; надає консультації та роз'яснення з правових питань; представляє інтереси клієнта в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в судах загальної юрисдикції в адміністративних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення протягом строку дії цього договору з усіма наданими правами позивача, відповідача, кредитора, представника боржника, третьої особи, потерпілого, особи, що притягується до адміністративної відповідальності; може брати участь від імені клієнта у зборах кредиторів з правом голосу та підпису процесуальних документів, у тому числі але не виключно плану реструктуризації боргів боржника.
Також згідно з п. 1.3. договору клієнт може отримати інші види правової допомоги, зазначивши їх у розрахунку суми винагороди.
За умовами п. 2.1. цей договір набирає чинності з 18.11.2025 і діє до 18.11.2026.
У п. 4.1. договору сторони досягли згоди, що за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг.
Сторонами складено та підписано акт про надання правничої (правової) допомоги до договору №8/2025 від 18.11.2025 від 27.11.2025, відповідно до якого сторони підтверджують, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника Денисюк Наталії Василівни, справа № 924/854/25, а саме здійснено: аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок, на який витрачено 1,0 год, вартість - 1000,00 грн; аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника, на який витрачено 1,0 год, вартість - 1000,00 грн; визначення складу і розміру грошових вимог кредитора, на що витрачено 1,0 год, вартість - 1000,00 грн; підготовку заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45- 47, 122 КУзПБ, на що витрачено 2,0 год, вартість - 2000,00 грн; підготовку пакету документів для подання до суду в ЄСІТС, на що витрачено 1,0 год, вартість - 1000,00 грн; загальна вартість послуг - 6000,00 грн.
Надання адвокатом Калачик Володимиром Вікторовичем правничої допомоги кредиторові у справі №924/854/25 також підтверджується ордером серії АА №1247554 від 18.11.2025. Заяву про грошові вимоги до боржника у справі №924/854/25 подано Калачиком В. В..
Тобто кредитор, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, довів надання йому послуг професійної правничої допомоги щодо подання заяви з грошовими вимогами у справі №924/854/25 у Господарському суді Хмельницької області.
Водночас згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.
Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 13.02.2025 у справі №918/822/23).
Так, здійснюючи оцінку витрат кредитора на професійну правничу допомогу, судом зважається, що згідно з договором про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, актом про надання правничої (правової) допомоги до договору № 8/2025 від 18.11.2025 від 27.11.2025, адвокатом Калачик Володимиром Вікторовичем була надана ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" правнича допомога щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі на суму 6000,00 грн.
Оцінивши та проаналізувавши, зокрема, додані до заяви про грошові вимоги матеріали, надані кредитором на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу вищенаведені докази, суд враховує, що вказане правове питання не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.
Також суд зазначає, що наведений у акті про надання правничої (правової) допомоги до договору №8/2025 від 18.11.2025 від 27.11.2025 перелік наданої правничої допомоги, а саме: аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок, аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора, підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45- 47, 122 КУзПБ, підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС є складовими єдиного процесу щодо підготовки, складання та подання заяви про грошові вимоги кредитора.
Крім того, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало значних зусиль, так як такі визначені у довідці-розрахунку за договором фінансового кредиту № 7399758 від 09.04.2025, а також у витязі з реєстру прав вимоги №1 від 14.08.2025 до договору факторингу № 14082025 від 14.08.2025.
Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених представником кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу до 2500,00 грн.
У решті вимог кредитора щодо витрат на професійну правову суд відмовляє, як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.
Суд також звертає увагу на те, що правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а також з огляду на мету та цілі КУзПБ щодо зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, визнання заявлених витрат на оплату правничої допомоги призведе до додаткового фінансового навантаження боржника.
Окрім того, витрати на професійну правову допомогу в зв'язку із частковим визнанням грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" до боржника підлягають відшкодуванню пропорційно розміру визнаних грошових вимог, а саме в розмірі 2013,56 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 45, 47, 48, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" з грошовими вимогами до боржника (від 02.12.2025) задовольнити частково.
Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" (вул. Михайла Грушевського, буд. 10, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41240530) до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в сумі 2850,00 грн (1500,00 грн основної заборгованості, 1350,00 грн заборгованості за процентами), з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів, та 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору, 2013,56 грн витрат на правничу допомогу, які відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Грошові (кредиторські) вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" в частині 688,50 грн заборгованості за процентами відхилити.
Керуючому реструктуризацією включити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" (вул. Михайла Грушевського, буд. 10, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41240530) до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили 10.12.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. ст. 255-257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 11.12.2025.
Суддя Виноградова В.В.