про розгляд заяви кредитора
11 грудня 2025 року Справа № 915/1622/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів у справі
за заявою кредиторів:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. В. Чорновола (Гмирьова), буд. 1, ідентифікаційний код 35403636)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Ольга Проніна, звернулися до Господарського суду Миколаївської області з заявою, сформованою в системі “Електронний суд» №б/н від 07.11.2025 (вх. №15687/25 від 07.11.2025) про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій просять суд:
1. Прийняти дану заяву та відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. В. Чорновола (Гмирьова), буд. 1, ідентифікаційний код 35403636).
2. Призначити для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №522 від 21.03.2013).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі №915/1622/25 - Адаховську В.С.
12.11.2025, у зв'язку з тим, що заявниками не було дотримано вимог ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), господарський суд на підставі ст. 37 КУзПБ та ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постановив ухвалу, якою заяву заявників залишив без руху та приписав останнім усунути встановлені при поданні заяви недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 12.11.2025, до суду від представника заявників надійшла заява, сформована в системі “Електронний суд» №2 від 14.11.2025 (вх. №16046/25 від 14.11.2025), про відкриття провадження у справі про банкрутство (в новій редакції), в якій просить суд:
1. Прийняти дану заяву та відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. В. Чорновола (Гмирьова), буд. 1, ідентифікаційний код 35403636).
2. Призначити для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №522 від 21.03.2013).
3. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПОСАД» по Договорам купівлі-продажу майнових прав №ГП/20/К7 від 25.08.2021; №ГП/53/К6 від 28.07.2021; №ГП/29/К7 від 25.08.2021 основну заборгованість в загальній сумі 874226,00 гривень, а також витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 36000,00 грн.
4. Визнати грошові вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПОСАД» по Договорам купівлі-продажу майнових прав №ГП/62/К6 від 28.07.2021; №ГП/47/К7 від 25.08.2021; №ГП/38/К7 від 25.08.2021 основну заборгованість в загальній сумі 874226,00 гривень, а також витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - судовий збір 24224,00 грн та авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 36000,00 грн.
Ухвалою суду від 18.11.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» (ідентифікаційний код 35403636); підготовче засідання суду призначено на 27 листопада 2025 року о 15:00; зобов'язано боржника, за три дні до проведення підготовчого засідання, надати до суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з доказами відправлення заявнику його копії із зазначенням у відзиві заперечень щодо вимог заявника; відомості щодо загальної суми заборгованості перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності); довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника; установчі документи; статистичну та бухгалтерську звітність, яка надавалась до управління статистики за 2022-2024 роки; аудиторські висновки; звіти за 2022-2024 роки та за І-ІІІ квартали 2025 року; інші відомості що мають значення для розгляду справи.
Ухвалою суду від 27.11.2025 задоволено заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про його участь у судовому засіданні, призначеному на 27 листопада 2025 року о 15 год. 00 хв., та в усіх наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
27.11.2025 від представника боржника надійшло клопотання, сформоване в системі “Електронний суд» №б/н від 26.11.2025 (вх. №16638/25), в якому адвокат Бартошук В.О. просить продовжити боржнику строк на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 18.11.2025, та відкласти підготовче засідання в даній справі на іншу дату.
Ухвалою суду від 27.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 18 грудня 2025 року о 13:00.
01.12.2025 від представника ОСОБА_1 надійшла заява №2 від 01.12.2025, сформована в системі “Електронний суд» (вх. №16817/25), про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, в якій просить суд:
1. Вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» (ідентифікаційний код 35403636) приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» (ідентифікаційний код 35403636) здійснювати відчуження у будь-який спосіб майнових прав на три однокімнатні квартири, які є предметом Договорів купівлі-продажу майнових прав №ГП/20/К7 від 25.08.2021; №ГП/53/К6 від 28.07.2021; №ГП/29/К7 від 25.08.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» та ОСОБА_1 , а саме:
- квартира АДРЕСА_3 ;
- квартира АДРЕСА_4 ;
- квартира АДРЕСА_5 .
Крім того, 01.12.2025 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання, сформоване в системі “Електронний суд» №4 від 01.12.2025 (вх. №16832/25), в якому просить долучити до матеріалів справи докази направлення заяви про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів іншим учасникам справи.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ухвалою суду від 27.11.2025 відкладено підготовче судове засідання у справі на 18.12.2025 о 13:00 год. Однак боржником навіть частково не була виконана ухвала суду від 18.11.2025 щодо витребуваних фінансових документів боржника.
Разом з тим, після подання заяви ініціюючих кредиторів та реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №12025152030001484 від 21.11.2025 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинено у великих розмірах або організованою групою), боржником активно відчужується ліквідне нерухоме майно шляхом переуступки права вимоги на користь третіх осіб (квартири, паркувальні майданчики), розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , у власності залишились лише підвальні приміщення, вартість яких не забезпечує погашення грошових вимог навіть одного кредитора, а також існує загроза відчуження майнових прав на три однокімнатні квартири по Договорам купівлі-продажу майнових прав №ГП/20/К7 від 25.08.2021; №ГП/53/К6 від 28.07.2021; №ГП/29/К7 від 25.08.2021, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» та ОСОБА_1 .
Заявниця зазначає, що задоволення боржником вимог окремих кредиторів поза межами процедури банкрутства з використанням пов'язаних (або непов'язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов'язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника, що врешті решт може привести до завдання шкоди майновим інтересам кредитора в загальній сумі 874226 грн. В даному випадку боржник користується сплаченими кредиторами коштами достатньо тривалий період - майже 3 роки, не виконує умови Договорів, будівництво обох корпусів “заморожено», вимоги ініціюючого кредитора не забезпечені, тому є загроза, що невжиття заходів забезпечення вимог кредиторів боржник розпорядиться всім належним йому майном та майновими правами ще до введення процедури санації боргів боржника та мораторію на задоволення вимог кредиторів. Заявниця пояснює, що Договори купівлі-продажу майнових прав були укладені до набрання законної сили низки законів, що регулюють правовідносини учасників по справі. Відповідно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до положень ст. 27-2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України “Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» не зареєстровано право власності на майбутні об'єкти нерухомості, яке виникає на підставі попередніх договорів купівлі-продажу майбутнього об'єкта нерухомості, що здійснюється вперше та посвідчується нотаріально. Відповідно не зареєстровані обтяження на майбутні об'єкти, не відображаються й правочини на відчуження - договори купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості. А продаж (переуступка) прав вимоги продавця (боржника) за Договорами купівлі-продажу майнових прав на користь іншої юридичної особи здійснюється у простій письмовій формі. Отже, інвестори (кредитори) не мають можливості зареєструвати в реєстрі право власності на ще не побудований об'єкт нерухомості одразу на початковому етапі будівництва, що не гарантує можливість повторного відчуження забудовником, але тільки у разі державної реєстрації договору купівлі таких об'єктів.
В обґрунтування своїх доводів, заявниця надає до заяви про забезпечення позову витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження 12025152030001484 від 21.11.2025 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_1 , за фактом заволодіння чужим майном у великих розмірах, вчинене ТОВ “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД», та Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ “ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПАСАД» за №454327747 від 01.12.2025.
Нормативно правовим обґрунтуванням вказаної заяви визначено ст. 136 Господарського процесуального кодексу України та ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства.
У зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді Адаховської В.С. у відпустці, розгляд відповідної заяви про вжиття заходів про забезпечення вимог кредитора здійснюється 11.12.2025.
Розглянувши подану заяву про вжиття заходів про забезпечення вимог кредитора, додані до неї документи та матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 КУзПБ ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання, зокрема, про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.
Стаття 40 КУзПБ передбачає, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Тобто, у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов'язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб'єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
В силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173).
Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі №910/13208/19, від 22.06.2022 у справі №910/15043/21).
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.
Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, господарський суд має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).
Частиною першою статті 73 ГПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК та наведені вище висновки Верховного Суду, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою: обґрунтувати наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав у межах одного провадження. Також заявник може обґрунтувати вжиття заходів забезпечення вчиненням відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №916/4385/23.
Отже, з огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду, звертаючись із заявою кредитор має підтвердити наявність фактичних обставин, з якими він пов'язує застосування певного виду забезпечення вимог кредиторів (в даному випадку заборона власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, відчужувати основні засоби а також відчужувати майнові права на квартири, які є предметом договорів купівлі-продажу майнових прав).
Звертаючись із заявою, заявниця вказує, що боржником активно відчужується ліквідне нерухоме майно шляхом переуступки права вимоги на користь третіх осіб (квартири, паркувальні майданчики), розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул. Громадянська, 34.
Будь яких доказів про те, що боржник вчиняє дії щодо підготовки до продажу його нерухомого майна, у тому числі шляхом переуступки права вимоги на користь третіх осіб, та підготовки відчуження майнових прав на однокімнатні квартири, які є предметом договорів купівлі-продажу майнових прав №ГП/20/К7 від 25.08.2021, №ГП/53/К6 від 28.07.2021, №ГП/29/К7 від 25.08.2021, кредитором подано не було.
Таким чином, заява в частині вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику відчужувати основні засоби та заборони боржнику здійснювати відчуження у будь який спосіб майнових прав на три однокімнатні квартири, залишається судом без задоволення, оскільки звертаючись з ними заявниця не довела фактів вжиття безпосередньо боржником заходів щодо підготовки до вчинення відповідних дій.
Заява в частині вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника також залишається судом без задоволення з підстав відсутності обґрунтування необхідності вжиття відповідних заходів та недоведеності факту вчинення боржником дій, спрямованих на власну ліквідацію або реорганізацію.
Керуючись ст. 2, 40 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 136, 137, 232-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 №2 від 01.12.2025 (вх. №16817/25 від 01.12.2025) про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів у справі № 915/1622/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Суддя В.С. Адаховська