ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.12.2025Справа № 910/9222/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРАНЦУЗЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА»
про стягнення 101 343,93 грн,
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРАНЦУЗЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА» (відповідач) про стягнення 101 343,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати відпущеної теплової енергії.
Ухвалою суду від 30.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом зазначення вірної адреси відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалу було доставлено до електронного кабінету позивача 30.07.2025 о 17.03 год, остання вважається врученою 31.07.2025.
04.08.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/9222/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, відповідачем для подання відзиву на позов встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача 05.08.2025 о 21:14 год. та відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученої останньому 05.08.2025.
Відповідачу копію копія ухвали суду від 05.08.2025 направлена за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0610274905835, яким направлено ухвалу суду від 05.08.2025, повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв'язку від 06.09.2025, в якій причиною невручення вказаного відправлення зазначено «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 1 травня 2018 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює постачання теплової енергії.
03.02.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір № 521155-02 на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до пп. 2.2.1 договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до вказаного договору.
Згідно з п. 2.3.2 договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.
Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, 58, облікову карту фактичного споживання за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
Об'єктом постачання за вказаним договором є нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, площа 37,30 кв. м (з урахуванням додаткової угоди від 03.02.2021).
Відповідно до п. 8.1 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 30.01.2023. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 03.05.2018.
Крім того, з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 з урахуванням подальших змін.
Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води автоматично вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» споживачі (співвласники багатоквартирного будинку) не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин (колективний споживач, колективний договір або індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) та не уклали відповідний договір з КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Враховуючи викладене вище, КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло функцій виконавця послуг з постачання теплової енергії та гарячої води для споживачів вищезазначеного будинку за збігом терміну 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», тобто з 01.11.2021.
На вимогу Закону України “Про житлово-комунальні послуги» Підприємство оприлюднило на своєму офіційному сайті тексти типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що є публічними договорами приєднання за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoni-z-kp-kyyivteploen/.
Таким чином, з 01.11.2021 споживачам за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, надаються послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за договорами з постачання теплової енергії та гарячої води, які є договорами приєднання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за надання послуг з централізованого опалення, послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого постачання гарячої води, абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, внаслідок чого з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року виникла заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 16 707,05 грн, на яку (заборгованість) також нараховані 3% річних у розмірі 2 513,14 грн та втрати від інфляції в розмірі 9 573,07 грн, а також у період з листопада 2021 року по березень 2025 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 54 843,51 грн, на яку (заборгованість) також нараховані 3% річних в розмірі 2 274,91 грн, втрати від інфляції в розмірі 10 998,38 грн та пеня в розмірі 994,78 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 1357,57 грн, заборгованість за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по березень 2025 року в розмірі 1474,02 грн, заборгованість з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 157,50 грн.
Позивач зазначає, що надання відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, послуг централізованого опалення, теплової енергії та гарячої води у спірні періоди підтверджується актами приймання-передавання теплової енергії, обліковими картками, корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами надання послуг з постачання теплової енергії, актами надання послуг з централізованого постачання гарячої води, актами надання послуг з постачання гарячої води, актами виконання робіт з плати за абонентське обслуговування.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач правом на подання відзиву на позов у визначений судом відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року та за послуги з централізованого постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2025 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Матеріали справи не містять доказів відмови (подачі заяви про відключення) відповідача від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку.
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Частиною четвертою статті 236 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України “Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2023 у справі № 643/17352/20 від 08.03.2023, у справі № 753/20733/19 від 18.05.2020 у справі № 176/456/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 14-280цс18.
Факт постачання на об'єкт споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами прийняття теплового вузла обліку, актами про готовність комерційного обліку споживача до роботи, відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання, відомостями обліку добового споживання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8.
Проте, відповідачем не виконувались зобов'язання з утримання належного майна, внаслідок чого за період жовтня 2018 року по жовтень 2021 року утворилась заборгованість за теплову енергію у розмірі 16 707,05 грн.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем під час розгляду даної справи не спростовано наявності вказаної заборгованості, а отже, останній є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.
Зважаючи на те, що відповідач допустив прострочення зобов'язання з оплати наданих у період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року послуг теплової енергії на суму 16 707,05 грн, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Також позивач у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання за послуги з централізованого опалення у розмірі 16 707,05 грн просить стягнути у розмірі 2 513,14 грн та втрати від інфляції в розмірі 9 573,07 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останній є арифметично вірним, а тому заявлені позивачем вимоги у вищевказаній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також з матеріалів справи вбачаться, що позивачем надавалися у період з листопада 2021 року по березень 2025 року відповідачу послуги з централізованого постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 20 Закону, п.п. 18, 20, 30 Правил споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем неповно виконувались взяті на себе зобов'язання, за наслідками чого за період з листопада 2021 року по березень 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 54 843,51 грн.
З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг" внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
30.09.2021 позивачем на своєму офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 з урахуванням подальших змін.
Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, автоматично вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» споживачі (співвласники багатоквартирного будинку) не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин (колективний споживач, колективний договір або індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) та не уклали відповідний договір з КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Враховуючи викладене вище, КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло функцій виконавця послуг з постачання теплової енергії та гарячої води для споживачів вищезазначеного будинку за збігом терміну 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті КП “КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», тобто з 01.11.2021.
На вимогу Закону України “Про житлово-комунальні послуги» Підприємство оприлюднило на своєму офіційному сайті тексти типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що є публічними договорами приєднання за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoni-z-kp-kyyivteploen/.
Таким чином, з 01.11.2021 споживачам за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, надавались послуги з постачання теплової енергії за договорами з постачання теплової енергії та гарячої води, які є договорами приєднання.
Як зазначає позивач, відповідач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, у зв'язку з чим в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такий договір між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФРАНЦУЗЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА» про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі Договір) вважається укладеним.
Відповідно до п. 5 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зайве закреслити) (п. 7 Договору).
Згідно з п. 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
За змістом п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (надалі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до п. 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов'язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України “Про теплопостачання».
У статті 19 Закону України “Про теплопостачання» передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п.п. 5 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру, затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Договору).
Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не пізніше ніж 30 днів з моменту опублікування і діє протягом року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, п. 52 Договору).
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).
Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
На підтвердження факту постачання з листопада 2021 року по березень 2025 року теплової енергії загальною вартістю 54 843,51 грн відповідачу, а також її обсягу, позивачем долучено до позовної заяви акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи; корінці нарядів на включення та корінці нарядів на відключення об'єкту теплоспоживання; облікові картки (помісячно); відомості обліку спожитої теплової енергії, що підтверджують обсяги споживання теплової енергії, а також акти приймання-передавання товарної продукції, акти надання послуг з постачання теплової енергії, довідки про нарахування за теплову енергію з листопада 2021 року по березень 2025 року.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позивач склав акти надання послуг з постачання теплової енергії в яких зазначено, кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по березень 2025 року.
Також до матеріалів справи додано розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2025 року, акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за вказаний період та акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за вказаний період, деталізована інформація, про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період виникнення заборгованості з 11.2021 по 05.2024.
Водночас, акти приймання-передавання товарної продукції за період листопада 2021 року по березень 2025 року не підписані представником відповідача.
Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта приймання-передавання товарної продукції, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань із постачання теплової енергії.
Питання прийняття облікових карток (табуляграм) як належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуги з постачання теплової енергії у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 зі справи № 910/6652/17, від 12.07.2018 зі справи № 910/6654/17, від 12.10.2018 зі справи № 910/30728/15).
Згідно зі статтею 20 “Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідачем не спростовано факт користування нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, то саме він є особою, відповідальною за здійснення оплати за спожиту теплову енергію та гарячу воду.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт постачання до об'єкту споживача теплової енергії та її обсяг підтверджується наявними в матеріалах справи корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон та відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання (відомості обліку за період) за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що у останнього наявна заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2025 року в розмірі 54 843,51 грн, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення такої заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивач у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання за послуги постачання теплової енергії в період з листопада 2021 року по березень 2025 року в розмірі 54 843,51 грн просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 274,91 грн, втрати від інфляції в розмірі 10 998,38 грн та пеню в розмірі 994,78 грн.
При цьому відповідно до п. 7 додатку № 4 до договору, укладеного між позивачем та відповідачем, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.
Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останні є арифметично вірними, а відтак вимоги про їх стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1357,57 грн плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії, 1474,02 грн плати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води, а також 157,50 грн по внескам за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов'язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; лати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Отже, плата за абонентське обслуговування є складовою частиною ціни публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, а отже є відповідно істотною умовою такого договору.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються, зокрема, шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
Згідно з п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку).
З корінців нарядів вбачається, що за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, встановлено вузол комерційного обліку, а отже, у відповідача наявний обов'язок зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується борг за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 1357,57 грн, заборгованість за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по березень 2025 року в розмірі 1474,02 грн, заборгованість з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 157,50 грн.
Доказів погашення відповідачем вищевказаних заборгованостей або наявності обставин, які б свідчили про відсутність таких заборгованостей перед позивачем, матеріали справи не містять.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 1357,57 грн, заборгованості за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по березень 2025 року в розмірі 1474,02 грн, заборгованості з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 157,50 грн є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача в розмірі 3028,00.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРАНЦУЗЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, літ. А, код 36678465) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53, код 40538421) заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 16 707,05 грн (шістнадцять тисяч сімсот сім грн 05 коп.), 3% річних у розмірі 2 513,14 грн (дві тисячі п'ятсот тринадцять грн 14), втрати від інфляції в розмірі 9 573,07 грн (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят три грн 07 коп.), заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 54 843,51 грн (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок три грн 51 коп.), 3% річних у розмірі 2 274,91 грн (дві тисячі двісті сімдесят чотири грн 91 коп.), втрати від інфляції в розмірі 10 998,38 грн (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім грн 38 коп.), пеню в розмірі 994,78 грн (дев'ятсот дев'яносто чотири грн 78 коп.), заборгованість за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 1357,57 грн (одна тисяча триста п'ятдесят сім грн 57 коп.), заборгованість за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по березень 2025 року в розмірі 1474,02 грн (одна тисяча чотириста сімдесят чотири грн 02 коп.), заборгованість з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 157,50 грн (сто п'ятдесят сім грн 50 коп.), судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять сім грн 00 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 12.12.2025.
Суддя О.Г. Удалова