ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2025Справа № 910/4942/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просп. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" вул. Сімферопольська, 13А, офіс 121, м. Київ,02096
про стягнення 77 792,02 грн.
Представники сторін: не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" про стягнення 77 792,02 грн., а саме 56 759,90 грн. пені та 21 0,32,12 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 4600006309 на виконання проектних, науково- проектних, вишукувальних робіт від 04.07.2022 року в частині своєчасного виконання передбачених договором робіт, у зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4942/24, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, суд дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У свою чергу, через систему "Електронний суд" від відповідача 17.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.05.2024, в якому відповідач не визнає позовні вимоги з підстав необґрунтованості та безпідставності, посилаючись на те, що претензія № 20 від 01.02.2024 за №ТОВВИХ-24-1477 про сплату штрафних санкцій та позовна заява не відповідають одна одній як відносно загального терміну прострочення зобов'язань за Договором, так і відносно розміру нарахованої позивачем пені, зокрема, у позові позивач збільшив строки начебто допущеного порушення з боку відповідача, не збільшивши при цьому розмір пені.
Також у відзиві відповідач зазначає, що строки проведення відомчої експертизи проектної документації згідно п. 5.2. Договору не визначені ані самим Договором, ані Календарним графіком, а строк проведення такої експертизи включений до загального строку етапу ІІ з дати завершення І етапу, про що вказано в Календарному графіку до Договору. При цьому позивач вказує про обов'язок виконати відповідачем роботи по етапу ІІ до 12.05.2023, однак лише 26.07.2023 направив на адресу відповідача листа із зауваженнями до розробленої проектної документації, а також додатково листами № ТОВВИХ-23-12395 від 07.09.2023 та № ТОВВИХ-23-14020 від 05.10.2023. Остаточне погодження проектної документації (ТЕО) було здійснене позивачем лише 30.10.2023, у зв'язку з чим відповідач вважає, що прострочення боржника не настало, оскільки саме кредитор не вчинив дій без виконання яких відповідач не міг виконати свій обов'язок. За таких обставин, посилаючись на ч. 1 ст. 614, ст. 616 ЦК України відповідач вказує, що прострочення виконання етапу ІІ за Договором відбулось не з вини відповідача, а внаслідок дій позивача (прострочення кредитора), а також внаслідок істотної зміни обставин, які виникли після укладання Договору сторонами.
Окрім того, через систему "Електронний суд" від представника позивача 27.05.2024 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №ТОВВИХ-24-7764 від 24.05.2024, з доказами надсилання на адресу відповідача, згідно з якою позивач не погоджується з доводами відповідача та посилаючись на ст. 526, ч. 1 ст. 837 ЦК України, а також п. 1.1.-1.3., 4.1., 5.1., 5.5., 6.7. Договору вказує, що формування та направлення зауважень підряднику до наданих ним проектів документів є правом замовника, яке спрямоване на досягнення нормальної якості виконуваних підрядником робіт за Договором. Зважаючи на те, що виконувані роботи потребують спеціальних знань, деякі з результатів виконаних підрядником документів можуть потребувати об'єктивно більшого часу для їх вивчення та належного опрацювання, а тому підрядник мав при плануванні робіт враховувати такі особливості Договору, а також враховувати строк, необхідний для усунення ймовірних зауважень по ходу його виконання. Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується та обставина, що зауваження не були безпідставними та усувались підрядником, а тому прострочення відбулось не внаслідок прострочення замовника. Також позивач зауважив, що об'єкт проектування знаходиться поблизу с.Чорногузи Вижницього району Чернівецької області, тобто в одному із найбільш безпечних куточків України. Інші міркування відповідача, викладені у відзиві також вважає безпідставними та такими, що не впливають на факт допущеного відповідачем порушення при виконанні Договору.
Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання заперечення на відповідь на відзив та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 167 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом за матеріалами справи, 04.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (позивач у справі, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" (відповідач у справі, підрядник за договором) укладено Договір №4600006309 на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати Проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області (Стадія "ТЕО") (Будівельні роботи та поточний ремонт)" (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 21.71.02 (далі - завдання на проектування) (Додаток № 1 до цього Договору), а Замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.
Розділами 1-17 Договору сторони узгодили предмет договору, ціну договору, порядок розрахунків, умови виконання робіт, порядок здачі та приймання робіт, права та обов'язки сторін, залучення третіх осіб (субпідрядників), відповідальність сторін, антикорупційні застереження, обставини непереборної сили, вирішення спорів, строк дії договору, електронний документообіг, особливі умови тощо.
Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Відповідно п. 12.1. Договору останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.04.2023 (включно), в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 12.2. Договору).
Як свідчать матеріали справи, вказаний Договір підписаний представниками замовника та підрядника, а також скріплений печатками юридичних осіб.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт та пошукових робіт, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), 4 глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 324 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх. До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (частина 1 статті 888 Цивільного кодексу України).
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (частина 2 вказаної статті).
Згідно п. 1.2. Договору склад, обсяг та вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток №1 до цього Договору) та Договірною ціною на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (Додаток №2 до цього Договору).
Крім Договору сторонами також погоджено Завдання на проектування № 21.71.02. від 14.04.2021 (Додаток № 1 до Договору №4600006309 від 04.07.2022), Технічні вимоги на проектування (Стадія "ТЕО") об'єкта будівництва "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області" (Додаток 1 до завдання №21.07.02), Вимоги до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (Додаток 2 до завдання №21.07.02), Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області" (Додаток 3 до завдання №21.07.02), Додаток 4 до завдання №21.07.02 "ГТС Софіївка", а також Договірну ціну на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області" (Додаток № 2 до Договору №4600006309 від 04.07.2022), складену 30.06.2022, Календарний графік виконання проектних робіт по об'єкту: "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області", Стадія "ТЕО" (Додаток № 3 до Договору №4600006309 від 04.07.2022).
Згідно п. 4.4. Договору місцезнаходження Об'єкта: в околицях смт. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області.
Згідно частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
За приписами частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2 статті 844 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (частина 2 статті 854 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.
Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Договору становить 387 000, 00 грн., крім того ПДВ (20 %) - 77 400,00 грн. Ціна Договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 464 400,00 грн.
Вартість робіт визначається згідно з Кошторисними нормами України "Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" з урахуванням діючих на час складання кошторисів, нормативних індексів та інших нормативних документів, які регламентують предмет цього Договору (п. 2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється згідно із Календарним графіком (Додаток № 3 до цього Договору) в межах ціни Договору у такому порядку:
3.1.1. оплата за виконані Підрядником роботи проводиться проміжними платежами протягом 30-ти календарних днів, але не раніше ніж через 20-ть календарних днів з дати приймання відповідних етапів робіт, згідно з Календарним графіком, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт;
3.1.2. оплата проводиться згідно з актами здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.
Докази того, що сторони узгодили інший порядок та строки оплати робіт за Договором в матеріалах справи відсутні.
Наразі, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини виконання умов Договору в частині здійснення замовником оплати вартості прийнятих підрядних робіт не є предметом дослідження у даній справі.
Поряд із цим, станом на час розгляду справи доказів наявності претензій ТОВ "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" як підрядника з питань здійснення оплати та/або наявного спору щодо стягнення заборгованості позивача з оплати виконаних третьою особою підрядних робіт в матеріалах справи відсутні.
Доказів звернення ТОВ "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" до замовника з відповідними листами, вимогами, претензіями щодо питання невчасного здійснення/нездійснення оплати за виконані підрядні роботи на момент реалізації сторонами правовідносин за спірним Договором та на час розгляду справи сторонами суду також не надано.
Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Зокрема, Календарним графіком виконання проектних робіт по об'єкту: "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області", Стадія "ТЕО" (Додаток № 3 до Договору №4600006309 від 04.07.2022) передбачено етапи робіт, початок та завершення робіт, а також вартість:
І етап - інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування, початок робіт - з дати укладання договору; завершення робіт - протягом 110 календарних днів, вартість - 136617, 61 грн.;
ІІ етап - розробка стадії техніко-економічне обґрунтування, проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації - з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання); завершення робіт - протягом 190 календарних днів, вартість - 250 382, 38 грн.
Всього - 300 календарних днів, вартість 387 000, 00 грн., ПДВ (20%) - 77 400, 00 грн., всього з ПДВ (20%) - 464 400, 00 грн.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно визначень частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Таким чином, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов пункту 12.1. Договору, Додатку № 3 до Договору №4600006309 від 04.07.2022 за висновками суду строк виконання І етапу - до 22.10.2022, ІІ етапу - до 30.04.2023.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Суд зазначає, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника (генпідрядника).
Згідно п. 5.5. Договору за кожний етап виконаних робіт Підрядник готує, підписує та надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт.
Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи (етапи роботи) та протягом 5 днів робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт за відповідний етап роботи або надати мотивовану відмову від його підписання (п. 5.6. Договору).
Так, в матеріалах справи наявний Акт № 1 здачі-приймання виконаних проектних -вишукувальних робіт від 03.11.2022 за Договором № 4600006309 від 04.07.2022 по об'єкту "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області", Стадія "ТЕО". Етап І. Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування, підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженими представниками позивача (дата підпису 11.11.2022) та відповідача (дата підпису 03.11.2022), зі змісту якого встановлена вартість виконаних робіт з ПДВ 163 941,13 грн., які відповідають умовам Договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником, сторони претензій одна до одної не мають.
Окрім цього позивачем надана копія Акту № 2 здачі-приймання виконаних проектних -вишукувальних робіт від 25.12.2023 за Договором №4600006309 від 04.07.2022 по об'єкту "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області", Стадія "ТЕО". Етап ІІ. Розробка стадії техніко-економічне обґрунтування, проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації, підписаного за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженими представниками позивача (дата підпису 27.12.2023) та відповідача (дата підпису 26.12.2023), який складений за результатами виконання робіт вартістю 300 458,86 грн. з ПДВ, які відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником, сторони претензій одна до одної не мають.
Отже, матеріалами справи підтверджується що на виконання умов Договору відповідачем як підрядником було виконано проектні, науково-проектні, вишукувальні та додаткові роботи на загальну суму 464 400,00 грн. з ПДВ (20%)
Проте, як встановлено судом та зазначено позивачем, свої зобов'язання за Договором відповідач виконав у строки, які перевищують обумовлені Договором, а саме: І етап фактично був виконаний відповідачем у період з 04.07.2022 по 02.11.2022 (122 календарні дні замість 110 днів, передбачених Договором), ІІ етап - з 04.11.2022 по 25.12.2023 (417 календарних днів замість 190 днів, передбачених Договором), та загалом відповідачем виконувались роботи протягом 539 замість 300 днів, визначених Договором та Додатком № 3 до нього.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Підрядник відповідає перед Замовником за якість і відповідність робіт вимогам діючих нормативних документів, завданню на проектування (Додаток № 1 до Договору), Договірній ціні на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (Додаток № 2 до Договору) та умовам Договору.
Замовник, не втручаючись у господарську діяльність Підрядника, здійснює контроль за ходом виконання робіт (п. 4.6. Договору).
У свою чергу, відповідно до п. 4.2. Договору Замовник зобов'язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проектної документації, надати допуск до об'єкту (п. 4.4. Договору), своєчасно розглянути проектну документацію та надати зауваження.
Згідно п. 6.7. Договору Підрядник зобов'язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання проектування (Додаток № 1 до Договору) та умов даного Договору.
Згідно п. 8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Календарним графіком (Додаток №3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0, 1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт (п. 8.3. Договору).
З метою досудового врегулювання спору та у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем як підрядником своїх зобов'язань за Договором, 01.02.2024 позивачем було надіслано на адресу останнього претензію №20 на суму 77 955, 96 грн. за №ТОВВИХ-24-1477 від 01.02.2024, відповідно до якої позивач посилався на невиконанням відповідачем передбачених у Договорі робіт у визначені в Договорі строки, у зв'язку з чим вимагав сплати пені в розмірі 56 923,84 грн., а також штрафу в розмірі 21032,12 грн., всього 77 955,96 грн.
Вказана претензія, факт надсилання якої підтверджується копіями накладної №0306507607391 від 01.02.2024 та опису вкладення в цінний лис від 01.02.2024, згідно наявного матеріалах справи витягу з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження вказаного поштового відправлення, була отримана ТОВ "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" 13.02.2024, що не заперечується самим відповідачем.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, ТОВ "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" як підрядник взяті на себе зобов'язання в частині виконання робіт у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору не виконав, у зв'язку з чим позивачем на підставі п. 8.3. Договору нарахована пеня в розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт в сумі 55 284,43 грн., а також штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт у розмірі 21 032,12 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України та статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним або дострокового розірвання укладеного між сторонами Договору № 4600006309 на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт від 04.07.2022 та/або його окремих положень та/або додатків до нього суду не надано.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та протягом виконання з боку сторін відсутні.
В свою чергу, в поданому відзиві на позовну заяву не заперечуючи обставини виконання проектно-вишукувальних робіт за Договором понад обумовлений строк, відповідач посилався на не визначення строків проведення відомчої експертизи проектної документації згідно п. 5.2. Договору ані самим Договором, ані Календарним графіком, а включення такого строку до загального строку етапу ІІ з дати завершення І етапу, про що вказано в Календарному графіку до Договору. При цьому відповідач наголошував на направленні позивачем лише 26.07.2023 на адресу відповідача листа із зауваженнями до розробленої проектної документації, а також додатково листами від 07.09.2023 та 05.10.2023, що не відповідає строку виконання робіт по етапу ІІ - до 12.05.2023, відтак остаточне погодження проектної документації (ТЕО) позивачем здійснене лише 30.10.2023. За таких обставин відповідач вважає, що прострочення боржника не настало, оскільки саме кредитор 12.05.2023 не вчинив дій, без виконання яких відповідач не міг виконати свій обов'язок (прострочення кредитора).
Відповідно до ч. 1 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема, безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк.
Відповідно до п. 1 Вимог до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (Додаток 2 до завдання №21.07.02), проектна документація, розроблена на замовлення ТОВ "Оператор ГТС України" підлягає відомчій експертизі.
Як встановлено судом за матеріалами справи, згідно Календарного графіку до Договору строки проведення відомчої експертизи проектної документації згідно п. 5.2. Договору окремо не визначені, а включені до загального строку етапу ІІ з дати завершення І етапу на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт.
Згідно п. 5.1. Договору Підрядник згідно з Календарним графіком (Додаток № 3 до Договору), для проведення відомчої експертизи передає Замовнику проектну документацію з дотриманням вимог до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (Додаток № 2 до завдання та проектування).
Замовник зобов'язаний провести відомчу експертизу отриманої згідно із п. 5.1. проектної документації за результатами якої надати на електронну адресу Підрядника, вказану в п. 15.10. цього Договору лист-повідомлення Замовника про завершення відомчої експертизи проектної документації або лист з переліком зауважень та строком їх усунення, які Підрядник зобов'язаний усунути та надати Замовнику скориговану проектну документацію (п. 5.2. Договору).
Згідно з п. 5 Вимог до подання проектної документації на експертизи та їх проходження, спірні питання, що виникають під час відомчої експертизи, Генеральний проектувальник (проектувальник) вирішує безпосередньо з експертом, що надав зауваження. У випадку неможливості дійти узгодженого рішення, Генеральний проектувальник (проектувальник) може ініціювати нараду з вирішення питань проектування.
Відповідно до п. 6.1. Договору Замовник має право вимагати від Підрядника своєчасного, повного та якісного виконання робіт, безоплатного усунення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень умов та порядку виконання робіт.
Згідно п. 5.7. Договору після усунення недоліків, що зазначені в мотивованій відмові Підрядник надає повторно оновлений підписаний акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт для підписання Замовником.
Так судом за матеріалами справи встановлено, що позивачем листами від 26.07.2023 за №ТОВВИХ-23-10073, від 07.09.2023 № ТОВВИХ-23-12395 та від 05.10.2023 №ТОВВИХ-23-14020 надсилались відповідачу зауваження до розробленої ТОВ "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" проектної документації по об'єкту "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області" із встановленням десятиденного строку для усунення таких зауважень.
Відповідно до п. 5.3. Договору після усунення Підрядником всіх зауважень Замовника до проектної документації та отримання листа-повідомлення від Замовника про завершення відомчої експертизи Підрядник ініціює подання проектної документації на експертизу в експертну організацію, про що укладає відповідний договір.
Як встановлено судом, остаточно позивачем було завершено відомчу експертизу та повідомлено відповідача про вказану обставину, а також про необхідність надання позитивного звіту експертної організації, згенерованого засобами ЄДЕССБ листом від 30.10.2023 за №ТОВВИХ-23-15441.
В свою чергу, умовами Договору та Календарним графіком (Додатком № 3 до Договору) визначено, що всі роботи за Договором мають бути виконані впродовж 300 календарних днів з дати укладання Договору, тобто, до 30.04.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас, за приписами ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судом враховано, що проходження відомчої експертизи поглинається ІІ етапом робіт, передбаченим календарним графіком, та передує поданню проектної документації на експертизу в експертну організацію, остаточним результатом якої за наслідками отримання позитивного експертного звіту сторонами підписується акт здачі - приймання виконаних проектних робіт по об'єкту: "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області" (Стадія "ТЕО"), отже результати робіт, передбачених умовами спірного Договору, безпосередньо залежать від якості виконаних відповідачем робіт та відсутності/усунення недоліків проектної документації, а не від дій позивача.
У свою чергу суд також звертає увагу на відсутність доказів заперечень відповідача проти зауважень щодо проектної документації та/або оскарження вимог замовника про усунення недоліків виконаних робіт, в тому числі пред'явлених в межах передбаченого Договором загального строку виконання робіт.
Водночас, в контексті умов п. 4.1. Договору, згідно якого відповідач як підрядник відповідає перед позивачем за якість і відповідність робіт вимогам діючих нормативних документів, а також п.п. 5.2, 6.1 Договору в частині права замовника звертатись до підрядника з переліком зауважень та вимагати усунення недоліків, надання позивачем зауважень до розробленої ТОВ "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" проектної документації по об'єкту "Реконструкція газорозподільної станції смт Софіївка в Криворізькому районі Дніпропетровської області" не може бути кваліфіковано як прострочення кредитора, у зв'язку з чим відповідні заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.
Поряд з цим, під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів ухилення позивача як замовника від прийняття належно виконаних зобов'язань, запропонованих відповідачем та/або умисного затягування проведення відомчої експертизи.
Також відповідно до п. 10.4. Договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили (розділ 10 Договору) виконання зобов'язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.
Будь-яких доказів наявності обставин непереборної сили, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення строків виконання робіт відповідно до розділу 10 Договору, в матеріали справи не надано.
Крім того, згідно п. 4.11. Договору у разі настання об'єктивних, документально підтверджених, обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформляється відповідна Додаткова угода.
Відповідно до п. 15.1. Договору всі зміни і доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до Договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 15.9. Договору будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 17 Договору рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в п. 15.10. Договору: електронна адреса Замовника - info@tsoua.com; електронна адреса Підрядника - office@arhliga.com.
Будь-яких доказів ініціювання відповідачем продовження терміну виконання робіт за Договором та наявності об'єктивних, документально підтверджених обставин, які б свідчили про необхідність продовження такого терміну, суду не надано.
В свою чергу, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що претензія № 20 від 01.02.2024 за №ТОВВИХ-24-1477 та позовна заява не відповідають одна одній в частині загального терміну прострочення зобов'язань за Договором та розміру нарахованої позивачем пені, оскільки направлення претензії позивачем, незалежно від зазначених в ній періодів прострочення та розміру нарахованих штрафних санкцій, свідчить лише про намір позивача врегулювати спір в досудовому порядку та не визначає зміст позовних вимог, в тому числі період нарахування та розмір нарахованих штрафних санкцій, позаяк оцінюється судом під час розгляду справи як один із доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин та фактів.
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк та на момент прийняття рішення доказів, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань за Договором відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому позивач має право на стягнення з відповідача згідно з п. 8.3. Договору пені в розмірі 0, 1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а також штрафу у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт.
Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 546 та статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1статті 548 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 в справі № 910/12876/19.
Відповідно до п. 8.3. Договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Календарним графіком (Додаток №3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0, 1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт.
Сторони узгодили в п. 8.15. Договору, що нарахування штрафних санкцій починається з дня, що є наступним після останнього для строку виконання зобов'язання, і закінчується в день, що передує дню виконання зобов'язання.
За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов'язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.
Обґрунтовуючи зміст позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем передбачених робіт у обумовлені у Договорі та Додатку № 3 до цього строки та на підставі п. 8.3. Договору у позивача виникло право на отримання від відповідача штрафних санкцій у передбачених Договором розмірах, а саме пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за період з 25.10.2022-02.11.2022 у сумі 1475,47 грн. (за порушення строків виконання І етапу, дата підписання Акту 03.11.2022), за період з 13.05.2023-24.12.2023 у сумі 55284,43 грн. (за порушення строків виконання ІІ етапу, дата підписання Акту 25.12.2023), а також штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт за (за порушення строків виконання ІІ етапу) - 21032,12 грн., а всього 77 792,02 грн.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто, визначаючи розмір заборгованості за Договором, зокрема, в частині пені та процентів річних суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості та нарахувань), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.
Так, при вирішенні питання щодо періоду нарахування штрафних санкцій, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06.11.2025 року у справі № 911/918/25, в якій Верховний Суд підтвердив право замовника на застосування до підрядника відповідальності за порушення строку виконання робіт, виходячи з загальної вартості невиконаних робіт та з урахуванням загального терміну їх виконання.
Суд зазначає, що відповідальність підрядника за умовами договору у вигляді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт в межах основного договору. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, від 23.07.2019 у справі №911/2076/18, від 24.01.2020 у справі №910/3362/18, від 12.09.2019 у справі №911/2360/18, від 25.02.2020 у справі №910/3920/18, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24, а також Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/22058/17).
Окрім цього, неодноразово застосовувалася судами у якості узгодженої та усталеної практики Верховного Суду щодо застосування ст. 837 або ж ст. 875 ЦК України (справи № 910/15475/24, 910/15480/24, 910/15481/24, 911/728/18, 910/11943/24, 910/15744/24 та багатьох інших) аргументація зазначеної вище позиції в наступному формулюванні: «Виходячи зі змісту положень ст. 875 ЦК України, положень договору та загальних правил нарахування неустойки, вона застосовується за порушення строків виконання підрядних робіт у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.».
За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо нарахування штрафних санкцій окремо за етапом І та етапом ІІ виконання робіт за Договором, оскільки у даній справі в укладеному між сторонами правочині його предметом є результат виконаних підрядником робіт, завершальним етапом якого є надання замовнику проектної документації та експертного звіту експертної організації, строк виконання якого сторонами погоджено 300 календарних днів з дати підписання договору - 04.07.2022, а отже, прострочення виконання робіт в цілому за укладеним між сторонами Договором мало місце з 01.05.2023 (граничний строк виконання - 30.04.2023).
Як встановлено судом вище, сторонами було погоджено та підписано 25.12.2023 року Акт № 2 здачі-приймання виконаних проектних-вишукувальних робіт на суму 300 458,86 грн., отже з урахуванням дати вказаного акту загальне прострочення виконання всього обсягу робіт складає 238 днів (з 01.05.2023 по 24.12.2023), і саме виходячи з зазначеного періоду має бути нарахована пеня згідно п. 8.3 Договору на всю вартість робіт, яка складає 464 400,00 грн.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного судом періоду прострочення і вартості прострочених робіт, становить 110 527,20 грн., що є більшим, ніж заявлено позивачем. Проте, виходячи з того, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 ГПК України, яким позивач не скористався, суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог, тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт підлягають задоволенню в сумі, визначеній позивачем, а саме 56759,90 грн.
В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленого позивачем до стягнення 7% штрафу, з урахуванням визначеної позивачем вартості робіт, виконання яких прострочено, а саме 300 458,86 грн., судом встановлено, що розмір останнього, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам Договору та є арифметично вірним, тому з урахуванням визначеного ст. 14 ГПК України принципу диспозитивності, згідно якого учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 032,12 грн. штрафу у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт за підлягають задоволенню в заявленій сумі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНА ЛІГА" місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 13А, офіс 121, м. Київ, 02096; код ЄДРПОУ: 32560028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (місцезнаходження: просп. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ: 42795490) 56 759 (п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп. пені, 21 032 (двадцять одна тисяча тридцять дві) грн. 12 коп. штрафу та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2025 року.
Суддя А.М. Селівон