майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
12 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1416/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007"
про стягнення 148373,99 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 148373,99 грн., з яких: 115454,27грн. інфляційних; 32919,72 грн. 3% річних.
Рух справи.
27.10.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 29.10.25 суд відкрив провадження у справі №906/1416/25 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач отримав вказану ухвалу через Електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Встановлені судом обставини.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 у справі №906/1330/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" - 1540603,60 грн заборгованості з орендної плати; 13493,46 грн 3% річних; 67468,15 грн інфляційних; 19458,78 грн витрат по сплаті судового збору.
При цьому, розрахунок 3% річних здійснено за період з 06.06.2024 по 23.12.2024, розрахунок інфляційних здійснено за період з червня по листопад 2024 року.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 у справі №906/1330/24 залишене в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.25 та набрало законної сили. На примусове виконання рішення видано накази.
Під час розгляду справи №906/1330/24 суд встановив, що 04.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007" (орендар, відповідач) був укладений догорів оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 (а.с.7-8), відповідно до п.1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає у платне користування транспортний засіб, зазначений у п.1.2 договору, а саме : екскаватор гусеничний Volvo350DL, 2017 року виготовлення, ідент. № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , вартість оренди якого складає 1800,00 грн за одну мотогодину (одиниця вимірювання робочого часу двигуна ТЗ, зазначеного у п.1.2 договору, рівна одній годині його роботи), на термін узгоджений сторонами.
Відповідно до ст.75 ч.4 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
10.09.2025 , в рамках виконавчого провадження №78993762, з відповідача стягнуто кошти в примусовому порядку, що підтверджується квитанцією про виконання платіжної інструкції №12038 на суму 1614922,49 грн. (а.с.10).
Оскільки відповідач порушив строки оплати боргу, відповідач просить стягнути з відповідача 32919,72 грн. 3% річних, які обраховані за період з 24.12.24 по 09.09.25, та 115454,27 грн. інфляційних, які обраховані за період з грудня 2024 по серпень 2025 на суму боргу 1540603,60 грн. (а.с.2).
Висновки суду та норми права.
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов'язань, на підставі договору про надання правничої допомоги №24/10/25 від 24.10.25 в розмірі 20000,00грн.
Розглянувши вказану заяву, судом встановлено наступне.
У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача / у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заява про відшкодування судових витрат викладена у позовній заяві.
14.11.25 до суду надійшли документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правничої допомоги №24/10/25 від 24.10.2025, який укладений між адвокатом Давиденком В.В. та ТОВ "АВМ Гідротехпром", Акт надання послуг №1 від 12.11.25 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Ордер на надання правничої допомоги №1164091 від 27.10.25 .
Пунктом 1 Договору про надання правничої допомоги, передбачено, що адвокат приймає зобов'язання надати правову допомогу позивачу по питанням стягнення річних та інфляційних за невиконання відповідачем зобов'язань по Договору оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458.
Пунктом 5 Договору про надання правничої допомоги, передбачено, що сторони погодили визначити фіксований розмір гонорару адвоката - 20000,00 грн.
Згідно Акту надання послуг, адвокат надав послуги з підготовки та подачі до суду позовної заяви, з розрахунку суми позову, з вивчення документів та консультації.
Під час вирішення питання розподілу витрат позивача на правову допомогу суд виходить з наступного.
За змістом вимог частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи, що основний спір між сторонами фактично вирішено у справі №906/1330/24, у якій встановлено право позивача на отримання від відповідача інфляційних та річних, у даній справі предмет спору є похідним та потребує лише математичного розрахунку, що в свою чергу не потребує багато часу для адвоката, тому суд приходить до висновку, що обгрунтованою є вимога позивача про стягнення 10 тисяч грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 129,236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007" (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Шляхетна, буд. 18, кв. 1, ід. код 34973036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Пацаєва, буд. 3А, ід. код 43987238):
- 32919,72 грн. 3% річних;
- 115454,27 грн. інфляційних;
- 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору;
- 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.12.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- сторонам до ЕК