61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
11.12.2025 Справа №905/1131/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго», село Козин, Київська область,
до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область,
про стягнення заборгованості у сумі 523587,00грн, пені у сумі 26,11грн, 3% річних у сумі 60936,92грн, інфляційних втрат у сумі 311852,95грн, всього 896402,98грн,
За участю:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Центренерго», село Козин, Київська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 523587,00грн в якості відшкодування вартості доставки вугілля, пені у сумі 26,11грн, 3% річних у сумі 60936,92грн, інфляційних втрат у сумі 311852,95грн, всього 896402,98грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки вугілля №111/40 від 15.08.2029 з відшкодування вартості доставки неприйнятого позивачем вугілля; порушення строків такого відшкодування стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження справи строк відповідач не скористався; клопотань про продовження цього строку до суду не подав.
Рух справи. Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 05.11.2025; розгляд справи вирішив здійснити в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.11.2025. Ухвалою від 27.11.2025 суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 11.12.2025.
У судове засідання 11.12.2025 позивач представника не направив, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач представника у судове засідання не направив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали від 27.11.2025 до електронного кабінету в системі «Електронний суд»; клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надійшло.
Підстав для відкладення розгляду справи суд не встановив.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, суд згідно з положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
15.08.2019 між відповідачем, Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (постачальник) та позивачем, Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) укладений договір поставки вугілля №111/40 (далі - договір).
До договору №111/40 від 15.08.2019 сторонами підписані додаткові угоди №1 від 11.09.2019, №2 від 16.10.2019, №3 від 28.10.2019, №4 від 26.12.2019, №5 від 28.05.2020, №6 від 09.07.2020, №7 від 27.07.2020, №8 від 31.08.2020, №9 від 31.08.2020.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався поставити (передати) у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (далі специфікації) (п.1.2 договору).
Згідно з п.2.1 договору поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010». Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, з урахуванням передбачених договором особливостей.
Пунктом 2.2 договору визначено, що узгоджений сторонами в відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою, за результатами лабораторних випробувань якої оформлене посвідчення якості вугілля в партії та враховані особливості пункту 3.5. договору.
Доставку вугілля до залізничної станції призначення по території України здійснює АТ «Укрзалізниця» (далі перевізник) або приватний оператор залізничного рухомого складу (далі експедитор) в відкритих, технічно справних, очищених від залишків попередніх вантажів, залізничних вантажних напіввагонах (далі вагони) (п.2.3 договору).
Згідно з п.2.4 договору вугілля поставляється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відповідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленого по договору вугілля не зараховується.
Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору (п.2.5 договору).
Приймання вугілля за договором здійснюється спільно вантажоотримувачем і уповноваженими представниками постачальника в місці надходження - на території і на обладнані вантажоотримувача (п.3.1 договору). Вантажоотримувач самостійно приймає вугілля за якістю та кількістю, якщо уповноважені представники постачальника не прибули до місця надходження вугілля для його спільного приймання та/або відсутні на момент подачі вагонів для зважування чи опробування біля відповідного обладнання вантажоотримувача. Результати самостійного приймання вугілля вантажоотримувачем вважаються достовірними, рівноцінними з результатами спільного приймання та використовуються для виконання умов договору крім випадків, вказаних в пункті 3.4. договору (п.3.2 договору).
В п.5.1 договору сторони погодили вимоги до якості та асортименту вугілля, що поставляється за договором.
Відповідно до п.6.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 28.50.2020 загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості поставленого вугілля, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 800000000,00грн.
За умовами п.6.5 договору вартість доставки вугілля до залізничної станції призначення вважається транспортно-заготівельними витратами покупця. Вартість доставки перевізнику оплачує покупець.
Покупець має право не приймати і не оплачувати вугілля, якщо будь-який з його якісних показників виходить за межі встановленого в пункті 5.1 договору допустимого діапазону (пп.7.4.3 п.7.4 договору).
Згідно з п.8.6 договору постачальник повністю відшкодовує покупцю, зокрема: вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку; всі збитки, витрати покупця, пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме: оплата за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.
На підставі понесених витрат або збитків покупець надає постачальнику: оригінал рахунку про відшкодування своїх затрат або збитків; лист-вимогу про відшкодування затрат або збитків згідно рахунку; належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору або понесення витрат чи збитків відповідно до пункту 8.6. договору (п.8.7 договору).
Відповідно до п.8.8 договору постачальник протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання документів, вказаних п.8.7, оплачує рахунок покупця. За порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01 відсотка (за кожний день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє по 31.12.2020, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 28.05.2020).
Відповідно до укладених та підписаних сторонами специфікацій №1 від 15.08.2019, №2 від 22.08.2019, №3 від 09.09.2019, №4 від 04.10.2019, №5 від 29.10.2019, №6 від 11.11.2019, №7 від 20.11.2019, №8 від 15.01.2020, №9 від 06.50.2020 №10 від 01.06.2020, №11 від 03.08.2020, №12 від 01.09.2020, які є невід'ємними частинами договору, сторони встановили, що вантажоотримувачем вугілля є Вуглегірська ТЕС (залізнична станція Світлодарське, код 494209), вантажовідправник - Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (залізничні станції відправлення - ст.Південнодонбаська, код 486400).
У виконання умов договору №111/40 від 15.08.2019 відповідач у серпні 2020 року здійснив постачання вугілля позивачу (вантажоотримувач - Вуглегірська ТЕС, яка є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго»), що підтверджується, зокрема залізничними накладними: №50394014 від 28.08.2020 (у вагонах №66710542, №60616364, №60384336, №60488665), №50236777 від 19.08.2020 (у вагоні №65247447), №50375831 від 27.08.2020 (у вагонах №54659958, №67612747, №66697632, №67854976, №60680105, №67672048), №50104900 від 12.08.2020 (у вагонах №67148312, №60433356, №68744226, №65250276, №60617214, №66485780), №50123470 від 13.08.2020 (у вагонах №60427770, №63639991, №65488777, №68613447, №68803477, №68401710, №67575464), №50055748 від 09.08.2020 (у вагоні №61828687).
За твердженням позивача оплата вартості доставки вугілля у вказаних вагонах здійснена позивачем у сумі 523587,00грн з ПДВ шляхом списання коштів з рахунку позивача, відритого в АТ «Укрзалізниця», що підтверджується сформованими Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця» списками №20200828 від 28.08.2020, №20200827 від 27.08.2020, №20200819 від 19.08.2020, №20200812 від 12.08.2020, №20200809 від 09.08.2020, №20200813 від 13.08.2020 (додані до матеріалів справи).
Вартість доставки вугілля у вагонах №66710542, №60616364, №60384336, №60488665, №65247447, №54659958, №67612747, №66697632, №67854976, №60680105, №67672048, №67148312, №60433356, №68744226, №65250276, №60617214, №66485780, №60427770, №63639991, №65488777, №68613447, №68803477, №68401710, №67575464, №61828687, у сумі 523587,00грн здійснена, виходячи з розміру провізної плати та додаткових зборів за кожен вагон, що зазначено у відповідних залізничних накладних.
Як вказує позивач за результатами проведених на Вуглегірській ТЕС проб вугілля, яке надійшло у вагонах №66710542, №60616364, №60384336, №60488665 (залізнична накладна №50394014 від 28.08.2020), №65247447 (залізнична накладна №50236777 від 19.08.2020), №54659958, №67612747, №66697632, №67854976, №60680105, №67672048 (залізнична накладна №50375831 від 27.08.2020), №67148312, №60433356, №68744226, №65250276, №60617214, №66485780 (залізнична накладна №50104900 від 12.08.2020), №60427770, №63639991, №65488777, №68613447, №68803477, №68401710, №67575464 (залізнична накладна №50123470 від 13.08.2020), №61828687 (залізнична накладна №50055748 від 09.08.2020) була встановлено невідповідність якості вугілля умовам, визначеним договором, з огляду на що вугілля не прийнято, акти приймання-передачі не підписані.
За згодою Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», висловленою в листах №1578 від 18.08.2020, №1579 від 18.08.2020, №1644 від 26.08.2020, №1704 від 03.09.2020, №1709 від 04.09.2020, №1716 від 04.09.2020, №1681 від 01.09.2020, №1729 від 07.09.2020, вказані залізничні вагони з вугіллям у кількості 25 штук 21.08.2020, 26.08.2020, 02.09.2020, 04.09.2020, 05.09.2020 та 08.09.2020 переадресовано ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» за наступними реквізитами: станція призначення - Новогродівка, Дон. з.д., 482201; одержувач ТОВ «ЦЗФ «Селидівська», код 5575; під'їзна колія ТОВ «ЦЗФ «Селидівська»; поштова адреса 84500, Донецька область, м. Селидове, вул.Миру, 34, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, залізничними накладними: №50262211, №50262203, №50366103, №50487644, №50516012, №50525872, №50525609, №50584614.
28.10.2021 позивач направив відповідачу листи №06/3443 від 28.10.2021 та №06/3441 від 28.10.2021 з вимогами повернути в найкоротший термін на розрахунковий рахунок ПАТ «Центренерго» кошти в загальній сумі 523587,00грн з ПДВ, як відшкодування понесених витрат, пов'язаних з доставкою залізничним транспортом вагонів з неприйнятим вугіллям на підставі п.8.6 договору № 111/40 від 15.08.2019. До листів додано рахунки-фактури №5 від 25.10.2021 на суму 230531,16грн з ПДВ та №6 від 25.10.2021 на суму 293055,84грн з ПДВ, копії залізничних накладних, листів та переліки платника.
Вказані листи з доданими до них документами були спрямовані відповідачу на юридичну адресу, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи описи вкладення у цінний лист, що містять штамп АТ «Укрпошта», про відправлення поштової кореспонденції відповідачу 28.10.2021.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень листи-вимоги №06/3443 від 28.10.2021 та №06/3441 від 28.10.2021 з доданими до них документами вручені відповідачу 03.11.2021.
Відомостей щодо заперечень відповідача проти отримання вказаної кореспонденції матеріали справи не містять. Доказів відшкодування відповідачем вартості доставки вугілля в загальній сумі 523587,00грн з ПДВ також до справи не надано.
Враховуючи несплату відповідачем витрат, пов'язаних із доставкою вугілля, у трок встановлений договором №111/40 від 15.08.2019, позивачем нараховано пеню в сумі 26,11грн за період з 04.12.2021 по 03.06.2022, 3% річних в сумі 60936,92грн за період з 04.12.2021 по 20.10.2025 та інфляційні втрати в сумі 311852,95грн за період грудень 2021 - червень 2025.
Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, cплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626, ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин є договором поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач у виконання умов договору №111/40 від 15.08.2019 у серпні 2020 року залізничним транспортом поставив позивачу вугілля, зокрема за залізничними накладними: №50394014 від 28.08.2020 (у вагонах №66710542, №60616364, №60384336, №60488665), №50236777 від 19.08.2020 (у вагоні №65247447), №50375831 від 27.08.2020 (у вагонах №54659958, №67612747, №66697632, №67854976, №60680105, №67672048), №50104900 від 12.08.2020 (у вагонах №67148312, №60433356, №68744226, №65250276, №60617214, №66485780), №50123470 від 13.08.2020 (у вагонах №60427770, №63639991, №65488777, №68613447, №68803477, №68401710, №67575464), №50055748 від 09.08.2020 (у вагоні №61828687).
В свою чергу, шляхом списання коштів з рахунку позивача відритого в АТ «Укрзалізниця», позивач оплатив вартість доставки вугілля у вказаних вагонах у сумі 523587,00грн з ПДВ, виходячи з провізної плати та додаткових зборів за кожен вагон.
Поряд з цим, з огляду на встановлення невідповідності якості вугілля умовам, визначеним договором, за результатами проведених на Вуглегірській ТЕС проб, вугілля, яке надійшло у вагонах №66710542, №60616364, №60384336, №60488665 (залізнична накладна №50394014 від 28.08.2020), №65247447 (залізнична накладна №50236777 від 19.08.2020), №54659958, №67612747, №66697632, №67854976, №60680105, №67672048 (залізнична накладна №50375831 від 27.08.2020), №67148312, №60433356, №68744226, №65250276, №60617214, №66485780 (залізнична накладна №50104900 від 12.08.2020), №60427770, №63639991, №65488777, №68613447, №68803477, №68401710, №67575464 (залізнична накладна №50123470 від 13.08.2020), №61828687 (залізнична накладна №50055748 від 09.08.2020) не прийнято позивачем.
За згодою Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», висловленою в листах №1578 від 18.08.2020, №1579 від 18.08.2020, №1644 від 26.08.2020, №1704 від 03.09.2020, №1709 від 04.09.2020, №1716 від 04.09.2020, №1681 від 01.09.2020, №1729 від 07.09.2020, вказані залізничні вагони з вугіллям у кількості 25 штук 21.08.2020, 26.08.2020, 02.09.2020, 04.09.2020, 05.09.2020 та 08.09.2020 переадресовано ТОВ «ЦЗФ «Селидівська»: станція призначення - Новогродівка, Дон. з.д., 482201.
Згідно з п.8.6 договору постачальник повністю відшкодовує покупцю, зокрема вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку.
За умовами п.8.8 договору №111/40 від 15.08.2019 постачальник протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання документів, вказаних в п.8.7, оплачує рахунок покупця.
Пунктом 8.7 договору №111/40 від 15.08.2019 передбачено, що на підставі понесених витрат або збитків покупець надає постачальнику: оригінал рахунку про відшкодування своїх затрат або збитків; лист-вимогу про відшкодування затрат або збитків згідно рахунку; належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору або понесення витрат чи збитків відповідно до пункту 8.6. договору.
Як свідчать матеріали справи 28.10.2021 позивач направив відповідачу листи №06/3443 від 28.10.2021 та №06/3441 від 28.10.2021 з вимогами сплатити на розрахунковий рахунок ПАТ «Центренерго» кошти в загальній сумі 523587,00грн з ПДВ в якості відшкодування понесених витрат, пов'язаних з доставкою залізничним транспортом вагонів з неприйнятим вугіллям на підставі п.8.6 договору №111/40 від 15.08.2019. До листів додані рахунки-фактури №5 від 25.10.2021 на суму 230531,16грн з ПДВ та №6 від 25.10.2021 на суму 293055,84грн з ПДВ, копії залізничних накладних, листів та переліки платника №20200828 від 28.08.2020, №20200827 від 27.08.2020, №20200819 від 19.08.2020, №20200812 від 12.08.2020, №20200809 від 09.08.2020, №20200813 від 13.08.2020, сформовані філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця», як докази понесення витрат.
Вказані листи з доданими до них документами були спрямовані відповідачу, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи описи вкладення у цінний лист, що містять штамп АТ «Укрпошта», про відправлення відповідачу поштової кореспонденції 28.10.2021.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень листи-вимоги №06/3443 від 28.10.2021 та №06/3441 від 28.10.2021 з доданими до них документами вручені відповідачу 03.11.2021.
Доказів висунення заперечень відповідача проти отримання вказаної кореспонденції матеріали справи не містять.
Отже, виходячи з погоджених сторонами умов договору, відповідач мав відшкодувати позивачу вартість доставки вугілля на суму 523587,00грн у строк до 03.12.2021.
Між тим доказів здійснення відповідачем відшкодування вартості доставки вугілля на суму 523587,00грн матеріали справи не містять.
Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з відшкодування вартості доставки вугілля є порушенням зобов'язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.
Встановивши обставини того, що відповідач не здійснив відшкодування вартості доставки вугілля за договором №111/40 від 15.08.2019 у загальній сумі 523587,00грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на відшкодування вартості доставки вугілля у сумі 523587,00грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Розглядаючи позов в частині стягнення пені у сумі 26,11грн, суд виходить з такого.
Як було вказано несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з відшкодування вартості доставки вугілля є порушенням зобов'язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідач не здійснив відшкодування вартості доставки вугілля у встановлений договором №111/40 від 15.08.2019 строк, в саме: протягом 30 днів з моменту отримання документів, вказаних в п. 8.7 договору, тобто до 03.12.2021 включно, у зв'язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строків оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 04.12.2021.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Заявлену до стягнення пеню у сумі 26,11грн нараховано на підставі п.8.8 договору №111/40 від 15.08.2019, за умовами якого за порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01 відсотка (за кожний день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення.
За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що розрахунок позивача методологічно є неправильним, оскільки пеня у розмірі 0,01 відсотка (розмір визначений договором) нараховується за кожен день прострочення, тоді як позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 0,01 відсотка за методологією розрахунку відсотків річних.
Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що пеня складає більшу суму, ніж заявлена позивачем.
З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення пені у сумі 26,11грн.
Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 311852,95грн за період грудень 2021 - червень 2025 та 3% річних у сумі 60936,92грн за період з 04.12.2021 по 20.10.2025, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за періоди визначені позивачем, суд встановив, що розрахунок позивача є методологічно та арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи, отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 311852,95грн та 3% річних у сумі 60936,92грн підлягають задоволенню як правомірні та доведені матеріалами справи.
Розподіл судових ситрат. З огляду на задоволення позовних вимог сплачений позивачем судовий збір у сумі 10756,84грн згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами не заявлено.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, б.4, код ЄДРПОУ 34032208) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, село Козин, вул. Рудиківська, б. 49, код ЄДРПОУ 22927045) заборгованість у сумі 523587,00грн, пеню у сумі 26,11грн, 3% річних у сумі 60936,92грн, інфляційні втрати у сумі 311852,95грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 10756,84грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 11.12.2025 суд склав та підписав скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Повний текст рішення суд склав та підписав 12.12.2025.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова