вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.12.2025 Справа № 904/5603/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Держака Андрія Івановича, м. Добропілля, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА", с. Веселе, Синельніківський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Фізична особа-підприємець Держак Андрій Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" про стягнення заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ДО-012-П від 30.04.2025 та договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № КСО-053-П від 30.06.2025 у розмірі 752 780, 08 грн, з яких: основна сума боргу у розмірі 748 912, 50 грн, пеня у розмірі 2 122, 80 грн, 3% річних у розмірі 1 744, 78 грн.
Ухвалою суду від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5603/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 07.10.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 07.10.25 12:34 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
10.11.2025 від Фізичної особи - підприємця Держак Андрія Івановича надійшла заява про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) з додатками.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ДО-012-П від 30.04.2025 та суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № КСО-053-П від 30.06.2025 в частині оплати наданих послуг. У зв'язку із неналежним виконанням умов договорів, позивачем нараховано відповідачу за договорами пеню у розмірі 2 122, 80 грн, 3% річних у розмірі 1 744, 78 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
30.04.2025 між Фізичною особою-підприємцем Держаком Андрієм Івановичем (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (орендар, відповідач) укладено договір № ДО-012-П оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем.
Відповідно до п.1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендаря, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань орендаря), а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.
Ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Орендодавець гарантує, що техніка, яка передається в оренду за договором, на момент його підписання сторонами знаходиться у орендодавця на праві власності, не існує зобов'язань, які б перешкоджали передачі техніки в оренду, іншим зобов'язанням, вимогам чинного законодавства України (п.1.3 договору).
За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору техніка, що передається в оренду, повинна використовуватися орендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу - виробника.
Техніка передається в оренду орендарю з метою проведення посівних робіт та збирання врожаю.
Передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.2 договору).
Передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в оренду, а також повернення її з оренди, здійснюється на підставі актів приймання - передачі техніки (п. 4.1 договору).
Згідно пункту 4.2 договору строк оренди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 01.05.2025 по 31.12.2025. Фактичні строки оренди техніки з екіпажем визначаються відповідно до актів приймання - передачі техніки, без внесення змін до умов договору, техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.
Орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі актів. Вартість орендної плати погоджується сторонами додатковими угодами до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 5.1 договору).
Орендна плата визначається в акті виконаних робіт, що підписується сторонами протягом 5 робочих днів з моменту отримання його від виконавця або в цей же строк направити виконавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання акту (п. 5.2 договору).
Згідно пункту 5.3 договору, виплата орендної плати проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Орендар має право здійснити попередній оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендарем рахунку.
Орендар за цим договором зобов'язується своєчасно сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору (п. 6.3.2 договору).
У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 8.1 договору).
Пунктом 8.3 договору визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до 29.04.2026, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 договору).
Сторонами підписано додаток № 1 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ДО-012-П від 30.04.2025 , якою визначено ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики.
30.04.2025 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ДО-012-П від 30.04.2025, якою погоджено, в тому числі п.1, що розрахунок орендної плати складає 500 грн без ПДВ, за один гектар обробленої площі однією одиницею техніки; загальна кількість наданих послуг з оренди фіксується актом виконаних робіт. Сторонами погоджено, що орендар перераховує орендодавцю в день подачі техніки та працівників виконавця на земельні ділянки 300 000 грн на підставі виставленого рахунку.
На виконання умов договору позивачем надано послуги, а відповідачем їх прийнято, що підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг № 17/08 від 17.08.2025, яким погоджено надання послуг оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем у кількості 553.77 га у загальному розмірі 276 885 грн.
Крім того, 30.06.2025 між Фізичною особою-підприємцем Держаком Андрієм Івановичем (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (орендар, відповідач) укладено договір № КСО-053-П суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем.
У порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати суборендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендаря, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань суборендаря), а суборендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату (п. 1.1 договору).
Ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору техніка, що передається в суборенду, повинна використовуватися суборендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу-виробника. Техніка передається в суборенду суборендарю з метою проведення збирання врожаю.
Передача техніки в суборенду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.2 договору).
Передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в суборенду, а також повернення її з суборенди, здійснюється на підставі актів приймання - передачі техніки (п. 4.1 договору).
Згідно пункту 4.2 договору, строк суборенди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 01.07.2025 по 15.12.2025. Фактичні строки суборенди техніки з екіпажем визначаються відповідно до актів приймання - передачі техніки, без внесення змін до умов договору. Техніка вважається переданою в суборенду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.
Плата за договором суборенди становить загальну вартість наданих послуг з суборенди, сплачених суборендарем орендарю протягом дії договору на підставі актів виконаних робіт. Розмір орендної плати за договором суборенди погоджується сторонами додатковими угодами до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 5.1 договору).
Орендна плата згідно договору суборенди визначається в акті виконаних робіт, що підписується сторонами протягом 5 робочих днів з моменту отримання його від орендаря або в цей же строк направити орендарю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання акту (п. 5.2 договору).
Згідно пункту 5.3 договору, сплата орендної плати згідно договору суборенди проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Суборендар має право здійснити попередній оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендарем рахунку.
Суборендар за цим договором зобов'язується своєчасно сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору (п. 6.3.2 договору).
У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 8.1 договору).
Пунктом 8.3 договору визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.3 цього договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до 29.06.2026, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 договору).
Сторонами підписано додаток № 1 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № КСО-053-П від 30.06.2025, якою визначено ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики.
30.06.2025 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № КСО-053-П від 30.06.2025, якою погоджено, в тому числі п.1, що розрахунок суборендної плати складає 1350 грн без ПДВ, за один гектар зібраної площі однією одиницею техніки; загальна кількість наданих послуг з суборенди фіксується актом виконаних робіт.
На виконання умов договору позивачем надано послуги, а відповідачем їх прийнято, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 28/07 від 28.07.2025, яким погоджено надання послуг оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем у кількості 349,65 га у загальному розмірі 472 027,50 грн.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за спірними договорами щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим загальна заборгованість відповідача складає 748 912, 50 грн.
На час розгляду справи, доказів сплати вказаної заборгованості суду не надано.
Враховуючи порушення замовником умов п. 5.3 договору, позивачем відповідно до п. 8.3 договору нараховано пеню у розмірі 2 122, 80 грн, 3 % річних у розмірі 1 744, 78 грн.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтями 798, 799 ЦК України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ДО-012-П від 30.04.2025 , між сторонами укладено договір найму.
Частиною 1 статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № КСО-053-П від 30.06.2025, між сторонами укладено договір піднайму.
Щодо суми основного боргу
Згідно зі статтею ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як зазначає позивач, послуги позивачем виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг № 28/07 від 28.07.2025 та № 17/08 від 17.08.2025.
Згідно пункту 5.3 договорів, виплата орендної (суборендної) плати згідно договору оренди (суборенди) проводиться протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З урахуванням приписів пункту 5.3 договорів, строк оплати послуг щодо оплати наданих послуг, є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу за надані позивачем послуги за вказаними договорами.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 748 912, 50 грн є доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.3 договорів визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем (орендодавцем) щодо сплати орендної плати за оренду (суборенду) техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.3 цього договору, орендар (суборендар) сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за договором № ДО-012-П від 30.04.2025 за період з 13.09.2025 по 29.09.2025 у розмірі 470, 70 грн та за договором № КСО-053-П від 30.06.2025 за період з 26.08.2025 по 29.09.2025 у розмірі 1 652,10 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 122, 80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за договорами: № ДО-012-П від 30.04.2025 за період з 13.09.2025 по 29.09.2025 у розмірі 386, 89 грн та за договором № КСО-053-П від 30.06.2025 за період з 26.08.2025 по 29.09.2025 у розмірі 1 357, 89 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 744, 78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 11 291, 70 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У позовній заяві позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 37 000 грн.
В ході розгляду справи, позивачем подано заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у розмірі 25 000 грн.
В підтвердження витрат, які має сплатити позивач у зв'язку з розглядом даної справи, суду надано наступні докази: копія договору № 40 про надання правової допомоги від 28.09.2025; копія додаткової угоди № 1 від 28.09.2025 до договору № 40 про надання правової допомоги від 28.09.2025; копію рахунку на оплату № 1 від 28.09.2025 на суму 20 000 грн; копія акту приймання-передачі надання правничої допомоги № 1 від 28.09.2025 на суму 20 000 грн; копія додаткової угоди № 2 від 31.10.2025 до договору № 40 про надання правової допомоги від 28.09.2025; копію рахунку на оплату № 2 від 31.10.2025 на суму 5 000 грн; копія акту приймання-передачі надання правничої допомоги № 2 від 31.10.2025 на суму 5 000 грн; копія ордеру серії АЕ № 1428946 від 29.09.2025; копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4542 від 07.11.2019 на ім'я Луценко С.О.
28.09.2025 між Фізичною особою - підприємцем Держакою Андрієм Івановичем та адвокатом Луценко Сергієм Олексійовичем укладено договір № 40 про надання правової допомоги.
Згідно з п.1.1 договору, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, відзивів, заперечень, апеляційнихі касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Пунктом 3.1 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу та порядок його сплати, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та в підписання сторонами тексту договору та додатків (додатків до нього) (пункт 4.1 договору).
28.09.2025 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 40 про надання правової допомоги, якою визначено вартість послуг: підготовка позовної заяви за позовом ФОП Держак А.І. до ТОВ «Перемога» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором у кількості 1 шт. вартістю 20 000 грн; підготовка обґрунтованої відповіді на відзив на позовну заяву по справі за позовом ФОП Держак А.І. до ТОВ «Перемога» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором (за необхідності) у кількості 1 шт. у розмірі 5 000 грн; участь у судовому засіданні (орієнтовно 3 (три) засідання) у кількості 1 засідання 4 000 грн.
Пунктом 3 додаткової угоди № 1 визначено, що оплата послуг адвоката здійснюється за кожну виконану дію (послугу), вказану в п. 2 даної додаткової угоди, протягом 3 банківських днів з дати стягнення грошових коштів за рішенням суду та/або додатковим рішенням суду по справі. Кількість дій за кожним видом послуги необмежена і залежить тільки від бажання клієнта та доцільності.
Загальна вартість послуг адвоката визначається на підставі всіх підписаних сторонами актів приймання-передачі наданої правової допомоги (пункт 3.2 договору).
На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 до нього, адвокатом надано підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2025, яким погоджено вартість послуг з правничої допомоги у розмірі 20 000 грн.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем рахунок на оплату № 1 від 28.09.2025 на суму 20 000 грн.
Крім того, 31.10.2025 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 40 про надання правової допомоги, якою визначено вартість послуг: підготовка та подання заяви про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) за позовом ФОГ Держак А.І. до ТОВ «Перемога» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у кількості 1 шт. вартістю 5 000 грн.
Пунктом 3 додаткової угоди № 1 визначено, що оплата послуг адвоката здійснюється за кожну виконану дію (послугу), вказану в п. 2 даної додаткової угоди, протягом 3 банківських днів з дати стягнення грошових коштів за рішенням суду та/або додатковим рішенням суду по справі. Кількість дій за кожним видом послуги необмежена і залежить тільки від бажання клієнта та доцільності.
Загальна вартість послуг адвоката визначається на підставі всіх підписаних сторонами актів приймання-передачі наданої правової допомоги (пункт 3.2 договору).
На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 до нього, адвокатом надано підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2025, яким погоджено вартість послуг з правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем рахунок на оплату № 2 від 31.10.2025 на суму 5 000 грн.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.
Так, категорія справи оренда, не потребувала вивчення судової практики тощо.
Суд зазначає, що написання позовної заяви не потребувало від адвоката значних зусиль, оскільки спір є малозначним. Дії щодо збирання доказів та вивчення судової практики адвокатом не вчинялись, оскільки в позивача наявні всі необхідні документи, що стосуються договору.
Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на специфіку справи, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/5603/25 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 25 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 10 000 грн, які і покладаються на Товариствл з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА". Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн суд розподіляє та покладає на позивача.
Керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126,129, 233,234, 235, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (52930, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Центральна, 74, код ЄДРПОУ 30927164) на користь Фізичної особи-підприємця Держака Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 748 912, 50 грн, пеню у розмірі 2 122, 80 грн, 3% річних у розмірі 1 744, 78 грн, втирати зі сплати судового збору у розмірі 11 291, 70грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 10 000 грн
Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко