вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про поновлення процесуального строку
12.12.2025м. ДніпроСправа № 904/6431/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1-ТЕЧ" (м. Київ)
до Фізичної особи - підприємця Кисленко Анастасії Дмитрівни (смт. Лихівка(з) Кам'янського району Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб, в загальній сумі 17 662 грн. 48 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1-ТЕЧ" до Фізичної особи - підприємця Кисленко Анастасії Дмитрівни про стягнення заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб, в загальній сумі 17 662 грн. 48 коп.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву із заявою про поновлення процесуального строку (вх. суду № 54571/25 від 10.12.2025; вх. суду № 54578/25 від 10.12.2025), в яких він просить суд поновити пропущений строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву та прийняти до розгляду подану позивачем відповідь на відзив на позовну заяву.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що відповідач подав відзив на позовну заяву 25.11.2025 (дата формування в системі "Електронний суд" - 25.11.2025). Враховуючи необхідність ознайомлення із відзивом на позовну заяву, а також проміжок часу, потрібний для його опрацювання, встановлений судом 5-денний строк для подання відповіді на відзив був пропущений. Разом з тим, ТОВ "1-ТЕЧ" вважає, що пропуск процесуального строку відбувся із поважних підстав, оскільки, по-перше: була необхідність у залученні технічного спеціаліста для ґрунтовного спростування заперечень відповідача та доведення факту невиконання/неналежного виконання послуг, тому позивачу знадобився додатковий час для консультування з технічним спеціалістом у сфері контекстної реклами (Google Ads), так як метою консультації був детальний аналіз первинних технічних даних рекламного акаунту (історія змін, логи), щоб надати суду обґрунтовані та професійні висновки про відсутність значущої роботи, яка б відповідала оплаченим послугам; по-друге: період на обґрунтування власних заперечень прийшовся на час із вкрай обмеженим графіком електроживлення, що також позбавило можливості своєчасно надати відповідь на відзив на позовну заяву.
Розглянувши вищевказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 24.11.2025 позивачу встановлено строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву - 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву сформований в системі "Електронний суд" - 25.11.2025, що підтверджується наявною на відзиві датою його формування (а.с.36) та не заперечується відповідачем.
Згідно із статтею 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Положеннями частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вказане, процесуальний строк для подання позивачем відповіді на відзив на позовну заяву - до 01.12.2025 включно, тоді як відповідь на відзив на позовну заяву подана позивачем до суду 10.12.2025, тобто з 9-денним пропуском встановленого ухвалою суду строку, що також не заперечується відповідачем.
Разом з тим, за аналізом вищевикладеного, суд відзначає, що у відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи необхідність надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, диспозитивності та пропорційності, суд, керуючись приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши наведене позивачем обґрунтування необхідності поновлення такого строку, дійшов висновку про задоволення його заяви та поновлення строку на подачу відповіді на відзив на позовну заяву.
Крім того, з приводу наявності підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву, суд зазначає таке.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Відповідно до частини 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 119, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "1-ТЕЧ" про поновлення строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву - задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "1-ТЕЧ" строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та долучити відповідь на відзив на позовну заяву до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 12.12.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко