01.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1757/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Проценко Ю.В. (власні засоби);
від відповідача-1: Засядьвовк А.І. (власні засоби);
від відповідача-2: Тараненко М.С. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 (суддя Фещенко Ю.В., повний текст якого підписаний 25.06.2025) у справі №904/1757/25
за позовом Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)
до відповідача-1: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м. Київ)
та до відповідача-2: Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (м. Дніпро)
про зобов'язання визнати кредиторську заборгованість у розмірі 127 924 грн. 80 коп. та перерахувати вказані грошові кошти з відповідного рахунку з метою погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"
Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати кредиторську заборгованість Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач-1) на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, укладеного між Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", у розмірі 127 924 грн. 80 коп., та зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області перерахувати з відповідного розрахункового рахунку Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) кошти у розмірі 127 924 грн. 80 коп. з метою погашення кредиторської заборгованості за договором на відповідний розрахунковий рахунок Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 18.10.2022 між Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3, за яким позивач був споживачем постачальника в період з 01.01.2021 по 31.01.2024 включно. Крім того, 18.10.2022 між Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" була укладена додаткова угода № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, якою доповнено розділ 5 договору пунктом 5.17., відповідно до якого загальна вартість постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" становить 1 684 372 грн. 33 коп. Також вказаною додатковою угодою № 1, окрім інших, внесено зміни у пункт 13.1 договору, відповідно до якого договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 20.11.2022 - до завершення воєнного стану, зокрема, згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад строк, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022. На підставі зазначеного договору, з урахуванням додаткової угоди № 1, згідно з даними бухгалтерського обліку протягом 2022 року за поставлену електричну енергію було проведено розрахунки по договору на суму 1 556 447 грн. 53 коп. та в результаті утворилася кредиторська заборгованість, яка виникла по розрахункам за постачання електричної енергії по договору № ПОН/3 від 18.10.2022 та обліковується по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у сумі 127 924 грн. 80 коп. Позивач зазначає, що причиною не перерахування заборгованості є здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області платежів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (зі змінами), адже згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Розпорядник бюджетних коштів відповідно до вимог бюджетного законодавства України має право брати бюджетне фінансове зобов'язання, а саме: зобов'язання сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій, виключно протягом бюджетного періоду. Враховуючи вказане, проведення повторної оплати вищезазначених рахунків в поточному бюджетному періоді не було можливим;
- позивач зауважує, що станом на 27.03.2025 за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" обліковується у розмірі 127 924 грн. 80 коп., яка зареєстрована в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області. Причиною несплати заборгованості є відсутність додаткової угоди на подовження строку договору і додаткової угоди на суму зареєстрованої заборгованості;
- позивач зазначає, що наразі міжрегіональне управління перебуває у стані припинення та задля виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 912 і завершення реорганізації міжрегіонального управління необхідно виконати усі раніше взяті зобов'язання. Зокрема, відповідно до пункту 2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, - у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7-ми робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань, однак платіжні інструкції позивача були повернуті відповідно до статей 2, 23, 57
Бюджетного кодексу України 31.12.2022, тобто в останній день поточного бюджетного року, отже заборгованість, яка виникла внаслідок цього, може бути оплачена лише на підставі підписаної додаткової угоди;
- з метою здійснення погашення кредиторської заборгованості у сумі 127 924 грн. 80 коп. в межах договору міжрегіональне управління листом від 14.08.2024 № 45010/11.4-26 направило для підписання до ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідні документи, а саме: акт звіряння взаємних рахунків від 05.08.2024 за період 2022 року та додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022 (в 2-х примірниках), для подальшого пред'явлення їх до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області. Однак, відповідь на зазначений лист міжрегіональним управлінням не було отримано, що на думку позивача може свідчити про ухиляння ДПЗД "Укрінтеренерго" від підписання вищезазначених документів;
- позивач виснує, що саме відсутність підписаної додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, яка в даному випадку є обов'язковою підставою проведення платежів, унеможливлює виконання Південно-Східним міжрегіональним управлінням юстиції (м. Дніпро) своїх зобов'язань за договором щодо сплати кредиторської заборгованості в розмірі 127 924 грн. 80 коп. ДПЗД "Укрінтеренерго".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі №904/1757/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Судові витрати покладено на Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Дніпро.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Південне-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м.Дніпро, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що:
- ним обрано вірний спосіб захисту права, оскільки наявна неможливість здійснити погашення кредиторської заборгованості у сумі 127 924,80 грн перед ДПЗД «Укрінтеренерго», яка порушує права Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та перешкоджає завершенню процедури ліквідації та припинення діяльності на законних підставах з повним виконанням всіх своїх зобов'язань;
- Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не може погодитись з висновком Господарського суду Дніпропетровської області, щодо наявності спору між позивачем (споживачем) та відповідачем-1 (постачальником) щодо розміру заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № ПОН/3 від 18.10.2022, з огляду на те, що (як зазначалось у відповіді на відзив) з'ясована невідповідність суми заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго», а саме заборгованість, яку зазначала ДПЗД «Укрінтеренерго» в своєму відзиві, складається з:
1) суми заборгованості у розмірі 127 924,80 грн., яка зареєстрована в ГУДКСУ у Дніпропетровській області та відноситься до договору № ПОН/3 від 18.10.2022;
2) суми заборгованості у розмірі 64 152,15 грн., яка є результатом коригування обсягів отриманих послуг, які проводились протягом 2023 - 2024 років за послуги поставленої електричної енергії за листопад-грудень 2022 року по ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та не відноситься до договору № ПОН/3 від 18.10.2022.
Отже, враховуючи, що різниця в сумах заборгованості в розмірі 64 152,15 грн не відноситься до договору № ПОН/3 від 18.10.2022 та рахується за іншим періодом, відсутня можливість визнати її в рамках даної справи, адже вона не входить до суми існуючої кредиторської заборгованості, зареєстрованої в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області;
- звертає увагу, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (частина перша статті 187 ГК України). Отже, саме відсутність підписаної додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.10.2022 № ПОН/3, яка в даному випадку є обов'язковою підставою проведення платежів, унеможливлює виконання Південно-Східним міжрегіональним управлінням юстиції (м. Дніпро) своїх зобов'язань за Договором щодо сплати кредиторської заборгованості в розмірі 127 924,80 грн ДПЗД «Укрінтеренерго».
Підкреслює, що під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції представником відповідача-2 було підтверджено, що у Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відсутні законні підстави сплатити існуючу кредиторську заборгованість без наявності або підписаного договору/додаткової угоди, або рішення суду.
Учасники процесу правом надання відзиву на апеляційну скаргу, передбачене ст.263 ГПК України, не скористались, що не є перешкодою у перегляді рішення суду в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 10.07.2025 здійснений запит матеріалів справи №904/1757/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
16.07.2025 матеріали справи №904/1757/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі №904/1757/25; розгляд справи призначено у судове засідання на 01.12.2025; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
27.11.2025 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника відповідача-1 адвоката Засядьвовк А.І. про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Клопотання аналогічного змісту надійшло до суду 01.12.2025 від представника позивача (апелянта) Проценко Ю.В.
В судовому засіданні 01.12.2025 сторонами надані пояснення щодо скарги.
У судовому засіданні 01.12.2025 оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" виконує функції постачальника "останньої надії" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р "Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" та діє керуючись положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), статей 526 та 530 Цивільного кодексу України, статей 193 та 222 Господарського кодексу України.
Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, є публічним договором приєднання та оприлюднюється постачальником "останньої надії" на своєму офіційному вебсайті.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, а адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.
Пунктом 3.4.4 ПРРЕЕ визначено, що договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та укладений сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору.
Як убачається з матеріалів справи, між Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - споживач, позивач) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - постачальник, відповідач-1, ДПЗД "Укрінтеренерго") був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022 (далі - договір, а.с. 27-33, том 1).
Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору, що зазначені в додатку 1 до договору.
Згідно з розділом 5 договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника.
Пунктом 7.2 договору встановлено, зокрема, що постачальник зобов'язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбаченому ПРРЕЕ та договором.
Крім того, 18.10.2022 між Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" була укладена додаткова угода № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 18.10.2022 № ПОН/3. Зазначеною додатковою угодою № 1 доповнено розділ 5 договору пунктом 5.17, відповідно до якого загальна вартість постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" становить 1 684 372 грн. 33 коп.
Також вказаною додатковою угодою № 1, окрім інших, внесені зміни до пункту 13.1 договору, який викладений у новій редакції, та відповідно до якого договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 20.11.2022 - до завершення воєнного стану, зокрема, згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад строк, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022.
Як зазначає позивач, у лютому - березні 2022 року, на виконання умов договору, відповідачем-1 була поставлена електроенергія, яка оплачена позивачем-1 лише частково.
Так, за договором № ПОН/3 від 18.10.2022 здійснені наступні розрахунки за поставлену у лютому - березні 2022 року електричну енергію:
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 022963 від 28.02.2022 на суму 543 847 грн. 18 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 1623 від 13.12.2022 на суму 92 993 грн. 38 коп., сплачено - 92 993 грн. 38 коп.; № 2717 від 13.12.2022 на суму 361 869 грн. 23 коп., сплачено - 361 869 грн. 23 коп.; № 2718 від 13.12.2022 на суму 45 941 грн. 51 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 45 941 грн. 51 коп.; № 1263 від 13.12.2022 на суму 43 043 грн. 06 коп., сплачено - 43 043 грн. 06 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 023499 від 31.03.2022 на суму 306 342 грн. 52 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 1624 від 13.12.2022 на суму 55 059 грн. 53 коп., сплачено - 55 059 грн. 53 коп.; № 2758 від 13.12.2022 на суму 203 123 грн. 04 коп., сплачено - 203 123 грн. 04 коп.; № 2759 від 13.12.2022 на суму 24 974 грн. 57 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 24 974 грн. 57 коп.; № 1264 від 13.12.2022 на суму 23 185 грн. 38 коп., сплачено - 23 158 грн. 38 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 018223 від 31.03.2022 на суму 240 842 грн. 04 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 2816 від 13.12.2022 на суму 167 24 грн. 21 коп., сплачено - 167 24 грн. 21 коп.; № 2817 від 13.12.2022 на суму 20 336 грн. 99 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 20 336 грн. 99 коп.; № 1301 від 13.12.2022 на суму 53 480 грн. 84 коп., сплачено - 53 480 грн. 84 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 021941 від 28.05.2022 на суму 178 833 грн. 46 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 2818 від 13.12.2022 на суму 124 021 грн. 18 коп., сплачено - 124 021 грн. 18 коп.; № 2819 від 13.12.2022 на суму 15 100 грн. 91 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 15 100 грн. 91 коп.; № 1302 від 13.12.2022 на суму 39 711 грн. 37 коп., сплачено - 39 711 грн. 37 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 023309 від 31.03.2022 на суму 126 492 грн. 90 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 2820 від 13.12.2022 на суму 86 064 грн. 59 коп., сплачено - 86 064 грн. 59 коп.; № 2821 від 13.12.2022 на суму 10 490 грн. 53 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 10 490 грн. 53 коп.; № 1304 від 13.12.2022 на суму 29 937 грн. 78 коп., сплачено - 29 937 грн. 78 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 021986 від 28.02.2022 на суму 1 919 грн. 83 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 1699 від 13.12.2022 на суму 1 919 грн. 83 коп., сплачено - 1 919 грн. 83 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 023462 від 31.03.2022 на суму 1 654 грн. 70 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 1700 від 13.12.2022 на суму 1 654 грн. 70 коп., сплачено - 1 654 грн. 70 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 022783 від 28.02.2022 на суму 224 780 грн. 58 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 1701 від 13.12.2022 на суму 104 526 грн. 65 коп., сплачено - 104 526 грн. 65 коп.; № 2826 від 13.12.2022 на суму 43 643 грн. 30 коп., сплачено - 43 643 грн. 30 коп.; № 2827 від 13.12.2022 на суму 8 728 грн. 66 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 8 728 грн. 66 коп.; № 1306 від 13.12.2022 на суму 67 881 грн. 97 коп., сплачено - 67 881 грн. 97 коп.;
- за Актом купівлі-продажу електроенергії № 024029 від 31.03.2022 на суму 59 659 грн. 12 коп. здійснена оплата за такими платіжними інструкціями: № 1723 від 13.12.2022 на суму 28 759 грн. 15 коп., сплачено - 28 759 грн. 15 коп.; № 5829 від 13.12.2022 на суму 11 758 грн. 15 коп., сплачено - 11 758 грн. 15 коп.; № 2860 від 13.12.2022 на суму 2 351 грн. 63 коп., повернуто ГУДКСУ, відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України, - 2 351 грн. 63 коп.; № 1314 від 13.12.2022 на суму 16 790 грн. 19 коп., сплачено - 16 790 грн. 19 коп.
Таким чином, з Актів купівлі-продажу електроенергії вбачається, що загальна вартість електроенергії, поставленої позивачу у лютому - березні 2022 року, складає 1 684 372 грн. 33 коп. Вказана електроенергія була оплачена позивачем лише частково - в сумі 1 556 447 грн. 53 коп. Крім того, частина оплат на загальну суму 127 924 грн. 80 коп. повернута Головним управлінням державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, з посиланням на статті 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України.
Як зазначає позивач у позовній заяві, вказана заборгованість в сумі 127 924 грн. 80 коп. обліковується по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки"; причиною неперерахування заборгованості є здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області платежів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (зі змінами) (далі - Постанова № 590).
Згідно з пунктом 19 Постанови № 590 передбачена черговість здійснення платежів Казначейством та органами Казначейства за дорученнями клієнтів. Платежі з урахуванням замовників проводяться тільки за напрямками та в черговості та обов'язково з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку. Витрати за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" проводяться відповідно до третьої черги.
Зазначені вище платіжні інструкції, а саме: № 2718, № 2759, № 2817, № 2819, № 2821, №2827, № 2860 від 13.12.2022 повернуті ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області відповідно до статей 2, 23, 57 Бюджетного кодексу України 31.12.2022, тобто в останній день поточного бюджетного року.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок), в якому терміни вживаються в такому значенні: бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.
Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
При цьому згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Розпорядник бюджетних коштів відповідно до вимог бюджетного законодавства України має право брати бюджетне фінансове зобов'язання, а саме зобов'язання сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій, виключно протягом бюджетного періоду.
Враховуючи вказане, позивач вважає, що проведення повторної оплати вищезазначених рахунків в поточному бюджетному періоді не було можливим, внаслідок чого станом на 27.03.2025 за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" обліковується у розмірі 127 924 грн. 80 коп., яка зареєстрована в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.
Як зазначає позивач, причиною несплати заборгованості є відсутність додаткової угоди щодо продовження строку дії договору та вартості електроенергії на суму 127 924 грн. 80 коп.
Також позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 №912 "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції" постановлено реорганізувати міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції.
На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 912 винесено наказ Міністерства юстиції України від 22.09.2022 № 4011/5, яким реорганізовано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У позовній заяві зазначено, що наразі міжрегіональне управління перебуває у стані припинення та задля виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 912 і завершення реорганізації міжрегіонального управління необхідно виконати усі раніше взяті зобов'язання.
Як зазначає позивач, з метою здійснення погашення кредиторської заборгованості у сумі 127 924 грн. 80 коп. в межах договору позивач листом від 14.08.2024 № 45010/11.4-26 направив для підписання до ДПЗД "Укрінтеренерго" Акт звіряння взаємних рахунків від 05.08.2024 за період 2022 року та додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 18.10.2022 № ПОН/3 (в 2-х примірниках), для подальшого пред'явлення їх до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області. Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідь на вказаний лист не була надана.
У процесі розгляду справи судом, відповідач-1 зазначав, що позивач був споживачем електричної енергії у постачальника "останньої надії" у період з січня по березень 2022 року та з листопада по грудень 2022 року. На виконання постанови НКРЕКП від 28.12.2018 №2118 "Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період" оператори систем розподілу щомісячно надають на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" "Звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго". При цьому нарахування за спожиту електричну енергію, розподілену споживачу Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) мережами ПАТ "Запоріжжяобленерго", було двічі скориговано. На підставі даних ПАТ "Запоріжжяобленерго", обсяг фактичного споживання споживача Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скориговано на -736 кВт*год. за лютий 2022 року та -2369 кВт*год. за березень 2022 року. Керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" ДПЗД "Укрінтеренерго" проведено аналіз розташування ТКОЕЕ споживачів, які відповідно знаходились у тимчасовій окупації, відповідно до термінів постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вимогам законодавства та скориговано обсяги постачання електричної енергії споживачу Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на -1551 кВт*год у лютому 2022 року та -5388 кВт*год у березні 2022 року. Відповідно до звітів операторів систем розподілу та виконаних корегувань, фактичний обсяг споживання споживача Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) становив:
1) щодо ПрАТ "Кіровоградобленерго":
- у січні 2022 року: за рахунком № 000043314918/10/001/25693 від 11.02.2022 та актом № 018223 від 31.01.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 43 207 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 240 842 грн. 04 коп. та сплачено 240 842 грн. 04 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
- у лютому 2022 року: за рахунком № 000043314918/10/002/29428 від 13.04.2022 та актом № 021941 від 28.02.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 33 348 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 178 833 грн. 46 коп. та сплачено 178 833 грн. 46 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
- у березні 2022 року: за рахунком № 000043314918/10/003/30796 від 28.04.2022 та актом № 023309 від 31.03.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 29 584 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 126 492 грн. 90 коп. та сплачено 80 564 грн. 47 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 45 928 грн. 43 коп.;
2) щодо "ДТЕК Дніпровські електромережі":
- у лютому 2022 року: за рахунком № 000043314918/03/002/30448 від 21.04.2022 та актом № 022963 від 28.02.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 101 414 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 543 847 грн. 18 коп. та сплачено 543 847 грн. 18 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
- у березні 2022 року: за рахунком № 000043314918/03/003/30989 від 10.05.2022 та актом № 023499 від 31.03.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 71 647 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 306 342 грн. 52 коп. та сплачено 235 426 грн. 44 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 70 916 грн. 08 коп.;
3) щодо АТ "Укрзалізниця":
- у лютому 2022 року: за рахунком № 000043314918/29/002/29473 від 18.04.2022 та актом № 021986 від 28.02.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 358 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 1 919 грн. 83 коп. та сплачено 1 919 грн. 83 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
- у березні 2022 року: за рахунком № 000043314918/29/003/30953 від 09.05.2022 та актом № 023462 від 31.03.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 387 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 1 654 грн. 70 коп. та сплачено 1 654 грн. 70 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
4) щодо ПАТ "Запоріжжяобленерго":
- у лютому 2022 року: за рахунком № 000043314918/07/002/30268 від 20.04.2022 та актом № 022783 від 28.02.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 41 916 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 224 780 грн. 58 коп., за рахунком №000043314918/07/К02/37035 від 07.12.2022 та корегувальним актом № 29603 від 30.11.2022 до акту № 22783 від 28.02.2022 обсяг спожитої електричної енергії - (-736) кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - (-3 946 грн. 91 коп.), за рахунком №000043314918/07/К02/57638 від 30.11.2023 та корегувальним актом № 49954 від 30.11.2022 до акту № 29603 від 31.11.2022 обсяг спожитої електричної енергії - (-1 551) кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - (-8 317 грн. 46 коп.), сплачено 224 780 грн. 58 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - (-12 264 грн. 37 коп.);
- у березні 2022 року: за рахунком № 000043314918/07/003/315 від 19.05.2022 та актом № 024029 від 31.03.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 13 953 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 59 659 грн. 12 коп., за рахунком №000043314918/07/К03/37041 від 07.12.2022 та корегувальним актом № 29610 від 30.11.2022 до акту № 24029 від 31.03.2022 обсяг спожитої електричної енергії - (-2 369) кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - (-10 129 грн. 18 коп.), за рахунком №000043314918/07/К03/57643 від 30.11.2023 та корегувальним актом № 49965 від 30.11.2022 до акту № 29610 від 30.11.2022 обсяг спожитої електричної енергії - (-5 388) кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - (-23 037 грн. 58 коп.), сплачено 48 578 грн. 83 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - (-22 086 грн. 47 коп.). Суми фактичних оплат споживача Південного-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за лютий 2022 року (12 264 грн. 37 коп.) та березень 2022 року (22 086 грн. 47 коп.), що виявились переплатами у лютому та березні 2022 року внаслідок проведених коригувань, зараховані в оплату наступних періодів споживання споживача по відповідному оператору системи розподілу, а саме: у листопаді 2022 року. Вдруге, ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про переведення споживача Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), постачання електричної енергії якому буде здійснюватися постачальником "останньої надії" з 07.11.2022. Також, вдруге повідомлено АТ "Укрзалізниця", ДПЗД "Укрінтеренерго" про переведення споживача Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), постачання електричної енергії якому буде здійснюватися постачальником "останньої надії" з 07.11.2022. ДПЗД "Укрінтеренерго" направило вказане повідомлення споживачу Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" та № 75 від 25.04.2022 "Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022", ДПЗД "Укрінтеренерго" проведено аналіз розташування ТКОЕЕ споживачів, що не перебували на тимчасово окупованих територіях, відповідність термінів постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вимогам законодавства та скориговано обсяги постачання електричної енергії споживачу Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на 5074 кВт*год. у листопаді 2023 року та 4511 кВт*год. у грудні 2022 року. Відповідно до звітів операторів систем розподілу та виконаних корегувань, фактичний обсяг споживання споживача Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) становив:
1) щодо АТ "Укрзалізниця":
- у листопаді 2022 року: за рахунком № 000043314918/29/011/38231 від 15.12.2022 та актом № 030793 від 30.11.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 400 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 2 296 грн. 93 коп. та сплачено 2 296 грн. 93 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
- у грудні 2022 року: за рахунком № 000043314918/29/012/39944 від 12.01.2023 та актом № 032421 від 31.12.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 871 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 4 865 грн. 20 коп. та сплачено 4 865 грн. 20 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 00 грн. 00 коп.;
2) щодо ПАТ "Запоріжжяобленерго":
- у листопаді 2022 року: за рахунком № 000043314918/07/011/37645 від 13.12.2022 та актом № 030210 від 30.11.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 4 089 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 23 480 грн. 41 коп. та сплачено 37 688 грн. 44 коп., за рахунком № 000043314918/07/К11/45243 від 05.04.2023 та корегувальним актом №37678 від 31.03.2023 до акту № 30210 від 30.11.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 5 074 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 29 136 грн. 61 коп. та сплачено 14 208 грн. 03 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 14 928 грн. 58 коп.;
- у грудні 2022 року: за рахунком № 000043314918/07/012/39542 від 11.01.2023 та актом № 032037 від 21.12.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 6 285 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 35 106 грн. 50 коп. та сплачено 00 грн. 00 коп., за рахунком № 000043314918/07/К 12/45244 від 05.04.2023 та корегувальним актом №37679 від 31.03.2023 до акту № 32037 від 31.12.2022 обсяг спожитої електричної енергії - 4 511 кВт*год., за якими нараховано за спожиту електричну енергію - 25 197 грн. 36 коп. та сплачено 00 грн. 00 коп., відповідно заборгованість за спожиту електричну енергію - 60 303 грн. 86 коп.
Також відповідач-1 звертав увагу суду, що на лист Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.08.2024 № 45010/11.4-26 щодо підписання ДПЗД "Укрінтеренерго" додаткової угоди № 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 18.10.2022 № ПОН/3 та Акта звіряння від 05.08.2024 взаємних розрахунків за період 2022 року із вказаною заборгованістю на суму 127 924 грн. 80 коп., ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 05.09.2024 №44/09-3636/ПОН повідомило, що не може підписати додаткові угоди у редакції Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), так як вони не відповідають дійсності. Додатком до листа постачальником "останньої надії" додано Акт звіряння розрахунків із вказаною заборгованістю на суму 192 076 грн. 95 коп. Також відповідач-1 зазначив, що позивач повторно не звертався до ДПЗД "Укрінтеренерго" щодо перегляду зазначеної заборгованості; станом на 01.05.2025 заборгованість позивача за спожиту електричну енергію у постачальника "останньої надії" складає 192 076 грн. 95 коп.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається наявність спору між позивачем (споживачем) та відповідачем-1 (постачальником) щодо розміру заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, а саме: на думку позивача така заборгованість становить 127 924 грн. 80 коп., за доводами відповідача така заборгованість складає 192 076 грн. 95 коп.
В той же час, позивач зазначає, що саме відсутність підписаної додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 18.10.2022 № ПОН/3, яка, як вважає позивач, є обов'язковою підставою проведення платежів, унеможливлює виконання Південно-Східним міжрегіональним управлінням юстиції (м.Дніпро) своїх зобов'язань за договором щодо сплати кредиторської заборгованості в розмірі 127 924 грн. 80 коп. ДПЗД "Укрінтеренерго".
Враховуючи вказані обставини, позивач просить суд визнати кредиторську заборгованість Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач-1) на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, укладеного між Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", у розмірі 127 924 грн. 80 коп., та зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області перерахувати з відповідного розрахункового рахунку Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) кошти у розмірі 127 924 грн. 80 коп. з метою погашення кредиторської заборгованості за договором на відповідний розрахунковий рахунок Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із відсутності порушеного права у позивача і неналежно обраного способу захисту, передбаченого законодавством.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для визнання кредиторської заборгованості та зобов'язання перерахувати грошові кошти з відповідного рахунку з метою погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно із частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України «Про електроенергетику» та «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018.
Відповідно до пункту 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Таким чином, згідно з пунктами 4.3, 4.13, підпункту 30 пункту 5.1.2. ПРРЕЕ обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно з пунктом 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, виконує відповідний оператор систем розподілу.
Так, між позивачем і відповідачем-1 був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022.
Як свідчать матеріали справи між позивачем (споживачем) та відповідачем-1 (постачальником) наявний спір щодо розміру заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, зокрема позивачем визначена заборгованість, яка становить 127 924 грн. 80 коп., а за доводами відповідача така заборгованість складає 192 076 грн. 95 коп.
Наведене підтверджується листом ДПЗД «Укрінтеренерго» від 05.09.2024 №44/09-3636/ПОН, наданим у відповідь на лист позивача від 14.08.2024 № 45010/11.4-26.
Отже, доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі щодо з'ясування невідповідності суми заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго», а саме заборгованість, яку зазначала ДПЗД «Укрінтеренерго» в своєму відзиві, складається з: 1) суми заборгованості у розмірі 127 924,80 грн., яка зареєстрована в ГУДКСУ у Дніпропетровській області та відноситься до договору № ПОН/3 від 18.10.2022; 2) суми заборгованості у розмірі 64 152,15 грн., яка є результатом коригування обсягів отриманих послуг, які проводились протягом 2023 - 2024 років за послуги поставленої електричної енергії за листопад-грудень 2022 року по ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та не відноситься до договору № ПОН/3 від 18.10.2022; тому, враховуючи, що різниця в сумах заборгованості в розмірі 64 152,15 грн не відноситься до договору № ПОН/3 від 18.10.2022 та рахується за іншим періодом, відсутня можливість визнати її в рамках даної справи, адже вона не входить до суми існуючої кредиторської заборгованості, зареєстрованої в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, не приймаються колегією суддів, оскільки не відповідає наявним у справі документам.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З огляду на положення етапі 4 ГПК України, і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням №18-рп/2004 від 01.12.2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що по заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Згідно із частинами першою, другою ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини другої ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний Позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права Позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний Позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Згідно з матеріалами справи, позивач та відповідач-1 визнають факт наявності заборгованості у позивача перед відповідачем-1 за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022, отже, у даній справі порушеними є саме права відповідача-1, а не позивача, і такий спір повинен вирішуватись судом в межах справи за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № ПОН/3 від 18.10.2022.
Саме з підстави невідповідності суми заборгованості відповідачем-1 не підписані направлені позивачем документи - додаткова угода № 2 до договору постачання електричної енергії від 18.10.2022 №ПОН/3 та акт звірки взаємних розрахунків від 05.08.2024.
При цьому, після наданої позивачу відповіді із направленням власного акту звірки, позивач повторно не звертався до ДПЗД «Укрінтеренерго» щодо перегляду зазначеної заборгованості.
Відтак, не є порушеним право позивача, яке підлягає судовому захисту.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позивачем у позовній заяві також не зазначено до кого саме з відповідачів спрямована його вимога щодо визнання кредиторської заборгованості Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач-1) на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" №ПОН/3 від 18.10.2022, укладеного між Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", у розмірі 127 924 грн. 80 коп., як, в цій частині позивач не довів суду порушення його прав жодним з відповідачів.
В частині позовної вимоги про зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області перерахувати з відповідного розрахункового рахунку Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) кошти у розмірі 127 924 грн. 80 коп. з метою погашення кредиторської заборгованості за договором на відповідний розрахунковий рахунок Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", позивачем не наведено обставин та не надано доказів порушення його прав Головним управлінням державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, а також не наведено підстав існування такого обов'язку у відповідача-2 перед позивачем.
При цьому, слід зауважити, що якщо позивач вважає дії Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області по поверненню 31.12.2022 грошових коштів в загальній сумі 127 924 грн. 80 коп. неправомірними, то вирішення такого спору віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
В той же час, в разі заявлення вимоги про зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області перерахувати з відповідного розрахункового рахунку Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) кошти у розмірі 127 924 грн. 80 коп., позивач повинен довести суду наявність обов'язку у відповідача-2 перед позивачем щодо вчинення таких дій, натомість, у даній справі позивачем наявність обов'язку у відповідача-2 перед позивачем щодо перерахування з відповідного розрахункового рахунку Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) грошових коштів в сумі 127 924 грн. 80 коп. не доведена, як і не доведене порушення прав позивача відповідачем-2.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи і поданих доказів, судом першої інстанції обґрунтовано встановлена відсутність порушеного права позивача з боку відповідачів, як і визначено, що останнім обрано неналежний захист права, звідси, правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Стосовно посилань апелянта на те, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (частина перша статті 187 ГК України) і саме відсутність підписаної додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.10.2022 № ПОН/3, яка в даному випадку є обов'язковою підставою проведення платежів, унеможливлює виконання Південно-Східним міжрегіональним управлінням юстиції (м. Дніпро) своїх зобов'язань за Договором щодо сплати кредиторської заборгованості в розмірі 127 924,80 грн ДПЗД «Укрінтеренерго», то вони відхиляються колегією суддів, оскільки позивачем не доведено, що відповідач-1 повторно відмовився укласти додаткову угоду до договору за зверненням позивача, після врегулювання між сторонами питання щодо дійсної суми заборгованості (яка, згідно матеріалів справи між сторонами різниться).
Крім того, позивачем і не заявлена у позові вимога щодо укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" №ПОН/3 від 18.10.2022.
З урахуванням викладеного також і не приймаються доводи апелянта, що останнім обрано належний спосіб захисту права у даному випадку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
Отже, апеляційна скарга Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі №904/1757/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі №904/1757/25 - залишити без змін.
Судові витрати Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 11.12.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков