Провадження № 22-ц/821/2285/25 Справа № 712/10710/25
Соснівський районний суд м. Черкаси
про залишення апеляційної скарги без руху
12 грудня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.09.2025 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2024 року по червень 2025 року включно в сумі 27095,58 грн, інфляційні втрати в розмірі 1804,44 грн, 3 % річних у розмірі 503,28 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01.12.2025 дану апеляційну скаргу було залишено без руху.
Надано скаржнику строк для оплати судового збору за подачу апеляційної скарги та надання до суду доказів такої оплати або документів, які підтверджують звільнення від сплати відповідно до закону.
11.12.2025 ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про звільнення відповідача, як споживача, від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, така заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору особами, які звертаються до суду із позовом, скаргою, заявою та іншим зверненням процесуального характеру.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Преамбула Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16?ц зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.
Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі-споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.
Зокрема, такої ж позиції дотримується Верховний Суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за подачу касаційної скарги особами, які не мають процесуального статусу позивача (ухвала від 10.01.2023 у справі № 344/8736/21).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є відповідачем у вказаній цивільній справі, а тому до неї положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються.
На підставі викладено вище, апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення скаржниці ОСОБА_1 від сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір» та ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Тому, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року, в якому був поданий позов, складав 3028 грн.
Отже, враховуючи ціну позову, за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн.
Оскільки, відповідачем оскаржується рішення суду повністю, скаржнику належить сплатити судовий збір в розмірі 4542 грн (3028 грн х 150%).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на викладене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.09.2025 слід залишити без руху повторно та надати скаржнику строк для оплати судового збору за подачу апеляційної скарги та надання до суду доказів такої оплати або документів, які підтверджують звільнення від сплати відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію повторно залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Сіренко