11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 562/1130/25
Провадження № 22-ц/4815/1647/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року (постановлену у складі судді Ковалика Ю.А.) про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року провадження у цивільній справі №562/1130/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Судове рішення обґрунтовано тим, що, оскільки, відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Нею, 08.04.2025 року було подано до Здолбунівського районного суду Рівненської області позовну заяву про зміну розміру аліментів.
Позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів до цього суду від неї не надходило.
На момент пред'явлення позову відповідач офіційно працевлаштований, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що дозволяє сплачувати більшу суму аліментів без погіршення його матеріального становища.
Обов'язкове зупинення провадження у справі щодо стягнення аліментів на утримання дитини, зокрема, про зміну їх розміру та способу стягнення, хоча і відповідатиме певним інтересам відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан, але можуть шкодити інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку відповідача.
Зазначає, що відповідач користується правничою допомогою адвоката, тобто може реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
28 листопада 2025 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Вотавою І.Л. подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу суду такою, що постановлена із правильним застосуванням норм процесуального права.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Здолбунівського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів залишено без розгляду.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду.
30 жовтня 2025 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Вотавою І.Л. подано клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з перебуванням її довірителя у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведенні антитерористичної операції, або до закінчення воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підтвердження перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, надано наступні документи:
1)довідки № 86 від 05.03.2024 року та № 711 від 29.10.2025 року про те, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан.
Особовий склад військової частини НОМЕР_1 залучається до виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
2)Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 282 від 17.09.2025 року, згідно якого, вважати такими, що вибули у відрядження до угрупування військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в район (райони) операційних зон Сумської області з 17 вересня 2025 року з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема, рядового ОСОБА_2 , старшого хіміка відділення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки.
Надані стороною відповідача докази є належними, достовірними і достатніми в розумінні положень ст.ст. 77, 79, 80 ЦПК України, для підтвердження тієї обставини, що військова частина, в якій НОМЕР_1 проходить військову службу, бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що, у свою чергу, є передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України підставою для зупинення провадження у справі.
Покликання автора апеляційної скарги на безпідставність зупинення провадження апеляційним судом відхиляються.
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15, зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Такою об'єктивною обставиною є війна та запроваджений згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що продовжений та триває і на час ухвалення цього судового рішення, а також обставина виконання відповідачем покладеного на нього обов'язку по захисту Батьківщини.
Покликання апеляційної скарги на ч. 3 ст. 252 ЦПК України, яка передбачає, що суд не зупиняє провадження у справі, якщо сторона бере участь у ній через свого представника, що має місце в даному випадку, апеляційним судом відхиляються. Вказана норма міститься у ст. 252 ЦПК України, яка регулює право суду зупинити провадження у справі, тоді як в даному випадку йдеться про імперативну вказівку закону на обов'язок зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з підстав, передбачених ст.251 ЦПК України, є обов'язковим в силу прямої вказівки закону і суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі.
Також, слід зазначити, що СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі № 367/10126/19).
Разом з тим, у цій справі позивачка заявила, по суті, вимогу не про зміну (збільшення) розміру аліментів, а про зміну способу їх присудження, тобто зміну розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду від 13 вересня 2022 року у справі № 569/5938/22, у певній твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку батька дитини.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С..
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.