Справа № 535/783/25 Номер провадження 33/814/907/25Головуючий у 1-й інстанції Гуляєва Г. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
12 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Лисенко О.Ю.
за участю:
особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1
адвоката -Сідько С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сідько С.І., подану в інтересах особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1 на постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 26 серпня 2025 року ,-
встановив:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Судом встановлено, що 08.08.2025 о 13-00 год. в с-щі Котельва по вул. Покровська, 85 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився із застосуванням технічних засобів відеозапису, а саме бодікамери №470494 без залучення свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП .
З вказаним рішенням не погодився захисник-адвокат Сідько С.І. та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вказує, що ОСОБА_1 , який є власником автомобіля ВАЗ 2104 н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи на військовій службі передав у користування транспортний засіб своєму брату ОСОБА_2 , який і був за кермом автомобіля 08.08.2025, тобто в день складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції.
Стверджує, що ОСОБА_2 , скориставшись персональними даними свого брата ОСОБА_1 , шляхом обману, підписав складений протокол.
Зауважує, що працівниками поліції не було ідентифіковано особу водія, документи для встановлення особи не вимагалися, а тому докази того, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відсутні.
Звертає увагу, що відеозаписом зафіксовано як водій повідомляє працівникам поліції, що: «не його автомобіль».
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов наступного висновку.
За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з доданими до нього матеріалами.
ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду вказав, що 08.08.2025 не міг керувати транспортним засобом ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1 у селищі Котельва Полтавського району Полтавської області, оскільки наразі є військовослужбовцем та в цей день перебував на виконанні бойового завдання в іншій області. Вказав, що за кермом перебував його рідний брат ОСОБА_2 , який також є військовослужбовцем однак зараз перебуває в СЗЧ та переховується у селищі Котельва.
Захисник Сідько С.І. в ході апеляційного розгляду зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд приймає пояснення ОСОБА_1 та захисника Сідько С.І., оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Так, з наявних в матеріалах справи відеозаписів не вбачається факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також не зафіксовано обставин його зупинки працівниками поліції за допомогою проблискових маячків, спеціального звукового сигналу чи в інший передбачений законом спосіб.
Таким чином, долученими до матеріалів справи відеозаписами, які є об'єктивними доказами у розумінні ст.251 КУпАП, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1 у селищі Котельва Полтавського району Полтавської області 08.08.2025, матеріали справи не містять.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт керування автомобілем, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Сідько С.І. задовольнити.
Постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 26 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Захожай