Справа № 161/19937/25 Провадження №22-ц/802/1554/25 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.
Доповідач: Матвійчук Л. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
12 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Матвійчук Л. В., вивчивши апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Діджи Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 102786719 від 03 червня 2021 року у розмірі 9 250 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором у розмірі ставки встановленої законом.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги має бути доданий документ про сплату судового збору або документи, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У поданій скарзі представник відповідача зазначав, що відповідач, як споживач, на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, а тому судовий збір за подання скарги не сплачувався.
У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 761/24672/15-ц.
Отже, пільгу щодо сплати судового збору мають споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав і стосуються лише особи, яка подала позов, тобто позивача, а не відповідача, яким є ОСОБА_1 , та який від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку не звільнений.
Згідно із пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за апеляційну скаргу особа, яка її подала, повинна сплатити 1581 грн 69 коп. судового збору (3 028 грн х 9 250 грн/21 250 грн х 100%, що становить 43,53% задоволених судом позовних вимог х 150% х 0,8) за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/ м.Луцьк/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA938999980313121206080003550; призначення платежу:*; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8) або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) чи серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» (назва установи, організації чи ПІБ позивача), на рішення суду від 12 листопада 2025 року (Дата оскаржуваного рішення), по справі № 161/19937/25 (номер справи), Волинський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Волинського апеляційного суду необхідно надати оригінал квитанції про його оплату.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Ураховуючи зазначені обставини та керуючись вимогами ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 належить залишити без руху, надати строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги.
Керуючись ч. 4 ст. 356, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року у цій справі залишити без руху та надати строк для усунення недоліку апеляційної скарги, сплати судового збору - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя