09.12.2025 Справа № 756/3034/25
Справа № 756/3034/25
1-кп/756/1172/25
09.12.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025101110000159 від 24.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.
09.12.2025 в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів із залишенням без зміни розміру альтернативного запобіжного заходу. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу, не перестали існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 не забезпечить належного виконання ним процесуальних обов'язків та належної поведінки.
Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки, на його думку, пред'явлене обвинувачення є необгрунтованим, грунтується на недопустимих доказах, ризики неналежної процесуальної поведінки, заявлені прокурором, є недоведеними. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, де проживає разом із співмешканкою, а тому просив суд змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, а в разі продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в меншому розмірі, оскільки визначений судом розмір застави є непомірним для родини обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Востаннє, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2025 продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.12.2025 включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов'язаний не лише встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а й відповідно до положень ст. 178 КПК України оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання винуватою в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; майновий стан обвинуваченого.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, початкову стадію судового розгляду, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність достатніх підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними та достатніми доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності зміни запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про зміну запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_6 складу інкримінованого злочину, як підставу для відмови у продовженні строку запобіжного заходу, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та правова кваліфікація інкримінованих злочину є предметом перевірки під час судового провадження кримінального провадження в суді першої інстанції, і на даний час суд знаходиться на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, правову оцінку яким судом буде надано в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення, а відтак вказані питання не можуть бути предметом оцінки суду під час розгляду клопотання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. 331 цього Кодексу.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.
При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд наряду з положеннями статей 182, 183, 331 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, відповідно до яких розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави як альтернативного запобіжного заходу суд бере до уваги, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.08.2025 ОСОБА_6 було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.
Враховуючи обставини інкримінованих злочинів, матеріальне становище ОСОБА_6 , дані про особу обвинуваченого, відсутність будь-якого обгрунтування прокурором як у тексті клопотання, так і в судовому засіданні необхідності визначення розміру альтернативного запобіжного заходу, визначеного ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.08.2025, суд приходить до висновку про необхідність зменшити раніше визначений розмір альтернативного заходу у вигляді застави, та вважає, що застава в межах розміру, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та надасть можливість досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Доведеність винуватості обвинуваченого в учиненні інкримінованих злочинів судом під час розгляду клопотання прокурора не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення за результатами судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.02.2026 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень, зобов'язавши ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду;
2) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме на строк 2 (два) місяці.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 та повідомити усно і письмово Оболонський районний суд міста Києва та прокурора.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_10 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1