Справа № 569/16433/25
1-кс/569/9051/25
03 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката- ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , яке погоджено заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України,-
Начальник відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у зв'язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_7 (далі - Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, тривав станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на даний час відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 478/2025 від 14.07.2025 р.
Окрім того, перелік осіб, які мають право виїзду з України, визначено п. 2-1, 2-18, п. 3, 4, 5, 6 зазначених вище Правил перетинання державного кордону громадянами України, до категорій яких ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не відносяться.
У разі не підтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».
Зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими, на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 12.11.2025 по 01.12.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, вчинив дії спрямовані на реалізацію незакінченого замаху на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів стосовно громадянина України призовного віку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду в розмірі 11 000 доларів США з кожного, незважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 12.11.2025 по 17.11.2025, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, в ході телефонних розмов та переписок в месенджері «Телеграм» роз'яснили ОСОБА_8 , що він зможе безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану в напрямку республіки білорусь, за грошову винагороду в сумі 11 000 доларів США. При цьому, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи вказали ОСОБА_8 прибути 20.11.2025 в готель «Айвенго» за адресою вул. Зелена, 53 с. Колоденка Рівненського району Рівненської області та чекати подальших вказівок щодо організації його перетину державного кордону України в напрямку республіки білорусь.
В подальшому, до готелю «Айвенго» за адресою вул. Зелена, 53 с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, за вказівкою невстановлених досудовим розслідуванням осіб приїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які також чекали подальших вказівок щодо організації їх незаконного перетину державного кордону України в напрямку республіки білорусь.
Далі, 21.11.2025, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими не встановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, приїхав до готелю «Айвенго» за по вул. Зелена, 53 с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, взяв у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 їхні особисті речі, які необхідні для переправлення через державний кордон України у важкодоступних місцях та з метою виконання конспіративних заходів, усунення перешкод у вигляді ймовірних підозр у працівників правоохоронних органів під час проїзду блокпостів, перевіз їх до невстановленої на даний час схованки поблизу с. Старе Село Сарненського району Рівненської області, при цьому, використовуючи транспортний засіб марки та моделі Skoda SuperB з реєстраційним номером НОМЕР_1 та тимчасовим конспіративним номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_2 ».
У подальшому, 01.12.2025 приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими не встановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, приїхав до готелю «Айвенго» за адресою вул. Зелена, 53 с. Колоденка Рівненського району Рівненської області та надав вказівку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сідати до транспортного засобу марки та моделі Skoda SuperB з реєстраційним номером НОМЕР_1 та номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_2 », за яким вказане авто не зареєстроване, з метою подальшого руху у напрямку державного кордону України.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи вказівки ОСОБА_4 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які діяли за попередньою змовою групою осіб, сіли до вказаного вище транспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_4 та виїхали в напрямку державного кордону України з республікою білорусь.
Прибувши 01.12.2025 приблизно о 17 год. 00 хв. до с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області, яке знаходиться на відстані приблизно 40-50 км від державного кордону України з республікою білорусь, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із іншими не встановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, висадив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Після цього, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , використовуючи невстановлені квадрацикл та автомобіль, доставили ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області до с. Переходичі Сарненського району Рівненської області, де останні були зупинені працівниками Державної прикордонної служби України на відстані приблизно 15-20 км до державного кордону з республікою білорусь.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, не довели свої дії, спрямовані на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в незакінченому замаху на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
01.12.2025 о 20 год. 14 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, затримано в порядку ст. 208 КПК України та 02.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України є наявні достатні докази та іншими доказами зібраними в ході проведення досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, у відповідності до 177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, що виправдовують тримання під вартою підозрюваного, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний проживає у прикордонному районі Рівненської області, володіє паспортом для виїзду за кордон та обізнаний з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в не законний спосіб.
Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм злочину, не встановлено також інших учасників вказаної групи осіб та місцезнаходження речових доказів, а саме грошових коштів оплачених одним із чоловіків, який намагався незаконно перетнути кордон, за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є грошові кошти в сумі 8000 доларів США, мобільні телефони співучасників, квадроцикл та автомобіль невстановленої марки, тощо.
Обґрунтування ризику, передбаченого ч. 3 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні -вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 може шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій може впливати на свідків, іншого підозрюваного із метою надання ними показань для покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: встановлено, що ОСОБА_4 вже мав намір перешкодити досудовому розслідуванню надавши усно неправдиві відомості про відсутність на території України осіб, які можуть здійснювати догляд за його малолітньою дитиною, у присутності якої він вчиняв дії, що мають ознаки злочину у якому він підозрюється, а також намагався приховати дійсний реєстраційний номер автомобіля марки та моделі Skoda SuperB з реєстраційним номером НОМЕР_1 використовуючи сторонній номерний знак іноземної реєстрації « НОМЕР_2 ».
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрюваний постійних доходів немає, проживає у прикордонній смузі Рівненської області поряд з державним кордоном з республікою білорусь, а тому є ризик, що підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, у якому підозрюється.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
При з'ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу:
- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень.
- слабкість соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання, зокрема, він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , що зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою, неможливе.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід - тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 , та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили відмовити в застосуванні запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що у провадженні начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025180000000269 від 03.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
01.12.2025 о 20 год. 14 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, затримано в порядку ст. 208 КПК України та 02.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст. ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.
Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.
Суд, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, ухвалює обрати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
При цьому суд приймає до уваги обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , що він одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
Крім того, прокурором в судовому засіданні не надано доказів на які він посилається в обґрунтуванні клопотання, а саме не надано доказів кому саме перераховувалися кошти які зазначає прокурор в клопотанні.
Також, до клопотання долучено копія протоколу допиту свідка в якому зазначено «покази зафіксовані на флеш носій, який допускається як не від'ємний додаток до протоколу», однак вказаний флеш носій прокурором до клопотання не долучений та в судовому засіданні не досліджений.
В протоколі огляду місця подій зазначено: « огляд проводився на лісовій ділянці місцевості поблизу автодороги в напрямку від с.Переходині до с.Старе Село, зі сторони с. Переходині та під час огляду виявлено трьох осіб. В ході Огляду добровільно видано речі. Вказаний протокол огляду суд не приймає до уваги як доказ на який посилається прокурор.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Достатніх ризиків чи будь-яких характеризуючих відомостей про особу, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором не наведено.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
При цьому із врахуванням ч. 2 ст. 179 КПК України слідчий суддя покладає на ОСОБА_4 такі обов'язки: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я, утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , яке погоджено заступником начальника відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України- запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, терміном на 60 днів, а саме до 20 год. 14 хв. 30 січня 2026 року.
Строк дії ухвали рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 20 год. 14 хв. 01 грудня 2025 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 20 год. 14 хв. 30 січня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_12