Єдиний унікальний номер №538/2029/25
Провадження №2/538/1188/25
12 грудня 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Кунець М.Г.,
секретар судового засідання - Петрова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд
Стислий виклад позиції сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач пояснює, що 11 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір (оферти) № 06.11.2024-100002098, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 11000,00 грн., строком на 70 днів.
11 листопада 2024 року ОСОБА_2 отримано кредитні кошти у розмірі 11000,00 грн.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 19470,00 грн.
Оскільки, боржник свої зобов'язання не виконав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання сторони у справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.
Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.
Відзиву та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення на адресу його зареєстрованого місця проживання кореспонденції, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Однак, вказана кореспонденція повернулася 13.11.2025 на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, відповідач про розгляд судової справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву не подавав, підстав для відкладення розгляду справи немає.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 11 листопада 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 06.11.2024-100002098, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 11000,00 грн., строком на 70 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 19.01.2025 (а.с. 19-23).
Відповідно до п. 3.1. Договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача (п. 4.1 Договору).
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією пропозиції на укладення кредитного договору (оферта), заявки на укладення кредитного договору № 06.11.2024-100002098 від 11.11.2024, копією підтвердження укладення кредитного договору, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Умови договору належним чином боржник не виконує, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у вказаному вище розмірі, яка на теперішній час не повернута і цим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі -ЦК України) та Законом України «Про електронну комерцію».
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 11000,00 грн., а відповідач отримав кредитні кошти у вказаному розмірі (а.с. 11).
Оскільки, відповідний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Крім того, поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами».
Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Суд зазначає, що уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином взяте на себе відповідно до умов договору зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків, комісії та неустойки, у зв'язку з чим має перед позивачем невиконане зобов'язання зі сплати заборгованості.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1ст. 15 ЦК України).
Одним із способів захисту майнових прав відповідно до пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем у свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості відповідача за користування кредитом, розмір якої складає 19470 гривень 00 копійок, з яких: 11000 гривень 00 копійок - основний борг, 4620 гривень 00 копійок- заборгованість по відсоткам, 3850 гривень 00 копійок - неустойка. У розрахунку зазначено, що проценти по кредиту нараховані за період з 11.11.2024 по 19.01.2025 (а.с. 12).
Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень, що він не розуміє зміст умов та правил надання кредиту, або не ознайомлений саме з тими умовами, які долучені позивачем до матеріалів справи, не надав, доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, або доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України, суду не надано, у зв'язку з чим, суд, при розгляді справи, не має підстав піддавати надані позивачем докази сумніву.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту, тобто не виконав зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, ці суми підлягають стягненню на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 ,40 грн.
Зважаючи на те, що позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 207, 526, 530, 610, 629, 1046, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 19470 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2025 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ