Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/52/18
Провадження № 1-кп/553/2/2024
Іменем України
03.12.2024м. Полтава
колегія суддів Ленінського районного суду м. Полтави в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 ,
обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017170000000378 від 10.08.2017 року, яке надійшло 11 січня 2018 року до суду з Прокуратури Полтавської області, відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.7 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,-
До Ленінського районного суду м. Полтави надійшло в січні 2018 року кримінальне провадження разом з обвинувальним актом, складеним в рамках кримінального провадження за № 12017170000000378 від 10.08.2017 року, відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.7 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
27 лютого 2018 року проведено підготовче судове засідання, призначено провадження до судового розгляду.
Ухвалою колегії суддів від 07 червня 2022 року виділено матеріали кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, внесеного до ЄРДР за № № 12017170000000378 від 10.08.2017 року, зі справи № 553/52/18, провадження № 1-кп/553/17/2022 в копіях документів - в окреме провадження, присвоєно виділеному кримінальному провадженню окремий унікальний номер та номер провадження, визначивши при цьому в порядку ст. 35 КПК України склад суду, який має розглядати дане виділене кримінальне провадження.
Виділено кримінальне провадження стосовно ОСОБА_15 - зупинено до розшуку обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_17 , посилаючись на те, що термін дії ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 18 липня 2024 року закінчується 20 грудня 2024 року на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_17 може переховуватись від суду, так як він, не має стійких соціальних зв'язків, неодружений, раніше судимий, обвинувачений у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого в стані алкогольного сп'яніння, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, може незаконно впливати на свідків, які є його знайомими, та на потерпілих, забезпечення безпеки яких наразі припинено, може продовжувати вчиняти інші злочини, так як покарання за попереднім вироком не стало перепоною для вчинення нових кримінальних правопорушень, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ..
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на його формальність та необгрунтованість та недоведення прокурором дійсності та реальності наявності ризиків наведених прокурором у клопотанні, в зв'язку з чим прохав задовольнити його клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , та змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В обгрунтування свого клопотання захисником вказувалось про те, що відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не є винятковим та безальтернативним для злочинів, які інкримінуються, виходячи із особи підозрюваного, не обгрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому на думку сторони захисту суд може обрати відносно ОСОБА_8 інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
На думку сторони захисту, обгрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені ст.ст. 177-178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Захисником обвинуваченого вказувалось про те, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні відсутні або є мінімальними.
Так, жодного разу обвинувачений ОСОБА_8 не намагався переховуватись та перешкоджати слідству у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як розуміє, що переховування нашкодить йому оосбисто. На думку сторони захисту не існує будь-яких фактичних даних стосовно наміру переховуватися або докази того, що останній раніше переховувався від слідства та суду відсутні.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_8 на думку сторони захисту не має можливсті, оскільки усі речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, вже вилучені, доступу до таких доказів останній не має, а отже цей ризик відсутній.
При цьому, сторона захисту вказувала про те, що ризик незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків або потерпілих у кримінальному проваджені мінімальний, оскільки усі потерпілі допитані, сторона обвинувачення не спроможна навіть забезпечити явку до суду свідків, а отже впливати на них ОСОБА_8 позбавлений можливості. Захисником вказувалось про те, що ОСОБА_8 не вчиняв подібних дій у минулому. В той же час, прокурором не надано до суду доказів незаконного впливу на свідків ( шантажу, погроз, залякування, підкупу, умоляння , залучення інших осіб для здійснення незаконного впливу), як і відсутні жодні фактори про намір ОСОБА_8 уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, продовжувати злочинну діяльність.
В клопотанні стороною захисту вказувалось про те, що обвинувачений ОСОБА_8 має фактичне місце проживання, користується підтримкою родичів, має міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно як за місцем роботи, так і проживання, є інвалідом ІІІ групи, має проблеми зі здоров'ям, в зв'язку з чим потребує лікування.
В зв'язку з вище викладеними обставинами прохав змінити запобіжний захід та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю, що на думку сторони захисту забезпечить за останнім цілодобовий домашній арешт із з застосуванням електронних засобів контролю, що забезпечить за останнім цілобовий контроль з метою запобігання будь-яких допустимих ризиків.
В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 відносно обвинуваченого ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора про продовження останньому дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою покладався на думку сторони захисту, проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю не заперечував.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_14 відносно обвинуваченого ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора про продовження останньому дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою покладався на думку сторони захисту, проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю не заперечував .
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора та прохав задовольнити клопотання його захисника - адвоката ОСОБА_9 та змінити йому запобіжний захід на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням елекстронних засобів контролю.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_13 підтримали думку захисників.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 є таким, що підлягає до задоволення з одночасною відмовою у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокату ОСОБА_9 про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у вигляді цілобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю за наступних обставин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як встановлено в ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.12.2017 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 спливає 12.01.2018 року о 17 год. 43 хв., законність та обґрунтованість даної ухвали підтверджено Апеляційним судом Полтавської області 21.12.2017 року.
Згідно ухвали колегії суддів від 12.01.2018 року термін дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_8 продовжено до 60 днів до 12 березня 2018 року. В подальшому захід забезпечення кримінального провадження було неодноразово продовжено.
У відповідності до ухвали колегії суддів від 02 листопада 2024 року дія заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 спливає 20 грудня 2024 року.
Колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, вчинених з застосуванням насильства.
Відповідно до ст.178 КПК України, враховуючи доведеність ряду таких, що не змінились і не зменшились ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 умисних особливо тяжкого та тяжкого злочинів у стані алкогольного сп'яніння, пов'язаних зокрема, з посяганням на життя потерпілого шляхом вчинення замаху на його вбивство, заподіянням іншому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та з особливою зухвалістю, застосуванням у процесі злочинної діяльності вогнепальної зброї та металевої бити, що має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, на думку колегії суддів, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 , що виключає можливість обрання останньому більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й цілодобового домашнього арешту про який заявлялось стороною захисту.
У рішенні у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні даного питання суд звертає увагу, що ухвала колегії суддів від 04 вересня 2024 року у даному кримінальному провадженні була предметом апеляційного перегляду судом вищої інстанції, за результатами якої продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було залишено в силі.
Всупереч твердженням сторони захисту встановлені під час розгляду клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 обставини в їх сукупності не свідчать про наявність у ОСОБА_8 міцних соціальних зв'язків, що могли би слугувати саме достатнім стримуючим фактором для забезпечення його належної процесуальної поведінки, враховуючи тяжкість пред'явленого останньому обвинувачення.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги те, що обвинувачений має: місце проживання, родину, не перебуває на спеціальних обліках у медичних закладах, однак вказані дані не спростовують висновків суду про неможливість запобігти наведеним вище ризикам у разі незастосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на всі обставини провадження, що мають правове значення при вирішенні питання про запобіжний захід, у їх сукупності.
При цьому, суд звертає увагу на те, що надані стороною захисту характеризуючі матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не є актувальними на даний час ту були предметом судового розгляду при вирішення питання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження та перевірені в апеляційній інстанції 21 грудня 2021 року, 01 квітня 2022 року, 23 серпня 2023 року, 19 грудня 2023 року, 13 травня 2024 року, 12 червня 2024 року, 10жовтня 2024 року, що не може вважатися належними, обгрунтованими та допустимими доказами.
Крім того, суд при вирішенні даного питання враховує, що свідки сторони обвинувачення в повній мірі ще судом не допитані, а письмові доази даного кримінального провадження досліджені частково, що свідчить про наявність ризиків вказаних прокурором.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що останній може переховуватись від суду, оскільки не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, раніше судимий та обвинувачується у вчиненні в стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкого злочину, необхідне для перешкоджання його спробам переховатись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків та запобігти спробам ОСОБА_8 в інший спосіб перешкодити розгляду кримінального провадження є обґрунтованими та доведеними.
Разом з цим, сторона захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з засосуванням електронних засобів контролю в даному судовому засіданні не зміг навести дійсних переконливих та нових обставин, які не були предметом дослідження судом , відповідно до ухвали суду від 18 липня 2024 року, які б спростовували твердження прокурора та висновки суду щодо доцільності продовження запобіжного заходу, саме у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ..
Таким чином, зважаючи на вказані вище обставини та факти, колегія суддів приходить до висновку, що наведені вище обставини захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_9 , не є вагомими, переконливими та такими, що свідчили б про безпідставність доводів прокурора з приводу обгрунтованості продовженння відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його зміни на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді цілобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. Більше того твердження останнього за своїм змістом не містять конкретних фактів та посилань на певні докази, а відтак є формальними та надуманими.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку колегія суддів приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі за мотивів наведених у даному судовому рішенні, що в свою чергу вказують про необгрунтованість клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 177-179, 181,182, 183, 197, 331, 376 КПК України, колегія суддів -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю - відмовити.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження терміну дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , вжитих в рамках кримінального провадження № 12017170000000378 від 10.08.2017 року щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.7 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити, з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23", строком на 60 днів, починаючи з 03 грудня 2024 року по 31 січня 2025 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3