Дата документу 11.12.2025
Справа № 334/10302/25
Провадження № 2/334/5345/25
11 грудня 2025 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення аліментів на дитину та застосування штрафних санкцій за несплату,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення аліментів на дитину та застосування штрафних санкцій за несплату.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч наведеному, у позовній заяві не вказано повну адресу місця проживання чи перебування відповідача та не наведено обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами неможливості надання повної адреси місця реєстрації та проживання відповідача. Позивачка взагалі не навела належного обґрунтування своїх вимог, зокрема, вимог про збільшення аліментів (відсутні належні докази зміни матеріального стану сторін або стану здоров'я дитини). Також не зазначено доказів, якими ці обставини підтверджуються.
У постанові від 13.02.2019 у справі № 152/100/18 Верховний Суд вказав на те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Отже, Верховний Суд притримується позиції, що застосуванню підлягає поряд з ч. 3 ст. 181 СК України, яка передбачає право одержувача аліментів змінити спосіб стягнення аліментів, визначений у рішенні суду, і ч. 1 ст. 192 СК України, що передбачає зміну розміру аліментів та необхідність доведення відповідних обставин зміни.
Ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, в позовні заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно з частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Подані позивачем письмові докази не засвідчені взагалі належним чином у відповідності до порядку, передбаченого ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 року № 144.Відповідно до 5.26. Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки “Для копій».
Крім того, згідно ст. 177 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, на порушення ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не додано копії позову та всіх документів, що додані до позовної заяви, для відповідача.
Суд звертає увагу позивача на необхідність усунути вказані недоліки позовної заяви.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, приходжу до висновку, що вищезазначені обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі. З огляду на зазначене позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для виправлення вказаних вище недоліків.
Керуючись 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення аліментів на дитину та застосування штрафних санкцій за несплату залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Добрєв М. В.