Справа №299/1169/25
09 грудня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Матій Наталії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Берегівської районної державної адміністрації - Берегівської районної військової адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай),-
встановив:
Адвокат Матій Наталія Юріївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до Берегівської районної державної адміністрації - Берегівської районної військової адміністрації, про визнання права власності на земельну частку (пай) розміром 1, 42 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель АПВТП "Росія" серії ЗК №0059857, виданого на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації №483 від 12.08.1996 та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за №3495.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2025 року, справу за вищевказаним позовом було передано за підсудністю до Берегівського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до розпорядження Виноградівської райдержадміністрації №483 від 12.08.1996 за ОСОБА_1 зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) члена АПВТП «Росія» серії ЗК №0059857 площею 1,42 умовних кадастрових гектарів, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №3495. Однак, станом на сьогодні вищевказаний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) було втрачено, про що в газеті «Регіональні Новини» від 07.12.2024 було опубліковано відповідне оголошення про те, що загублений сертифікат на земельну частку (пай) члена АПВТП «Росія» серії ЗК №0059857 на ім'я ОСОБА_2 вважати недійсним. Відсутність оригінала вказаного сертифіката унеможливлює виготовлення землевпорядної документації, отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та реєстрації речового права на земельну ділянку. Отже, порушується право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Оскільки в позасудовому порядку позивачці відмовлено у видачі дубліката сертифіката на земельнучастку (пай) члена АПВТП «Росія» серії ЗК №0059857 виданого на ім'я ОСОБА_3 то в останньої виникла необхідність звернутися до суду з даним позовом. А тому, просить суд визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,42 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель АПВТП «Росія» (сертифікат серії ЗК №0059857 виданий на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації від 12.08.1996 року №483 та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за №3495).
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву від 08.12.2025, згідно якої, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, просила позов задоволити (а.с. 93).
Представник позивача - ОСОБА_4 в судове засідання також не з'явилася, однак подала до суду заяву від 09.12.2025, згідно якої просила справу розглянути без її участі та участі позивачки, позові вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задоволити (а.с. 94).
Представник відповідача Берегівської районної державної адміністрації - Берегівської районної військової адміністрації в судове засідання не з'явився, однак голова такої Матій В. подав до суду заяву, згідно якої просив справу розглянути без участі їх представника, на розсуд суду. Разом з тим, згідно листа останнього за вих. №02-20/161 від 21.05.2025 Берегівська районна державна адміністрація - Берегівська районна військова адміністрація не заперечує проти визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_1 (а.с. 31, 87-89).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно розпорядження Виноградівської райдержадміністрації №483 від 12.08.1996 за ОСОБА_1 зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) члена АПВТП «Росія» серії ЗК № 0059857 площею 1,42 умовних кадастрових гектарів, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №3495 , що підтверджується листом Відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №95/225-25 від 12.02.2025 (а.с. 8).
Однак, як стверджує позивачка, станом на сьогодні вищевказаний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) було втрачено. Про таке в газеті «Регіональні Новини» від 07.12.2024 було опубліковано відповідне оголошення про те, що загублений сертифікат на земельну частку (пай) члена АПВТП «Росія» серії ЗК №0059857 на ім'я ОСОБА_2 вважати недійсним (а.с. 9).
Відсутність оригінала сертифіката на право на земельну частку (пай) члена АПВТП «Росія» серії ЗК №0059857 унеможливлює виготовлення землевпорядкої документації, отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та реєстрації речового права на земельну ділянку, і таке порушує право власності позивачки, внаслідок чого остання позбавлена можливості в повному обсязі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Як встановлено, Берегівська районна військова адміністрація відмовила ОСОБА_1 у видачі дублікату сертифіката на земельну частку (пай) через відсутність відповідних бланків та рекомендувала звернутися до суду для вирішення даного питання та поновлення порушеного права, що стверджується листом №364/02-20 від 20.02.2025 (а.с. 7).
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту статті 3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до положень статті 317, частини 1 ст. 321 ЦК України та статті 41 Конституції України, право власності є непорушним. Коженмає право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17 липня 1997 року (Закону N 475/97- ВР), визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, які передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших (ч. 1статті 316 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (стаття 386 ЦК України.)
Відповідно до частини 1 статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За нормами частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, тощо.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України). Тобто захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай) здійснюється шляхом пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).
Пунктом 5 Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» предбачено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразката їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України).
Відповідно до листа відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №95/225-25 від 12.02.2025, видача державних актів на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 не здійснювалася, інформація про наявність зареєстрованого державного акту на вищевказану земельну ділянку (пай) - відсутня (а.с. 8).
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищогоспеціалізованого суду України з розгляду 59 цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та іншихречових прав»).
Оскільки, як встановлено, на ім'я ОСОБА_1 було оформлено в установленому законом порядку сертифікат на земельну частку (пай), оригінал якого втрачено, державний акт на право власності на земельну ділянку на її ім'я не виготовлявся, отримати дублікат сертифікату вона не маю можливості, суд вважає позовні вимоги доведеними, такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд враховує, що відповідач - Берегівська районна державна адміністрація - Берегівська районна військова адміністрація не заперечує проти визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_1 , що стверджується листом за вих. №02-20/161 від 21.05.2025 (а.с. 31).
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 83, 175, 187 ЦПК України, Указом Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 263-265, 354, 355 ЦПК України,-
рішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,42 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель АПВТП «Росія», сертифікат серії ЗК №0059857 виданий на підставі розпорядження Виноградівської райдержадміністрації №483 від 12.08.1996 та зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №3495.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр ФЕЙІР