Справа № 625/317/25 Головуючий суддя І інстанції Скляренко М. О.
Провадження № 33/818/1851/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
10 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Коломацького районного суду Харківської області від 17 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Постановою встановлено, що 16.08.2025 року о 23 годині 02 хвилин по вулиці Корольова в селищі Коломак Богодухівського району Харківської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «ІЖ - Планета 5», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився відповідно до встановленого законом порядку із застосуванням газоаналізатора «DragerAlkotest 6810» ARBL-0778, результат огляду 0,27 проміле Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не з'ясовані усі обставини, які підлягають з'ясуванню та не надана їм належна оцінка. Зокрема, апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, день та час розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а саме: шляхом вручення судової повістки в письмовій формі, про що свідчать відомості електронних підсистем Єдиних судових телекомунікаційних систем, які надають відомості поштових відправлень AT «Укрпошта» з посиланнями на трек-номер направленого на дійсні адреси поштового відправлення (а.с.58), тобто є аналогом зворотного повідомлення про вручення кореспонденції.
Будь-яких заяв чи клопотань, зокрема щодо відкладення апеляційного розгляду на адресу суду апеляційної інстанції до початку апеляційного розгляду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи, що матеріали справи містять відомості щодо повідомлення всіх учасників справи та не містить заяв чи клопотань щодо відкладення апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провадити апеляційний розгляд в межах поданої апеляційної скарги та відомостей, наявних в матеріалах справи за відсутності належно повідомленого апелянта - ОСОБА_1 .
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, передбачених п. 2.9 «а», а саме: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджуються наявними у справі відомостями, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425366 від 16.08.2025 року, в якому зазначено факт керування ОСОБА_1 16.08.2025 року о 23 годині 02 хвилин по вулиці Корольова в селищі Коломак Богодухівського району Харківської області мотоциклом «ІЖ - Планета 5», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився відповідно до встановленого законом порядку із застосуванням газоаналізатора «DragerAlkotest 6810» ARBL-0778, результат огляду 0,27%о. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено «випив 0,5 сідра, їхав на мотоциклі», що свідчить про те, що ОСОБА_1 надав пояснення по суті справи, підтвердивши, що керував мотоциклом після того, як вживав алкогольні напої.
Відомостями повідомлення за підписом начальника ТСЦ МВС №6343 Д. Алексійчика встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 та має категорію «А», а тому не виконання водієм вимог Правил дорожнього руху в частині обов'язків водія, є свідомими діями ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. З результатом проведеного огляду, який склав 0,27 проміле погодився про, що свідчить його підпис у відповідній графі акту, а також відомості роздруківки результатів проведеного огляду (а.с.З, 5)
Відомостями направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння встановлено, що медичний огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку із його відмовою.
З відомостей рапорту поліцейського О. Бездітко вбачається, що під ас несення служби 16.08.2025 о 23 год 02 хв по вул Ак. Колосова було зупинено мотоцикл ІЖ Планета-5 під керуванням ОСОБА_1 . В ході проведення процесуальних дій у водія було встановлені ознаки алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. З результатом огляду, який склав 0,27 проміле, погодився.
Відомостями відеозапису фіксації обставин правопорушення, доданого до протоколу встановлено, що працівники поліції зупинили мотоцикл в темний час доби. Під час проведення процесуальних дій у водія було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 виконав законну вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічних засобів вимірювальної техніки. Результат проведеного огляду склав 0, 27 проміле. З результатом ОСОБА_1 був згоден.
Отже, суд враховує, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання ними матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють не винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів в цій частині.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи відомостей щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд зазначає наступне.
З відомостей відеозапису вбачається що працівники поліції зупинили мотоцикл в темний час доби. Про перебування у русі мотоциклу свідчить те, що він був з увімкненими ліхтарями ближнього світла фар, а також характерним рухом ноги, якими водії двоколісних транспортних засобів остаточно зупиняють, зокрема мотоцикли. Відомостей стосовно заперечення ОСОБА_1 мотоциклом відеозапис не містить. Натомість відомостями п.14 протоколу встановлено, що ОСОБА_1 випив 0,5 сідра та їхав на мотоциклі.
Таким чином, зазначені відомості матеріалів справи надають об'єктивних підстав сторонньому спостерігачу вважати, що ОСОБА_2 керував мотоциклом, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Оцінюючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: відмови особи, що притягається до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 «а» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Пунктом 1. 9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного "V закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які обумовлюють необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_3 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та притягнуто за ч. 1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити, поновивши строк апеляційного оскарження постанови Коломацького районного суду Харківської області від 17 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Коломацького районного суду Харківської області від 17 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков