Справа № 191/6544/25
Провадження № 1-кп/191/554/25
іменем України
11 грудня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
завершивши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду підготовку до судового розгляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025170030021603 від 11.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 409 КК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 409 КК України.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України відсутні.
Інших клопотань учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту та витребування певних речей та документів не надходило.
Під час підготовчого провадження угоди про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшли, підстави для закриття провадження з обставин, визначених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, повернення обвинувального акту з причин не відповідності вимогам КПК України або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлені.
З урахуванням думки сторін, кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Обвинуваченому слідчим суддею в ході досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 грудня 2025 року.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 днів.
У клопотанні прокурор обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст. 177 КПК України); ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, при цьому просив визначити місце тримання обвинуваченого, як військовослужбовця на гауптвахті.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, проти встановленого порядку несення військової служби.
При вирішенні заявленого клопотання, суд бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В контексті зазначеного, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року, Європейського суду з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_5 , хоча і є військовослужбовцем, але йому інкримінуються злочини, проти встановленого порядку несення військової служби, в умовах військової агресії проти України, та обвинувачений може змінити фактичне місце проживання.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, зокрема з інформацією щодо свідків по даному кримінальному провадженню, як є військовослужбовцям іразом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створитьумови для здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Враховуючи, що станом на сьогодні триває підготовче судове засідання, свідки по даному кримінальному провадженні, допитані судом не були.
Суд зауважує, що ОСОБА_5 раніше вже вчиняв самовільне залишення військової частини, станом на зараз обвинувачується в ухиленні від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану, тому є ризик вчинення інші кримінальних правопорушень. Також суд зазначає про наявність ризику умисного вчинення обвинуваченим самокалічення або симулювання хвороби з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований йому органом досудового розслідування злочин.
Водночас, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, в цьому контексті суд зауважує, що наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей, не виступили стимулюючим фактором в протиправній поведінці ОСОБА_5 у зв'язку з чим вважає за можливе, продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи клопотання сторони захисту та положення на ч.ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», абз.8 ст.3, п.4 ч.1 ст.7 Закону «Про Військову службу правопорядку», положеннями Інструкції про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, затверджене Наказом Міністерства оборони України 26.09.2013 № 656, суд вважає за можливе визначити місцем тримання обвинуваченого - гауптвахту.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем Збройних Сил України й підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року військовослужбовцям Збройних Сил України, що які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується розмір додаткової винагороди до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Враховуючи встановлені судом ризики передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, в тому числі отримання ним постійного, систематичного доходу під час проходження служби в Збройних Силах України, а також того, що поведінка обвинуваченого спрямована на завдання шкоди авторитету правоохоронних органів та ЗСУ в цілому, з огляду на військову загрозу державі Україна з боку Російської Федерації, та те, що існує суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства - застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу чи з місця постійного проживання (перебування), без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування (проживання); не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 314-316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на 11 грудня 2025 року 16-30 год.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 08 лютого 2026 року включно, на гауптвахті.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень.
Встановити, що у разі внесення ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, або з місця проживання без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками, потерпілими за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала в іншій частині окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Суддя ОСОБА_1